Луки 20
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Baibal Olcim (Matupi Chin)
1І сталось одного з тих днїв, як навчав Він народ у церкві та благовіствував, поприходили архиєреї та письменники з старшими,
1Hnin at ah bawkim khuikah pilnam te a thuituen tih olthangthen a phong vaengah khosoihham rhoek, cadaek rhoek neh patong rhoek loh a pai thil uh.
2і промовили до Него, кажучи: Скажи нам, якою властю се робиш? або хто дав Тобі власть сю?
2Te vaengah anih te a voek uh tih, “Mebang saithainah nen lae na saii he kaimih taengah thui lah? He saithainah he nang aka paek om nim,” a ti nauh.
3Відказуючи ж рече до них: Спитаю вас і я про одну річ, і скажіть менї:
3Te dongah amih te a doo tih, “ Nangmih te ol pakhat kan dawt saeh lamtah kai n'doo uh .
4Хрещеннє Йоанове з неба було, чи від людей?
4Johan kah baptisma tah vaan lamkah a, hlang lamkah a a om? ” a ti nah.
5Вони ж міркували в собі говорячи: Коли скажемо: З неба, казати ме: Чом же не поняли ви віри йому?
5Amih long khaw amamih te poek uh tih, “Vaan lamkah n'ti uh koinih, 'Balae tih anih te na tangnah uh pawh,’ a ti veh.
6Коли ж скажемо: Від людей, то ввесь народ покаменує нас; певен бо він, що Йоан пророк.
6'Hlang lamkah loh, ' n'ti bal nim te pilnam pum loh mamih he n'dae veh,” a ti uh. Johan te tonghma aka om la ana pang uh.
7І відказали, що не знають, звідкіля.
7Te dongah, “Me lamkah nim, ka ming pawh,” a ti uh.
8А Ісус їм рече: То й я не скажу вам, якою властю я се роблю.
8Te dongah Jesuh loh amih te, “ Kai loh mebang saithainah neh ka saii khaw nangmih taengah ka thui mahpawh,” a ti nah.
9Почав же до народу глаголати приповість сю: Один чоловік насадив виноградник, та й дав його виноградарям, та й відїхав на довгий час.
9Te dongah pilnam taengah hekah nuettahnah he a tong tih, “ Hlang pakhat loh dum a tue tih lotawn a phaam sak. Te phoeiah amah te kum a sen puet vik yiin .
10І післав у пору до виноградарів слугу, щоб з овощу винограднього дали йому; виноградарі ж, побивши його, відослали впорожнї.
10A tue vaengah tah dum kah a thaih te amah taengah ham pae uh saeh tila sal pakhat te lotawn rhoek taengla a tueih. Tedae lotawn rhoek loh anih te a boh uh tih a tling la a tueih uh .
11І післав ще другого слугу; вони ж і того, побивши та обезчестивши, відослали впорожнї.
11Te phoeiah sal a tloe a rhaep la a tueih bal. Tedae anih a boh uh tih yah a bai phoeiah a tling la a tueih uh .
12І післав ще третього; вони ж і сього, поранивши, прогнали.
12A pathum nen khaw a rhaep tih a tueih dae te khaw hmalaem la a haek uh .
13Рече ж пан виноградника: Що робити? пішлю сина мого любого: може, того побачивши, посоромлять ся.
13Te dongah dum boei loh , ' Balae ka saii eh? Ka capa thintlo he ka tueih eh?, anih tah a yahnah uh kaming ,’ a ti .
14Побачивши ж його виноградарі, казали між собою, говорячи: Се наслїдник; ходїмо вбємо його, щоб наше було наслїддє.
14Tedae anih te lotawn rhoek loh a hmuh uh vaengah khat neh khat dawtlet uh thae tih , ' Rhopangkung tah anih coeng ni, anih he ngawn uh sih, te vaengah rho te mamih ham om saeh ,’ a ti uh .
15І, викинувши його за виноградник, убили. Що ж робити ме пан виноградника?
15Te dongah anih te a vai uh tih dum voelah a gawn uh. Te vaengah dum boei loh amih te metlam a saii eh?
