Луки 23
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Baibala Hemolele (Hawaiian Bible, 1868 revision)
1І вставши все множество їх, повели Його до Пилата.
1A KU ae ko lakou poe a pau, alakai aku la lakou ia ia io Pilato la.
2І стали винувати Його, кажучи: Сього знайшли ми, що розвертає народ і забороняє кесареві данину давати, та й каже, що Він Христос-цар.
2A hoohewa aku la lakou ia ia, i aku la, Ua ike makou ia ia nei e hoohuli hewa ana i kanaka, e papa ana i ka hookupu ia Kaisara, e olelo ana, Oia iho no ka Mesia, ke alii.
3Пилат же спитав Його, кажучи: Чи Ти цар Жидівський? Він же, озвавшись до него, рече: Ти кажеш.
3Alaila ninau aku la o Pilato ia ia, i aku la, O oe no anei ke alii o ka poe Iudaio? Hai mai la hoi o Iesu ia ia, i mai la, Oia kau i olelo mai nei.
4Пилат же сказав до архиєреїв і до народу: Нїякої не знаходжу вини в чоловікові сьому.
4Olelo mai la Pilato i na kahuna nui, a me ka ahakanaka, Aohe hewa iki o keia kanaka i loaa ia'u.
5Вони ж намагали, говорячи: Що бунтує народ, навчаючи по всїй Юдеї, почавши від Галилеї аж посї.
5Koi ikaika aku la no nae lakou, e olelo ana, Ua hoohaunaele oia nei i kanaka i kana ao ana a puni Iudea, mai Galilaia kahi i hoomaka ai, a hiki mai i keia wahi.
6Пилат же, почувши про Галилею, спитав, чи чоловік не Галилеєць,
6A lohe Pilato i ka hua Galilaia, ninau mai la ia, he kanaka Galilaia paha ia.
7і, довідавшись, що Він присуду Іродового, післав Його до Ірода, що також був у Єрусалимі тими днями.
7A maopopo ia ia no ka aina ia Herode kela, hoouna aku la oia ia ia io Herode la, e noho ana oia ma Ierusalema ia mau la.
8Ірод же, побачивши Ісуса, зрадїв вельми; бажав бо здавна бачити Його; бо чув багато про Него; й сподївав ся яку ознаку бачити, що від Него станеть ся.
8A ike o Herode ia Iesu, olioli nui iho la ia; no ka mea, he loihi kona manawa i makemake ai e ike ia ia, no na mea he nui ana i lohe ai nona; a manao no hoi ia e ike i kekahi hana mana e hanaia e ia.
9Питав же Його словами многими; Він же нїчого не відказав йому.
9A he nui na mea ana i ninau aku ai ia ia, aole hoi o Iesu i hai iki mai ia ia.
10Стояли ж архиєреї та письменники, завзято винуючи Його.
10Ku ae la na kahuna nui, a me ka poe kakaolelo, hoohewa ikaika lakou ia ia.
11Зневаживши ж Його Ірод з воїнами своїми та насьміявшись, одягнувши Його в шату ясну, післав Його Пилатові.
11Hoowahawaha aku la no hoi o Herode, a me kona poe koa ia ia, me ka hoomaewaewa, kahiko aku la ia ia roe ka aahu nani, a hoihoi mai la ia ia io Pilato la.
12Стали ж собі другами Пилат та Ірод того дня: жили бо перше, ворогуючи між собою.
12Lilo ae la no hoi o Pilato a me Herode i mau hoaaloha pu, ia la; no ka mea, ua ku e kekahi i kekahi mamua.
13Пилат же, скликавши архиєреїв та князїв і народ,
13A hoakoakoa mai la o Pilato i na kahuna nui, a me na luna, a me na kanaka;
14каже до них: Привели ви менї чоловіка сього, яко розвертаючого народ; і ось я, перед вами питаючи, нїякої не знайшов в чоловікові сьому вини, якими винуєте Його;
14I mai la oia ia lakou, Ua lawe mai nei oukou i keia kanaka io'u nei me he mea la e hoohuli e ana i kanaka; a ua hookolokolo au ia ia imua o oukou, ea, aole hoi i loaa ia'u ka hewa o ua kanaka nei a oukou i niania ai ia ia:
15та й нї Ірод; посилав бо Його до него, й ось нїчого достойного смерти не знайдено в Ньому.
