Луки 24
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Diodati Bibbia 1885
1Первого ж дня тижня, вельми рано, прийшли вони на гріб, несучи, що наготовили, пахощі, і другі з ними.
1E NEL primo giorno della settimana, la mattina molto per tempo, esse, e certe altre con loro, vennero al monumento, portando gli aromati che aveano preparati.
2Знайшли ж камінь відкочений від гробу.
2E trovarono la pietra rotolata dal monumento.
3І ввійшовши не знайшли тїла Господа Ісуса.
3Ed entrate dentro, non trovarono il corpo del Signore Gesù.
4І сталось, як здумілись вони від сього, ось два чоловіки стояли перед ними в шатах ясних.
4E mentre stavano perplesse di ciò, ecco, due uomini sopraggiunsero loro, in vestimenti folgoranti.
5Як же полякались вони й нахилили лице до землї, рекли до них: Чого шукаєте живого між мертвими?
5I quali, essendo esse impaurite, e chinando la faccia a terra, disser loro: Perchè cercate il vivente tra i morti?
6Нема Його тут, а встав. Згадайте, як Він промовляв до вас, ще бувши в Галилеї,
6Egli non è qui, ma è risuscitato; ricordatevi come egli vi parlò, mentre era ancora in Galilea;
7глаголючи: Що мусить Син чоловічий бути виданим у руки чоловіків грішників, і бути розпятим, і третього дня воскреснути.
7dicendo che conveniva che il Figliuol dell'uomo fosse dato nelle mani degli uomini peccatori, e fosse crocifisso, ed al terzo giorno risuscitasse.
8І згадали слова Його,
8Ed esse si ricordarono delle parole di esso.
9і, вернувшись од гробу, сповістили про се все одинайцятьох і всїх инших.
9Ed essendosene tornate dal monumento, rapportarono tutte queste cose agli undici, ed a tutti gli altri.
10Була ж Мария Магдалина, та Йоанна, та Мария Яковова, й инші з ними, що оповідали перед апостолами се.
10Or quelle che dissero queste cose agli apostoli erano Maria Maddalena, e Giovanna, e Maria, madre di Giacomo; e le altre ch'eran con loro.
11І явились перед ними яко видумка слова їх, і не поняли віри їм.
11Ma le lor parole parvero loro un vaneggiare, e non credettero loro.
12Петр же, вставши, побіг до гробу; й нахилившись побачив тільки полотно, що лежало, й пійшов, сам у собі дивуючись тим, що сталось.
12Ma pur Pietro, levatosi, corse al monumento; ed avendo guardato dentro, non vide altro che le lenzuola, che giacevano quivi ; e se ne andò, maravigliandosi tra sè stesso di ciò ch'era avvenuto.
13І ось двоє з них ійшло того ж дня на село, зване Емаус, гоней з шістьдесять од Єрусалиму.
13OR ecco, due di loro in quello stesso giorno andavano in un castello, il cui nome era Emmaus, distante da Gerusalemme sessanta stadi.
14І розмовляли вони між собою про все те, що стало ся.
14Ed essi ragionavan fra loro di tutte queste cose, ch'erano avvenute.
15І сталось, як розмовляли вони та перепитувались, і сам Ісус наближившись, ійшов з ними.
15Ed avvenne che mentre ragionavano e discorrevano insieme, Gesù si accostò, e si mise a camminar con loro.
16Очі ж їх були вдержані, щоб не пізнали Його.
16Or gli occhi loro erano ritenuti, per non conoscerlo.
17Рече ж до них: Що се за речі, про котрі розмовляєте між собою йдучи, та сумуєте?
17Ed egli disse loro: Quali son questi ragionamenti, che voi tenete tra voi, camminando? e perchè siete mesti?
18Озвав ся ж один, на ймя Клеопа й каже до Него: Хиба Ти один захожий у Єрусалимі, і не знаєш, що стало ся в йому сими днями?
