Луки 22
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Louis Segond 1910
1Наближало ся ж сьвято опрісноків, зване пасха.
1La fête des pains sans levain, appelée la Pâque, approchait.
2І шукали архиєреї та письменники, як би погубити Його; боялись бо народу.
2Les principaux sacrificateurs et les scribes cherchaient les moyens de faire mourir Jésus; car ils craignaient le peuple.
3Ввійшов же сатана в Юду, на прізвище Іскариоцького, що був з числа дванайцяти.
3Or, Satan entra dans Judas, surnommé Iscariot, qui était du nombre des douze.
4І пійшовши говорив з архиєреями та воєводами, як Його зрадити їм.
4Et Judas alla s’entendre avec les principaux sacrificateurs et les chefs des gardes, sur la manière de le leur livrer.
5І зрадїли вони, й вмовились йому срібла дати.
5Ils furent dans la joie, et ils convinrent de lui donner de l’argent.
6І обіцяв ся, і шукав нагоди, щоб видати Його їм потай народу.
6Après s’être engagé, il cherchait une occasion favorable pour leur livrer Jésus à l’insu de la foule.
7Прийшов же день опрісноків, як треба було колоти пасхове ягня.
7Le jour des pains sans levain, où l’on devait immoler la Pâque, arriva,
8І післав Петра та Йоана, глаголючи: Йдїть та приготовте нам пасху їсти.
8et Jésus envoya Pierre et Jean, en disant: Allez nous préparer la Pâque, afin que nous la mangions.
9Вони ж сказали Йому: Де хочеш, щоб приготовити?
9Ils lui dirent: Où veux-tu que nous la préparions?
10Він же рече їм: Ось, як увійдете в город, зустріне вас чоловік, глек води несучи. Йдїть слїдом за ним у господу, куди ввійде.
10Il leur répondit: Voici, quand vous serez entrés dans la ville, vous rencontrerez un homme portant une cruche d’eau; suivez-le dans la maison où il entrera,
11І скажіть господареві дому: Каже тобі учитель: Де сьвітлиця, щоб пасху з учениками моїми їсти?
11et vous direz au maître de la maison: Le maître te dit: Où est le lieu où je mangerai la Pâque avec mes disciples?
12І той вам покаже гірницю велику застелену; там приготовте.
12Et il vous montrera une grande chambre haute, meublée: c’est là que vous préparerez la Pâque.
13Пійшовши ж знайшли, як сказав їм, і приготовили пасху.
13Ils partirent, et trouvèrent les choses comme il le leur avait dit; et ils préparèrent la Pâque.
14І, як настала година, сїв Він, й дванайцять апостолів з Ним.
14L’heure étant venue, il se mit à table, et les apôtres avec lui.
15І рече до них: Бажаннєм забажав я сю пасху їсти з вами, перш нїж прийму муки:
15Il leur dit: J’ai désiré vivement manger cette Pâque avec vous, avant de souffrir;
16глаголю бо вам: Що більш не їсти му її, доки сповнить ся в царстві Божому.
16car, je vous le dis, je ne la mangerai plus, jusqu’à ce qu’elle soit accomplie dans le royaume de Dieu.
17І, взявши чашу, й оддавши хвалу, рече: Прийміть се та подїлить собі:
17Et, ayant pris une coupe et rendu grâces, il dit: Prenez cette coupe, et distribuez-la entre vous;
18глаголю бо вам: Що не пити му вже від плоду винограднього, доки царство Боже прийде.
18car, je vous le dis, je ne boirai plus désormais du fruit de la vigne, jusqu’à ce que le royaume de Dieu soit venu.
19І, взявши хлїб, та оддавши хвалу, переломив, і дав їм, глаголючи: Се єсть тїло моє, що за вас даєть ся. Се чинїть на мій спомин.
19Ensuite il prit du pain; et, après avoir rendu grâces, il le rompit, et le leur donna, en disant: Ceci est mon corps, qui est donné pour vous; faites ceci en mémoire de moi.
