Луки 22
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Bíblia Portuguesa Mundial (Brazilian Portuguese)
1Наближало ся ж сьвято опрісноків, зване пасха.
1Ora, aproximava-se a festa dos pães asmos, que se chama a Páscoa.
2І шукали архиєреї та письменники, як би погубити Його; боялись бо народу.
2Os principais sacerdotes e os escribas procuravam como o matariam, pois temiam o povo.
3Ввійшов же сатана в Юду, на прізвище Іскариоцького, що був з числа дванайцяти.
3Satanás entrou em Judas, que também era chamado Iscariotes, o qual era contado entre os doze.
4І пійшовши говорив з архиєреями та воєводами, як Його зрадити їм.
4Ele foi e falou com os principais sacerdotes e capitães sobre como poderia entregá-lo a eles.
5І зрадїли вони, й вмовились йому срібла дати.
5Eles se alegraram e concordaram em lhe dar dinheiro.
6І обіцяв ся, і шукав нагоди, щоб видати Його їм потай народу.
6Ele consentiu e buscou uma oportunidade para entregá-lo a eles na ausência da multidão.
7Прийшов же день опрісноків, як треба було колоти пасхове ягня.
7Chegou o dia dos pães asmos, no qual a Páscoa devia ser sacrificada.
8І післав Петра та Йоана, глаголючи: Йдїть та приготовте нам пасху їсти.
8Jesus enviou Pedro e João, dizendo: “Vão e preparem a Páscoa para nós, para que possamos comer.”
9Вони ж сказали Йому: Де хочеш, щоб приготовити?
9Eles lhe disseram: “Onde queres que a preparemos?”
10Він же рече їм: Ось, як увійдете в город, зустріне вас чоловік, глек води несучи. Йдїть слїдом за ним у господу, куди ввійде.
10Ele lhes disse: “Eis que, ao entrarem na cidade, um homem carregando um cântaro de água virá ao encontro de vocês. Sigam-no até a casa em que ele entrar.
11І скажіть господареві дому: Каже тобі учитель: Де сьвітлиця, щоб пасху з учениками моїми їсти?
11Digam ao dono da casa: ‘O Mestre te diz: “Onde está o aposento de hóspedes, onde eu possa comer a Páscoa com os meus discípulos?”’
12І той вам покаже гірницю велику застелену; там приготовте.
12Ele lhes mostrará uma grande sala mobiliada no andar de cima. Façam os preparativos lá.”
13Пійшовши ж знайшли, як сказав їм, і приготовили пасху.
13Eles foram, acharam as coisas como Jesus lhes havia dito e prepararam a Páscoa.
14І, як настала година, сїв Він, й дванайцять апостолів з Ним.
14Quando chegou a hora, ele se sentou à mesa com os doze apóstolos.
15І рече до них: Бажаннєм забажав я сю пасху їсти з вами, перш нїж прийму муки:
15Ele lhes disse: “Desejei ardentemente comer esta Páscoa com vocês antes de sofrer,
16глаголю бо вам: Що більш не їсти му її, доки сповнить ся в царстві Божому.
16pois eu lhes digo que de modo algum comerei dela novamente até que ela se cumpra no Reino de Deus.”
17І, взявши чашу, й оддавши хвалу, рече: Прийміть се та подїлить собі:
17Ele recebeu um cálice e, tendo dado graças, disse: “Tomem isto e repartam entre vocês,
18глаголю бо вам: Що не пити му вже від плоду винограднього, доки царство Боже прийде.
18pois eu lhes digo que não beberei mais do fruto da videira, até que venha o Reino de Deus.”
19І, взявши хлїб, та оддавши хвалу, переломив, і дав їм, глаголючи: Се єсть тїло моє, що за вас даєть ся. Се чинїть на мій спомин.
19Ele tomou o pão e, tendo dado graças, o partiu e lhes deu, dizendo: “Este é o meu corpo que é dado por vocês. Façam isto em memória de mim.”
