Луки 24
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Baibal Olcim (Matupi Chin)
1Первого ж дня тижня, вельми рано, прийшли вони на гріб, несучи, що наготовили, пахощі, і другі з ними.
1Sabbath poeng kah a cuek hnin mincang hi ah bo-ul a hmoel te a khuen uh tih phuel la cet uh.
2Знайшли ж камінь відкочений від гробу.
2Tedae phuel lamkah lungto vik a paluet te a hmuh uh.
3І ввійшовши не знайшли тїла Господа Ісуса.
3A kun uh vaengah tah Boeipa Jesuh pum te hmu uh pawh.
4І сталось, як здумілись вони від сього, ось два чоловіки стояли перед ними в шатах ясних.
4He kawng dongah amamih te ingang la a om vaengah hlang panit te himbai leklek a phaa la tarha a pai pa uh.
5Як же полякались вони й нахилили лице до землї, рекли до них: Чого шукаєте живого між мертвими?
5Amih khaw lakueng ngaiha neh om uh tih diklai la a maelhmai a buluk uh. Te vaengah amih te, “Balae tih aka hing te aka duek taengah na toem uh.
6Нема Його тут, а встав. Згадайте, як Він промовляв до вас, ще бувши в Галилеї,
6He ah a om moenih thoo coeng. Galilee ah a om vaengah nangmih taengah a thui te poek uh.
7глаголючи: Що мусить Син чоловічий бути виданим у руки чоловіків грішників, і бути розпятим, і третього дня воскреснути.
7'Hlang capa he hlang tholh kut ah a voeih vetih a tai ni, a thum hnin ah a thoh ham a kuek,’ a ti ta,” a ti rhoi.
8І згадали слова Його,
8A ol te a poek uh van dongah,
9і, вернувшись од гробу, сповістили про се все одинайцятьох і всїх инших.
9phuel lamloh bal uh tih hlaiat taeng neh a tloe rhoek boeih taengah puen uh.
10Була ж Мария Магдалина, та Йоанна, та Мария Яковова, й инші з ними, що оповідали перед апостолами се.
10Te vaengah Magadala Mary, Joanna, Jakob manu Mary khaw om. Te phoeiah amih taengkah a tloe rhoek long khaw caeltueih rhoek taengah a thui pa uh.
11І явились перед ними яко видумка слова їх, і не поняли віри їм.
11Tedae amih taengah tah cil ol bangla a om pah dongah a hnalval tak uh.
12Петр же, вставши, побіг до гробу; й нахилившись побачив тільки полотно, що лежало, й пійшов, сам у собі дивуючись тим, що сталось.
12Peter tah thoo tih phuel la yong. Te phoeiah a sawt thuk hatah himbai bueng te a hmuh. Te dongah amah khaw aka om hno dongah ngaihmang la khoe uh.
13І ось двоє з них ійшло того ж дня на село, зване Емаус, гоней з шістьдесять од Єрусалиму.
13Amah tekah khohnin ah Jerusalem lamkah phalong sawmrhuk aka hla, a ming ah Emmaus vangca la khoem aka cet rhoi te om.
14І розмовляли вони між собою про все те, що стало ся.
14Amih rhoi loh te rhoek kah aka thoeng hno boeih te khatneh khat taengah a thui rhoi.
15І сталось, як розмовляли вони та перепитувались, і сам Ісус наближившись, ійшов з ними.
15A thui rhoi tih a oelh uh rhoi vaengah Jesuh amah long khaw a paan tih amih rhoi te a puei.
16Очі ж їх були вдержані, щоб не пізнали Його.
16Tedae anih te a hmat pawt ham a mik a buem bah.
17Рече ж до них: Що се за речі, про котрі розмовляєте між собою йдучи, та сумуєте?
17Te phoeiah amih rhoi te, “ Aka cet paitai loh khatneh khat taengah na saep rhoi te mebang olka nim he,” a ti nah hatah a hmueprhut la pai rhoi.
18Озвав ся ж один, на ймя Клеопа й каже до Него: Хиба Ти один захожий у Єрусалимі, і не знаєш, що стало ся в йому сими днями?
18Te dongah Kleopas aka ming nah loh anih te a doo tih, “Namah loh Jerusalem te na kuepkol thil dae tihnin kah a khuiah aka om te na ming mahnim?” a ti nah.
