Луки 22
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Diodati Bibbia 1885
1Наближало ся ж сьвято опрісноків, зване пасха.
1OR la festa degli azzimi, detta la pasqua, si avvicinava.
2І шукали архиєреї та письменники, як би погубити Його; боялись бо народу.
2E i principali sacerdoti, e gli Scribi, cercavano come lo farebbero morire, perciocchè temevano il popolo.
3Ввійшов же сатана в Юду, на прізвище Іскариоцького, що був з числа дванайцяти.
3Or Satana entrò in Giuda, detto per soprannome Iscariot, il quale era del numero de' dodici.
4І пійшовши говорив з архиєреями та воєводами, як Його зрадити їм.
4Ed egli andò, e ragionò co' principali sacerdoti, e co' capitani, come egli lo metterebbe loro nelle mani.
5І зрадїли вони, й вмовились йому срібла дати.
5Ed essi se ne rallegrarono, e patteggiarono con lui di dargli danari.
6І обіцяв ся, і шукав нагоди, щоб видати Його їм потай народу.
6Ed egli promise di darglielo nelle mani; e cercava opportunità di farlo senza tumulto.
7Прийшов же день опрісноків, як треба було колоти пасхове ягня.
7OR venne il giorno degli azzimi, nel qual conveniva sacrificar la pasqua.
8І післав Петра та Йоана, глаголючи: Йдїть та приготовте нам пасху їсти.
8E Gesù mandò Pietro e Giovanni, dicendo: Andate, apparecchiateci la pasqua, acciocchè la mangiamo.
9Вони ж сказали Йому: Де хочеш, щоб приготовити?
9Ed essi gli dissero: Ove vuoi che l 'apparecchiamo?
10Він же рече їм: Ось, як увійдете в город, зустріне вас чоловік, глек води несучи. Йдїть слїдом за ним у господу, куди ввійде.
10Ed egli disse loro: Ecco, quando sarete entrati nella città, voi scontrerete un uomo, portando un testo pien d'acqua; seguitatelo nella casa ov'egli entrerà.
11І скажіть господареві дому: Каже тобі учитель: Де сьвітлиця, щоб пасху з учениками моїми їсти?
11E dite al padron della casa: Il Maestro ti manda a dire: Ov'è la stanza, nella quale io mangerò la pasqua co' miei discepoli?
12І той вам покаже гірницю велику застелену; там приготовте.
12Ed esso vi mostrerà una gran sala acconcia; quivi apparecchiate la pasqua .
13Пійшовши ж знайшли, як сказав їм, і приготовили пасху.
13Essi dunque, andati, trovaron come egli avea lor detto, ed apparecchiaron la pasqua.
14І, як настала година, сїв Він, й дванайцять апостолів з Ним.
14E quando l'ora fu venuta, egli si mise a tavola, co' dodici apostoli.
15І рече до них: Бажаннєм забажав я сю пасху їсти з вами, перш нїж прийму муки:
15Ed egli disse loro: Io ho grandemente desiderato di mangiar questa pasqua con voi, innanzi che io soffra.
16глаголю бо вам: Що більш не їсти му її, доки сповнить ся в царстві Божому.
16Perciocchè io vi dico che non ne mangerò più, finchè tutto sia compiuto nel regno di Dio.
17І, взявши чашу, й оддавши хвалу, рече: Прийміть се та подїлить собі:
17Ed avendo preso il calice, rendè grazie, e disse: Prendete questo calice , e distribuite lo tra voi;
18глаголю бо вам: Що не пити му вже від плоду винограднього, доки царство Боже прийде.
18perciocchè, io vi dico che non berrò più del frutto della vigna, finchè il regno di Dio sia venuto.
19І, взявши хлїб, та оддавши хвалу, переломив, і дав їм, глаголючи: Се єсть тїло моє, що за вас даєть ся. Се чинїть на мій спомин.
19Poi, avendo preso il pane, rendè grazie, e lo ruppe, e lo diede loro, dicendo: Quest'è il mio corpo, il quale è dato per voi; fate questo in rammemorazione di me.
