Луки 24
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Asang Khongca Bible (Eastern Khumi Chin, 2019)
1Первого ж дня тижня, вельми рано, прийшли вони на гріб, несучи, що наготовили, пахощі, і другі з ними.
1Ni sarihto thung ih ni hmaloe koek, khawnthaw ah, nongpatanawk loe kalah nongpatanawk hoi nawnto, a sak o ih hmuihoihtuinawk to sin o moe, taprong ah caeh o.
2Знайшли ж камінь відкочений від гробу.
2Taprong ah a phak o naah kamlet ving tangqom kraenghaih thlung to a hnuk o.
3І ввійшовши не знайшли тїла Господа Ісуса.
3Nihcae loe a thungah akun o, toe Angraeng Jesu ih qok to hnu o ai.
4І сталось, як здумілись вони від сього, ось два чоловіки стояли перед ними в шатах ясних.
4Nihcae dawnraihaih hoiah oh o nathuem ah, khenah, a aengh kampha kahni angkhuk kami hnetto nihcae taengah angdoet:
5Як же полякались вони й нахилили лице до землї, рекли до них: Чого шукаєте живого між мертвими?
5nihcae loe zit o moe, a mikhmai long ah akuep o, to naah nihnik mah nongpatanawk khaeah, Tikhoe kadueh kaminawk salakah kahing kami na pakrong o loe?
6Нема Його тут, а встав. Згадайте, як Він промовляв до вас, ще бувши в Галилеї,
6Anih loe haeah om ai, angthawk boeh: Kami Capa loe kazae kaminawk ban ah paek o ueloe, thinglam pongah takhing o tih, toe ni thumto naah angthawk let tih, tiah Kalili prae ah a oh naah, ang thuih o ih lok to poek oh, tiah a naa.
7глаголючи: Що мусить Син чоловічий бути виданим у руки чоловіків грішників, і бути розпятим, і третього дня воскреснути.
no verse 7 in this text
8І згадали слова Його,
8To naah a thuih ih loknawk to nihcae mah panoek o let,
9і, вернувшись од гробу, сповістили про се все одинайцятьох і всїх инших.
9taprong hoiah amlaem o moe, toah kaom hmuen kawngnawk boih to kami hatlaito hoi kalah kaminawk khaeah a thuih pae o.
10Була ж Мария Магдалина, та Йоанна, та Мария Яковова, й инші з ними, що оповідали перед апостолами се.
10Toah kaom nongpatanawk thungah Meri Magdalene, Joanna, Jokob amno Meri hoi nihcae hoi nawnto kaom nongpatanawk athum o, nihcae mah patoeh ih kaminawk khaeah thuih pae o.
11І явились перед ними яко видумка слова їх, і не поняли віри їм.
11Toe nihcae mah thuih pae o ih loknawk to amsawn ah poek o pongah, nongpatanawk ih lok to nihcae mah tang pae o ai.
12Петр же, вставши, побіг до гробу; й нахилившись побачив тільки полотно, що лежало, й пійшов, сам у собі дивуючись тим, що сталось.
12Piter loe angthawk moe, taprong ah cawnh; bih tathuk moe, khet naah, anih ayawhaih puu kahni khue to a hnuk, anih mah to tiah kaom hmuen to hnuk naah dawnrai moe, im ah amlaem.
13І ось двоє з них ійшло того ж дня на село, зване Емаус, гоней з шістьдесять од Єрусалиму.
13Khenah, to na niah nihcae thung ih kami long hnetto loe, Jerusalem hoiah meng sarihto kangthla, Emmau, tiah kawk ih avang ah caeh hoi.
14І розмовляли вони між собою про все те, що стало ся.
14A caeh hoi li naah toah kaom hmuen kawngnawk boih to a thuih hoi.
15І сталось, як розмовляли вони та перепитувались, і сам Ісус наближившись, ійшов з ними.
15Nihnik mah thuih hoi moe, poek hoi li naah, Jesu angmah roe to angzoh moe, nihnik hoi nawnto a caeh.
16Очі ж їх були вдержані, щоб не пізнали Його.
16Toe nihnik mah Anih to panoek hoi han ai ah nihnik ih mik to amtuengsak ai.
17Рече ж до них: Що се за речі, про котрі розмовляєте між собою йдучи, та сумуєте?
17Anih mah nihnik khaeah, Lam na caeh hoi naah tih lok maw na caep hoi moe, palung na set hoi? tiah a naa.
18Озвав ся ж один, на ймя Клеопа й каже до Него: Хиба Ти один захожий у Єрусалимі, і не знаєш, що стало ся в йому сими днями?