18E l'uno, il cui nome era Cleopa, rispondendo, gli disse: Tu solo, dimorando in Gerusalemme, non sai le cose che in essa sono avvenute in questi giorni?
19І рече їм: Що ж таке? Вони ж сказали Йому: Про Ісуса Назарянина, що був муж пророк, сильний дїлом і словом перед Богом і всїм народом,
19Ed egli disse loro: Quali? Ed essi gli dissero: Il fatto di Gesù Nazareno, il quale era un uomo profeta, potente in opere, e in parole, davanti a Dio, e davanti a tutto il popolo.
20як видали Його архиєреї та князї наші на суд смертний і розпяли Його.
20E come i principali sacerdoti, ed i nostri magistrati l'hanno dato ad esser giudicato a morte, e l'hanno crocifisso.
21Ми ж уповали, що се Він, що має збавити Ізраїля; а до всього того третїй се день іде сьогоднї, як се стало ся;
21Or noi speravamo ch'egli fosse colui che avesse a riscattare Israele; ma ancora, oltre a tutto ciò, benchè sieno tre giorni che queste cose sono avvenute,
22тільки ж і жінки деякі з наших налякали нас, бувши рано при гробі,
22certe donne d'infra noi ci hanno fatti stupire; perciocchè, essendo andate la mattina a buon'ora al monumento,
23і, не знайшовши тїла Його, прийшли оповідуючи, що явленнє ангелів бачили, котрі глаголють, що Він живий.
23e non avendo trovato il corpo d'esso, son venute, dicendo d'aver veduta una visione d'angeli, i quali dicono ch'egli vive.
24І пійшли деякі з наших до гробу, й знайшли так, як і жінки казали; Його ж не бачили.
24Ed alcuni de' nostri sono andati al monumento, ed hanno trovato così, come le donne avean detto; ma non han veduto Gesù.
25І рече Він до них: о безумні і лїниві серцем вірувати всьому, що промовили пророки!
25Allora egli disse loro: O insensati, e tardi di cuore a credere a tutte le cose che i profeti hanno dette!
26Чи не мусїв се терпіти Христос і ввійти в славу свою?
26Non conveniva egli che il Cristo sofferisse queste cose, e così entrasse nella sua gloria?
27І, почавши від Мойсея і від усїх пророків, виясняв їм у всїх писаннях про Него.
27E cominciando da Mosè, e seguendo per tutti i profeti, dichiarò loro in tutte le scritture le cose ch'erano di lui.
28І наближились до села, куди йшли, й Він зробив, нїби хоче йти далїй.
28Ed essendo giunti al castello, ove andavano, egli fece vista d'andar più lungi.
29Вони ж удержували Його, кажучи: Зостань ся з нами; бо вже надвечір, і нахилив ся день. І ввійшов, щоб зостатись із ними.
29Ma essi gli fecer forza, dicendo: Rimani con noi, perciocchè ei si fa sera, e il giorno è già dichinato. Egli adunque entrò nell'albergo , per rimaner con loro.
30І сталось, як сидїв Він за столом з ними, взявши хлїб, благословив, і переломивши, подав їм.
30E quando egli si fu messo a tavola con loro, prese il pane, e fece la benedizione; e rotto lo, lo distribuì loro.
31Їм же відкрились очі, й пізнали вони Його; й став ся Він невидимий їм.
31E gli occhi loro furono aperti, e lo riconobbero; ma egli sparì da loro.
32І казали вони один до одного: Хиба ж серце наше не горіло в нас, як промовляв до нас у дорозї, і як розкривав нам писання?
32Ed essi dissero l'uno all'altro: Non ardeva il cuor nostro in noi, mentre egli ci parlava per la via, e ci apriva le scritture?
33І, вставши тієї ж години, вернулись у Єрусалим і знайшли згромаджених одинайцять, і тих, що були з ними,
33E in quella stessa ora si levarono, e ritornarono in Gerusalemme, e trovarono raunati gli undici, e quelli ch'erano con loro.
34як говорили: Що встав Господь справдї і явив ся Симонові.
