Луки 20
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Reina-Valera 1909
1І сталось одного з тих днїв, як навчав Він народ у церкві та благовіствував, поприходили архиєреї та письменники з старшими,
1Y ACONTECIÓ un día, que enseñando él al pueblo en el templo, y anunciando el evangelio, llegáronse los príncipes de los sacerdotes y los escribas, con los ancianos;
2і промовили до Него, кажучи: Скажи нам, якою властю се робиш? або хто дав Тобі власть сю?
2Y le hablaron, diciendo: Dinos: ¿con qué potestad haces estas cosas? ¿ó quién es el que te ha dado esta potestad?
3Відказуючи ж рече до них: Спитаю вас і я про одну річ, і скажіть менї:
3Respondiendo entonces Jesús, les dijo: Os preguntaré yo también una palabra; respondedme:
4Хрещеннє Йоанове з неба було, чи від людей?
4El bautismo de Juan, ¿era del cielo, ó de los hombres?
5Вони ж міркували в собі говорячи: Коли скажемо: З неба, казати ме: Чом же не поняли ви віри йому?
5Mas ellos pensaban dentro de sí, diciendo: Si dijéremos, del cielo, dirá: ¿Por qué, pues, no le creísteis?
6Коли ж скажемо: Від людей, то ввесь народ покаменує нас; певен бо він, що Йоан пророк.
6Y si dijéremos, de los hombres, todo el pueblo nos apedreará: porque están ciertos que Juan era profeta.
7І відказали, що не знають, звідкіля.
7Y respondieron que no sabían de dónde.
8А Ісус їм рече: То й я не скажу вам, якою властю я се роблю.
8Entonces Jesús les dijo: Ni yo os digo con qué potestad hago estas cosas.
9Почав же до народу глаголати приповість сю: Один чоловік насадив виноградник, та й дав його виноградарям, та й відїхав на довгий час.
9Y comenzó á decir al pueblo esta parábola: Un hombre plantó una viña, y arrendóla á labradores, y se ausentó por mucho tiempo.
10І післав у пору до виноградарів слугу, щоб з овощу винограднього дали йому; виноградарі ж, побивши його, відослали впорожнї.
10Y al tiempo, envió un siervo á los labradores, para que le diesen del fruto de la viña; mas los labradores le hirieron, y enviaron vacío.
11І післав ще другого слугу; вони ж і того, побивши та обезчестивши, відослали впорожнї.
11Y volvió á enviar otro siervo; mas ellos á éste también, herido y afrentado, le enviaron vacío.
12І післав ще третього; вони ж і сього, поранивши, прогнали.
12Y volvió á enviar al tercer siervo; mas ellos también á éste echaron herido.
13Рече ж пан виноградника: Що робити? пішлю сина мого любого: може, того побачивши, посоромлять ся.
13Entonces el señor de la viña dijo: ¿Qué haré? Enviaré mi hijo amado: quizás cuando á éste vieren, tendrán respeto.
14Побачивши ж його виноградарі, казали між собою, говорячи: Се наслїдник; ходїмо вбємо його, щоб наше було наслїддє.
14Mas los labradores, viéndole, pensaron entre sí, diciendo: Este es el heredero; venid, matémosle para que la heredad sea nuestra.
15І, викинувши його за виноградник, убили. Що ж робити ме пан виноградника?
15Y echáronle fuera de la viña, y le mataron. ¿Qué pues, les hará el señor de la viña?
16Прийде та й вигубить виноградарів сих, і дасть виноградник иншим. Почувши ж, сказали: Борони Боже!
16Vendrá, y destruirá á estos labradores, y dará su viña á otros. Y como ellos lo oyeron, dijeron: ¡Dios nos libre!
17Він же, поглянувши на них, рече: Що ж се написано? Камінь, що відкинули будівничі, сей став ся головою угла?
17Mas él mirándolos, dice: ¿Qué pues es lo que está escrito: La piedra que condenaron los edificadores, ésta fué por cabeza de esquina?
18Всякий, хто впаде на той камінь, розібєть ся, на кого ж він упаде, розітре його.
18Cualquiera que cayere sobre aquella piedra, será quebrantado; mas sobre el que la piedra cayere, le desmenuzará.
19І шукали архиєреї та письменники наложити на Него руки тієї години, та боялись народу; зрозуміли бо, що до них приповість сю сказав.
19Y procuraban los príncipes de los sacerdotes y los escribas echarle mano en aquella hora, porque entendieron que contra ellos había dicho esta parábola: mas temieron al pueblo.
20І, назираючи Його, післали підглядників, що видавали себе за праведних, щоб схопити Його на слові та віддати старшинї та властї ігемоновій.
20Y acechándole enviaron espías que se simulasen justos, para sorprenderle en palabras, para que le entregasen al principado y á la potestad del presidente.
21І питали вони Його, кажучи: Учителю, знаємо, що право говориш, і навчаєш, і не дивиш ся на лице, а по правдї на путь Божий наставляєш.
21Los cuales le preguntaron, diciendo: Maestro, sabemos que dices y enseñas bien, y que no tienes respeto á persona; antes enseñas el camino de Dios con verdad.
