Луки 24
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Louis Segond 1910
1Первого ж дня тижня, вельми рано, прийшли вони на гріб, несучи, що наготовили, пахощі, і другі з ними.
1Le premier jour de la semaine, elles se rendirent au sépulcre de grand matin, portant les aromates qu’elles avaient préparés.
2Знайшли ж камінь відкочений від гробу.
2Elles trouvèrent que la pierre avait été roulée de devant le sépulcre;
3І ввійшовши не знайшли тїла Господа Ісуса.
3et, étant entrées, elles ne trouvèrent pas le corps du Seigneur Jésus.
4І сталось, як здумілись вони від сього, ось два чоловіки стояли перед ними в шатах ясних.
4Comme elles ne savaient que penser de cela, voici, deux hommes leur apparurent, en habits resplendissants.
5Як же полякались вони й нахилили лице до землї, рекли до них: Чого шукаєте живого між мертвими?
5Saisies de frayeur, elles baissèrent le visage contre terre; mais ils leur dirent: Pourquoi cherchez-vous parmi les morts celui qui est vivant?
6Нема Його тут, а встав. Згадайте, як Він промовляв до вас, ще бувши в Галилеї,
6Il n’est point ici, mais il est ressuscité. Souvenez-vous de quelle manière il vous a parlé, lorsqu’il était encore en Galilée,
7глаголючи: Що мусить Син чоловічий бути виданим у руки чоловіків грішників, і бути розпятим, і третього дня воскреснути.
7et qu’il disait: Il faut que le Fils de l’homme soit livré entre les mains des pécheurs, qu’il soit crucifié, et qu’il ressuscite le troisième jour.
8І згадали слова Його,
8Et elles se ressouvinrent des paroles de Jésus.
9і, вернувшись од гробу, сповістили про се все одинайцятьох і всїх инших.
9A leur retour du sépulcre, elles annoncèrent toutes ces choses aux onze, et à tous les autres.
10Була ж Мария Магдалина, та Йоанна, та Мария Яковова, й инші з ними, що оповідали перед апостолами се.
10Celles qui dirent ces choses aux apôtres étaient Marie de Magdala, Jeanne, Marie, mère de Jacques, et les autres qui étaient avec elles.
11І явились перед ними яко видумка слова їх, і не поняли віри їм.
11Ils tinrent ces discours pour des rêveries, et ils ne crurent pas ces femmes.
12Петр же, вставши, побіг до гробу; й нахилившись побачив тільки полотно, що лежало, й пійшов, сам у собі дивуючись тим, що сталось.
12Mais Pierre se leva, et courut au sépulcre. S’étant baissé, il ne vit que les linges qui étaient à terre; puis il s’en alla chez lui, dans l’étonnement de ce qui était arrivé.
13І ось двоє з них ійшло того ж дня на село, зване Емаус, гоней з шістьдесять од Єрусалиму.
13Et voici, ce même jour, deux disciples allaient à un village nommé Émmaüs, éloigné de Jérusalem de soixante stades;
14І розмовляли вони між собою про все те, що стало ся.
14et ils s’entretenaient de tout ce qui s’était passé.
15І сталось, як розмовляли вони та перепитувались, і сам Ісус наближившись, ійшов з ними.
15Pendant qu’ils parlaient et discutaient, Jésus s’approcha, et fit route avec eux.
16Очі ж їх були вдержані, щоб не пізнали Його.
16Mais leurs yeux étaient empêchés de le reconnaître.
17Рече ж до них: Що се за речі, про котрі розмовляєте між собою йдучи, та сумуєте?
17Il leur dit: De quoi vous entretenez-vous en marchant, pour que vous soyez tout tristes?
18Озвав ся ж один, на ймя Клеопа й каже до Него: Хиба Ти один захожий у Єрусалимі, і не знаєш, що стало ся в йому сими днями?
18L’un d’eux, nommé Cléopas, lui répondit: Es-tu le seul qui, séjournant à Jérusalem ne sache pas ce qui y est arrivé ces jours-ci?
