Луки 23
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Louis Segond 1910
1І вставши все множество їх, повели Його до Пилата.
1Ils se levèrent tous, et ils conduisirent Jésus devant Pilate.
2І стали винувати Його, кажучи: Сього знайшли ми, що розвертає народ і забороняє кесареві данину давати, та й каже, що Він Христос-цар.
2Ils se mirent à l’accuser, disant: Nous avons trouvé cet homme excitant notre nation à la révolte, empêchant de payer le tribut à César, et se disant lui-même Christ, roi.
3Пилат же спитав Його, кажучи: Чи Ти цар Жидівський? Він же, озвавшись до него, рече: Ти кажеш.
3Pilate l’interrogea, en ces termes: Es-tu le roi des Juifs? Jésus lui répondit: Tu le dis.
4Пилат же сказав до архиєреїв і до народу: Нїякої не знаходжу вини в чоловікові сьому.
4Pilate dit aux principaux sacrificateurs et à la foule: Je ne trouve rien de coupable en cet homme.
5Вони ж намагали, говорячи: Що бунтує народ, навчаючи по всїй Юдеї, почавши від Галилеї аж посї.
5Mais ils insistèrent, et dirent: Il soulève le peuple, en enseignant par toute la Judée, depuis la Galilée, où il a commencé, jusqu’ici.
6Пилат же, почувши про Галилею, спитав, чи чоловік не Галилеєць,
6Quand Pilate entendit parler de la Galilée, il demanda si cet homme était Galiléen;
7і, довідавшись, що Він присуду Іродового, післав Його до Ірода, що також був у Єрусалимі тими днями.
7et, ayant appris qu’il était de la juridiction d’Hérode, il le renvoya à Hérode, qui se trouvait aussi à Jérusalem en ces jours-là.
8Ірод же, побачивши Ісуса, зрадїв вельми; бажав бо здавна бачити Його; бо чув багато про Него; й сподївав ся яку ознаку бачити, що від Него станеть ся.
8Lorsque Hérode vit Jésus, il en eut une grande joie; car depuis longtemps, il désirait le voir, à cause de ce qu’il avait entendu dire de lui, et il espérait qu’il le verrait faire quelque miracle.
9Питав же Його словами многими; Він же нїчого не відказав йому.
9Il lui adressa beaucoup de questions; mais Jésus ne lui répondit rien.
10Стояли ж архиєреї та письменники, завзято винуючи Його.
10Les principaux sacrificateurs et les scribes étaient là, et l’accusaient avec violence.
11Зневаживши ж Його Ірод з воїнами своїми та насьміявшись, одягнувши Його в шату ясну, післав Його Пилатові.
11Hérode, avec ses gardes, le traita avec mépris; et, après s’être moqué de lui et l’avoir revêtu d’un habit éclatant, il le renvoya à Pilate.
12Стали ж собі другами Пилат та Ірод того дня: жили бо перше, ворогуючи між собою.
12Ce jour même, Pilate et Hérode devinrent amis, d’ennemis qu’ils étaient auparavant.
13Пилат же, скликавши архиєреїв та князїв і народ,
13Pilate, ayant assemblé les principaux sacrificateurs, les magistrats, et le peuple, leur dit:
14каже до них: Привели ви менї чоловіка сього, яко розвертаючого народ; і ось я, перед вами питаючи, нїякої не знайшов в чоловікові сьому вини, якими винуєте Його;
14Vous m’avez amené cet homme comme excitant le peuple à la révolte. Et voici, je l’ai interrogé devant vous, et je ne l’ai trouvé coupable d’aucune des choses dont vous l’accusez;
15та й нї Ірод; посилав бо Його до него, й ось нїчого достойного смерти не знайдено в Ньому.
15Hérode non plus, car il nous l’a renvoyé, et voici, cet homme n’a rien fait qui soit digne de mort.
16То, покаравши, відпущу Його.
16Je le relâcherai donc, après l’avoir fait battre de verges.
17(Треба ж йому було відпускати їм що-сьвята одного.)
17A chaque fête, il était obligé de leur relâcher un prisonnier.
18Закричали ж вони всї разом, кажучи: Візьми сього, відпусти ж нам Вараву,
18Ils s’écrièrent tous ensemble: Fais mourir celui-ci, et relâche-nous Barabbas.
19котрого, за якусь бучу, що сталась у городї, і за убийство, вкинуто в темницю.