20Так само й чашу після вечері, глаголючи: Ся чаша новий завіт у крові моїй, що за вас пролита буде.
20Da mesma forma, ele tomou o cálice depois da ceia, dizendo: “Este cálice é a nova aliança no meu sangue, que é derramado por vocês.
21Та ось рука зрадника мого зо мною на столї.
21Mas eis que a mão daquele que me trai está comigo à mesa.
22Син то чоловічий іде, як постановлено наперед, тільки ж горе чоловікові тому, що зрадить Його!
22O Filho do Homem, na verdade, vai conforme foi determinado, mas ai daquele homem por quem ele é traído!”
23І стали вони перепитуватись між собою, хто б з них був, що се має зробити.
23Eles começaram a perguntar entre si qual deles seria o que faria tal coisa.
24Постало ж і змаганнє між ними, хто з них здаєть ся бути більшим.
24Surgiu também uma discussão entre eles, sobre qual deles era considerado o maior.
25Він же рече їм: Царі в поган панують над ними, й ті, що власть над ними мають, добродїями звуть ся.
25Ele lhes disse: “Os reis das nações dominam sobre elas, e os que têm autoridade sobre elas são chamados ‘benfeitores’.
26Ви ж не так: тільки ж найбільший між вами нехай буде як найменший, і хто старший — як слуга.
26Mas não será assim com vocês. Pelo contrário, o que for maior entre vocês, torne-se como o mais jovem, e o que governa, como o que serve.
27Хто бо більший: хто за столом, чи хто послугує? хиба не хто за столом? я ж між вами, як слуга.
27Pois qual é maior: o que está sentado à mesa, ou o que serve? Não é o que está sentado à mesa? Mas eu estou entre vocês como aquele que serve.
28Ви ж пробували зо мною в спокусах моїх.
28“Mas vocês são os que têm permanecido comigo nas minhas provações.
29І я завітую вам, як завітував менї Отець мій, царство,
29Eu lhes confiro um reino, assim como meu Pai o conferiu a mim,
30щоб їли й пили за столом моїм у царстві моєму, і сидїли на престолах, судячи дванайцять родів Ізраїлевих.
30para que comam e bebam à minha mesa no meu Reino. Vocês se assentarão em tronos, julgando as doze tribos de Israel.”
31Рече ж Господь: Симоне, Симоне, ось сатана жадав собі вас, щоб просївати, як пшеницю;
31O Senhor disse: “Simão, Simão, eis que Satanás pediu para ter todos vocês, para que pudesse peneirá-los como trigo,
32я ж молив ся за тебе, щоб не поменшала віра твоя, і ти колись, навернувшись, утверди братів твоїх.
32mas eu orei por você, para que a sua fé não desfaleça. E você, quando tiver voltado, fortaleça os seus irmãos.”
33Він же каже Йому: Господи, з Тобою готов я і в темницю, і на смерть іти.
33Ele lhe disse: “Senhor, estou pronto para ir contigo tanto para a prisão quanto para a morte!”
34Він же рече: Глаголю тобі, Петре, не запіє сьогоднї півень, перш нїж тричі відречеш ся, що не знаєш мене.
34Ele disse: “Eu lhe digo, Pedro, que de modo algum o galo cantará hoje, antes que você negue três vezes que me conhece.”
35І рече їм: Як посилав вас я без сакви, й торбини, й обувя, чи чого недоставало вам? Вони ж казали: Нїчого.
35Ele lhes disse: “Quando eu os enviei sem bolsa, alforje e sandálias, faltou-lhes alguma coisa?” Eles disseram: “Nada.”
36Рече тодї їм: А тепер хто має сакву, нехай бере так само й торбину: а хто не має, нехай продасть одежу, та купить меч.
36Então ele lhes disse: “Mas agora, quem tem uma bolsa, que a pegue, e da mesma forma um alforje. Quem não tem, venda a sua capa e compre uma espada.
