Луки 24
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Bíblia Portuguesa Mundial (Brazilian Portuguese)
1Первого ж дня тижня, вельми рано, прийшли вони на гріб, несучи, що наготовили, пахощі, і другі з ними.
1Mas no primeiro dia da semana, de madrugada, elas e algumas outras foram ao sepulcro, levando as especiarias que haviam preparado.
2Знайшли ж камінь відкочений від гробу.
2Encontraram a pedra rolada do sepulcro.
3І ввійшовши не знайшли тїла Господа Ісуса.
3Entraram, e não encontraram o corpo do Senhor Jesus.
4І сталось, як здумілись вони від сього, ось два чоловіки стояли перед ними в шатах ясних.
4Enquanto estavam muito perplexas com isso, eis que dois homens se puseram ao lado delas com roupas resplandecentes.
5Як же полякались вони й нахилили лице до землї, рекли до них: Чого шукаєте живого між мертвими?
5Amedrontadas, abaixaram o rosto para a terra. Os homens lhes disseram: “Por que vocês buscam entre os mortos aquele que vive?
6Нема Його тут, а встав. Згадайте, як Він промовляв до вас, ще бувши в Галилеї,
6Ele não está aqui, mas ressuscitou. Lembrem-se do que ele lhes disse quando ainda estava na Galileia,
7глаголючи: Що мусить Син чоловічий бути виданим у руки чоловіків грішників, і бути розпятим, і третього дня воскреснути.
7dizendo que o Filho do Homem devia ser entregue nas mãos de homens pecadores, ser crucificado, e ressuscitar ao terceiro dia.”
8І згадали слова Його,
8Elas se lembraram das palavras dele,
9і, вернувшись од гробу, сповістили про се все одинайцятьох і всїх инших.
9voltaram do sepulcro e contaram todas essas coisas aos onze e a todos os outros.
10Була ж Мария Магдалина, та Йоанна, та Мария Яковова, й инші з ними, що оповідали перед апостолами се.
10Eram elas Maria Madalena, Joana e Maria, mãe de Tiago. As outras mulheres que estavam com elas contaram essas coisas aos apóstolos.
11І явились перед ними яко видумка слова їх, і не поняли віри їм.
11Essas palavras lhes pareceram loucura, e eles não acreditaram nelas.
12Петр же, вставши, побіг до гробу; й нахилившись побачив тільки полотно, що лежало, й пійшов, сам у собі дивуючись тим, що сталось.
12Mas Pedro se levantou e correu ao sepulcro. Abaixando-se e olhando para dentro, viu as faixas de linho deitadas ali sozinhas, e foi para casa, admirado com o que havia acontecido.
13І ось двоє з них ійшло того ж дня на село, зване Емаус, гоней з шістьдесять од Єрусалиму.
13Eis que dois deles estavam indo naquele mesmo dia para uma aldeia chamada Emaús, que ficava a sessenta estádios de Jerusalém.
14І розмовляли вони між собою про все те, що стало ся.
14Eles conversavam um com o outro sobre todas essas coisas que haviam acontecido.
15І сталось, як розмовляли вони та перепитувались, і сам Ісус наближившись, ійшов з ними.
15Enquanto conversavam e discutiam entre si, o próprio Jesus se aproximou e foi com eles.
16Очі ж їх були вдержані, щоб не пізнали Його.
16Mas os olhos deles foram impedidos de reconhecê-lo.
17Рече ж до них: Що се за речі, про котрі розмовляєте між собою йдучи, та сумуєте?
17Ele lhes disse: “Sobre o que vocês estão conversando enquanto caminham? Por que estão tristes?”
18Озвав ся ж один, на ймя Клеопа й каже до Него: Хиба Ти один захожий у Єрусалимі, і не знаєш, що стало ся в йому сими днями?
18Um deles, chamado Cleopas, respondeu-lhe: “Você é o único forasteiro em Jerusalém que não sabe das coisas que aconteceram lá nestes dias?”