20Так само й чашу після вечері, глаголючи: Ся чаша новий завіт у крові моїй, що за вас пролита буде.
20Parimente ancora, dopo aver cenato, diede loro il calice, dicendo: Questo calice è il nuovo patto nel mio sangue, il quale è sparso per voi.
21Та ось рука зрадника мого зо мною на столї.
21Nel rimanente, ecco, la mano di colui che mi tradisce è meco a tavola.
22Син то чоловічий іде, як постановлено наперед, тільки ж горе чоловікові тому, що зрадить Його!
22E il Figliuol dell'uomo certo se ne va, secondo ch'è determinato; ma, guai a quell'uomo per cui egli è tradito!
23І стали вони перепитуватись між собою, хто б з них був, що се має зробити.
23Ed essi cominciarono a domandarsi gli uni gli altri, chi fosse pur quel di loro che farebbe ciò.
24Постало ж і змаганнє між ними, хто з них здаєть ся бути більшим.
24OR nacque ancora fra loro una contesa, chi di loro paresse che fosse il maggiore.
25Він же рече їм: Царі в поган панують над ними, й ті, що власть над ними мають, добродїями звуть ся.
25Ma egli disse loro: I re delle genti le signoreggiano, e coloro che hanno podestà sopra esse son chiamati benefattori.
26Ви ж не так: тільки ж найбільший між вами нехай буде як найменший, і хто старший — як слуга.
26Ma non già così voi; anzi, il maggiore fra voi sia come il minore, e quel che regge come quel che ministra.
27Хто бо більший: хто за столом, чи хто послугує? хиба не хто за столом? я ж між вами, як слуга.
27Perciocchè, quale è il maggiore, colui ch'è a tavola, o pur colui che serve? non è egli colui ch'è a tavola? or io sono in mezzo di voi come colui che serve.
28Ви ж пробували зо мною в спокусах моїх.
28Or voi siete quelli che siete perseverati meco nelle mie tentazioni.
29І я завітую вам, як завітував менї Отець мій, царство,
29Ed io altresì vi dispongo il regno, siccome il Padre mio me l'ha disposto;
30щоб їли й пили за столом моїм у царстві моєму, і сидїли на престолах, судячи дванайцять родів Ізраїлевих.
30acciocchè voi mangiate, e beviate, alla mia tavola, nel mio regno; e sediate sopra de' troni, giudicando le dodici tribù d'Israele.
31Рече ж Господь: Симоне, Симоне, ось сатана жадав собі вас, щоб просївати, як пшеницю;
31IL Signore disse ancora: Simone, Simone, ecco, Satana ha richiesto di vagliarvi, come si vaglia il grano.
32я ж молив ся за тебе, щоб не поменшала віра твоя, і ти колись, навернувшись, утверди братів твоїх.
32Ma io ho pregato per te, acciocchè la tua fede non venga meno; e tu, quando un giorno sarai convertito, conferma i tuoi fratelli.
33Він же каже Йому: Господи, з Тобою готов я і в темницю, і на смерть іти.
33Ma egli disse: Signore, io son presto ad andar teco, e in prigione, ed alla morte.
34Він же рече: Глаголю тобі, Петре, не запіє сьогоднї півень, перш нїж тричі відречеш ся, що не знаєш мене.
34Ma Gesù disse: Pietro, io ti dico che il gallo non canterà oggi, prima che tu non abbi negato tre volte di conoscermi.
35І рече їм: Як посилав вас я без сакви, й торбини, й обувя, чи чого недоставало вам? Вони ж казали: Нїчого.
35POI disse loro: Quando io vi ho mandati senza borsa, e senza tasca, e senza scarpe, avete voi avuto mancamento di cosa alcuna? Ed essi dissero: Di niuna.
36Рече тодї їм: А тепер хто має сакву, нехай бере так само й торбину: а хто не має, нехай продасть одежу, та купить меч.
36Disse loro adunque: Ma ora, chi ha una borsa tolgala; parimente ancora una tasca; e chi non ne ha venda la sua vesta, e comperi una spada.
37Глаголю бо вам, що ще й се написане мусить справдитись на менї: І з беззаконними полїчено його: бо все про мене сповняєть ся.
