Луки 24
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Reina-Valera 1909
1Первого ж дня тижня, вельми рано, прийшли вони на гріб, несучи, що наготовили, пахощі, і другі з ними.
1Y EL primer día de la semana, muy de mañana, vinieron al sepulcro, trayendo las drogas aromáticas que habían aparejado, y algunas otras mujeres con ellas.
2Знайшли ж камінь відкочений від гробу.
2Y hallaron la piedra revuelta del sepulcro.
3І ввійшовши не знайшли тїла Господа Ісуса.
3Y entrando, no hallaron el cuerpo del Señor Jesús.
4І сталось, як здумілись вони від сього, ось два чоловіки стояли перед ними в шатах ясних.
4Y aconteció, que estando ellas espantadas de esto, he aquí se pararon junto á ellas dos varones con vestiduras resplandecientes;
5Як же полякались вони й нахилили лице до землї, рекли до них: Чого шукаєте живого між мертвими?
5Y como tuviesen ellas temor, y bajasen el rostro á tierra, les dijeron: ¿Por qué buscáis entre los muertos al que vive?
6Нема Його тут, а встав. Згадайте, як Він промовляв до вас, ще бувши в Галилеї,
6No está aquí, mas ha resucitado: acordaos de lo que os habló, cuando aun estaba en Galilea,
7глаголючи: Що мусить Син чоловічий бути виданим у руки чоловіків грішників, і бути розпятим, і третього дня воскреснути.
7Diciendo: Es menester que el Hijo del hombre sea entregado en manos de hombres pecadores, y que sea crucificado, y resucite al tercer día.
8І згадали слова Його,
8Entonces ellas se acordaron de sus palabras,
9і, вернувшись од гробу, сповістили про се все одинайцятьох і всїх инших.
9Y volviendo del sepulcro, dieron nuevas de todas estas cosas á los once, y á todos los demás.
10Була ж Мария Магдалина, та Йоанна, та Мария Яковова, й инші з ними, що оповідали перед апостолами се.
10Y eran María Magdalena, y Juana, y María madre de Jacobo, y las demás con ellas, las que dijeron estas cosas á los apóstoles.
11І явились перед ними яко видумка слова їх, і не поняли віри їм.
11Mas á ellos les parecían como locura las palabras de ellas, y no las creyeron.
12Петр же, вставши, побіг до гробу; й нахилившись побачив тільки полотно, що лежало, й пійшов, сам у собі дивуючись тим, що сталось.
12Pero levantándose Pedro, corrió al sepulcro: y como miró dentro, vió solos los lienzos echados; y se fué maravillándose de lo que había sucedido.
13І ось двоє з них ійшло того ж дня на село, зване Емаус, гоней з шістьдесять од Єрусалиму.
13Y he aquí, dos de ellos iban el mismo día á una aldea que estaba de Jerusalem sesenta estadios, llamada Emmaús.
14І розмовляли вони між собою про все те, що стало ся.
14E iban hablando entre sí de todas aquellas cosas que habían acaecido.
15І сталось, як розмовляли вони та перепитувались, і сам Ісус наближившись, ійшов з ними.
15Y aconteció que yendo hablando entre sí, y preguntándose el uno al otro, el mismo Jesús se llegó, é iba con ellos juntamente.
16Очі ж їх були вдержані, щоб не пізнали Його.
16Mas los ojos de ellos estaban embargados, para que no le conociesen.
17Рече ж до них: Що се за речі, про котрі розмовляєте між собою йдучи, та сумуєте?
17Y díjoles: ¿Qué pláticas son estas que tratáis entre vosotros andando, y estáis tristes?
18Озвав ся ж один, на ймя Клеопа й каже до Него: Хиба Ти один захожий у Єрусалимі, і не знаєш, що стало ся в йому сими днями?
