Луки 10
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Bíblia Portuguesa Mundial (Brazilian Portuguese)
1Після ж сього настановив Господь і других сїмдесять, та й післав їх по двоє перед лицем своїм у кожний город і місце, куди мав сам ійти.
1Depois destas coisas, o Senhor também designou outros setenta e os enviou de dois em dois à sua frente a cada cidade e lugar aonde ele próprio estava para ir.
2Рече ж до них: Жниво велике, робітника ж мало: просїть же Господа жнива, щоб випровадив робітників на жниво своє.
2Então ele lhes disse: “A seara é realmente grande, mas os trabalhadores são poucos. Portanto, peçam ao Senhor da seara que envie trabalhadores para a sua seara.
3Ійдїть; ось я посилаю вас, як ягнят між вовки.
3Vão! Eis que eu os envio como cordeiros para o meio de lobos.
4Не носїть калитки, нї торбини, нї обувя, і нїкого в дорозї не витайте.
4Não levem bolsa, alforje nem sandálias. Não saúdem ninguém pelo caminho.
5У котру ж господу ввійдете, перше кажіть: Впокій домові сьому;
5Em qualquer casa em que entrarem, digam primeiro: 'Paz a esta casa.'
6і коли там буде син упокою, спочине на йому впокій ваш; коли ж нї, до вас вернеть ся.
6Se houver ali um filho da paz, a paz de vocês repousará sobre ele; mas, se não, voltará para vocês.
7У тім же дому зоставайтесь, ївши й пивши, що є в них: достоєн бо робітник нагороди своєї. Не ходїть од хати до хати.
7Permaneçam naquela mesma casa, comendo e bebendo o que lhes derem, pois o trabalhador é digno do seu salário. Não andem de casa em casa.
8І в которий город увійдете, й приймуть вас, їжте що поставлять перед вами,
8Em qualquer cidade em que entrarem e os receberem, comam o que lhes for servido.
9і сцїляйте в ньому недужих, і кажіть їм: Наближилось до вас царство Боже.
9Curem os enfermos que nela houver e digam-lhes: 'O Reino de Deus se aproximou de vocês.'
10У которий же город прийдете й не приймуть вас, вийшовши на улицї його, скажіть:
10Mas, em qualquer cidade em que entrarem e não os receberem, saiam pelas suas ruas e digam:
11І порох, що поприлипав до нас із города вашого, обтрушуємо вам; тільки ж се знайте, що наближилось до вас царство Боже.
11'Até o pó da cidade de vocês que se apegou a nós, sacudimos contra vocês. Contudo, saibam isto: o Reino de Deus se aproximou de vocês.'
12Глаголю ж вам, що Содомлянам дня того одраднїщ буде, нїж городові тому.
12Eu lhes digo que, naquele dia, haverá mais tolerância para Sodoma do que para aquela cidade.
13Горе тобі, Хоразине! горе тобі, Витсаїдо! бо коли б у Тирі та Сидонї стались чудеса, що стали ся в вас, давно б, у веретищі та в попелї сидячи, покаялись.
13“Ai de você, Corazim! Ai de você, Betsaida! Porque, se os milagres realizados em vocês tivessem sido realizados em Tiro e em Sidom, há muito elas teriam se arrependido, sentadas em pano de saco e cinza.
14Тільки ж Тирові й Сидонові одраднїщ буде на судї, нїж вам.
14Mas haverá mais tolerância para Tiro e Sidom no juízo do que para vocês.
15І ти, Капернауме, що аж до неба підняв ся, аж у пекло провалиш ся.
15E você, Cafarnaum, que é exaltada até o céu, será abatida até o Hades.
16Хто слухає вас, мене слухає; а хто гордує вами, мною гордує; хто ж мною гордує, гордує Пославшим мене.
16Quem ouve vocês ouve a mim; quem rejeita vocês rejeita a mim. Quem me rejeita, rejeita aquele que me enviou.”
17І вернулись сїмдесять назад з радощами, кажучи: Господи, й біси корять ся нам в імя Твоє.
17Os setenta voltaram com alegria, dizendo: “Senhor, até os demônios se submetem a nós em teu nome!”
18Рече ж їм: Видїв я сатану, як блискавку з неба падаючого.
18Ele lhes disse: “Eu via Satanás cair do céu como um relâmpago.
19Ось даю вам силу наступати на гадюки й на скорпиони, й на всю силу ворожу, й нїщо вам не шкодити ме.
19Eis que eu lhes dou autoridade para pisar serpentes e escorpiões e sobre todo o poder do inimigo. Nada lhes causará dano de modo algum.
20Тільки ж бо сим не втїшайтесь, що духи вам корять ся; втїшайте ся ж більш, що імена ваші написані на небесах.
20Contudo, não se alegrem porque os espíritos se submetem a vocês, mas alegrem-se porque os nomes de vocês estão escritos nos céus.”
21Того часу зрадїв духом Ісус, і рече: Дякую Тобі, Отче, Господи неба й землї, що втаїв се від премудрих і розумних, а відкрив недолїткам. Так, Отче: бо так воно вподобалось перед Тобою.
21Naquela mesma hora, Jesus exultou no Espírito Santo e disse: “Eu te agradeço, ó Pai, Senhor do céu e da terra, porque escondeste estas coisas dos sábios e entendidos, e as revelaste aos pequeninos. Sim, Pai, pois assim foi do teu agrado.”
22Усе передане менї від Отця; і нїхто не знає, хто Син, тільки Отець, і хто Отець, тільки Син та кому схоче Син одкрити.