15Aole hoi o Herode, no ka mea, ua hoouna aku au ia oukou io na la; i ike hoi oukou, aole oia nei i hana i ka mea e pono ai ka make ana.
16То, покаравши, відпущу Його.
16Nolaila e hahau au ia ia, a e hookuu aku.
17(Треба ж йому було відпускати їм що-сьвята одного.)
17No ka mea, he pono ke hookuu aku oia i kekahi ia lakou, ia ahaaina.
18Закричали ж вони всї разом, кажучи: Візьми сього, відпусти ж нам Вараву,
18Hea nui ae la lakou a pau e olelo aua, E kaiia'ku keia, a e hookuu mai oe ia Paraba ia makou.
19котрого, за якусь бучу, що сталась у городї, і за убийство, вкинуто в темницю.
19O ka mea ia i hahaoia iloko o ka halepaaliao, no ka hoohaunaele ana maloko o ke kulanakauhaule, a me ka pepehi kanaka.
20Знов же Пилат покликнув, хотївши відпустити Ісуса.
20Nolaila olelo hou mai la Pilato ia lakou me ka makemake e hookuu ia Iesu.
21Вони ж кричали: Розпни, розпни Його!
21A olelo leo nui aku la lakou, E kau ma ke kea! e kau ma ke kea ia ia!
22Він же втретє каже до них: Яке ж бо зло зробив сей? Нїякої вини смерти не знайшов я в Йому. То покаравши, випущу Його.
22A olelo hou mai la ia, o ke kolu keia, ia lakou, No ko aha la, heaha ka mea hewa ana i hana'i? Aole au i ike i kona hewa e pono ai ka make: nolaila e hahau aku au ia ia, a hookuu aku.
23Вони ж намагали голосом великим, просячи, Його розпяти. І перемогли голоси їх та архиєрейські.
23Aka hoi, koi aku la lakou me ka leo nui, e noi ana e make ia ma ke kea; a ko ae la ko lakou mau leo a me ko na kahuna nui.
24Пилат же присудив, щоб сталось по просьбі їх.
24A olelo iho la o Pilato e hanaia ka mea a lakou i noi ai.
25Відпустив же їм за бунт і убийство вкинутого в темницю, котрого просили; Ісуса ж видав на їх волю.
25Alaila hookuu ae la oia i ka lakou mea i noi ai, i ka mea i hahaoia iloko o ka halepaahao no ka hoohaunaele ana, a me ka pepehi kanaka; a haawi ae la ia Iesu ma ko lakou manao.
26І як повели Його, то, взявши одного Симона Киринея, ідучого з поля, положили на него хрест нести за Ісусом.
26A i ko lakou kai ana'ku ia ia, lalau iho lakou ia Simona no Kurene e hele mai ana mai ka aina mai, kau aku la lakou i ka laau kea maluna ona, e hali aku ia mahope o Iesu.
27Ійшло ж слїдом за Ним велике множество народу й жінок, що голосили й ридали по Йому.
27A hahai aku la ia ia ka ahakanaka he nui loa, o na wahine kekahi, na mea i uwe aku, a u aku hoi ia ia.
28І обернувшись до них Ісус, рече: Дочки Єрусалимські, не плачте по менї, а по собі плачте і по дїтях ваших.
28Alaila haliu mai la Iesu ia lakou, i mai la, E na kaikamahine o Ierusalema, mai uwe oukou no'u, aka, e uwe oukou no oukou iho, a no ka oukou mau keiki;
29Бо ось прийдуть днї, коли скажуть: Блаженні неплідні, й утроби, що не родили, й соски, що не годували.
29No ka mea, e hiki mai ana na la e olelo ai lakou, Pomaikai ka poe i pa, a me na opu i hanau ole, a me na u i omo ole ia.
30Тодї стануть говорити горам: Упадїть на нас, і узгіррям: Покрийте нас.
30Alaila e hoomaka lakou e olelo aku i na mauna, E hiolo mai maluna iho o makou; a i na puu hoi, E uhi mai ia makou.
31Бо коли зеленому дереву се роблять, то з сухим що станеть ся?
31No ka mea, ina e hana lakou i keia mau mea i ka laau maka, heaha ka mea e hanaia'i i ka laau maloo?
32Ведено ж і инших двох лиходїїв з Ним на смерть.
32A ua alakaiia'ku na mea o ae elua, na kanaka hana hewa, e make pu me ia.
33І, як прийшли на врочище Черепове, там розпяли Його й лиходїїв, одного по правицї, а одного по лївицї.