19Cet homme avait été mis en prison pour une sédition qui avait eu lieu dans la ville, et pour un meurtre.
20Знов же Пилат покликнув, хотївши відпустити Ісуса.
20Pilate leur parla de nouveau, dans l’intention de relâcher Jésus.
21Вони ж кричали: Розпни, розпни Його!
21Et ils crièrent: Crucifie, crucifie-le!
22Він же втретє каже до них: Яке ж бо зло зробив сей? Нїякої вини смерти не знайшов я в Йому. То покаравши, випущу Його.
22Pilate leur dit pour la troisième fois: Quel mal a-t-il fait? Je n’ai rien trouvé en lui qui mérite la mort. Je le relâcherai donc, après l’avoir fait battre de verges.
23Вони ж намагали голосом великим, просячи, Його розпяти. І перемогли голоси їх та архиєрейські.
23Mais ils insistèrent à grands cris, demandant qu’il fût crucifié. Et leurs cris l’emportèrent:
24Пилат же присудив, щоб сталось по просьбі їх.
24Pilate prononça que ce qu’ils demandaient serait fait.
25Відпустив же їм за бунт і убийство вкинутого в темницю, котрого просили; Ісуса ж видав на їх волю.
25Il relâcha celui qui avait été mis en prison pour sédition et pour meurtre, et qu’ils réclamaient; et il livra Jésus à leur volonté.
26І як повели Його, то, взявши одного Симона Киринея, ідучого з поля, положили на него хрест нести за Ісусом.
26Comme ils l’emmenaient, ils prirent un certain Simon de Cyrène, qui revenait des champs, et ils le chargèrent de la croix, pour qu’il la porte derrière Jésus.
27Ійшло ж слїдом за Ним велике множество народу й жінок, що голосили й ридали по Йому.
27Il était suivi d’une grande multitude des gens du peuple, et de femmes qui se frappaient la poitrine et se lamentaient sur lui.
28І обернувшись до них Ісус, рече: Дочки Єрусалимські, не плачте по менї, а по собі плачте і по дїтях ваших.
28Jésus se tourna vers elles, et dit: Filles de Jérusalem, ne pleurez pas sur moi; mais pleurez sur vous et sur vos enfants.
29Бо ось прийдуть днї, коли скажуть: Блаженні неплідні, й утроби, що не родили, й соски, що не годували.
29Car voici, des jours viendront où l’on dira: Heureuses les stériles, heureuses les entrailles qui n’ont point enfanté, et les mamelles qui n’ont point allaité!
30Тодї стануть говорити горам: Упадїть на нас, і узгіррям: Покрийте нас.
30Alors ils se mettront à dire aux montagnes: Tombez sur nous! Et aux collines: Couvrez-nous!
31Бо коли зеленому дереву се роблять, то з сухим що станеть ся?
31Car, si l’on fait ces choses au bois vert, qu’arrivera-t-il au bois sec?
32Ведено ж і инших двох лиходїїв з Ним на смерть.
32On conduisait en même temps deux malfaiteurs, qui devaient être mis à mort avec Jésus.
33І, як прийшли на врочище Черепове, там розпяли Його й лиходїїв, одного по правицї, а одного по лївицї.
33Lorsqu’ils furent arrivés au lieu appelé Crâne, ils le crucifièrent là, ainsi que les deux malfaiteurs, l’un à droite, l’autre à gauche.
34Ісус же рече: Отче, відпусти їм; не знають бо, що роблять.
34Jésus dit: Père, pardonne-leur, car ils ne savent ce qu’ils font. Ils se partagèrent ses vêtements, en tirant au sort.
35І стояв народ дивлячись. Насьміхали ся ж і старші з ними, кажучи: Инших спасав; нехай спасе й себе, коли се Христос, вибраний Божий.
35Le peuple se tenait là, et regardait. Les magistrats se moquaient de Jésus, disant: Il a sauvé les autres; qu’il se sauve lui-même, s’il est le Christ, l’élu de Dieu!
36Насьміхали ся ж з Него й воїни, приступаючи й оцет подаючи Йому,
36Les soldats aussi se moquaient de lui; s’approchant et lui présentant du vinaigre,
37і кажучи: Коли Ти єси цар Жидівський, спаси себе.
37ils disaient: Si tu es le roi des Juifs, sauve-toi toi-même!