22Voltando-se para os discípulos, ele disse: “Todas as coisas me foram entregues por meu Pai. Ninguém sabe quem é o Filho, senão o Pai, e quem é o Pai, senão o Filho, e aquele a quem o Filho o quiser revelar.”
23І, обернувшись до учеників на самотї, рече: Блаженні очі, котрі бачять, що ви бачите:
23Voltando-se para os discípulos, ele disse em particular: “Bem-aventurados os olhos que veem o que vocês veem,
24глаголю бо вам: Що многі пророки й царі хотїли бачити, що ви бачите, та й не бачили, й чути, що ви чуєте, та й не чули.
24pois eu lhes digo que muitos profetas e reis desejaram ver o que vocês veem e não viram, e ouvir o que vocês ouvem e não ouviram.”
25І ось, законник один устав, спокушуючи Його й кажучи: Учителю, що робивши, життє вічнє наслїджу?
25Eis que um certo intérprete da lei se levantou e o testou, dizendo: “Mestre, o que farei para herdar a vida eterna?”
26Він же рече до него: В законї що написано? як читаєш?
26Ele lhe disse: “O que está escrito na lei? Como você lê?”
27Він же, озвавшись, каже: Люби Господа Бога твого всїм серцем твоїм, і всією душею твоєю, і всією силою твоєю, і всією думкою твоєю, та ближнього твого, як себе самого.
27Ele respondeu: “Amarás o Senhor teu Deus de todo o teu coração, de toda a tua alma, de todas as tuas forças e de todo o teu entendimento; e ao teu próximo como a ti mesmo.”
28Рече ж йому: Право відказав єси. Се чини, то й жити меш.
28Ele lhe disse: “Você respondeu corretamente. Faça isso, e viverá.”
29Він же, хотївши оправдити себе, каже до Ісуса: Хто ж мій ближнїй?
29Mas ele, desejando justificar a si mesmo, perguntou a Jesus: “E quem é o meu próximo?”
30Підхопивши ж Ісус, рече: Чоловік один ійшов з Єрусалиму в Єрихон, і попав ся розбійникам, котрі, обдерши його й рани завдавши, пійшли, зоставивши півмертвого.
30Jesus respondeu: “Um certo homem descia de Jerusalém para Jericó e caiu nas mãos de salteadores, os quais o despojaram e o espancaram, e se retiraram, deixando-o quase morto.
31Случаєм ійшов якийся священик дорогою тією, і, побачивши його, пройшов мимо.
31Por acaso, um certo sacerdote descia por aquele caminho. Quando o viu, passou pelo outro lado.
32Так само ж і левит, лучившись на те місце, приступивши й подивившись, пройшов мимо.
32Do mesmo modo, também um levita, quando chegou ao lugar e o viu, passou pelo outro lado.
33Самарянин же один, ідучи дорогою, прийшов до него й, побачивши його, милосердував ся,
33Mas um certo samaritano, estando de viagem, chegou onde ele estava. Quando o viu, moveu-se de compaixão,
34і, приступивши, обвязав рани його, ллючи оливу та вино, й, посадивши його на свою скотину, привів його в гостинницю, і пильнував його;
34aproximou-se dele e atou-lhe as feridas, derramando nelas óleo e vinho. Ele o colocou sobre o seu próprio animal, levou-o para uma hospedaria e cuidou dele.
35а назавтра, одходячи, вийняв два денариї, дав гостинникові, та й каже йому: Доглядай його, і що над се видаси, я, вернувшись, оддам тобі.
35No dia seguinte, ao partir, ele tirou dois denários, deu-os ao hospedeiro e lhe disse: 'Cuide dele. O que gastar além disso, eu lhe pagarei quando voltar.'
36Хто ж оце з тих трох здаєть ся тобі ближнїм тому, що попавсь між розбійники?
36Qual destes três, pois, lhe parece ter sido o próximo daquele que caiu nas mãos dos salteadores?”
37Він же каже: Хто зробив милость йому. Рече тодї йому Ісус: Іди й ти чини так.
37Ele disse: “Aquele que teve misericórdia dele.” Então Jesus lhe disse: “Vai, e faze tu o mesmo.”
38Стало ся ж, як ійшли вони, увійшов Він ув одно село; жінка ж одна, на ймя Марта, прийняла Його в господу свою.
38Enquanto seguiam o seu caminho, ele entrou em uma certa aldeia, e uma certa mulher chamada Marta o recebeu em sua casa.
39А була в неї сестра, звана Мария, котра, сївши в ногах у Ісуса, слухала слово Його.
39Ela tinha uma irmã chamada Maria, a qual também se assentou aos pés de Jesus e ouvia a sua palavra.
40Марта ж зайнялась великою послугою; ставши ж каже: Господи, чи байдуже Тобі, що сестра моя одну мене зоставила послугувати? Скажи ж їй, щоб менї помагала.
40Mas Marta estava distraída com muito serviço; aproximando-se dele, disse: “Senhor, não se importa que minha irmã me deixe servir sozinha? Diga a ela, então, que me ajude.”
41Озвавши ся ж рече їй Ісус: Марто, Марто, журиш ся та побиваєш ся про многе,
41Jesus lhe respondeu: “Marta, Marta, você está ansiosa e perturbada com muitas coisas,
42одного ж треба. Мария добру частину вибрала, що не відніметь ся від неї.
42mas uma só coisa é necessária. Maria escolheu a boa parte, a qual não lhe será tirada.”
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.