37Глаголю бо вам, що ще й се написане мусить справдитись на менї: І з беззаконними полїчено його: бо все про мене сповняєть ся.
37Pois eu lhes digo que isto que está escrito ainda deve se cumprir em mim: ‘Ele foi contado com os transgressores.’ Pois aquilo que me diz respeito está se cumprindo.”
38Вони ж сказали: Господи, ось мечів тут два. Він же рече їм: Доволї.
38Eles disseram: “Senhor, eis aqui duas espadas.” Ele lhes disse: “É o suficiente.”
39І вийшовши пійшов по звичаю на гору Оливну; ійшли ж слїдом за Ним і ученики Його.
39Ele saiu e foi, como era o seu costume, para o Monte das Oliveiras. Seus discípulos também o seguiram.
40Прибувши ж на місце, рече їм: Молїть ся, щоб не ввійти в спокусу.
40Quando chegou ao lugar, ele lhes disse: “Orem para que vocês não entrem em tentação.”
41А сам відступив од них, так як кинути каменем, і, приклонивши колїна, молив ся,
41Ele se afastou deles cerca de um arremesso de pedra, ajoelhou-se e orou,
42глаголючи: Отче, коли хочеш, мимо неси чашу сю від мене: тільки ж не моя воля, а Твоя нехай буде.
42dizendo: “Pai, se for da tua vontade, afasta de mim este cálice. Contudo, não seja feita a minha vontade, mas a tua.”
43Явив ся ж Йому ангел з неба, підкріпляючи Його.
43Um anjo do céu lhe apareceu, fortalecendo-o.
44І, бувши в смертній боротьбі, ще пильнїще молив ся; був же піт Його як каплї крови, каплючі на землю.
44Estando em agonia, ele orava mais intensamente. O seu suor tornou-se como grandes gotas de sangue caindo no chão.
45І, вставши від молитви, й прийшовши до учеників своїх, знайшов їх сплячих від смутку,
45Quando ele se levantou da oração, foi até os discípulos e os encontrou dormindo de tristeza,
46і рече їм: Чого спите? уставши молїть ся, щоб не ввійшли в спокусу.
46e lhes disse: “Por que vocês estão dormindo? Levantem-se e orem para que não entrem em tentação.”
47Ще ж Він промовляв, ось народ і званий Юда, один з дванайцяти, йшов поперед них, і приступив до Ісуса, поцїлувати Його.
47Enquanto ele ainda falava, apareceu uma multidão. Aquele que se chamava Judas, um dos doze, os liderava. Ele se aproximou de Jesus para beijá-lo.
48Ісус же рече йому: Юдо, цїлуваннєм Сина чоловічого зраджуєш?
48Mas Jesus lhe disse: “Judas, com um beijo você trai o Filho do Homem?”
49Бачивши ж ті, що коло Него, до чого доходить, казали Йому: Господи, чи вдарити нам мечем?
49Quando os que estavam ao seu redor viram o que estava para acontecer, disseram-lhe: “Senhor, devemos ferir com a espada?”
50І вдарив один хтось із них слугу архиєрейського, та й відтяв йому ухо праве.
50Um deles feriu o servo do sumo sacerdote, cortando-lhe a orelha direita.
51І озвавшись Ісус, рече: Оставте аж до сього. І, приторкнувшись до уха його, сцїлив його.
51Mas Jesus respondeu: “Deixem-me ao menos fazer isto” — e tocando-lhe a orelha, o curou.
52Рече ж Ісус до прийшовших на Него архиєреїв і воєвод, і церковних старших: Як на розбійника ви прийшли з мечами та киями?
52Jesus disse aos principais sacerdotes, capitães do templo e anciãos, que tinham vindo contra ele: “Vocês vieram como se eu fosse um salteador, com espadas e porretes?
53Як що-дня був я з вами в церкві, не простягали рук на мене; та се ваша година й власть темряви.
53Quando eu estava com vocês no templo todos os dias, não estenderam as mãos contra mim. Mas esta é a hora de vocês, e o poder das trevas.”
