Пісень 1
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Lutherbibel 1912
1Нехай він цїлує мене поцїлунком уст своїх! Ласкавість бо твоя над вино солодша.
1Das Hohelied Salomos.
2Любими пахощами пахне імя твоє, наче миро розлите, тим то дївицї тебе улюбили.
2Er küsse mich mit dem Kusse seines Mundes; denn deine Liebe ist lieblicher als Wein.
3Притягни мене ʼд собі, — ми побіжимо за тобою; царь запровадить мене в палати свої, — будемо захвачуватись і радїте тобою, ласку твою над вино вихваляти; — о, не помилилися тим, що влюбили тебе!
3Es riechen deine Salben köstlich; dein Name ist eine ausgeschüttete Salbe, darum lieben dich die Jungfrauen.
4Дочки Ерусалимські! я смуглява собі, та гарна, мов ті намети Кедарські, мов килими в Соломона.
4Zieh mich dir nach, so laufen wir. Der König führte mich in seine Kammern. Wir freuen uns und sind fröhlich über dir; wir gedenken an deine Liebe mehr denn an den Wein. Die Frommen lieben dich.
5Ви не дивітесь, що я смуглява, — се сонце мене осмалило: Сини матері моєї погнївались на мене, заставили мене стерегти виноградник, — власного ж виноградника я не стерегла.
5Ich bin schwarz, aber gar lieblich, ihr Töchter Jerusalems, wie die Hütten Kedars, wie die Teppiche Salomos.
6Зʼясуй же, душі моїй любий: де ти пасеш? де о півднї опочиваєш? чом блукатись менї коло отар товарішів твоїх?
6Seht mich nicht an, daß ich so schwarz bin; denn die Sonne hat mich so verbrannt. Meiner Mutter Kinder zürnen mit mir. Sie haben mich zur Hüterin der Weinberge gesetzt; aber meinen eigenen Weinberg habe ich nicht behütet.
7Як сього ти не знаєш, найкрасша між женщинами, то йди слїдом за вівцями й паси кізлята твої уз шатер, що пастухи собі понапинали.
7Sage mir an, du, den meine Seele liebt, wo du weidest, wo du ruhest im Mittage, daß ich nicht hin und her gehen müsse bei den Herden deiner Gesellen.
8Ти, моя любо, в мене, мов та кобилиця в колесницї в Фараона, (згорда виступаєш).
8Weiß du es nicht, du schönste unter den Weibern, so gehe hinaus auf die Fußtapfen der Schafe und weide deine Zicklein bei den Hirtenhäusern.
9Прегарні щоки твої в ланцюжках, шия в тебе у коралях;
9Ich vergleiche dich, meine Freundin, meinem Gespann an den Wagen Pharaos.
10Ланцюжки золоті зробимо тобі з срібними кропками.
10Deine Backen stehen lieblich in den Kettchen und dein Hals in den Schnüren.
11Доки царь був за столом своїм, видавав нард мій пахощі свої.
11Wir wollen dir goldene Kettchen machen mit silbernen Pünktlein.
12Милий мій — мов китиця мирри, у мене на грудях,
12Da der König sich herwandte, gab meine Narde ihren Geruch.
13Милий мій у мене — мов гроно кипрове в виноградниках Енгадських.
13Mein Freund ist mir ein Büschel Myrrhen, das zwischen meinen Brüsten hanget.
14Гарна ти, моя мила, о, яка ти гарна! очі в тебе гулубині.
14Mein Freund ist mir eine Traube von Zyperblumen in den Weinbergen zu Engedi.
15А ти, мій любий — прехороший, уродливий! а постеля наша — мов трава зелена;
15Siehe, meine Freundin, du bist schön; schön bist du, deine Augen sind wie Taubenaugen.
16Крівля домів наших — кедри, криша — кипариси.
16Siehe, mein Freund, du bist schön und lieblich. Unser Bett grünt,
no verse 17 in this text
17unserer Häuser Balken sind Zedern, unser Getäfel Zypressen.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.