Луки 22
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Reina-Valera 1909
1Наближало ся ж сьвято опрісноків, зване пасха.
1Y ESTABA cerca el día de la fiesta de los ázimos, que se llama la Pascua.
2І шукали архиєреї та письменники, як би погубити Його; боялись бо народу.
2Y los príncipes de los sacerdotes y los escribas buscaban cómo le matarían; mas tenían miedo del pueblo.
3Ввійшов же сатана в Юду, на прізвище Іскариоцького, що був з числа дванайцяти.
3Y entró Satanás en Judas, por sobrenombre Iscariote, el cual era uno del número de los doce;
4І пійшовши говорив з архиєреями та воєводами, як Його зрадити їм.
4Y fué, y habló con los príncipes de los sacerdotes, y con los magistrados, de cómo se lo entregaría.
5І зрадїли вони, й вмовились йому срібла дати.
5Los cuales se holgaron, y concertaron de darle dinero.
6І обіцяв ся, і шукав нагоди, щоб видати Його їм потай народу.
6Y prometió, y buscaba oportunidad para entregarle á ellos sin bulla.
7Прийшов же день опрісноків, як треба було колоти пасхове ягня.
7Y vino el día de los ázimos, en el cual era necesario matar la pascua.
8І післав Петра та Йоана, глаголючи: Йдїть та приготовте нам пасху їсти.
8Y envió á Pedro y á Juan, diciendo: Id, aparejadnos la pascua para que comamos.
9Вони ж сказали Йому: Де хочеш, щоб приготовити?
9Y ellos le dijeron: ¿Dónde quieres que aparejemos?
10Він же рече їм: Ось, як увійдете в город, зустріне вас чоловік, глек води несучи. Йдїть слїдом за ним у господу, куди ввійде.
10Y él les dijo: He aquí cuando entrareis en la ciudad, os encontrará un hombre que lleva un cántaro de agua: seguidle hasta la casa donde entrare,
11І скажіть господареві дому: Каже тобі учитель: Де сьвітлиця, щоб пасху з учениками моїми їсти?
11Y decid al padre de la familia de la casa: El Maestro te dice: ¿Dónde está el aposento donde tengo de comer la pascua con mis discípulos?
12І той вам покаже гірницю велику застелену; там приготовте.
12Entonces él os mostrará un gran cenáculo aderezado; aparejad allí.
13Пійшовши ж знайшли, як сказав їм, і приготовили пасху.
13Fueron pues, y hallaron como les había dicho; y aparejaron la pascua.
14І, як настала година, сїв Він, й дванайцять апостолів з Ним.
14Y como fué hora, sentóse á la mesa, y con él los apóstoles.
15І рече до них: Бажаннєм забажав я сю пасху їсти з вами, перш нїж прийму муки:
15Y les dijo: En gran manera he deseado comer con vosotros esta pascua antes que padezca;
16глаголю бо вам: Що більш не їсти му її, доки сповнить ся в царстві Божому.
16Porque os digo que no comeré más de ella, hasta que se cumpla en el reino de Dios.
17І, взявши чашу, й оддавши хвалу, рече: Прийміть се та подїлить собі:
17Y tomando el vaso, habiendo dado gracias, dijo: Tomad esto, y partidlo entre vosotros;
18глаголю бо вам: Що не пити му вже від плоду винограднього, доки царство Боже прийде.
18Porque os digo, que no beberé más del fruto de la vid, hasta que el reino de Dios venga.
19І, взявши хлїб, та оддавши хвалу, переломив, і дав їм, глаголючи: Се єсть тїло моє, що за вас даєть ся. Се чинїть на мій спомин.
19Y tomando el pan, habiendo dado gracias, partió, y les dió, diciendo: Esto es mi cuerpo, que por vosotros es dado: haced esto en memoria de mí.
20Так само й чашу після вечері, глаголючи: Ся чаша новий завіт у крові моїй, що за вас пролита буде.
20Asimismo también el vaso, después que hubo cenado, diciendo: Este vaso es el nuevo pacto en mi sangre, que por vosotros se derrama.
21Та ось рука зрадника мого зо мною на столї.
21Con todo eso, he aquí la mano del que me entrega, conmigo en la mesa.
22Син то чоловічий іде, як постановлено наперед, тільки ж горе чоловікові тому, що зрадить Його!
22Y á la verdad el Hijo del hombre va, según lo que está determinado; empero ¡ay de aquel hombre por el cual es entregado!
23І стали вони перепитуватись між собою, хто б з них був, що се має зробити.
23Ellos entonces comenzaron á preguntar entre sí, cuál de ellos sería el que había de hacer esto.
24Постало ж і змаганнє між ними, хто з них здаєть ся бути більшим.
24Y hubo entre ellos una contienda, quién de ellos parecía ser el mayor.
25Він же рече їм: Царі в поган панують над ними, й ті, що власть над ними мають, добродїями звуть ся.
25Entonces él les dijo: Los reyes de las gentes se enseñorean de ellas; y los que sobre ellas tienen potestad, son llamados bienhechores:
26Ви ж не так: тільки ж найбільший між вами нехай буде як найменший, і хто старший — як слуга.