22Годить ся нам кесареві данину давати, чи нї?
22¿Nos es lícito dar tributo á César, ó no?
23Постерігши ж їх підступ, рече до них: Що мене спокушуєте?
23Mas él, entendiendo la astucia de ellos, les dijo: ¿Por qué me tentáis?
24Покажіть менї денария. Чиє має обличчє і надпись? Озвавши ся ж сказали: Кесареве.
24Mostradme la moneda. ¿De quién tiene la imagen y la inscripción? Y respondiendo dijeron: De César.
25Він же рече їм: Оддайте ж оце кесареве кесареві, а Боже Богові.
25Entonces les dijo: Pues dad á César lo que es de César; y lo que es de Dios, á Dios.
26І не могли вони схопити Його на слові перед народом; і, дивуючись одповіддю Його, мовчали.
26Y no pudieron reprender sus palabras delante del pueblo: antes maravillados de su respuesta, callaron.
27Приступивши ж тодї деякі з Садукеїв, котрі перечять, що є воскресеннє, питали Його,
27Y llegándose unos de los Saduceos, los cuales niegan haber resurrección, le preguntaron,
28говорячи: Учителю, Мойсей написав нам: Коли чий брат умре, мавши жінку, й сей бездїтний умре, щоб узяв брат його жінку й воскресив насїннє братові своєму.
28Diciendo: Maestro, Moisés nos escribió: Si el hermano de alguno muriere teniendo mujer, y muriere sin hijos, que su hermano tome la mujer, y levante simiente á su hermano.
29Сїм оце братів було; й первий, взявши жінку, умер бездїтний.
29Fueron, pues, siete hermanos: y el primero tomó mujer, y murió sin hijos.
30І взяв другий жінку, та й сей умер бездїтний.
30Y la tomó el segundo, el cual también murió sin hijos.
31І третій узяв її, та й не зоставили дїтей, і повмирали.
31Y la tomó el tercero: asimismo también todos siete: y murieron sin dejar prole.
32Опісля ж усїх умерла й жінка.
32Y á la postre de todos murió también la mujer.
33Оце ж у воскресенню кому з них буде жінкою? сїм бо мали її за жінку.
33En la resurrección, pues, ¿mujer de cuál de ellos será? porque los siete la tuvieron por mujer.
34І відказуючи рече їм Ісус: Сини сьвіту сього женять ся й видають заміж:
34Entonces respondiendo Jesús, les dijo: Los hijos de este siglo se casan, y son dados en casamiento:
35которі ж удостоють ся дождати віку того й воскресення з мертвих, ті нї женять ся анї віддають заміж:
35Mas los que fueren tenidos por dignos de aquel siglo y de la resurrección de los muertos, ni se casan, ni son dados en casamiento:
36бо анї вмерти не можуть, рівні бо ангелам і сини вони Божі, воскресення синами бувши.
36Porque no pueden ya más morir: porque son iguales á los ángeles, y son hijos de Dios, cuando son hijos de la resurrección.
37А що встають мертві, то й Мойсей показав коло купини, як зве Господа Богом Авраама, й Богом Ісаака, й Богом Якова.
37Y que los muertos hayan de resucitar, aun Moisés lo enseñó en el pasaje de la zarza, cuando llama al Señor: Dios de Abraham, y Dios de Isaac, y Dios de Jacob.
38Бог же не мертвих, а живих, всї бо Йому живуть.
38Porque Dios no es Dios de muertos, mas de vivos: porque todos viven á él.
39Озвавши ся ж деякі з письменників, казали: Учителю, добре глаголав єси.
39Y respondiéndole unos de los escribas, dijeron: Maestro, bien has dicho.
40І більш не сьміли питати Його нї про що.
40Y no osaron más preguntarle algo.
41Рече ж до них: Як се кажуть, що Христос син Давидів?
41Y él les dijo: ¿Cómo dicen que el Cristo es hijo de David?
42А сам Давид говорить у книзї псальм: Рече Господь Господеві моєму: Сиди по правицї в мене,
42Y el mismo David dice en el libro de los Salmos: Dijo el Señor á mi Señor: Siéntate á mi diestra,
43доки положу ворогів Твоїх підніжком ніг твоїх.
43Entre tanto que pongo tus enemigos por estrado de tus pies.
44Давид оце Господом Його зве: як же Він син Його?
44Así que David le llama Señor: ¿cómo pues es su hijo?
45Як же слухав увесь народ, рече ученикам своїм:
45Y oyéndole todo el pueblo, dijo á sus discípulos:
46Остерегайтесь письменників, що бажають ходити в шатах, та люблять витання на торгах, та перві сїдалища по школах, та перві місця на бенкетах;
46Guardaos de los escribas, que quieren andar con ropas largas, y aman las salutaciones en las plazas, y las primeras sillas en las sinagogas, y los primeros asientos en las cenas;
47що жеруть доми вдовиць, і для виду довго молять ся. Сї приймуть ще тяжчий осуд.
47Que devoran las casas de las viudas, poniendo por pretexto la larga oración: éstos recibirán mayor condenación.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.