20Так само й чашу після вечері, глаголючи: Ся чаша новий завіт у крові моїй, що за вас пролита буде.
20Il prit de même la coupe, après le souper, et la leur donna, en disant: Cette coupe est la nouvelle alliance en mon sang, qui est répandu pour vous.
21Та ось рука зрадника мого зо мною на столї.
21Cependant voici, la main de celui qui me livre est avec moi à cette table.
22Син то чоловічий іде, як постановлено наперед, тільки ж горе чоловікові тому, що зрадить Його!
22Le Fils de l’homme s’en va selon ce qui est déterminé. Mais malheur à l’homme par qui il est livré!
23І стали вони перепитуватись між собою, хто б з них був, що се має зробити.
23Et ils commencèrent à se demander les uns aux autres qui était celui d’entre eux qui ferait cela.
24Постало ж і змаганнє між ними, хто з них здаєть ся бути більшим.
24Il s’éleva aussi parmi les apôtres une contestation: lequel d’entre eux devait être estimé le plus grand?
25Він же рече їм: Царі в поган панують над ними, й ті, що власть над ними мають, добродїями звуть ся.
25Jésus leur dit: Les rois des nations les maîtrisent, et ceux qui les dominent sont appelés bienfaiteurs.
26Ви ж не так: тільки ж найбільший між вами нехай буде як найменший, і хто старший — як слуга.
26Qu’il n’en soit pas de même pour vous. Mais que le plus grand parmi vous soit comme le plus petit, et celui qui gouverne comme celui qui sert.
27Хто бо більший: хто за столом, чи хто послугує? хиба не хто за столом? я ж між вами, як слуга.
27Car quel est le plus grand, celui qui est à table, ou celui qui sert? N’est-ce pas celui qui est à table? Et moi, cependant, je suis au milieu de vous comme celui qui sert.
28Ви ж пробували зо мною в спокусах моїх.
28Vous, vous êtes ceux qui avez persévéré avec moi dans mes épreuves;
29І я завітую вам, як завітував менї Отець мій, царство,
29c’est pourquoi je dispose du royaume en votre faveur, comme mon Père en a disposé en ma faveur,
30щоб їли й пили за столом моїм у царстві моєму, і сидїли на престолах, судячи дванайцять родів Ізраїлевих.
30afin que vous mangiez et buviez à ma table dans mon royaume, et que vous soyez assis sur des trônes, pour juger les douze tribus d’Israël.
31Рече ж Господь: Симоне, Симоне, ось сатана жадав собі вас, щоб просївати, як пшеницю;
31Le Seigneur dit: Simon, Simon, Satan vous a réclamés, pour vous cribler comme le froment.
32я ж молив ся за тебе, щоб не поменшала віра твоя, і ти колись, навернувшись, утверди братів твоїх.
32Mais j’ai prié pour toi, afin que ta foi ne défaille point; et toi, quand tu seras converti, affermis tes frères.
33Він же каже Йому: Господи, з Тобою готов я і в темницю, і на смерть іти.
33Seigneur, lui dit Pierre, je suis prêt à aller avec toi et en prison et à la mort.
34Він же рече: Глаголю тобі, Петре, не запіє сьогоднї півень, перш нїж тричі відречеш ся, що не знаєш мене.
34Et Jésus dit: Pierre, je te le dis, le coq ne chantera pas aujourd’hui que tu n’aies nié trois fois de me connaître.
35І рече їм: Як посилав вас я без сакви, й торбини, й обувя, чи чого недоставало вам? Вони ж казали: Нїчого.
35Il leur dit encore: Quand je vous ai envoyés sans bourse, sans sac, et sans souliers, avez-vous manqué de quelque chose? Ils répondirent: De rien.
36Рече тодї їм: А тепер хто має сакву, нехай бере так само й торбину: а хто не має, нехай продасть одежу, та купить меч.
36Et il leur dit: Maintenant, au contraire, que celui qui a une bourse la prenne et que celui qui a un sac le prenne également, que celui qui n’a point d’épée vende son vêtement et achète une épée.