26Mas vosotros, no así: antes el que es mayor entre vosotros, sea como el más mozo; y el que es príncipe, como el que sirve.
27Хто бо більший: хто за столом, чи хто послугує? хиба не хто за столом? я ж між вами, як слуга.
27Porque, ¿cuál es mayor, el que se sienta á la mesa, ó el que sirve? ¿No es el que se sienta á la mesa? Y yo soy entre vosotros como el que sirve.
28Ви ж пробували зо мною в спокусах моїх.
28Empero vosotros sois los que habéis permanecido conmigo en mis tentaciones:
29І я завітую вам, як завітував менї Отець мій, царство,
29Yo pues os ordeno un reino, como mi Padre me lo ordenó á mí ,
30щоб їли й пили за столом моїм у царстві моєму, і сидїли на престолах, судячи дванайцять родів Ізраїлевих.
30Para que comáis y bebáis en mi mesa en mi reino, y os sentéis sobre tronos juzgando á las doce tribus de Israel.
31Рече ж Господь: Симоне, Симоне, ось сатана жадав собі вас, щоб просївати, як пшеницю;
31Dijo también el Señor: Simón, Simón, he aquí Satanás os ha pedido para zarandaros como á trigo;
32я ж молив ся за тебе, щоб не поменшала віра твоя, і ти колись, навернувшись, утверди братів твоїх.
32Mas yo he rogado por ti que tu fe no falte: y tú, una vez vuelto, confirma á tus hermanos.
33Він же каже Йому: Господи, з Тобою готов я і в темницю, і на смерть іти.
33Y él le dijo: Señor, pronto estoy á ir contigo aun á cárcel y á muerte.
34Він же рече: Глаголю тобі, Петре, не запіє сьогоднї півень, перш нїж тричі відречеш ся, що не знаєш мене.
34Y él dijo: Pedro, te digo que el gallo no cantará hoy antes que tú niegues tres veces que me conoces.
35І рече їм: Як посилав вас я без сакви, й торбини, й обувя, чи чого недоставало вам? Вони ж казали: Нїчого.
35Y á ellos dijo: Cuando os envié sin bolsa, y sin alforja, y sin zapatos, ¿os faltó algo? Y ellos dijeron: Nada.
36Рече тодї їм: А тепер хто має сакву, нехай бере так само й торбину: а хто не має, нехай продасть одежу, та купить меч.
36Y les dijo: Pues ahora, el que tiene bolsa, tómela, y también la alforja, y el que no tiene, venda su capa y compre espada.
37Глаголю бо вам, що ще й се написане мусить справдитись на менї: І з беззаконними полїчено його: бо все про мене сповняєть ся.
37Porque os digo, que es necesario que se cumpla todavía en mí aquello que está escrito: Y con los malos fué contado: porque lo que está escrito de mí, cumplimiento tiene.
38Вони ж сказали: Господи, ось мечів тут два. Він же рече їм: Доволї.
38Entonces ellos dijeron: Señor, he aquí dos espadas. Y él les dijo: Basta.
39І вийшовши пійшов по звичаю на гору Оливну; ійшли ж слїдом за Ним і ученики Його.
39Y saliendo, se fué, como solía, al monte de las Olivas; y sus discípulos también le siguieron.
40Прибувши ж на місце, рече їм: Молїть ся, щоб не ввійти в спокусу.
40Y como llegó á aquel lugar, les dijo: Orad que no entréis en tentación.
41А сам відступив од них, так як кинути каменем, і, приклонивши колїна, молив ся,
41Y él se apartó de ellos como un tiro de piedra; y puesto de rodillas oró,
42глаголючи: Отче, коли хочеш, мимо неси чашу сю від мене: тільки ж не моя воля, а Твоя нехай буде.
42Diciendo: Padre, si quieres, pasa este vaso de mí; empero no se haga mi voluntad, sino la tuya.
43Явив ся ж Йому ангел з неба, підкріпляючи Його.
43Y le apareció un ángel del cielo confortándole.
44І, бувши в смертній боротьбі, ще пильнїще молив ся; був же піт Його як каплї крови, каплючі на землю.
44Y estando en agonía, oraba más intensamente: y fué su sudor como grandes gotas de sangre que caían hasta la tierra.
45І, вставши від молитви, й прийшовши до учеників своїх, знайшов їх сплячих від смутку,
45Y como se levantó de la oración, y vino á sus discípulos, hallólos durmiendo de tristeza;
46і рече їм: Чого спите? уставши молїть ся, щоб не ввійшли в спокусу.
46Y les dijo: ¿Por qué dormís? Levantaos, y orad que no entréis en tentación.
47Ще ж Він промовляв, ось народ і званий Юда, один з дванайцяти, йшов поперед них, і приступив до Ісуса, поцїлувати Його.
47Estando él aún hablando, he aquí una turba; y el que se llamaba Judas, uno de los doce, iba delante de ellos; y llegóse á Jesús para besarlo.
48Ісус же рече йому: Юдо, цїлуваннєм Сина чоловічого зраджуєш?
