Луки 1
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Louis Segond 1910
1Яко ж бо многі заходились споряджувати повість про добре знані нам речі,
1Plusieurs ayant entrepris de composer un récit des événements qui se sont accomplis parmi nous,
2як передали нам ті, що з почину були самовидцями й слугами слова;
2suivant ce que nous ont transmis ceux qui ont été des témoins oculaires dès le commencement et sont devenus des ministres de la parole,
3то здалось і менї гаразд, довідавшись од почину про все пильно, поряду тобі написати, високоповажний Теофиле,
3il m’a aussi semblé bon, après avoir fait des recherches exactes sur toutes ces choses depuis leur origine, de te les exposer par écrit d’une manière suivie, excellent Théophile,
4щоб знав певноту того, чого тебе навчено.
4afin que tu reconnaisses la certitude des enseignements que tu as reçus.
5Був за Ірода, царя Юдейського, один сьвященик, на ймя Захарія, з черги Авиїної, а жінка його з дочок Ааронових, а ймя її Єлисавета.
5Du temps d’Hérode, roi de Judée, il y avait un sacrificateur, nommé Zacharie, de la classe d’Abia; sa femme était d’entre les filles d’Aaron, et s’appelait Élisabeth.
6Були ж праведні обоє перед Богом, ходячи у всїх заповідях та наказах Господнїх безпорочні.
6Tous deux étaient justes devant Dieu, observant d’une manière irréprochable tous les commandements et toutes les ordonnances du Seigneur.
7І не було в них дитини: бо Єлисавета була неплідна, й обоє постарілись у днях своїх.
7Ils n’avaient point d’enfants, parce qu’Élisabeth était stérile; et ils étaient l’un et l’autre avancés en âge.
8Стало ся ж, як служив він порядком черги своєї перед Богом,
8Or, pendant qu’il s’acquittait de ses fonctions devant Dieu, selon le tour de sa classe, il fut appelé par le sort,
9то, звичаєм сьвященства, довелось йому кадити, увійшовши в церкву Господню.
9d’après la règle du sacerdoce, à entrer dans le temple du Seigneur pour offrir le parfum.
10А все множество народу молилось ізнадвору під час кадження.
10Toute la multitude du peuple était dehors en prière, à l’heure du parfum.
11Явив ся ж йому ангел Господень, стоячи правобіч жертівнї кадильної.
11Alors un ange du Seigneur apparut à Zacharie, et se tint debout à droite de l’autel des parfums.
12І вжахнув ся Захарія побачивши, і страх обняв його.
12Zacharie fut troublé en le voyant, et la frayeur s’empara de lui.
13Рече ж до него ангел: Не лякай ся, Захаріє: бо вислухана молитва твоя, і жінка твоя Єлисавета вродить сина тобі, й даси ймя йому Йоан.
13Mais l’ange lui dit: Ne crains point, Zacharie; car ta prière a été exaucée. Ta femme Élisabeth t’enfantera un fils, et tu lui donneras le nom de Jean.
14І буде радість тобі й веселість; і многі різдвом його радувати муть ся.
14Il sera pour toi un sujet de joie et d’allégresse, et plusieurs se réjouiront de sa naissance.
15Буде бо великий перед Господем, і вина нї міцного напитку не пити ме; й Духом сьвятим сповнить ся ще з утроби матери своєї.
15Car il sera grand devant le Seigneur. Il ne boira ni vin, ni liqueur enivrante, et il sera rempli de l’Esprit-Saint dès le sein de sa mère;
16І многих синів Ізраїлевих наверне до Господа Бога їх.
16il ramènera plusieurs des fils d’Israël au Seigneur, leur Dieu;
17І йти ме він перед Ним духом і силою Ілиї, щоб навернути серця батьків до дїтей, і неслухняних до мудрости праведних, приготовити Господеві людей готових.
17il marchera devant Dieu avec l’esprit et la puissance d’Élie, pour ramener les cœurs des pères vers les enfants, et les rebelles à la sagesse des justes, afin de préparer au Seigneur un peuple bien disposé.
18І рече Захарія до ангела: По чім же знати му се? я бо старий, і жінка моя ізстарілась у днях своїх.
18Zacharie dit à l’ange: A quoi reconnaîtrai-je cela? Car je suis vieux, et ma femme est avancée en âge.