34I quali dicevano: Il Signore è veramente risuscitato, ed è apparito a Simone.
35І розповіли вони, що сталось у дорозї, і як пізнали Його в ламанню хлїба.
35Ed essi ancora raccontarono le cose avvenute loro per la via, e come egli era stato riconosciuto da loro nel rompere il pane.
36Як же се вони говорили, сам Ісус став посеред них, і рече їм: Упокій вам.
36ORA, mentre essi ragionavano queste cose, Gesù stesso comparve nel mezzo di loro, e disse loro: Pace a voi.
37Вони ж, полякавшись і перестрашившись, думали, що духа бачять.
37Ma essi, smarriti, ed impauriti, pensavano vedere uno spirito.
38І рече їм: Чого стрівожились? і чого думки встають у серцях ваших?
38Ed egli disse loro: Perchè siete turbati? e perchè salgono ragionamenti ne' cuori vostri?
39Дивіть ся на руки мої і ноги мої, що се сам я. Дотикайтесь мене й вбачайте; бо дух тїла й костей не має, як бачите, що я маю.
39Vedete le mie mani, e i miei piedi; perciocchè io son desso; palpatemi, e vedete; poichè uno spirito non ha carne, nè ossa, come mi vedete avere.
40І, се глаголючи, показав їм руки й ноги.
40E detto questo, mostrò loro le mani, e i piedi.
41Ще ж як не поняли вони віри з радощів та дивувались, рече їм: Маєте що їсти тут?
41Ma, non credendo essi ancora per l'allegrezza, e maravigliandosi, egli disse loro: Avete voi qui alcuna cosa da mangiare?
42Вони ж Йому подали риби печеної частину та медового стільника (крижку).
42Ed essi gli diedero un pezzo di pesce arrostito, e di un fiale di miele.
43І взявши, їв перед ними.
43Ed egli presolo, mangiò in lor presenza.
44Рече ж їм: Оце ж слова, що глаголав я до вас, ще бувши з вами, що мусить справдити ся все, писане в законї Мойсейовому, й пророках, і псальмах про мене.
44Poi disse loro: Questi sono i ragionamenti che io vi teneva, essendo ancora con voi: che conveniva che tutte le cose scritte di me nella legge di Mosè, e ne' profeti, e ne' salmi, fossero adempiute.
45Тодї розкрив їм розум розуміти писання,
45Allora egli aperse loro la mente, per intendere le scritture.
46і рече їм: Що так написано й так треба було терпіти Христу й воскреснути з мертвих третього дня;
46E disse loro: Così è scritto, e così conveniva che il Cristo sofferisse, ed al terzo giorno risuscitasse da' morti;
47і проповідуватись в імя Його покаянню і відпущенню гріхів між усїма народами, почавши від Єрусалиму.
47e che nel suo nome si predicasse ravvedimento, e remission dei peccati, fra tutte le genti, cominciando da Gerusalemme.
48Ви ж сьвідки сього.
48Or voi siete testimoni di queste cose.
49І ось я посилаю обітуваннє Отця мого на вас; ви ж сидїть у городї Єрусалимі, поки одягнетесь силою звиш.
49Ed ecco, io mando sopra voi la promessa del Padre mio; or voi, dimorate nella città di Gerusalemme, finchè siate rivestiti della virtù da alto.
50І вивів їх геть аж до Витаниї, і, знявши руки свої, благословив їх.
50POI li menò fuori fino in Betania; e, levate le mani in alto, li benedisse.
51І сталось, як благословляв їх, одступив од них і вознїс ся на небо.
51Ed avvenne che mentre egli li benediceva, si dipartì da loro, ed era portato in su nel cielo.
52Вони ж, поклонившись Йому, вернулись у Єрусалим, з радощами великими;
52Ed essi, adoratolo, ritornarono in Gerusalemme con grande allegrezza.
53і пробували раз у раз у церкві, хвалячи й благословлячи Бога. Амінь.
53Ed erano del continuo nel tempio, lodando, e benedicendo Iddio. Amen.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.