37Глаголю бо вам, що ще й се написане мусить справдитись на менї: І з беззаконними полїчено його: бо все про мене сповняєть ся.
37Car, je vous le dis, il faut que cette parole qui est écrite s’accomplisse en moi: Il a été mis au nombre des malfaiteurs. Et ce qui me concerne est sur le point d’arriver.
38Вони ж сказали: Господи, ось мечів тут два. Він же рече їм: Доволї.
38Ils dirent: Seigneur, voici deux épées. Et il leur dit: Cela suffit.
39І вийшовши пійшов по звичаю на гору Оливну; ійшли ж слїдом за Ним і ученики Його.
39Après être sorti, il alla, selon sa coutume, à la montagne des oliviers. Ses disciples le suivirent.
40Прибувши ж на місце, рече їм: Молїть ся, щоб не ввійти в спокусу.
40Lorsqu’il fut arrivé dans ce lieu, il leur dit: Priez, afin que vous ne tombiez pas en tentation.
41А сам відступив од них, так як кинути каменем, і, приклонивши колїна, молив ся,
41Puis il s’éloigna d’eux à la distance d’environ un jet de pierre, et, s’étant mis à genoux, il pria,
42глаголючи: Отче, коли хочеш, мимо неси чашу сю від мене: тільки ж не моя воля, а Твоя нехай буде.
42disant: Père, si tu voulais éloigner de moi cette coupe! Toutefois, que ma volonté ne se fasse pas, mais la tienne.
43Явив ся ж Йому ангел з неба, підкріпляючи Його.
43Alors un ange lui apparut du ciel, pour le fortifier.
44І, бувши в смертній боротьбі, ще пильнїще молив ся; був же піт Його як каплї крови, каплючі на землю.
44Étant en agonie, il priait plus instamment, et sa sueur devint comme des grumeaux de sang, qui tombaient à terre.
45І, вставши від молитви, й прийшовши до учеників своїх, знайшов їх сплячих від смутку,
45Après avoir prié, il se leva, et vint vers les disciples, qu’il trouva endormis de tristesse,
46і рече їм: Чого спите? уставши молїть ся, щоб не ввійшли в спокусу.
46et il leur dit: Pourquoi dormez-vous? Levez-vous et priez, afin que vous ne tombiez pas en tentation.
47Ще ж Він промовляв, ось народ і званий Юда, один з дванайцяти, йшов поперед них, і приступив до Ісуса, поцїлувати Його.
47Comme il parlait encore, voici, une foule arriva; et celui qui s’appelait Judas, l’un des douze, marchait devant elle. Il s’approcha de Jésus, pour le baiser.
48Ісус же рече йому: Юдо, цїлуваннєм Сина чоловічого зраджуєш?
48Et Jésus lui dit: Judas, c’est par un baiser que tu livres le Fils de l’homme!
49Бачивши ж ті, що коло Него, до чого доходить, казали Йому: Господи, чи вдарити нам мечем?
49Ceux qui étaient avec Jésus, voyant ce qui allait arriver, dirent: Seigneur, frapperons-nous de l’épée?
50І вдарив один хтось із них слугу архиєрейського, та й відтяв йому ухо праве.
50Et l’un d’eux frappa le serviteur du souverain sacrificateur, et lui emporta l’oreille droite.
51І озвавшись Ісус, рече: Оставте аж до сього. І, приторкнувшись до уха його, сцїлив його.
51Mais Jésus, prenant la parole, dit: Laissez, arrêtez! Et, ayant touché l’oreille de cet homme, il le guérit.
52Рече ж Ісус до прийшовших на Него архиєреїв і воєвод, і церковних старших: Як на розбійника ви прийшли з мечами та киями?
52Jésus dit ensuite aux principaux sacrificateurs, aux chefs des gardes du temple, et aux anciens, qui étaient venus contre lui: Vous êtes venus, comme après un brigand, avec des épées et des bâtons.
53Як що-дня був я з вами в церкві, не простягали рук на мене; та се ваша година й власть темряви.
