Луки 1
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Diodati Bibbia 1885
1Яко ж бо многі заходились споряджувати повість про добре знані нам речі,
1POICHÈ molti hanno impreso d'ordinare la narrazion delle cose, delle quali siamo stati appieno accertati;
2як передали нам ті, що з почину були самовидцями й слугами слова;
2secondo che ce l'hanno tramandate quelli che da principio le videro essi stessi, e furon ministri della parola;
3то здалось і менї гаразд, довідавшись од почину про все пильно, поряду тобі написати, високоповажний Теофиле,
3a me ancora è parso, dopo aver dal capo rinvenuta ogni cosa compiutamente, di scrivertene per ordine, eccellentissimo Teofilo;
4щоб знав певноту того, чого тебе навчено.
4acciocchè tu riconosca la certezza delle cose che ti sono state insegnate.
5Був за Ірода, царя Юдейського, один сьвященик, на ймя Захарія, з черги Авиїної, а жінка його з дочок Ааронових, а ймя її Єлисавета.
5A' DÌ di Erode, re di Giudea, vi era un certo sacerdote, chiamato per nome Zaccaria, della muta di Abia; e la sua moglie era delle figliuole di Aaronne, e il nome di essa era Elisabetta.
6Були ж праведні обоє перед Богом, ходячи у всїх заповідях та наказах Господнїх безпорочні.
6Or amendue eran giusti nel cospetto di Dio, camminando in tutti i comandamenti e leggi del Signore, senza biasimo.
7І не було в них дитини: бо Єлисавета була неплідна, й обоє постарілись у днях своїх.
7E non aveano figliuoli, perciocchè Elisabetta era sterile; ed amendue eran già avanzati in età.
8Стало ся ж, як служив він порядком черги своєї перед Богом,
8Or avvenne che esercitando Zaccaria il sacerdozio, davanti a Dio, nell'ordine della sua muta;
9то, звичаєм сьвященства, довелось йому кадити, увійшовши в церкву Господню.
9secondo l'usanza del sacerdozio, gli toccò a sorte d'entrar nel tempio del Signore, per fare il profumo.
10А все множество народу молилось ізнадвору під час кадження.
10E tutta la moltitudine del popolo era di fuori, orando, nell'ora del profumo.
11Явив ся ж йому ангел Господень, стоячи правобіч жертівнї кадильної.
11Ed un angelo del Signore gli apparve, stando in piè dal lato destro dell'altar de' profumi.
12І вжахнув ся Захарія побачивши, і страх обняв його.
12E Zaccaria, vedutolo, fu turbato, e timore cadde sopra lui.
13Рече ж до него ангел: Не лякай ся, Захаріє: бо вислухана молитва твоя, і жінка твоя Єлисавета вродить сина тобі, й даси ймя йому Йоан.
13Ma l'angelo gli disse: Non temere, Zaccaria, perciocchè la tua orazione è stata esaudita, ed Elisabetta, tua moglie, ti partorirà un figliuolo, al quale porrai nome Giovanni.
14І буде радість тобі й веселість; і многі різдвом його радувати муть ся.
14Ed egli ti sarà in allegrezza e gioia, e molti si rallegreranno del suo nascimento.
15Буде бо великий перед Господем, і вина нї міцного напитку не пити ме; й Духом сьвятим сповнить ся ще з утроби матери своєї.
15Perciocchè egli sarà grande nel cospetto del Signore; e non berrà nè vino, nè cervogia; e sarà ripieno dello Spirito Santo, fin dal seno di sua madre.
16І многих синів Ізраїлевих наверне до Господа Бога їх.
16E convertirà molti de' figliuoli d'Israele al Signore Iddio loro.
17І йти ме він перед Ним духом і силою Ілиї, щоб навернути серця батьків до дїтей, і неслухняних до мудрости праведних, приготовити Господеві людей готових.
17E andrà innanzi a lui, nello Spirito e virtù d'Elia, per convertire i cuori de' padri a' figliuoli, e i ribelli alla prudenza de' giusti; per apparecchiare al Signore un popolo ben composto.
18І рече Захарія до ангела: По чім же знати му се? я бо старий, і жінка моя ізстарілась у днях своїх.
18E Zaccaria disse all'angelo: A che conoscerò io questo? poichè io son vecchio, e la mia moglie è bene avanti nell'età.
19І озвавшись ангел, рече йому: Я Гавриїл, що стою перед Господем; і послано мене промовити до тебе та сповістити тебе про се.