16Прийде та й вигубить виноградарів сих, і дасть виноградник иншим. Почувши ж, сказали: Борони Боже!
16Tedae amih lotawn rhoek te a paan vetih a poci sak ni, dum te khaw a tloe taengla a paek ni,” a ti nah. A yaak uh vaengah, “A coeng moenih,” a ti uh.
17Він же, поглянувши на них, рече: Що ж се написано? Камінь, що відкинули будівничі, сей став ся головою угла?
17Tedae Jesuh loh amih te a sawt tih, “ A daek tangtae he balae aka om bal pueng. Im aka sa rhoek loh a hnawt lungto te, imkil a soi la pawk ta .
18Всякий, хто впаде на той камінь, розібєть ся, на кого ж він упаде, розітре його.
18Tekah lungto aka tlak thil boeih te tah tlawt uh vetih, amah a tlak thil atah amah te tip ni,” a ti nah.
19І шукали архиєреї та письменники наложити на Него руки тієї години, та боялись народу; зрозуміли бо, що до них приповість сю сказав.
19Te dongah cadaek rhoek neh khosoihham rhoek long tah amah vaengah Jesuh te kut hlah thil ham a mae uh. He nuettahnah he amih a thui thil te a ming uh ngawn dae pilnam te khaw koek a rhih uh.
20І, назираючи Його, післали підглядників, що видавали себе за праведних, щоб схопити Його на слові та віддати старшинї та властї ігемоновій.
20Anih aka dawn rhoek te a huep la a tueih uh tih amamih te a dueng la om ham sa uh. Te vaengah a ol tuuk pah ham, Jesuh te boeilu neh khoboei kah saithainah dongah voeih hamla cai uh.
21І питали вони Його, кажучи: Учителю, знаємо, що право говориш, і навчаєш, і не дивиш ся на лице, а по правдї на путь Божий наставляєш.
21Te dongah Jesuh te a dawt uh tih, “Saya, nang loh buelh buelh na thui tih na thuituen dongah maelhmai na dan pawt te ka ming uh. Tedae Pathen kah oltak longpuei ah ni na thuituen.
22Годить ся нам кесареві данину давати, чи нї?
22Kaisar taengah mangmu paek he mamih ham thuem a, thuem pawt a?” a ti na uh.
23Постерігши ж їх підступ, рече до них: Що мене спокушуєте?
23Tedae amih kah rhaithinah te a hmat dongah amamih te,
24Покажіть менї денария. Чиє має обличчє і надпись? Озвавши ся ж сказали: Кесареве.
24“ Denarii pakhat te kai n'tueng uh lah, u kah muei neh ming lae aka om,” a ti nah hatah, “Kaisar kah,” a ti uh.
25Він же рече їм: Оддайте ж оце кесареве кесареві, а Боже Богові.
25Te dongah Jesuh loh amih te, “ Kaisar koe te Kaisar taengla, Pathen koe te Pathen taengla mael uh,” a ti nah.
26І не могли вони схопити Його на слові перед народом; і, дивуючись одповіддю Його, мовчали.
26Tedae pilnam hmaiah anih ol tuuk pah ham coeng uh voel pawh. A ollannah te khaw a ngaihmang uh tih a kam a khuem uh. Sadducees neh Thohkoepnah
27Приступивши ж тодї деякі з Садукеїв, котрі перечять, що є воскресеннє, питали Його,
27Thohkoepnah om pawh tila boe aka koek Sadducee hlangvang long khaw a paan uh tih a dawt uh.
28говорячи: Учителю, Мойсей написав нам: Коли чий брат умре, мавши жінку, й сей бездїтний умре, щоб узяв брат його жінку й воскресив насїннє братові своєму.
28Te vaengah, “Saya, Moses loh kaimih ham a daek coeng, pakhat te a maya loh yuu a khueh tih a duek vaengah cakol la a om atah a yuu te a mana loh lo saeh lamtah a mayaa ham a tiingan thoh pah saeh,’ a ti.
29Сїм оце братів було; й первий, взявши жінку, умер бездїтний.