53J’étais tous les jours avec vous dans le temple, et vous n’avez pas mis la main sur moi. Mais c’est ici votre heure, et la puissance des ténèbres.
54Узявши ж Його, повели, й привели Його в двір архиєрейський. Петр же йшов слїдом оддалеки.
54Après avoir saisi Jésus, ils l’emmenèrent, et le conduisirent dans la maison du souverain sacrificateur. Pierre suivait de loin.
55Як же запалили огонь серед двора та посїдали вкупі, сїв і Петр серед них.
55Ils allumèrent du feu au milieu de la cour, et ils s’assirent. Pierre s’assit parmi eux.
56Побачивши ж Його одна служниця, як сидїв коло сьвітла, й, придивляючись на него, сказала: І сей з Ним був.
56Une servante, qui le vit assis devant le feu, fixa sur lui les regards, et dit: Cet homme était aussi avec lui.
57Він же одрік ся Його, кажучи: Жінко, не знаю Його.
57Mais il le nia disant: Femme, je ne le connais pas.
58А згодя другий, побачивши його, сказав: І ти з них єси. Петр же каже: Чоловіче, нї.
58Peu après, un autre, l’ayant vu, dit: Tu es aussi de ces gens-là. Et Pierre dit: Homme, je n’en suis pas.
59І мало що не через одну годину, инший хтось ствердив, кажучи: Справдї і сей з Ним був, бо й Галилеєць він.
59Environ une heure plus tard, un autre insistait, disant: Certainement cet homme était aussi avec lui, car il est Galiléen.
60Каже Петр: Чоловіче, не знаю, що кажеш. І зараз, як ще говорив він, запіяв півень.
60Pierre répondit: Homme, je ne sais ce que tu dis. Au même instant, comme il parlait encore, le coq chanta.
61І обернувшись Господь, поглянув на Петра. І згадав Петр слово Господнє, як глаголав йому: Що перш нїж півень запіє, відречеш ся мене тричі.
61Le Seigneur, s’étant retourné, regarda Pierre. Et Pierre se souvint de la parole que le Seigneur lui avait dite: Avant que le coq chante aujourd’hui, tu me renieras trois fois.
62І вийшовши геть Петр, заплакав гірко.
62Et étant sorti, il pleura amèrement.
63А чоловіки, що держали Ісуса, насьміхались із Него, бючи.
63Les hommes qui tenaient Jésus se moquaient de lui, et le frappaient.
64І, закривши Його, били в лице Його, та й питали Його, кажучи: Проречи, хто вдарив Тебе.
64Ils lui voilèrent le visage, et ils l’interrogeaient, en disant: Devine qui t’a frappé.
65І иншого багато, хуливши, казали на Него.
65Et ils proféraient contre lui beaucoup d’autres injures.
66А як настав день, зібралась старшина людська, та архиєреї і письменники, та й повели Його в раду свою, кажучи:
66Quand le jour fut venu, le collège des anciens du peuple, les principaux sacrificateurs et les scribes, s’assemblèrent, et firent amener Jésus dans leur sanhédrin.
67Чи Ти єси Христос? скажи нам. Рече ж їм: Коли вам скажу, не піймете віри;
67Ils dirent: Si tu es le Christ, dis-le nous. Jésus leur répondit: Si je vous le dis, vous ne le croirez pas;
68коли ж і спитаю вас, не відповісте менї й не відпустите.
68et, si je vous interroge, vous ne répondrez pas.
69Від нинї сидїти ме Син чоловічий по правицї сили Божої.
69Désormais le Fils de l’homme sera assis à la droite de la puissance de Dieu.
70І сказали всї: То се Ти Син Божий? Він же до них рече: Ви кажете, що се я.
70Tous dirent: Tu es donc le Fils de Dieu? Et il leur répondit: Vous le dites, je le suis.
71Вони ж сказали: На що нам ще сьвідчення? самі бо чули з уст Його.
71Alors ils dirent: Qu’avons-nous encore besoin de témoignage? Nous l’avons entendu nous-mêmes de sa bouche.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.