19І рече їм: Що ж таке? Вони ж сказали Йому: Про Ісуса Назарянина, що був муж пророк, сильний дїлом і словом перед Богом і всїм народом,
19Te vaengah amih rhoi te, “ Aba e te? ” a ti nah. Te rhoi van loh amah te, “Nazareth Jesuh kawng ca, anih tah tonghma pa la om, a khoboe neh a ol khaw Pathen neh pilnam boeih taengah a thaom.
20як видали Його архиєреї та князї наші на суд смертний і розпяли Його.
20Anih te mamih kah khosoihham rhoek neh boei rhoek loh dueknah neh laitloek thil ham a voeih uh tih a tai uh.
21Ми ж уповали, що се Він, що має збавити Ізраїля; а до всього того третїй се день іде сьогоднї, як се стало ся;
21Tedae Israel tlan ham aka cai tah anih ni tila kaimih loh ka ngaiuep uh. Te boeih te khaw a poeng tih, tahae kah hno a om lamloh a thum hnin pataeng a pha coeng he.
22тільки ж і жінки деякі з наших налякали нас, бувши рано при гробі,
22Kamamih khuikah huta hlangvang long khaw kaimih n'limlum sak uh. Phuel ah yue om uh coeng.
23і, не знайшовши тїла Його, прийшли оповідуючи, що явленнє ангелів бачили, котрі глаголють, що Він живий.
23Tedae a pum te hmu uh mueh la ha pawk uh. Puencawn rhoek kah mangthui a hmuh te khaw a thui uh. Amah a hing te amih loh a thui uh.
24І пійшли деякі з наших до гробу, й знайшли так, як і жінки казали; Його ж не бачили.
24Te dongah kaimih taengkah hlangvang tah phuel la cet uh. Te vaengah huta rhoek loh a thui bangla a hmuh uh van tangloeng tih amah te tah hmu uh pawh,” a ti nah rhoi.
25І рече Він до них: о безумні і лїниві серцем вірувати всьому, що промовили пророки!
25Te vaengah amah loh amih rhoi te, “ Hlangang rhoi aw, na thinko a rhihnun cukduk la, tonghma rhoek loh a thui te boeih tangnah rhoi saw .
26Чи не мусїв се терпіти Христос і ввійти в славу свою?
26Khrih te a patang phoeiah a thangpomnah khuila a kun te a kuek moenih a? ” a ti nah.
27І, почавши від Мойсея і від усїх пророків, виясняв їм у всїх писаннях про Него.
27Moses lamkah a tong tih tonghma rhoek boeih neh cacim boeih khuiah khaw amah kawng te amih ham a thuicaih pah coeng.
28І наближились до села, куди йшли, й Він зробив, нїби хоче йти далїй.
28Vangca te vat a pha uh vaengah amah tah voelh cet la sa uh.
29Вони ж удержували Його, кажучи: Зостань ся з нами; бо вже надвечір, і нахилив ся день. І ввійшов, щоб зостатись із ними.
29Tedae amah te a hloh rhoi tih, “Kaimih rhoi taengah rhaeh mai , hlaem a pha tih khohnin khaw khum coeng,” a ti nah. Te dongah amih rhoi taengah rhaeh hamla kun.
30І сталось, як сидїв Він за столом з ними, взявши хлїб, благословив, і переломивши, подав їм.
30A tue a pha tih amih rhoi taengah a ngol puei. Vaidam te a loh tih a uem phoeiah a aeh tih amih rhoi te a paek.
31Їм же відкрились очі, й пізнали вони Його; й став ся Він невидимий їм.
31Te vaengah a mik tah a tueng pah rhoi tih amah te a hmat rhoi. Tedae amah tah amih rhoi taeng lamloh vova a hma pah.
32І казали вони один до одного: Хиба ж серце наше не горіло в нас, як промовляв до нас у дорозї, і як розкривав нам писання?
32Te daengah khatneh khat te, “Mamih rhoi kah thinko tah a ung moenih a? Longpueng ah mamih ham a thui bangla mamih rhoi taengah om pai, cacim he mamih rhoi khuiah puk pai,” a ti rhoi.
33І, вставши тієї ж години, вернулись у Єрусалим і знайшли згромаджених одинайцять, і тих, що були з ними,
33Te dongah amah tekah a tue ah thoo rhoi tih Jerusalem la bal rhoi. Te vaengah hlaikhat rhoek neh a taengkah rhoek ana tingtun uh te a hmuh rhoi.
34як говорили: Що встав Господь справдї і явив ся Симонові.