37Perciocchè, io vi dico che conviene che eziandio questo ch'è scritto sia adempiuto in me: Ed egli è stato annoverato fra i malfattori. Perciocchè le cose, che sono scritte di me, hanno il lor compimento.
38Вони ж сказали: Господи, ось мечів тут два. Він же рече їм: Доволї.
38Ed essi dissero: Signore, ecco qui due spade. Ed egli disse loro: Basta.
39І вийшовши пійшов по звичаю на гору Оливну; ійшли ж слїдом за Ним і ученики Його.
39POI, essendo uscito, andò, secondo la sua usanza, al monte degli Ulivi; e i suoi discepoli lo seguitavano anch'essi.
40Прибувши ж на місце, рече їм: Молїть ся, щоб не ввійти в спокусу.
40E giunto al luogo, disse loro: Orate, che non entriate in tentazione.
41А сам відступив од них, так як кинути каменем, і, приклонивши колїна, молив ся,
41Allora egli fu divelto da loro, quasi per una gettata di pietra;
42глаголючи: Отче, коли хочеш, мимо неси чашу сю від мене: тільки ж не моя воля, а Твоя нехай буде.
42e postosi in ginocchioni, orava, dicendo: Padre, oh! volessi tu trasportar da me questo calice! ma pure, non la mia volontà, me la tua sia fatta.
43Явив ся ж Йому ангел з неба, підкріпляючи Його.
43Ed un angelo gli apparve dal cielo confortandolo.
44І, бувши в смертній боротьбі, ще пильнїще молив ся; був же піт Його як каплї крови, каплючі на землю.
44Ed egli, essendo in agonia, orava vie più intentamente; e il suo sudore divenne simile a grumoli di sangue, che cadevano in terra.
45І, вставши від молитви, й прийшовши до учеників своїх, знайшов їх сплячих від смутку,
45Poi, levatosi dall'orazione, venne ai suoi discepoli, e trovò che dormivano di tristizia.
46і рече їм: Чого спите? уставши молїть ся, щоб не ввійшли в спокусу.
46E disse loro: Perchè dormite? levatevi, ed orate, che non entriate in tentazione.
47Ще ж Він промовляв, ось народ і званий Юда, один з дванайцяти, йшов поперед них, і приступив до Ісуса, поцїлувати Його.
47ORA, mentre egli parlava ancora, ecco una turba; e colui che si chiamava Giuda, uno de' dodici, andava davanti a loro, e si accostò a Gesù per baciarlo; perciocchè egli avea loro dato questo segno: Colui chi io bacerò è desso.
48Ісус же рече йому: Юдо, цїлуваннєм Сина чоловічого зраджуєш?
48E Gesù gli disse: Giuda, tradisci tu il Figliuol dell'uomo con un bacio?
49Бачивши ж ті, що коло Него, до чого доходить, казали Йому: Господи, чи вдарити нам мечем?
49E coloro ch'erano della compagnia di Gesù, veggendo che cosa era per avvenire, dissero: Signore, percoteremo noi con la spada?
50І вдарив один хтось із них слугу архиєрейського, та й відтяв йому ухо праве.
50Ed un certo di loro percosse il servitore del sommo sacerdote, e gli spiccò l'orecchio destro.
51І озвавшись Ісус, рече: Оставте аж до сього. І, приторкнувшись до уха його, сцїлив його.
51Ma Gesù fece lor motto, e disse: Lasciate, basta! E, toccato l'orecchio di colui, lo guarì.
52Рече ж Ісус до прийшовших на Него архиєреїв і воєвод, і церковних старших: Як на розбійника ви прийшли з мечами та киями?
52E Gesù disse a' principali sacerdoti, ed a' capi del tempio, ed agli anziani, che eran venuti contro a lui: Voi siete usciti contro a me con ispade, e con aste, come contro ad un ladrone.
53Як що-дня був я з вами в церкві, не простягали рук на мене; та се ваша година й власть темряви.
53Mentre io era con voi tuttodì nel tempio, voi non metteste mai le mani sopra me; ma quest'è l'ora vostra, e la podestà delle tenebre.