19E l'angelo, rispondendo, gli disse: Io son Gabriele, che sto davanti a Dio; e sono stato mandato per parlarti, ed annunziarti queste buone novelle.
20І ось замовкнеш і не зможеш говорити, аж по день, коли станеть ся се, за те що не поняв віри словам моїм, котрі справдять ся пори своєї.
20Ed ecco, tu sarai mutolo, e non potrai parlare, infino al giorno che queste cose avverranno; perciocchè tu non hai creduto alle mie parole, le quali si adempieranno al tempo loro.
21І ждав народ Захарії, і дивував ся, що барить ся він у церкві.
21Or il popolo stava aspettando Zaccaria, e si maravigliava ch'egli tardasse tanto nel tempio.
22Вийшовши ж він, не зміг промовити до них; і постерегли вони, що видїннє бачив у церкві; бо він кивав до них, і зоставсь нїмий.
22E quando egli fu uscito, egli non poteva lor parlare; ed essi riconobbero ch'egli avea veduta una visione nel tempio; ed egli faceva loro cenni, e rimase mutolo.
23І сталось, як сповнились днї служення його, пійшов до господи своєї.
23Ed avvenne che quando furon compiuti i giorni del suo ministerio, egli se ne andò a casa sua.
24Після ж тих днїв зачала Єлисавета, жінка його, й таїлась пять місяцїв, говорячи:
24Ora, dopo que' giorni, Elisabetta, sua moglie, concepette, e si tenne nascosta cinque mesi, dicendo:
25Що так менї дав Господь у ті днї, як зглянув ся, зняти з мене докір між людьми.
25Così mi ha pur fatto il Signore ne' giorni ne' quali ha avuto riguardo a togliere il mio vituperio fra gli uomini.
26Місяця ж шестого післав Бог ангела Гавриїла в город Галилейський, званий Назарет,
26ED al sesto mese, l'angelo Gabriele fu da Dio mandato in una città di Galilea, detta Nazaret;
27до дїви, зарученої чоловікові, на ймя Йосифові, з дому Давидового; а ймя дїви Мария.
27ad una vergine, sposata ad un uomo, il cui nome era Giuseppe, della casa di Davide; e il nome della vergine era Maria.
28І прийшовши ангел до неї, рече: Радуй ся, благодатная, Господь з тобою; благословенна єси між женами.
28E l'angelo, entrato da lei, disse: Ben ti sia, o tu cui grazia è stata fatta; il Signore è teco; benedetta tu sei fra le donne.
29Вона ж, побачивши його, вжахнулась словами його, та й подумала, що б се було за витаннє таке.
29Ed ella, avendolo veduto, fu turbata delle sue parole; e discorreva in sè stessa qual fosse questo saluto.
30І рече ангел їй: Не лякай ся, Мариє: знайшла бо єси ласку в Бога.
30E l'angelo le disse: Non temere, Maria, perciocchè tu hai trovata grazia presso Iddio.
31І ось зачнеш ти в утробі твоїй, і вродиш Сина, й наречеш імя Йому Ісус.
31Ed ecco tu concepirai nel seno, e partorirai un figliuolo, e gli porrai nome GESÙ.
32Сей буде великий, і Сином Вишнього звати меть ся, і дасть Йому Господь Бог престол Давида, отця Його:
32Esso sarà grande, e sarà chiamato Figliuol dell'Altissimo; e il Signore Iddio gli darà il trono di Davide, suo padre.
33і царювати ме Він над домом Якововим по віки, й царству Його не буде кінця.
33Ed egli regnerà sopra la casa di Giacobbe, in eterno; e il suo regno non avrà mai fine.
34Рече ж Мария до ангела: Як буде се, коли чоловіка не знаю?
34E Maria disse all'angelo: Come avverrà questo, poichè io non conosco uomo?
35І озвавшись ангел, рече їй: Дух сьвятий найде на тебе, й сила Вишнього отїнить тебе; тим і, що вродить ся сьвяте, звати меть ся Сином Божим.
35E l'angelo, rispondendo, le disse: Lo Spirito Santo verrà sopra te, e la virtù dell'Altissimo ti adombrerà; per tanto ancora ciò che nascerà da te Santo sarà chiamato Figliuol di Dio.
36І ось Єлисавета, родичка твоя, вона також зачала сина в старостї своїй, і се шестий місяць їй, званій неплідною.