34Boeipa tah thoo rhep tih Simon taengla a phoe te ana thui uh.
35І розповіли вони, що сталось у дорозї, і як пізнали Його в ламанню хлїба.
35Amih rhoi long khaw longpueng kah te a thui rhoi tih vaidam a aehnah nen te amih a ming sak.
36Як же се вони говорили, сам Ісус став посеред них, і рече їм: Упокій вам.
36A thui uh li vaengah amah te amih lakli ah a pai pah tih amih te, “ Nangmih taengah ngaimongnah om saeh,” a ti nah.
37Вони ж, полякавшись і перестрашившись, думали, що духа бачять.
37Tedae let uh tih mueihla aka hmuh bangla a poek uh dongah lakueng ngaiha la om uh.
38І рече їм: Чого стрівожились? і чого думки встають у серцях ваших?
38Te phoeiah amih te, “ Balae tih, na thuen neh na om uh, poeknah te balae tih na thinko ah a phul ?
39Дивіть ся на руки мої і ноги мої, що се сам я. Дотикайтесь мене й вбачайте; бо дух тїла й костей не має, як бачите, що я маю.
39Kai kamah ni tite ka kut rhoi neh ka kho rhoi he so uh. Kai he n'phathuep uh lamtah m'ming uh, mueihla loh a saa neh a rhuh a khueh moenih, nam hmuh uh vanbangla kai ka khueh he,” a ti nah.
40І, се глаголючи, показав їм руки й ноги.
40He he a thui phoeiah a kut rhoi neh a kho rhoi te amih a tueng.
41Ще ж як не поняли вони віри з радощів та дивувались, рече їм: Маєте що їсти тут?
41Tedae omngaihnah lamloh a hnalval uh pueng tih a ngaihmang uh dongah amih te, “ Caakkoi khat khaw na khueh uh a he? ” a ti nah.
42Вони ж Йому подали риби печеної частину та медового стільника (крижку).
42Amih loh amah te nga phoeng kaekvang a paek uh.
43І взявши, їв перед ними.
43Te dongah a doe tih amih hmaiah a caak pah.
44Рече ж їм: Оце ж слова, що глаголав я до вас, ще бувши з вами, що мусить справдити ся все, писане в законї Мойсейовому, й пророках, і псальмах про мене.
44Te phoeiah amih te, “ Nangmih taengah ka om vaengah nangmih ham ka thui ka ol tah he ni. Moses kah olkhueng neh tonghma rhoek, tingtoeng dongah khaw kai kawng a daek te boeih a soep ham a kuek ta,” a ti nah.
45Тодї розкрив їм розум розуміти писання,
45Te daengah cacim hmuhming ham te a lungbuei puk uh.
46і рече їм: Що так написано й так треба було терпіти Христу й воскреснути з мертвих третього дня;
46Te dongah amih te, “ Khrih a patang ham neh a thum hnin ah duek lamkah a thoh ham kha ,
47і проповідуватись в імя Його покаянню і відпущенню гріхів між усїма народами, почавши від Єрусалиму.
47Jerusalem lamkah loh tong uh lamtah namtom boeih taengah tholh khodawkngainah ham yutnah te amah ming neh hoe ham a daek tangloeng coeng .
48Ви ж сьвідки сього.
48Nangmih tah he rhoek kah laipai rhoek ni .
49І ось я посилаю обітуваннє Отця мого на вас; ви ж сидїть у городї Єрусалимі, поки одягнетесь силою звиш.
49Kai loh nangmih taengah a pa kah olkhueh te kan tueih coeng he. Tedae nangmih tah a sang lamkah thaomnah na bai uh hlan atah kho khuiah ana ngol uh,” a ti nah.
50І вивів їх геть аж до Витаниї, і, знявши руки свої, благословив їх.
50Amih te Bethany duela voelh a khuen phoeiah a kut a phuel tih amih te yoethen a paek .
51І сталось, як благословляв їх, одступив од них і вознїс ся на небо.
51Amih yoethen a paek nen tah amih taeng lamloh khoe uh tih vaan la a khuen.
52Вони ж, поклонившись Йому, вернулись у Єрусалим, з радощами великими;
52Te vaengah amih loh amah te a bawk uh tih Jerusalem ah omngaihnah neh muep bal uh.
53і пробували раз у раз у церкві, хвалячи й благословлячи Бога. Амінь.
53Te phoeiah bawkim khuiah om taitu uh tih Pathen te a uem uh.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.