48Entonces Jesús le dijo: Judas, ¿con beso entregas al Hijo del hombre?
49Бачивши ж ті, що коло Него, до чого доходить, казали Йому: Господи, чи вдарити нам мечем?
49Y viendo los que estaban con él lo que había de ser, le dijeron: Señor, ¿heriremos á cuchillo?
50І вдарив один хтось із них слугу архиєрейського, та й відтяв йому ухо праве.
50Y uno de ellos hirió á un siervo del príncipe de los sacerdotes, y le quitó la oreja derecha.
51І озвавшись Ісус, рече: Оставте аж до сього. І, приторкнувшись до уха його, сцїлив його.
51Entonces respondiendo Jesús, dijo: Dejad hasta aquí. Y tocando su oreja, le sanó.
52Рече ж Ісус до прийшовших на Него архиєреїв і воєвод, і церковних старших: Як на розбійника ви прийшли з мечами та киями?
52Y Jesús dijo á los que habían venido á él, los príncipes de los sacerdotes, y los magistrados del templo, y los ancianos: ¿Como á ladrón habéis salido con espadas y con palos?
53Як що-дня був я з вами в церкві, не простягали рук на мене; та се ваша година й власть темряви.
53Habiendo estado con vosotros cada día en el templo, no extendisteis las manos contra mí; mas ésta es vuestra hora, y la potestad de las tinieblas.
54Узявши ж Його, повели, й привели Його в двір архиєрейський. Петр же йшов слїдом оддалеки.
54Y prendiéndole trajéronle, y metiéronle en casa del príncipe de los sacerdotes. Y Pedro le seguía de lejos.
55Як же запалили огонь серед двора та посїдали вкупі, сїв і Петр серед них.
55Y habiendo encendido fuego en medio de la sala, y sentándose todos alrededor, se sentó también Pedro entre ellos.
56Побачивши ж Його одна служниця, як сидїв коло сьвітла, й, придивляючись на него, сказала: І сей з Ним був.
56Y como una criada le vió que estaba sentado al fuego, fijóse en él, y dijo: Y éste con él estaba.
57Він же одрік ся Його, кажучи: Жінко, не знаю Його.
57Entonces él lo negó, diciendo: Mujer, no le conozco.
58А згодя другий, побачивши його, сказав: І ти з них єси. Петр же каже: Чоловіче, нї.
58Y un poco después, viéndole otro, dijo: Y tú de ellos eras. Y Pedro dijo: Hombre, no soy.
59І мало що не через одну годину, инший хтось ствердив, кажучи: Справдї і сей з Ним був, бо й Галилеєць він.
59Y como una hora pasada otro afirmaba, diciendo: Verdaderamente también éste estaba con él, porque es Galileo.
60Каже Петр: Чоловіче, не знаю, що кажеш. І зараз, як ще говорив він, запіяв півень.
60Y Pedro dijo: Hombre, no sé qué dices. Y luego, estando él aún hablando, el gallo cantó.
61І обернувшись Господь, поглянув на Петра. І згадав Петр слово Господнє, як глаголав йому: Що перш нїж півень запіє, відречеш ся мене тричі.
61Entonces, vuelto el Señor, miró á Pedro: y Pedro se acordó de la palabra del Señor como le había dicho: Antes que el gallo cante, me negarás tres veces.
62І вийшовши геть Петр, заплакав гірко.
62Y saliendo fuera Pedro, lloró amargamente.
63А чоловіки, що держали Ісуса, насьміхались із Него, бючи.
63Y los hombres que tenían á Jesús, se burlaban de él hiriéndole;
64І, закривши Його, били в лице Його, та й питали Його, кажучи: Проречи, хто вдарив Тебе.
64Y cubriéndole, herían su rostro, y preguntábanle, diciendo: Profetiza quién es el que te hirió.
65І иншого багато, хуливши, казали на Него.
65Y decían otras muchas cosas injuriándole.
66А як настав день, зібралась старшина людська, та архиєреї і письменники, та й повели Його в раду свою, кажучи:
66Y cuando fué de día, se juntaron los ancianos del pueblo, y los príncipes de los sacerdotes, y los escribas, y le trajeron á su concilio,
67Чи Ти єси Христос? скажи нам. Рече ж їм: Коли вам скажу, не піймете віри;
67Diciendo: ¿Eres tú el Cristo? dínos lo . Y les dijo: Si os lo dijere, no creeréis;
68коли ж і спитаю вас, не відповісте менї й не відпустите.
68Y también si os preguntare, no me responderéis, ni me soltaréis:
69Від нинї сидїти ме Син чоловічий по правицї сили Божої.
69Mas después de ahora el Hijo del hombre se asentará á la diestra de la potencia de Dios.
70І сказали всї: То се Ти Син Божий? Він же до них рече: Ви кажете, що се я.
70Y dijeron todos: ¿Luego tú eres Hijo de Dios? Y él les dijo: Vosotros decís que yo soy.
71Вони ж сказали: На що нам ще сьвідчення? самі бо чули з уст Його.
71Entonces ellos dijeron: ¿Qué más testimonio deseamos? porque nosotros lo hemos oído de su boca.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.