19І озвавшись ангел, рече йому: Я Гавриїл, що стою перед Господем; і послано мене промовити до тебе та сповістити тебе про се.
19L’ange lui répondit: Je suis Gabriel, je me tiens devant Dieu; j’ai été envoyé pour te parler, et pour t’annoncer cette bonne nouvelle.
20І ось замовкнеш і не зможеш говорити, аж по день, коли станеть ся се, за те що не поняв віри словам моїм, котрі справдять ся пори своєї.
20Et voici, tu seras muet, et tu ne pourras parler jusqu’au jour où ces choses arriveront, parce que tu n’as pas cru à mes paroles, qui s’accompliront en leur temps.
21І ждав народ Захарії, і дивував ся, що барить ся він у церкві.
21Cependant, le peuple attendait Zacharie, s’étonnant de ce qu’il restait si longtemps dans le temple.
22Вийшовши ж він, не зміг промовити до них; і постерегли вони, що видїннє бачив у церкві; бо він кивав до них, і зоставсь нїмий.
22Quand il sortit, il ne put leur parler, et ils comprirent qu’il avait eu une vision dans le temple; il leur faisait des signes, et il resta muet.
23І сталось, як сповнились днї служення його, пійшов до господи своєї.
23Lorsque ses jours de service furent écoulés, il s’en alla chez lui.
24Після ж тих днїв зачала Єлисавета, жінка його, й таїлась пять місяцїв, говорячи:
24Quelque temps après, Élisabeth, sa femme, devint enceinte. Elle se cacha pendant cinq mois, disant:
25Що так менї дав Господь у ті днї, як зглянув ся, зняти з мене докір між людьми.
25C’est la grâce que le Seigneur m’a faite, quand il a jeté les yeux sur moi pour ôter mon opprobre parmi les hommes.
26Місяця ж шестого післав Бог ангела Гавриїла в город Галилейський, званий Назарет,
26Au sixième mois, l’ange Gabriel fut envoyé par Dieu dans une ville de Galilée, appelée Nazareth,
27до дїви, зарученої чоловікові, на ймя Йосифові, з дому Давидового; а ймя дїви Мария.
27auprès d’une vierge fiancée à un homme de la maison de David, nommé Joseph. Le nom de la vierge était Marie.
28І прийшовши ангел до неї, рече: Радуй ся, благодатная, Господь з тобою; благословенна єси між женами.
28L’ange entra chez elle, et dit: Je te salue, toi à qui une grâce a été faite; le Seigneur est avec toi.
29Вона ж, побачивши його, вжахнулась словами його, та й подумала, що б се було за витаннє таке.
29Troublée par cette parole, Marie se demandait ce que pouvait signifier une telle salutation.
30І рече ангел їй: Не лякай ся, Мариє: знайшла бо єси ласку в Бога.
30L’ange lui dit: Ne crains point, Marie; car tu as trouvé grâce devant Dieu.
31І ось зачнеш ти в утробі твоїй, і вродиш Сина, й наречеш імя Йому Ісус.
31Et voici, tu deviendras enceinte, et tu enfanteras un fils, et tu lui donneras le nom de Jésus.
32Сей буде великий, і Сином Вишнього звати меть ся, і дасть Йому Господь Бог престол Давида, отця Його:
32Il sera grand et sera appelé Fils du Très-Haut, et le Seigneur Dieu lui donnera le trône de David, son père.
33і царювати ме Він над домом Якововим по віки, й царству Його не буде кінця.
33Il régnera sur la maison de Jacob éternellement, et son règne n’aura point de fin.
34Рече ж Мария до ангела: Як буде се, коли чоловіка не знаю?
34Marie dit à l’ange: Comment cela se fera-t-il, puisque je ne connais point d’homme?
35І озвавшись ангел, рече їй: Дух сьвятий найде на тебе, й сила Вишнього отїнить тебе; тим і, що вродить ся сьвяте, звати меть ся Сином Божим.
35L’ange lui répondit: Le Saint-Esprit viendra sur toi, et la puissance du Très-Haut te couvrira de son ombre. C’est pourquoi le saint enfant qui naîtra de toi sera appelé Fils de Dieu.
36І ось Єлисавета, родичка твоя, вона також зачала сина в старостї своїй, і се шестий місяць їй, званій неплідною.
