Пісень 1
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Louis Segond 1910
1Нехай він цїлує мене поцїлунком уст своїх! Ласкавість бо твоя над вино солодша.
1Cantique des cantiques, de Salomon.
2Любими пахощами пахне імя твоє, наче миро розлите, тим то дївицї тебе улюбили.
2Qu’il me baise des baisers de sa bouche! Car ton amour vaut mieux que le vin,
3Притягни мене ʼд собі, — ми побіжимо за тобою; царь запровадить мене в палати свої, — будемо захвачуватись і радїте тобою, ласку твою над вино вихваляти; — о, не помилилися тим, що влюбили тебе!
3Tes parfums ont une odeur suave; Ton nom est un parfum qui se répand; C’est pourquoi les jeunes filles t’aiment.
4Дочки Ерусалимські! я смуглява собі, та гарна, мов ті намети Кедарські, мов килими в Соломона.
4Entraîne-moi après toi! Nous courrons! Le roi m’introduit dans ses appartements… Nous nous égaierons, nous nous réjouirons à cause de toi; Nous célébrerons ton amour plus que le vin. C’est avec raison que l’on t’aime.
5Ви не дивітесь, що я смуглява, — се сонце мене осмалило: Сини матері моєї погнївались на мене, заставили мене стерегти виноградник, — власного ж виноградника я не стерегла.
5Je suis noire, mais je suis belle, filles de Jérusalem, Comme les tentes de Kédar, comme les pavillons de Salomon.
6Зʼясуй же, душі моїй любий: де ти пасеш? де о півднї опочиваєш? чом блукатись менї коло отар товарішів твоїх?
6Ne prenez pas garde à mon teint noir: C’est le soleil qui m’a brûlée. Les fils de ma mère se sont irrités contre moi, Ils m’ont faite gardienne des vignes. Ma vigne, à moi, je ne l’ai pas gardée.
7Як сього ти не знаєш, найкрасша між женщинами, то йди слїдом за вівцями й паси кізлята твої уз шатер, що пастухи собі понапинали.
7Dis-moi, ô toi que mon cœur aime, Où tu fais paître tes brebis, Où tu les fais reposer à midi; Car pourquoi serais-je comme une égarée Près des troupeaux de tes compagnons?
8Ти, моя любо, в мене, мов та кобилиця в колесницї в Фараона, (згорда виступаєш).
8Si tu ne le sais pas, ô la plus belle des femmes, Sors sur les traces des brebis, Et fais paître tes chevreaux Près des demeures des bergers.
9Прегарні щоки твої в ланцюжках, шия в тебе у коралях;
9A ma jument qu’on attelle aux chars de Pharaon Je te compare, ô mon amie.
10Ланцюжки золоті зробимо тобі з срібними кропками.
10Tes joues sont belles au milieu des colliers, Ton cou est beau au milieu des rangées de perles.
11Доки царь був за столом своїм, видавав нард мій пахощі свої.
11Nous te ferons des colliers d’or, Avec des points d’argent.
12Милий мій — мов китиця мирри, у мене на грудях,
12Tandis que le roi est dans son entourage, Mon nard exhale son parfum.
13Милий мій у мене — мов гроно кипрове в виноградниках Енгадських.
13Mon bien-aimé est pour moi un bouquet de myrrhe, Qui repose entre mes seins.
14Гарна ти, моя мила, о, яка ти гарна! очі в тебе гулубині.
14Mon bien-aimé est pour moi une grappe de troëne Des vignes d’En-Guédi.
15А ти, мій любий — прехороший, уродливий! а постеля наша — мов трава зелена;
15Que tu es belle, mon amie, que tu es belle! Tes yeux sont des colombes.
16Крівля домів наших — кедри, криша — кипариси.
16Que tu es beau, mon bien-aimé, que tu es aimable! Notre lit, c’est la verdure.
no verse 17 in this text
17Les solives de nos maisons sont des cèdres, Nos lambris sont des cyprès.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.