36Ed ecco, Elisabetta, tua cugina, ha eziandio conceputo un figliuolo nella sua vecchiezza; e questo è il sesto mese a lei ch'era chiamata sterile.
37Бо не буде неможливе у Бога всяке слово.
37Poichè nulla è impossibile a Dio.
38Рече ж Мария: Се рабиня Господня: нехай станеть ся менї по слову твоєму. І пійшов від неї ангел.
38E Maria disse: Ecco la serva del Signore; siami fatto secondo le tue parole. E l'angelo si partì da lei.
39Уставши ж Мария тими днями, пійшла швидко в підгіррє, у город Юдин;
39OR in que' giorni, Maria si levò, e andò in fretta nella contrada delle montagne, nella città di Giuda;
40і ввійшла в господу Захаріїну, і виталась із Єлисаветою.
40ed entrò in casa di Zaccaria, e salutò Elisabetta.
41І сталось, як почула Єлисавета витаннє Мариїне, кинулась дитина в утробі її; і сповнилась Єлисавета Духом сьвятим,
41Ed avvenne che, come Elisabetta ebbe udito il saluto di Maria, il fanciullino le saltò nel seno; ed Elisabetta fu ripiena dello Spirito Santo.
42і промовила голосом великим, і рече: Благословенна єси між женами, й благословенний плід утроби твоєї.
42E sclamò ad alta voce, e disse: Benedetta tu sei fra le donne, e benedetto è il frutto del tuo seno.
43І звідкіля менї се, що прийшла мати Господа мого до мене?
43E donde mi vien questo, che la madre del mio Signore venga a me?
44Ось бо, як дійшов голос витання твого до ушей моїх, кинулась з радости дитина в утробі моїй.
44Poichè, ecco, come prima la voce del tuo saluto mi è pervenuta agli orecchi, il fanciullino è saltato d'allegrezza nel mio seno.
45І благословенна, що увірувала, бо сповнить ся, що сказано їй від Господа.
45Ora, beata è colei che ha creduto; perciocchè le cose, dettele da parte del Signore, avranno compimento.
46І рече Мария: Величає душа моя Господа,
46E Maria disse: L'ANIMA mia magnifica il Signore;
47і зрадував ся дух мій у Бозї Спасї моїм,
47E lo spirito mio festeggia in Dio, mio Salvatore.
48що споглянув на смиреннє слуги своєї: ось бо від нинї блаженною звати муть мене всї роди:
48Poichè egli ha riguardato alla bassezza della sua servente Perciocchè, ecco, da ora innanzi tutte le età mi predicheranno beata.
49бо зробив менї велике Сильний; і сьвяте імя Його.
49Poichè il Potente mi ha fatte cose grandi; E santo è il suo nome.
50І милость Його від роду до роду на боячих ся Його.
50E la sua misericordia è per ogni età, Inverso coloro che lo temono.
51Зробив силу рукою своєю; розсипав гордих у думках сердець їх;
51Egli ha operato potentemente col suo braccio; Egli ha dissipati i superbi per lo proprio pensier del cuor loro.
52поскидав потужних з престолів, і підняв угору смиренних;
52Egli ha tratti giù da' troni i potenti, Ed ha innalzati i bassi.
53голодних сповнив добром, а багатих одіслав упорожнї;
53Egli ha ripieni di beni i famelici, E ne ha mandati vuoti i ricchi.
54прийняв Ізраїля, слугу свого, на спомин милости,
54Egli ha sovvenuto Israele, suo servitore, Per aver memoria della sua misericordia;
55(як промовив до батьків наших) Авраамові й насїнню його по віки.
55Siccome egli avea parlato a' nostri padri; Ad Abrahamo, ed alla sua progenie, in perpetuo.
56Пробувала ж Мария з нею місяцїв зо три, та й вернулась до домівки своєї.
56E Maria rimase con Elisabetta intorno a tre mesi; poi se ne tornò a casa sua.
57Єлисаветї ж сповнив ся час родити, й вродила вона сина.
57OR si compiè il termine di Elisabetta, per partorire, e partorì un figliuolo.
58І чули сусїде її і родина її, що Господь показав велику милость свою до неї, і радувались із нею.
58E i suoi vicini e parenti, avendo udito che il Signore avea magnificata la sua misericordia inverso lei, se ne rallegravan con essa.
59І сталось, восьмого дня прийшли обрізати хлопятко, і хотїли назвати його ймям батька його, Захарією.