38Була ж і надпись над Ним письмом Грецьким та Римським, та Єврейським: Се цар Жидівський.
38Il y avait au-dessus de lui cette inscription: Celui-ci est le roi des Juifs.
39Один же з повішених лиходїїв хулив Його, кажучи: Коли Ти Христос, спаси себе й нас!
39L’un des malfaiteurs crucifiés l’injuriait, disant: N’es-tu pas le Christ? Sauve-toi toi-même, et sauve-nous!
40Озвавши ся ж другий, докорив йому, кажучи: І не боїш ся Бога, коли в такому ж осудї єси?
40Mais l’autre le reprenait, et disait: Ne crains-tu pas Dieu, toi qui subis la même condamnation?
41Та ми по правдї; по заслузї бо за те, що коїли, приймаємо; сей же нїчого недоброго не зробив.
41Pour nous, c’est justice, car nous recevons ce qu’ont mérité nos crimes; mais celui-ci n’a rien fait de mal.
42І сказав до Ісуса: Спогадай мене, Господи, як прийдеш у царство Твоє.
42Et il dit à Jésus: Souviens-toi de moi, quand tu viendras dans ton règne.
43І рече йому Ісус: Істино глаголю тобі: Сьогоднї зо мною будеш у раю.
43Jésus lui répondit: Je te le dis en vérité, aujourd’hui tu seras avec moi dans le paradis.
44Було ж се коло години шестої, і темрява сталась по всїй землї до години девятої.
44Il était déjà environ la sixième heure, et il y eut des ténèbres sur toute la terre, jusqu’à la neuvième heure.
45І померкло сонце, й роздерлась завіса церковня посерединї.
45Le soleil s’obscurcit, et le voile du temple se déchira par le milieu.
46І покликнувши голосом великим Ісус, рече: Отче, у Твої руки передаю духа мого! й, се промовивши, зітхнув духа.
46Jésus s’écria d’une voix forte: Père, je remets mon esprit entre tes mains. Et, en disant ces paroles, il expira.
47Побачивши ж сотник, що сталось, прославив Бога, кажучи: Справдї, чоловік сей праведний був.
47Le centenier, voyant ce qui était arrivé, glorifia Dieu, et dit: Certainement, cet homme était juste.
48І ввесь народ, що зійшов ся на сю дивовижу, побачивши, що сталось, бючи себе в груди, вертав ся.
48Et tous ceux qui assistaient en foule à ce spectacle, après avoir vu ce qui était arrivé, s’en retournèrent, se frappant la poitrine.
49Стояли ж усї знакомі Його оддалеки й жінки, що поприходили слїдом за Ним із Галилеї, дивлячись на се.
49Tous ceux de la connaissance de Jésus, et les femmes qui l’avaient accompagné depuis la Galilée, se tenaient dans l’éloignement et regardaient ce qui se passait.
50І ось чоловік, на ймя Йосиф, що був радник, чоловік добрий і праведний,
50Il y avait un conseiller, nommé Joseph, homme bon et juste,
51(сей не пристав до ради й дїла їх,) з Ариматеї, города Жидівського, що також сподївавсь царства Божого;
51qui n’avait point participé à la décision et aux actes des autres; il était d’Arimathée, ville des Juifs, et il attendait le royaume de Dieu.
52сей, прийшовши до Пилата, просив тїла Ісусового.
52Cet homme se rendit vers Pilate, et demanda le corps de Jésus.
53І, знявши Його, обгорнув Його плащеницею, і положив Його у гробі висїченому, де нїколи нїхто не лежав.
53Il le descendit de la croix, l’enveloppa d’un linceul, et le déposa dans un sépulcre taillé dans le roc, où personne n’avait encore été mis.
54І був день пятниця, а субота сьвітала.
54C’était le jour de la préparation, et le sabbat allait commencer.
55Поприходивши ж слїдом жінки, що прийшли з Галилеї, дивились на гріб, і як положене було тїло Його.
55Les femmes qui étaient venues de la Galilée avec Jésus accompagnèrent Joseph, virent le sépulcre et la manière dont le corps de Jésus y fut déposé,
56І вернувшись наготовили пахощів та мира, а в суботу відпочивали по заповідї.
56et, s’en étant retournées, elles préparèrent des aromates et des parfums. Puis elles se reposèrent le jour du sabbat, selon la loi.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.