18Kleopa, tiah ahmin kaom kami mah anih khaeah, Jerusalem ah angvin ah na oh to mah, vaihi thuem ah kaom hmuen kawng to na panoek ai maw? tiah a naa.
19І рече їм: Що ж таке? Вони ж сказали Йому: Про Ісуса Назарянина, що був муж пророк, сильний дїлом і словом перед Богом і всїм народом,
19Anih mah nihnik khaeah, Tih hmuen kawngnawk maw? tiah a naa. Nihnik mah anih khaeah, Nazareth Jesu kawng, anih loe Sithaw hoi kaminawk boih hmaa ah thacakhaih hoiah toksak moe, lok a thuih.
20як видали Його архиєреї та князї наші на суд смертний і розпяли Його.
20Kalen koek qaima hoi aicae ukkungnawk mah anih to hum hanah paek o, anih loe thinglam pongah takhing o.
21Ми ж уповали, що се Він, що має збавити Ізраїля; а до всього того третїй се день іде сьогоднї, як се стало ся;
21Toe kaicae mah loe anih loe Israel kaminawk akrang kami ni, tiah oephaih ka tawnh o: hae tiah kaom hmuen loe vaihni hoiah loe ni thumto oh boeh.
22тільки ж і жінки деякі з наших налякали нас, бувши рано при гробі,
22Ue, khawnthaw ah taprong ah kacaeh, kaicae thung ih thoemto nongpatanawk mah doeh dawn ang rai o sak;
23і, не знайшовши тїла Його, прийшли оповідуючи, що явленнє ангелів бачили, котрі глаголють, що Він живий.
23nihcae mah anih ih qok to hnu o ai, nihcae im ah amlaem o naah, Anih loe hing let boeh, tiah thuikung van kaminawk to ka hnuk o, tiah a thuih o.
24І пійшли деякі з наших до гробу, й знайшли так, як і жінки казали; Його ж не бачили.
24Kaicae thung ih thoemto kaminawk to taprong ah caeh o, nongpatanawk mah thuih o ih baktih toengah kaom hmuen to a hnuk o: toe Anih to hnu o ai, tiah thuih pae hoi.
25І рече Він до них: о безумні і лїниві серцем вірувати всьому, що промовили пророки!
25Anih mah nihnik khaeah, Kamthunawk, Tahmaanawk mah thuih o ih loknawk boih tang hanah rai o parai:
26Чи не мусїв се терпіти Христос і ввійти в славу свою?
26A lensawkhaih thungah akun hanah, Kri mah hae karai hmuennawk hae tongh mak ai maw? tiah a naa.
27І, почавши від Мойсея і від усїх пророків, виясняв їм у всїх писаннях про Него.
27Mosi hoi kamtong tahmaanawk boih mah thuih ih, Cabu thungah kaom Anih kawng thuih koehhaih loknawk boih to nihnik khaeah a thuih pae.
28І наближились до села, куди йшли, й Він зробив, нїби хоче йти далїй.
28A caeh hoi han ih avang phak hoi tom naah, Anih loe avang to poeng hanah a poek.
29Вони ж удержували Його, кажучи: Зостань ся з нами; бо вже надвечір, і нахилив ся день. І ввійшов, щоб зостатись із ними.
29Toe nihnik mah, Kaihnik hoi nawnto om ah: niduem boeh, kho doeh ving boeh, tiah anih to kaang pae hoi. To pongah anih loe nihnik hoi nawnto oh hanah a caeh.
30І сталось, як сидїв Він за столом з ними, взявши хлїб, благословив, і переломивши, подав їм.
30Anih buhcaak hanah nihnik hoi nawnto anghnut naah, takaw to a lak, oephaih lawkthuih moe, a aeh pacoengah, nihnik hanah a paek.
31Їм же відкрились очі, й пізнали вони Його; й став ся Він невидимий їм.
31To naah a mik amtueng hoi moe, Anih to panoek hoi; anih loe nihnik khae hoiah anghmat pae ving.
32І казали вони один до одного: Хиба ж серце наше не горіло в нас, як промовляв до нас у дорозї, і як розкривав нам писання?
32Loklam ah anih mah cabu thung ih loknawk aihnik khaeah thuih naah, aihnik ih palung loe hmai mah kang ih baktiah oh roe na ai maw? tiah maeto hoi maeto thuih hoi.
33І, вставши тієї ж години, вернулись у Єрусалим і знайшли згромаджених одинайцять, і тих, що були з ними,
33Nihnik loe angthawk hoi moe, Jerusalem ah amlaem hoi, toah kami hatlaito hoi nawnto kaom kalah kaminawk to a hnuk hoi,
34як говорили: Що встав Господь справдї і явив ся Симонові.
34nihnik mah, Angraeng loe angthawk tangtang boeh, Simon khaeah amtueng pae, tiah a thuih hoi.