36Voici, Élisabeth, ta parente, a conçu, elle aussi, un fils en sa vieillesse, et celle qui était appelée stérile est dans son sixième mois.
37Бо не буде неможливе у Бога всяке слово.
37Car rien n’est impossible à Dieu.
38Рече ж Мария: Се рабиня Господня: нехай станеть ся менї по слову твоєму. І пійшов від неї ангел.
38Marie dit: Je suis la servante du Seigneur; qu’il me soit fait selon ta parole! Et l’ange la quitta.
39Уставши ж Мария тими днями, пійшла швидко в підгіррє, у город Юдин;
39Dans ce même temps, Marie se leva, et s’en alla en hâte vers les montagnes, dans une ville de Juda.
40і ввійшла в господу Захаріїну, і виталась із Єлисаветою.
40Elle entra dans la maison de Zacharie, et salua Élisabeth.
41І сталось, як почула Єлисавета витаннє Мариїне, кинулась дитина в утробі її; і сповнилась Єлисавета Духом сьвятим,
41Dès qu’Élisabeth entendit la salutation de Marie, son enfant tressaillit dans son sein, et elle fut remplie du Saint-Esprit.
42і промовила голосом великим, і рече: Благословенна єси між женами, й благословенний плід утроби твоєї.
42Elle s’écria d’une voix forte: Tu es bénie entre les femmes, et le fruit de ton sein est béni.
43І звідкіля менї се, що прийшла мати Господа мого до мене?
43Comment m’est-il accordé que la mère de mon Seigneur vienne auprès de moi?
44Ось бо, як дійшов голос витання твого до ушей моїх, кинулась з радости дитина в утробі моїй.
44Car voici, aussitôt que la voix de ta salutation a frappé mon oreille, l’enfant a tressailli d’allégresse dans mon sein.
45І благословенна, що увірувала, бо сповнить ся, що сказано їй від Господа.
45Heureuse celle qui a cru, parce que les choses qui lui ont été dites de la part du Seigneur auront leur accomplissement.
46І рече Мария: Величає душа моя Господа,
46Et Marie dit: Mon âme exalte le Seigneur,
47і зрадував ся дух мій у Бозї Спасї моїм,
47Et mon esprit se réjouit en Dieu, mon Sauveur,
48що споглянув на смиреннє слуги своєї: ось бо від нинї блаженною звати муть мене всї роди:
48Parce qu’il a jeté les yeux sur la bassesse de sa servante. Car voici, désormais toutes les générations me diront bienheureuse,
49бо зробив менї велике Сильний; і сьвяте імя Його.
49Parce que le Tout-Puissant a fait pour moi de grandes choses. Son nom est saint,
50І милость Його від роду до роду на боячих ся Його.
50et sa miséricorde s’étend d’âge en âge sur ceux qui le craignent.
51Зробив силу рукою своєю; розсипав гордих у думках сердець їх;
51Il a déployé la force de son bras; Il a dispersé ceux qui avaient dans le cœur des pensées orgueilleuses.
52поскидав потужних з престолів, і підняв угору смиренних;
52Il a renversé les puissants de leurs trônes, et il a élevé les humbles.
53голодних сповнив добром, а багатих одіслав упорожнї;
53Il a rassasié de biens les affamés, et il a renvoyé les riches à vide.
54прийняв Ізраїля, слугу свого, на спомин милости,
54Il a secouru Israël, son serviteur, et il s’est souvenu de sa miséricorde,
55(як промовив до батьків наших) Авраамові й насїнню його по віки.
55comme il l’avait dit à nos pères, Envers Abraham et sa postérité pour toujours.
56Пробувала ж Мария з нею місяцїв зо три, та й вернулась до домівки своєї.
56Marie demeura avec Élisabeth environ trois mois. Puis elle retourna chez elle.
57Єлисаветї ж сповнив ся час родити, й вродила вона сина.
57Le temps où Élisabeth devait accoucher arriva, et elle enfanta un fils.
58І чули сусїде її і родина її, що Господь показав велику милость свою до неї, і радувались із нею.
58Ses voisins et ses parents apprirent que le Seigneur avait fait éclater envers elle sa miséricorde, et ils se réjouirent avec elle.
59І сталось, восьмого дня прийшли обрізати хлопятко, і хотїли назвати його ймям батька його, Захарією.