19І рече їм: Що ж таке? Вони ж сказали Йому: Про Ісуса Назарянина, що був муж пророк, сильний дїлом і словом перед Богом і всїм народом,
19Quoi? leur dit-il. Et ils lui répondirent: Ce qui est arrivé au sujet de Jésus de Nazareth, qui était un prophète puissant en œuvres et en paroles devant Dieu et devant tout le peuple,
20як видали Його архиєреї та князї наші на суд смертний і розпяли Його.
20et comment les principaux sacrificateurs et nos magistrats l’ont livré pour le faire condamner à mort et l’ont crucifié.
21Ми ж уповали, що се Він, що має збавити Ізраїля; а до всього того третїй се день іде сьогоднї, як се стало ся;
21Nous espérions que ce serait lui qui délivrerait Israël; mais avec tout cela, voici le troisième jour que ces choses se sont passées.
22тільки ж і жінки деякі з наших налякали нас, бувши рано при гробі,
22Il est vrai que quelques femmes d’entre nous nous ont fort étonnés; s’étant rendues de grand matin au sépulcre
23і, не знайшовши тїла Його, прийшли оповідуючи, що явленнє ангелів бачили, котрі глаголють, що Він живий.
23et n’ayant pas trouvé son corps, elles sont venues dire que des anges leur sont apparus et ont annoncé qu’il est vivant.
24І пійшли деякі з наших до гробу, й знайшли так, як і жінки казали; Його ж не бачили.
24Quelques-uns de ceux qui étaient avec nous sont allés au sépulcre, et ils ont trouvé les choses comme les femmes l’avaient dit; mais lui, ils ne l’ont point vu.
25І рече Він до них: о безумні і лїниві серцем вірувати всьому, що промовили пророки!
25Alors Jésus leur dit: O hommes sans intelligence, et dont le cœur est lent à croire tout ce qu’ont dit les prophètes!
26Чи не мусїв се терпіти Христос і ввійти в славу свою?
26Ne fallait-il pas que le Christ souffrît ces choses, et qu’il entrât dans sa gloire?
27І, почавши від Мойсея і від усїх пророків, виясняв їм у всїх писаннях про Него.
27Et, commençant par Moïse et par tous les prophètes, il leur expliqua dans toutes les Écritures ce qui le concernait.
28І наближились до села, куди йшли, й Він зробив, нїби хоче йти далїй.
28Lorsqu’ils furent près du village où ils allaient, il parut vouloir aller plus loin.
29Вони ж удержували Його, кажучи: Зостань ся з нами; бо вже надвечір, і нахилив ся день. І ввійшов, щоб зостатись із ними.
29Mais ils le pressèrent, en disant: Reste avec nous, car le soir approche, le jour est sur son déclin. Et il entra, pour rester avec eux.
30І сталось, як сидїв Він за столом з ними, взявши хлїб, благословив, і переломивши, подав їм.
30Pendant qu’il était à table avec eux, il prit le pain; et, après avoir rendu grâces, il le rompit, et le leur donna.
31Їм же відкрились очі, й пізнали вони Його; й став ся Він невидимий їм.
31Alors leurs yeux s’ouvrirent, et ils le reconnurent; mais il disparut de devant eux.
32І казали вони один до одного: Хиба ж серце наше не горіло в нас, як промовляв до нас у дорозї, і як розкривав нам писання?
32Et ils se dirent l’un à l’autre: Notre cœur ne brûlait-il pas au-dedans de nous, lorsqu’il nous parlait en chemin et nous expliquait les Écritures?
33І, вставши тієї ж години, вернулись у Єрусалим і знайшли згромаджених одинайцять, і тих, що були з ними,
33Se levant à l’heure même, ils retournèrent à Jérusalem, et ils trouvèrent les onze, et ceux qui étaient avec eux, assemblés
34як говорили: Що встав Господь справдї і явив ся Симонові.
34et disant: Le Seigneur est réellement ressuscité, et il est apparu à Simon.