18Y respondiendo el uno, que se llamaba Cleofas, le dijo: ¿Tú sólo peregrino eres en Jerusalem, y no has sabido las cosas que en ella han acontecido estos días?
19І рече їм: Що ж таке? Вони ж сказали Йому: Про Ісуса Назарянина, що був муж пророк, сильний дїлом і словом перед Богом і всїм народом,
19Entonces él les dijo: ¿Qué cosas? Y ellos le dijeron: De Jesús Nazareno, el cual fué varón profeta, poderoso en obra y en palabra delante de Dios y de todo el pueblo;
20як видали Його архиєреї та князї наші на суд смертний і розпяли Його.
20Y cómo le entregaron los príncipes de los sacerdotes y nuestros príncipes á condenación de muerte, y le crucificaron.
21Ми ж уповали, що се Він, що має збавити Ізраїля; а до всього того третїй се день іде сьогоднї, як се стало ся;
21Mas nosotros esperábamos que él era el que había de redimir á Israel: y ahora sobre todo esto, hoy es el tercer día que esto ha acontecido.
22тільки ж і жінки деякі з наших налякали нас, бувши рано при гробі,
22Aunque también unas mujeres de los nuestros nos han espantado, las cuales antes del día fueron al sepulcro:
23і, не знайшовши тїла Його, прийшли оповідуючи, що явленнє ангелів бачили, котрі глаголють, що Він живий.
23Y no hallando su cuerpo, vinieron diciendo que también habían visto visión de ángeles, los cuales dijeron que él vive.
24І пійшли деякі з наших до гробу, й знайшли так, як і жінки казали; Його ж не бачили.
24Y fueron algunos de los nuestros al sepulcro, y hallaron así como las mujeres habían dicho; mas á él no le vieron.
25І рече Він до них: о безумні і лїниві серцем вірувати всьому, що промовили пророки!
25Entonces él les dijo: ¡Oh insensatos, y tardos de corazón para creer todo lo que los profetas han dicho!
26Чи не мусїв се терпіти Христос і ввійти в славу свою?
26¿No era necesario que el Cristo padeciera estas cosas, y que entrara en su gloria?
27І, почавши від Мойсея і від усїх пророків, виясняв їм у всїх писаннях про Него.
27Y comenzando desde Moisés, y de todos los profetas, declarábales en todas las Escrituras lo que de él decían.
28І наближились до села, куди йшли, й Він зробив, нїби хоче йти далїй.
28Y llegaron á la aldea á donde iban: y él hizo como que iba más lejos.
29Вони ж удержували Його, кажучи: Зостань ся з нами; бо вже надвечір, і нахилив ся день. І ввійшов, щоб зостатись із ними.
29Mas ellos le detuvieron por fuerza, diciendo: Quédate con nosotros, porque se hace tarde, y el día ya ha declinado. Entró pues á estarse con ellos.
30І сталось, як сидїв Він за столом з ними, взявши хлїб, благословив, і переломивши, подав їм.
30Y aconteció, que estando sentado con ellos á la mesa, tomando el pan, bendijo, y partió, y dióles.
31Їм же відкрились очі, й пізнали вони Його; й став ся Він невидимий їм.
31Entonces fueron abiertos los ojos de ellos, y le conocieron; mas él se desapareció de los ojos de ellos.
32І казали вони один до одного: Хиба ж серце наше не горіло в нас, як промовляв до нас у дорозї, і як розкривав нам писання?
32Y decían el uno al otro: ¿No ardía nuestro corazón en nosotros, mientras nos hablaba en el camino, y cuando nos abría las Escrituras?
33І, вставши тієї ж години, вернулись у Єрусалим і знайшли згромаджених одинайцять, і тих, що були з ними,
33Y levantándose en la misma hora, tornáronse á Jerusalem, y hallaron á los once reunidos, y á los que estaban con ellos.
34як говорили: Що встав Господь справдї і явив ся Симонові.