29Te vaengah boeinaphung parhih lo uh tih, lamhma loh yuu a loh dae cakol la duek.
30І взяв другий жінку, та й сей умер бездїтний.
30Te phoeiah a pabae loh a pathum loh huta te a loh.
31І третій узяв її, та й не зоставили дїтей, і повмирали.
31Te vanbangla a parhih long khaw camoe om mueh la a caehtak tih duek bal.
32Опісля ж усїх умерла й жінка.
32A hnukkhueng ah huta te khaw duek.
33Оце ж у воскресенню кому з них буде жінкою? сїм бо мали її за жінку.
33Thohkoepnah dongah huta te u kah yuu lam lae a om eh ? Parhih loh anih te yuu la a khueh uh tih,” a ti nauh.
34І відказуючи рече їм Ісус: Сини сьвіту сього женять ся й видають заміж:
34Te dongah amih te Jesuh loh, “ Ta kumhal kah camoe rhoek loh yuloh rhaihlan neh om uh .
35которі ж удостоють ся дождати віку того й воскресення з мертвих, ті нї женять ся анї віддають заміж:
35Kumhal kah te dang ham neh duek lamkah loh thohkoepnah dongkah aka tiing rhoek long tah yuu a loh, va a sak uh moenih .
36бо анї вмерти не можуть, рівні бо ангелам і сини вони Божі, воскресення синами бувши.
36Vaanpuencawn la a om uh dongah koep duek ham khaw om pawh. Pathen kah a ca la om uh tih thohkoepnah kah a ca la poeh uh bal .
37А що встають мертві, то й Мойсей показав коло купини, як зве Господа Богом Авраама, й Богом Ісаака, й Богом Якова.
37Tedae aka duek rhoek a thoh te Moses loh tangpuem taengah ana phoe pataeng coeng. Te vanbangla Boeipa te Abraham Pathen, Isaak Pathen neh Jakob Pathen ana ti coeng .
38Бог же не мертвих, а живих, всї бо Йому живуть.
38Tedae aka duek rhoek kah pawt tih aka hing rhoek kah Pathen ni, anih dongah ni boeih a hing uh,” a ti nah.
39Озвавши ся ж деякі з письменників, казали: Учителю, добре глаголав єси.
39Cadaek hlangvang rhoek loh a doo tih, “Saya, buelh na thui coeng,” a ti nah.
40І більш не сьміли питати Його нї про що.
40Amah te dawt ham ngaingaih uh voel pawh.
41Рече ж до них: Як се кажуть, що Христос син Давидів?
41Jesuh loh amih te, “ Metlamlae Khrih te , ' David capa ni ,’ a ti uh?
42А сам Давид говорить у книзї псальм: Рече Господь Господеві моєму: Сиди по правицї в мене,
42David amah loh Tingtoeng cabu dongah a thui tah , ' Boeipa loh ka boeipa taengah ,
43доки положу ворогів Твоїх підніжком ніг твоїх.
43na rhal te na kho ham khotloeng la ka khueh hlan atah kai kah bantang ah ngol dae ,’ a ti ,'
44Давид оце Господом Його зве: як же Він син Його?
44David loh anih te Boeipa la a khue atah metlamlae a capa la a om eh? ” a ti nah.
45Як же слухав увесь народ, рече ученикам своїм:
45Pilnam boeih kah a yaak ah a hnukbang rhoek te,
46Остерегайтесь письменників, що бажають ходити в шатах, та люблять витання на торгах, та перві сїдалища по школах, та перві місця на бенкетах;
46“ Cadaek rhoek te ngaithuen uh, hnikul neh pongpa aka ngaih uh tih hnoyoih hmuen kah toidalnah, tunim ah ngolhmuen then, buhkung kah hmuensang a lungnah uh .
47що жеруть доми вдовиць, і для виду довго молять ся. Сї приймуть ще тяжчий осуд.
47Amih loh nuhmai rhoek kah im te a yoop pa uh tih mueituengnah ham khing thangthui uh. He rhoek long ni laitloeknah muep a yook eh?,” a ti nah.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.