35І розповіли вони, що сталось у дорозї, і як пізнали Його в ламанню хлїба.
35Nihnik mah loklam ah kaom hmuennawk, takaw a aeh naah Anih panoek hoi haih kawngnawk to nihcae khaeah thuih pae hoi.
36Як же се вони говорили, сам Ісус став посеред них, і рече їм: Упокій вам.
36To loknawk a thuih o li naah, Jesu angmah roe to nihcae salakah angdoet, nihcae khaeah, Nangcae khaeah monghaih om nasoe, tiah a naa.
37Вони ж, полякавшись і перестрашившись, думали, що духа бачять.
37Toe nihcae mah angpae o, zit o moe, ka hnuk o ih loe pakhra mue, tiah a poek o.
38І рече їм: Чого стрівожились? і чого думки встають у серцях ваших?
38Anih mah nihcae khaeah, Tipongah na tasoeh o moe, palunghaenghaih na tawnh o loe?
39Дивіть ся на руки мої і ноги мої, що се сам я. Дотикайтесь мене й вбачайте; бо дух тїла й костей не має, як бачите, що я маю.
39Ka ban hoi ka khok hae khen oh, kaimah boeh ni: na sui oh loe, khen oh; muithla loe ahuh hoi angan to om ai, toe nang hnuk o ih baktih toengah kai loe ahuh hoi angan ka tawnh, tiah a naa.
40І, се глаголючи, показав їм руки й ноги.
40Hae tiah a thuih pacoengah, nihcae khaeah a ban hoi a khok to patuek pae.
41Ще ж як не поняли вони віри з радощів та дивувались, рече їм: Маєте що їсти тут?
41Nihcae loe anghoehaih hoi dawnraihaih hoiah oh o, to tiah kaom hmuen to tang o ai. Jesu mah nihcae khaeah, Caak koi buh na tawnh o maw? tiah a naa.
42Вони ж Йому подали риби печеної частину та медового стільника (крижку).
42Nihcae mah anih hanah hmai pahaih ih tanga tetta hoi khoiphae maeto paek o.
43І взявши, їв перед ними.
43Anih mah lak moe, nihcae hma ah caak pae.
44Рече ж їм: Оце ж слова, що глаголав я до вас, ще бувши з вами, що мусить справдити ся все, писане в законї Мойсейовому, й пророках, і псальмах про мене.
44Anih mah nihcae khaeah, Nangcae hoi nawnto ka oh naah, Mosi ih kaalok, Tahmaanawk ih lok, Saam Cabu thungah tarik ih kai kawng loe akoep boih tih, tiah kang thuih o boeh to loe, tiah a naa.
45Тодї розкрив їм розум розуміти писання,
45Nihcae mah Cabu thung ih loknawk panoek o thai hanah, anih mah nihcae panoekhaih to paongh pae.
46і рече їм: Що так написано й так треба було терпіти Христу й воскреснути з мертвих третього дня;
46Nihcae khaeah, Kri loe patangkhang ueloe, ni thumto naah angthawk let tih, tiah tarik ih oh:
47і проповідуватись в імя Його покаянню і відпущенню гріхів між усїма народами, почавши від Єрусалиму.
47dawnpakhuemhaih hoi zae tahmenhaih kawng to Jerusalem hoiah amtong ueloe, acaeng kaminawk boih khaeah, anih ih ahmin hoiah taphong o tih.
48Ви ж сьвідки сього.
48Nangcae loe hae hmuennawk hnukung ah na oh o.
49І ось я посилаю обітуваннє Отця мого на вас; ви ж сидїть у городї Єрусалимі, поки одягнетесь силою звиш.
49Khenah, Kam Pa lokkamhaih nangcae nuiah kang patoeh: toe ranui bang thacakhaih na hak o ai karoek to, Jerusalem vangpui ah om oh, tiah a naa.
50І вивів їх геть аж до Витаниї, і, знявши руки свої, благословив їх.
50Anih mah nihcae to Bethany vangpui ah caeh haih, a ban to payangh moe, nihcae to tahamhoihaih a paek.
51І сталось, як благословляв їх, одступив од них і вознїс ся на небо.
51Nihcae tahamhoihaih paek nathuem ah, van ah lak tahang boeh pongah, nihcae to a caehtaak.
52Вони ж, поклонившись Йому, вернулись у Єрусалим, з радощами великими;
52Nihcae mah anih to bok o, paroeai anghoehaih hoiah Jerusalem ah amlaem o:
53і пробували раз у раз у церкві, хвалячи й благословлячи Бога. Амінь.
53nihcae loe tempul thungah oh o poe, Sithaw to saphaw o moe, tahamhoihaih paek o. Amen.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.