19І рече їм: Що ж таке? Вони ж сказали Йому: Про Ісуса Назарянина, що був муж пророк, сильний дїлом і словом перед Богом і всїм народом,
19Ele lhes disse: “Que coisas?” Eles lhe disseram: “As coisas a respeito de Jesus, o Nazareno, que foi um profeta poderoso em obras e palavras diante de Deus e de todo o povo;
20як видали Його архиєреї та князї наші на суд смертний і розпяли Його.
20e como os principais sacerdotes e os nossos governantes o entregaram para ser condenado à morte, e o crucificaram.
21Ми ж уповали, що се Він, що має збавити Ізраїля; а до всього того третїй се день іде сьогоднї, як се стало ся;
21Mas nós esperávamos que fosse ele quem redimiria Israel. Sim, e além de tudo isso, hoje já é o terceiro dia desde que essas coisas aconteceram.
22тільки ж і жінки деякі з наших налякали нас, бувши рано при гробі,
22Além disso, algumas mulheres do nosso grupo nos deixaram maravilhados; tendo chegado de madrugada ao sepulcro,
23і, не знайшовши тїла Його, прийшли оповідуючи, що явленнє ангелів бачили, котрі глаголють, що Він живий.
23e não achando o corpo dele, voltaram dizendo que também tinham tido uma visão de anjos, os quais disseram que ele está vivo.
24І пійшли деякі з наших до гробу, й знайшли так, як і жінки казали; Його ж не бачили.
24Alguns dos nossos foram ao sepulcro e o encontraram exatamente como as mulheres haviam dito, mas não o viram.”
25І рече Він до них: о безумні і лїниві серцем вірувати всьому, що промовили пророки!
25Ele lhes disse: “Ó insensatos! Como o coração de vocês é lento para crer em tudo o que os profetas falaram!
26Чи не мусїв се терпіти Христос і ввійти в славу свою?
26O Cristo não tinha que sofrer essas coisas e entrar na sua glória?”
27І, почавши від Мойсея і від усїх пророків, виясняв їм у всїх писаннях про Него.
27Começando por Moisés e por todos os profetas, ele lhes explicou em todas as Escrituras as coisas a respeito de si mesmo.
28І наближились до села, куди йшли, й Він зробив, нїби хоче йти далїй.
28Eles se aproximaram da aldeia para onde iam, e ele fez como se fosse para mais longe.
29Вони ж удержували Його, кажучи: Зостань ся з нами; бо вже надвечір, і нахилив ся день. І ввійшов, щоб зостатись із ними.
29Eles insistiram com ele, dizendo: “Fique conosco, pois já é quase noite, e o dia está quase no fim.” Ele entrou para ficar com eles.
30І сталось, як сидїв Він за столом з ними, взявши хлїб, благословив, і переломивши, подав їм.
30Quando ele se sentou à mesa com eles, tomou o pão e deu graças. Partindo-o, deu-o a eles.
31Їм же відкрились очі, й пізнали вони Його; й став ся Він невидимий їм.
31Os olhos deles foram abertos e eles o reconheceram; então ele desapareceu da vista deles.
32І казали вони один до одного: Хиба ж серце наше не горіло в нас, як промовляв до нас у дорозї, і як розкривав нам писання?
32Eles disseram um ao outro: “Não ardia o nosso coração dentro de nós enquanto ele nos falava pelo caminho, e enquanto nos abria as Escrituras?”
33І, вставши тієї ж години, вернулись у Єрусалим і знайшли згромаджених одинайцять, і тих, що були з ними,
33Levantaram-se naquela mesma hora, voltaram para Jerusalém e encontraram os onze reunidos, e os que estavam com eles,
34як говорили: Що встав Господь справдї і явив ся Симонові.
34dizendo: “O Senhor ressuscitou de fato, e apareceu a Simão!”