35І розповіли вони, що сталось у дорозї, і як пізнали Його в ламанню хлїба.
35Et ils racontèrent ce qui leur était arrivé en chemin, et comment ils l’avaient reconnu au moment où il rompit le pain.
36Як же се вони говорили, сам Ісус став посеред них, і рече їм: Упокій вам.
36Tandis qu’ils parlaient de la sorte, lui-même se présenta au milieu d’eux, et leur dit: La paix soit avec vous!
37Вони ж, полякавшись і перестрашившись, думали, що духа бачять.
37Saisis de frayeur et d’épouvante, ils croyaient voir un esprit.
38І рече їм: Чого стрівожились? і чого думки встають у серцях ваших?
38Mais il leur dit: Pourquoi êtes-vous troublés, et pourquoi pareilles pensées s’élèvent-elles dans vos cœurs?
39Дивіть ся на руки мої і ноги мої, що се сам я. Дотикайтесь мене й вбачайте; бо дух тїла й костей не має, як бачите, що я маю.
39Voyez mes mains et mes pieds, c’est bien moi; touchez-moi et voyez: un esprit n’a ni chair ni os, comme vous voyez que j’ai.
40І, се глаголючи, показав їм руки й ноги.
40Et en disant cela, il leur montra ses mains et ses pieds.
41Ще ж як не поняли вони віри з радощів та дивувались, рече їм: Маєте що їсти тут?
41Comme, dans leur joie, ils ne croyaient point encore, et qu’ils étaient dans l’étonnement, il leur dit: Avez-vous ici quelque chose à manger?
42Вони ж Йому подали риби печеної частину та медового стільника (крижку).
42Ils lui présentèrent du poisson rôti et un rayon de miel.
43І взявши, їв перед ними.
43Il en prit, et il mangea devant eux.
44Рече ж їм: Оце ж слова, що глаголав я до вас, ще бувши з вами, що мусить справдити ся все, писане в законї Мойсейовому, й пророках, і псальмах про мене.
44Puis il leur dit: C’est là ce que je vous disais lorsque j’étais encore avec vous, qu’il fallait que s’accomplît tout ce qui est écrit de moi dans la loi de Moïse, dans les prophètes, et dans les psaumes.
45Тодї розкрив їм розум розуміти писання,
45Alors il leur ouvrit l’esprit, afin qu’ils comprissent les Écritures.
46і рече їм: Що так написано й так треба було терпіти Христу й воскреснути з мертвих третього дня;
46Et il leur dit: Ainsi il est écrit que le Christ souffrirait, et qu’il ressusciterait des morts le troisième jour,
47і проповідуватись в імя Його покаянню і відпущенню гріхів між усїма народами, почавши від Єрусалиму.
47et que la repentance et le pardon des péchés seraient prêchés en son nom à toutes les nations, à commencer par Jérusalem.
48Ви ж сьвідки сього.
48Vous êtes témoins de ces choses.
49І ось я посилаю обітуваннє Отця мого на вас; ви ж сидїть у городї Єрусалимі, поки одягнетесь силою звиш.
49Et voici, j’enverrai sur vous ce que mon Père a promis; mais vous, restez dans la ville jusqu’à ce que vous soyez revêtus de la puissance d’en haut.
50І вивів їх геть аж до Витаниї, і, знявши руки свої, благословив їх.
50Il les conduisit jusque vers Béthanie, et, ayant levé les mains, il les bénit.
51І сталось, як благословляв їх, одступив од них і вознїс ся на небо.
51Pendant qu’il les bénissait, il se sépara d’eux, et fut enlevé au ciel.
52Вони ж, поклонившись Йому, вернулись у Єрусалим, з радощами великими;
52Pour eux, après l’avoir adoré, ils retournèrent à Jérusalem avec une grande joie;
53і пробували раз у раз у церкві, хвалячи й благословлячи Бога. Амінь.
53et ils étaient continuellement dans le temple, louant et bénissant Dieu.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.