34Que decían: Ha resucitado el Señor verdaderamente, y ha aparecido á Simón.
35І розповіли вони, що сталось у дорозї, і як пізнали Його в ламанню хлїба.
35Entonces ellos contaban las cosas que les habían acontecido en el camino, y cómo había sido conocido de ellos al partir el pan.
36Як же се вони говорили, сам Ісус став посеред них, і рече їм: Упокій вам.
36Y entre tanto que ellos hablaban estas cosas, él se puso en medio de ellos, y les dijo: Paz á vosotros.
37Вони ж, полякавшись і перестрашившись, думали, що духа бачять.
37Entonces ellos espantados y asombrados, pensaban que veían espíritu.
38І рече їм: Чого стрівожились? і чого думки встають у серцях ваших?
38Mas él les dice: ¿Por qué estáis turbados, y suben pensamientos á vuestros corazones?
39Дивіть ся на руки мої і ноги мої, що се сам я. Дотикайтесь мене й вбачайте; бо дух тїла й костей не має, як бачите, що я маю.
39Mirad mis manos y mis pies, que yo mismo soy: palpad, y ved; que el espíritu ni tiene carne ni huesos, como veis que yo tengo.
40І, се глаголючи, показав їм руки й ноги.
40Y en diciendo esto, les mostró las manos y los pies.
41Ще ж як не поняли вони віри з радощів та дивувались, рече їм: Маєте що їсти тут?
41Y no creyéndolo aún ellos de gozo, y maravillados, díjoles: ¿Tenéis aquí algo de comer?
42Вони ж Йому подали риби печеної частину та медового стільника (крижку).
42Entonces ellos le presentaron parte de un pez asado, y un panal de miel.
43І взявши, їв перед ними.
43Y él tomó, y comió delante de ellos.
44Рече ж їм: Оце ж слова, що глаголав я до вас, ще бувши з вами, що мусить справдити ся все, писане в законї Мойсейовому, й пророках, і псальмах про мене.
44Y él les dijo: Estas son las palabras que os hablé, estando aún con vosotros: que era necesario que se cumpliesen todas las cosas que están escritas de mí en la ley de Moisés, y en los profetas, y en los salmos.
45Тодї розкрив їм розум розуміти писання,
45Entonces les abrió el sentido, para que entendiesen las Escrituras;
46і рече їм: Що так написано й так треба було терпіти Христу й воскреснути з мертвих третього дня;
46Y díjoles: Así está escrito, y así fué necesario que el Cristo padeciese, y resucitase de los muertos al tercer día;
47і проповідуватись в імя Його покаянню і відпущенню гріхів між усїма народами, почавши від Єрусалиму.
47Y que se predicase en su nombre el arrepentimiento y la remisión de pecados en todas las naciones, comenzando de Jerusalem.
48Ви ж сьвідки сього.
48Y vosotros sois testigos de estas cosas.
49І ось я посилаю обітуваннє Отця мого на вас; ви ж сидїть у городї Єрусалимі, поки одягнетесь силою звиш.
49Y he aquí, yo enviaré la promesa de mi Padre sobre vosotros: mas vosotros asentad en la ciudad de Jerusalem, hasta que seáis investidos de potencia de lo alto.
50І вивів їх геть аж до Витаниї, і, знявши руки свої, благословив їх.
50Y sacólos fuera hasta Bethania, y alzando sus manos, los bendijo.
51І сталось, як благословляв їх, одступив од них і вознїс ся на небо.
51Y aconteció que bendiciéndolos, se fué de ellos; y era llevado arriba al cielo.
52Вони ж, поклонившись Йому, вернулись у Єрусалим, з радощами великими;
52Y ellos, después de haberle adorado, se volvieron á Jerusalem con gran gozo;
53і пробували раз у раз у церкві, хвалячи й благословлячи Бога. Амінь.
53Y estaban siempre en el templo, alabando y bendiciendo á Dios. Amén.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.