35І розповіли вони, що сталось у дорозї, і як пізнали Його в ламанню хлїба.
35Eles relataram as coisas que aconteceram pelo caminho, e como ele foi reconhecido por eles no partir do pão.
36Як же се вони говорили, сам Ісус став посеред них, і рече їм: Упокій вам.
36Enquanto diziam essas coisas, o próprio Jesus se pôs no meio deles e lhes disse: “Paz seja com vocês.”
37Вони ж, полякавшись і перестрашившись, думали, що духа бачять.
37Mas eles ficaram aterrorizados e cheios de medo, e supunham ter visto um espírito.
38І рече їм: Чого стрівожились? і чого думки встають у серцях ваших?
38Ele lhes disse: “Por que vocês estão perturbados? Por que surgem dúvidas em seus corações?
39Дивіть ся на руки мої і ноги мої, що се сам я. Дотикайтесь мене й вбачайте; бо дух тїла й костей не має, як бачите, що я маю.
39Vejam as minhas mãos e os meus pés: sou eu mesmo. Toquem-me e vejam, pois um espírito não tem carne e ossos, como vocês veem que eu tenho.”
40І, се глаголючи, показав їм руки й ноги.
40Tendo dito isso, ele lhes mostrou as mãos e os pés.
41Ще ж як не поняли вони віри з радощів та дивувались, рече їм: Маєте що їсти тут?
41Enquanto eles ainda não acreditavam por causa da alegria, e se maravilhavam, ele lhes disse: “Vocês têm aqui alguma coisa para comer?”
42Вони ж Йому подали риби печеної частину та медового стільника (крижку).
42Eles lhe deram um pedaço de peixe assado e um favo de mel.
43І взявши, їв перед ними.
43Ele os tomou e comeu diante deles.
44Рече ж їм: Оце ж слова, що глаголав я до вас, ще бувши з вами, що мусить справдити ся все, писане в законї Мойсейовому, й пророках, і псальмах про мене.
44Ele lhes disse: “Isto é o que eu lhes falei enquanto ainda estava com vocês: que todas as coisas que estão escritas na lei de Moisés, nos profetas e nos salmos a meu respeito deviam se cumprir.”
45Тодї розкрив їм розум розуміти писання,
45Então ele lhes abriu o entendimento, para que pudessem compreender as Escrituras.
46і рече їм: Що так написано й так треба було терпіти Христу й воскреснути з мертвих третього дня;
46E lhes disse: “Assim está escrito, e assim era necessário que o Cristo sofresse e ressuscitasse dos mortos ao terceiro dia,
47і проповідуватись в імя Його покаянню і відпущенню гріхів між усїма народами, почавши від Єрусалиму.
47e que o arrependimento e a remissão de pecados fossem pregados em seu nome a todas as nações, começando por Jerusalém.
48Ви ж сьвідки сього.
48Vocês são testemunhas dessas coisas.
49І ось я посилаю обітуваннє Отця мого на вас; ви ж сидїть у городї Єрусалимі, поки одягнетесь силою звиш.
49Eis que envio sobre vocês a promessa de meu Pai. Mas esperem na cidade de Jerusalém, até que sejam revestidos do poder do alto.”
50І вивів їх геть аж до Витаниї, і, знявши руки свої, благословив їх.
50Ele os levou para fora, até Betânia, e, levantando as mãos, os abençoou.
51І сталось, як благословляв їх, одступив од них і вознїс ся на небо.
51Enquanto os abençoava, apartou-se deles e foi elevado ao céu.
52Вони ж, поклонившись Йому, вернулись у Єрусалим, з радощами великими;
52Eles o adoraram e voltaram para Jerusalém com grande alegria,
53і пробували раз у раз у церкві, хвалячи й благословлячи Бога. Амінь.
53e estavam continuamente no templo, louvando e bendizendo a Deus. Amém.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.