54Узявши ж Його, повели, й привели Його в двір архиєрейський. Петр же йшов слїдом оддалеки.
54Eles o prenderam e o levaram, e o introduziram na casa do sumo sacerdote. Mas Pedro o seguia de longe.
55Як же запалили огонь серед двора та посїдали вкупі, сїв і Петр серед них.
55Quando acenderam um fogo no meio do pátio e se sentaram juntos, Pedro sentou-se entre eles.
56Побачивши ж Його одна служниця, як сидїв коло сьвітла, й, придивляючись на него, сказала: І сей з Ним був.
56Uma certa serva o viu sentado à luz e, olhando fixamente para ele, disse: “Este homem também estava com ele.”
57Він же одрік ся Його, кажучи: Жінко, не знаю Його.
57Ele negou a Jesus, dizendo: “Mulher, eu não o conheço.”
58А згодя другий, побачивши його, сказав: І ти з них єси. Петр же каже: Чоловіче, нї.
58Pouco depois, outra pessoa o viu e disse: “Você também é um deles!” Mas Pedro respondeu: “Homem, eu não sou!”
59І мало що не через одну годину, инший хтось ствердив, кажучи: Справдї і сей з Ним був, бо й Галилеєць він.
59Cerca de uma hora depois, outro afirmou com confiança, dizendo: “Verdadeiramente este homem também estava com ele, pois é galileu!”
60Каже Петр: Чоловіче, не знаю, що кажеш. І зараз, як ще говорив він, запіяв півень.
60Mas Pedro disse: “Homem, não sei do que você está falando!” Imediatamente, enquanto ele ainda falava, um galo cantou.
61І обернувшись Господь, поглянув на Петра. І згадав Петр слово Господнє, як глаголав йому: Що перш нїж півень запіє, відречеш ся мене тричі.
61O Senhor voltou-se e olhou para Pedro. Então Pedro se lembrou da palavra do Senhor, de como lhe havia dito: “Antes que o galo cante, você me negará três vezes.”
62І вийшовши геть Петр, заплакав гірко.
62Ele saiu e chorou amargamente.
63А чоловіки, що держали Ісуса, насьміхались із Него, бючи.
63Os homens que detinham Jesus zombavam dele e o espancavam.
64І, закривши Його, били в лице Його, та й питали Його, кажучи: Проречи, хто вдарив Тебе.
64Tendo-o vendado, batiam-lhe no rosto e lhe perguntavam: “Profetiza! Quem foi que te bateu?”
65І иншого багато, хуливши, казали на Него.
65Eles disseram muitas outras coisas contra ele, insultando-o.
66А як настав день, зібралась старшина людська, та архиєреї і письменники, та й повели Його в раду свою, кажучи:
66Assim que amanheceu, reuniu-se a assembleia dos anciãos do povo, tanto os principais sacerdotes quanto os escribas, e o levaram ao conselho deles, dizendo:
67Чи Ти єси Христос? скажи нам. Рече ж їм: Коли вам скажу, не піймете віри;
67“Se você é o Cristo, diga-nos.” Mas ele lhes disse: “Se eu lhes disser, vocês não acreditarão,
68коли ж і спитаю вас, не відповісте менї й не відпустите.
68e se eu perguntar, de modo algum me responderão ou me deixarão ir.
69Від нинї сидїти ме Син чоловічий по правицї сили Божої.
69De agora em diante, o Filho do Homem estará assentado à direita do poder de Deus.”
70І сказали всї: То се Ти Син Божий? Він же до них рече: Ви кажете, що се я.
70Todos eles disseram: “Você é, então, o Filho de Deus?” Ele lhes disse: “Vocês o dizem, porque eu sou.”
71Вони ж сказали: На що нам ще сьвідчення? самі бо чули з уст Його.
71Eles disseram: “Por que precisamos de mais testemunhas? Pois nós mesmos ouvimos da sua própria boca!”
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.