54Узявши ж Його, повели, й привели Його в двір архиєрейський. Петр же йшов слїдом оддалеки.
54ED essi lo presero, e lo menarono, e lo condussero dentro alla casa del sommo sacerdote; e Pietro lo seguitava da lungi.
55Як же запалили огонь серед двора та посїдали вкупі, сїв і Петр серед них.
55Ed avendo essi acceso del fuoco in mezzo della corte, ed essendosi posti a sedere insieme, Pietro si sedette nel mezzo di loro.
56Побачивши ж Його одна служниця, як сидїв коло сьвітла, й, придивляючись на него, сказала: І сей з Ним був.
56Or una certa fanticella, vedutolo seder presso del fuoco, e guardatolo fiso, disse: Anche costui era con lui.
57Він же одрік ся Його, кажучи: Жінко, не знаю Його.
57Ma egli lo rinnegò, dicendo: Donna, io nol conosco.
58А згодя другий, побачивши його, сказав: І ти з них єси. Петр же каже: Чоловіче, нї.
58E, poco appresso, un altro, vedutolo, gli disse: Anche tu sei di quelli. Ma Pietro disse: O uomo, non sono.
59І мало що не через одну годину, инший хтось ствердив, кажучи: Справдї і сей з Ним був, бо й Галилеєць він.
59E, infraposto lo spazio quasi d'un'ora, un certo altro affermava lo stesso , dicendo: In verità, anche costui era con lui; perciocchè egli è Galileo.
60Каже Петр: Чоловіче, не знаю, що кажеш. І зараз, як ще говорив він, запіяв півень.
60Ma Pietro disse: O uomo, io non so quel che tu dici. E subito, parlando egli ancora, il gallo cantò.
61І обернувшись Господь, поглянув на Петра. І згадав Петр слово Господнє, як глаголав йому: Що перш нїж півень запіє, відречеш ся мене тричі.
61E il Signore, rivoltosi, riguardò Pietro. E Pietro si rammentò la parola del Signore, come egli gli avea detto: Avanti che il gallo canti, tu mi rinnegherai tre volte.
62І вийшовши геть Петр, заплакав гірко.
62E Pietro se ne uscì, e pianse amaramente.
63А чоловіки, що держали Ісуса, насьміхались із Него, бючи.
63E COLORO che tenevano Gesù lo schernivano, percotendo lo .
64І, закривши Його, били в лице Його, та й питали Його, кажучи: Проречи, хто вдарив Тебе.
64E velatigli gli occhi , lo percotevano in su la faccia; e lo domandavano, dicendo: Indovina chi è colui che ti ha percosso.
65І иншого багато, хуливши, казали на Него.
65Molte altre cose ancora dicevano contro a lui, bestemmiando.
66А як настав день, зібралась старшина людська, та архиєреї і письменники, та й повели Його в раду свою, кажучи:
66Poi, come fu giorno, gli anziani del popolo, i principali sacerdoti, e gli Scribi, si raunarono, e lo menarono nel lor concistoro.
67Чи Ти єси Христос? скажи нам. Рече ж їм: Коли вам скажу, не піймете віри;
67E gli dissero: Sei tu il Cristo? diccelo. Ed egli disse loro: Benchè io vel dica, voi nol crederete.
68коли ж і спитаю вас, не відповісте менї й не відпустите.
68E se altresì io vi fo qualche domanda, voi non mi risponderete, e non mi lascerete andare.
69Від нинї сидїти ме Син чоловічий по правицї сили Божої.
69Da ora innanzi il Figliuol dell'uomo sederà alla destra della potenza di Dio.
70І сказали всї: То се Ти Син Божий? Він же до них рече: Ви кажете, що се я.
70E tutti dissero: Sei tu adunque il Figliuol di Dio? Ed egli disse loro: Voi lo dite, perciocchè io lo sono.
71Вони ж сказали: На що нам ще сьвідчення? самі бо чули з уст Його.
71Ed essi dissero: Che abbiam più bisogno di testimonianza? poichè noi stessi l 'abbiamo udito dalla sua propria bocca.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.