59Ed avvenne che nell'ottavo giorno vennero per circoncidere il fanciullo, e lo chiamavano Zaccaria, del nome di suo padre.
60І озвавшись мати його, каже: Нї, а нехай назветь ся Йоаном.
60Ma sua madre prese a dire: No; anzi sarà chiamato Giovanni.
61І казали до неї: Що нїкого нема в родинї твоїй, щоб звав ся імям сим.
61Ed essi le dissero: Non vi è alcuno nel tuo parentado che si chiami per questo nome.
62Кивали ж батькові його, як схотїв би назвати його.
62E con cenni domandarono al padre di esso, come voleva ch'egli fosse nominato.
63І, попросивши таблицї, написав слова: Йоан буде ймя йому. І дивувались усї.
63Ed egli, chiesta una tavoletta, scrisse in questa maniera: Il suo nome è Giovanni. E tutti si maravigliarono.
64Відкрили ся ж уста його зараз, і язик його, й заговорив, прославляючи Бога.
64E in quello stante la sua bocca fu aperta, e la sua lingua sciolta; e parlava, benedicendo Iddio.
65І був на всїх страх, що жили кругом них; і по всьому підгіррю Юдейському пронеслись усї слова ті.
65E spavento ne venne su tutti i lor vicini; e tutte queste cose si divolgarono per tutta la contrada delle montagne della Giudea.
66І положили всї, хто чув, у серцї своїм, кажучи: Що ж то за дитина се буде! І рука Господня була з ним.
66E tutti coloro che le udirono le riposero nel cuor loro, dicendo: Chi sarà mai questo fanciullo? E la mano del Signore era con lui.
67І Захарія, батько його, сповнив ся Духом сьвятим, і прорік, глаголючи:
67E Zaccaria, suo padre, fu ripieno dello Spirito Santo, e profetizzò, dicendo:
68Благословен Господь Бог Ізраїлїв, що одвідав і зробив ізбавленнє народові своєму,
68BENEDETTO sia il Signore Iddio d'Israele; Percicochè egli ha visitato, e riscattato il suo popolo;
69і підняв ріг спасення нам у дому Давида, слуги свого,
69E ci ha rizzato il corno della salvazione Nella casa di Davide, suo servitore,
70(як промовляв устами сьвятих од віку пророків своїх,)
70Secondo ch'egli ci avea promesso Per la bocca de' suoi santi profeti, che sono stati d'ogni secolo;
71спасеннє од ворогів наших і з руки всїх ненавидників наших,
71Salvazione da' nostri nemici, E di man di tutti coloro che ci odiano;
72щоб зробити милость отцям нашим, і спогадати завіт свій сьвятий,
72Per usar misericordia inverso i nostri padri, E ricordarsi del suo santo patto:
73клятьбу, що кляв ся перед Авраамом, отцем нашим,
73Secondo il giuramento fatto ad Abrahamo, nostro padre.
74та що дасть нам без страху, з рук ворогів наших визволившись,
74Di concederci che, liberati di man de' nostri nemici, Gli servissimo senza paura;
75служити Йому в сьвятостї та праведностї перед Ним, по всї днї життя нашого.
75In santità, ed in giustizia, nel suo cospetto, Tutti i giorni della nostra vita.
76А ти, дитино, пророком Вишнього звати меш ся: ходити меш бо перед лицем Господнїм, готовити дороги Його;
76E tu, o piccol fanciullo, sarai chiamato Profeta dell'Altissimo; Perciocchè tu andrai davanti alla faccia del Signore, Per preparar le sue vie;
77щоб давати знаннє спасення народові Його в оставленню гріхів їх,
77Per dare al suo popolo conoscenza della salute, In remission de' lor peccati,
78по благій милостї Бога нашого, в котрій одвідав нас Схід з висоти,
78Per le viscere della misericordia dell'Iddio nostro, Per le quali l'Oriente da alto, ci ha visitati,
79щоб засияв сидячим у темряві і тїнї смертнїй, щоб направити ноги наші на дорогу впокою.
79Per rilucere a coloro che giacevano nelle tenebre, E nell'ombra della morte; Per indirizzare i nostri piedi nella via della pace.
80Хлопятко ж росло та міцнїло духом, і пробувало в пустинї аж до дня явлення свого перед Ізраїлем.
80E il piccol fanciullo cresceva, e si fortificava in ispirito; e stette ne' deserti, infino al giorno ch'egli si dovea mostrare ad Israele.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.