59Le huitième jour, ils vinrent pour circoncire l’enfant, et ils l’appelaient Zacharie, du nom de son père.
60І озвавшись мати його, каже: Нї, а нехай назветь ся Йоаном.
60Mais sa mère prit la parole, et dit: Non, il sera appelé Jean.
61І казали до неї: Що нїкого нема в родинї твоїй, щоб звав ся імям сим.
61Ils lui dirent: Il n’y a dans ta parenté personne qui soit appelé de ce nom.
62Кивали ж батькові його, як схотїв би назвати його.
62Et ils firent des signes à son père pour savoir comment il voulait qu’on l’appelle.
63І, попросивши таблицї, написав слова: Йоан буде ймя йому. І дивувались усї.
63Zacharie demanda des tablettes, et il écrivit: Jean est son nom. Et tous furent dans l’étonnement.
64Відкрили ся ж уста його зараз, і язик його, й заговорив, прославляючи Бога.
64Au même instant, sa bouche s’ouvrit, sa langue se délia, et il parlait, bénissant Dieu.
65І був на всїх страх, що жили кругом них; і по всьому підгіррю Юдейському пронеслись усї слова ті.
65La crainte s’empara de tous les habitants d’alentour, et, dans toutes les montagnes de la Judée, on s’entretenait de toutes ces choses.
66І положили всї, хто чув, у серцї своїм, кажучи: Що ж то за дитина се буде! І рука Господня була з ним.
66Tous ceux qui les apprirent les gardèrent dans leur cœur, en disant: Que sera donc cet enfant? Et la main du Seigneur était avec lui.
67І Захарія, батько його, сповнив ся Духом сьвятим, і прорік, глаголючи:
67Zacharie, son père, fut rempli du Saint-Esprit, et il prophétisa, en ces mots:
68Благословен Господь Бог Ізраїлїв, що одвідав і зробив ізбавленнє народові своєму,
68Béni soit le Seigneur, le Dieu d’Israël, De ce qu’il a visité et racheté son peuple,
69і підняв ріг спасення нам у дому Давида, слуги свого,
69Et nous a suscité un puissant Sauveur Dans la maison de David, son serviteur,
70(як промовляв устами сьвятих од віку пророків своїх,)
70Comme il l’avait annoncé par la bouche de ses saints prophètes des temps anciens,
71спасеннє од ворогів наших і з руки всїх ненавидників наших,
71Un Sauveur qui nous délivre de nos ennemis et de la main de tous ceux qui nous haïssent!
72щоб зробити милость отцям нашим, і спогадати завіт свій сьвятий,
72C’est ainsi qu’il manifeste sa miséricorde envers nos pères, Et se souvient de sa sainte alliance,
73клятьбу, що кляв ся перед Авраамом, отцем нашим,
73Selon le serment par lequel il avait juré à Abraham, notre père,
74та що дасть нам без страху, з рук ворогів наших визволившись,
74De nous permettre, après que nous serions délivrés de la main de nos ennemis, De le servir sans crainte,
75служити Йому в сьвятостї та праведностї перед Ним, по всї днї життя нашого.
75En marchant devant lui dans la sainteté et dans la justice tous les jours de notre vie.
76А ти, дитино, пророком Вишнього звати меш ся: ходити меш бо перед лицем Господнїм, готовити дороги Його;
76Et toi, petit enfant, tu seras appelé prophète du Très-Haut; Car tu marcheras devant la face du Seigneur, pour préparer ses voies,
77щоб давати знаннє спасення народові Його в оставленню гріхів їх,
77Afin de donner à son peuple la connaissance du salut Par le pardon de ses péchés,
78по благій милостї Бога нашого, в котрій одвідав нас Схід з висоти,
78Grâce aux entrailles de la miséricorde de notre Dieu, En vertu de laquelle le soleil levant nous a visités d’en haut,
79щоб засияв сидячим у темряві і тїнї смертнїй, щоб направити ноги наші на дорогу впокою.
79Pour éclairer ceux qui sont assis dans les ténèbres et dans l’ombre de la mort, Pour diriger nos pas dans le chemin de la paix.
80Хлопятко ж росло та міцнїло духом, і пробувало в пустинї аж до дня явлення свого перед Ізраїлем.
80Or, l’enfant croissait, et se fortifiait en esprit. Et il demeura dans les déserts, jusqu’au jour où il se présenta devant Israël.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.