33A hiki aku la lakou i ka wahi i kapaia o Kalevari, malaila lakou i kau aku ai ia ia ma ke kea, a me na lawehala, ma ka akau kekahi, a ma ka hema kekahi.
34Ісус же рече: Отче, відпусти їм; не знають бо, що роблять.
34Alaila olelo aku la o Iesu, E ka Makua, e kala iho oe i ko lakou nei hewa; no ka mea, aole o lakou ike i ka lakou mea e hana nei. Puunaue ae la lakou i kona mau kapa, hailona iho la.
35І стояв народ дивлячись. Насьміхали ся ж і старші з ними, кажучи: Инших спасав; нехай спасе й себе, коли се Христос, вибраний Божий.
35Ku iho la no hoi na kanaka e makaikai ana: a hoomaewaewa aku la me ko lakou mau alii, i aku la, Ua hoola ka oia ia hai, a ina oia ka Mesia, ka hiwahiwa a ke Akua, e hoola kela ia ia iho.
36Насьміхали ся ж з Него й воїни, приступаючи й оцет подаючи Йому,
36Hoomaewaewa aku la hoi na koa ia ia, hele aku la lakou, a haawi aku i ka vinega ia ia;
37і кажучи: Коли Ти єси цар Жидівський, спаси себе.
37A olelo aku la lakou, Ina o oe ke alii o ka poe Iudaio, e hoola oe ia oe iho.
38Була ж і надпись над Ним письмом Грецьким та Римським, та Єврейським: Се цар Жидівський.
38He palapala hoi maluna ona, he Helene, he Roma, a he Hebera ka olelo i kakauia'i ia, OIA NEI KE ALII O KA POE IUDAIO.
39Один же з повішених лиходїїв хулив Його, кажучи: Коли Ти Христос, спаси себе й нас!
39A o kekahi o na lawehala i kauia, hoino aku la oia ia ia, i aku la, Ina o oe ka Mesia, e hoola oe ia oe iho, a me maua.
40Озвавши ся ж другий, докорив йому, кажучи: І не боїш ся Бога, коли в такому ж осудї єси?
40A olelo ae la kekahi e ao ana ia ia, i ae la, Aole anei ou makau i ke Akua? maloko pu hoi oe o ia make hookahi.
41Та ми по правдї; по заслузї бо за те, що коїли, приймаємо; сей же нїчого недоброго не зробив.
41A ia kaua, he pono ia, no ka mea, ua loaa ia kaua ka uku pono o ka kaua hana ana; aka oia nei, aole ia i hana hewa iki.
42І сказав до Ісуса: Спогадай мене, Господи, як прийдеш у царство Твоє.
42Olelo aku la hoi oia ia Iesu, E hoomanao mai oe ia'u, e ka Haku, i ka wa e hiki ai oe i kou aupuni.
43І рече йому Ісус: Істино глаголю тобі: Сьогоднї зо мною будеш у раю.
43I mai la hoi o Iesu ia ia, He oiaio ka'u e olelo aku nei ia oe, I keia la o oe pu kekahi me au iloko o ka paradaiso.
44Було ж се коло години шестої, і темрява сталась по всїй землї до години девятої.
44A i ke ono o ka hora, he pouli maluna o ka honua a pau, a hiki i ka iwa o ka hora.
45І померкло сонце, й роздерлась завіса церковня посерединї.
45Ua hoopouliia hoi ka la, a nahae iho la mawaenakonu ka paku o ka luakini.
46І покликнувши голосом великим Ісус, рече: Отче, у Твої руки передаю духа мого! й, се промовивши, зітхнув духа.
46A kahea aku la o Iesu me ka leo nui, i aku la, E ka Makua, iloko o kou mau lima ke waiho aku nei au i ko'u uhane! A pau kana olelo ana ia, make iho la ia.
47Побачивши ж сотник, що сталось, прославив Бога, кажучи: Справдї, чоловік сей праведний був.
47A ike ka lunahaneri ia mea i hanaia'i, hoomaikai aku la ia i ke Akua, i aku la, Oiaio, he kanaka pono no keia.
48І ввесь народ, що зійшов ся на сю дивовижу, побачивши, що сталось, бючи себе в груди, вертав ся.
48O ka poe kanaka hoi a pau i akoakoa mai ma keia mea i ikeia, a ike lakou i na mea i hanaia, papai iho la lakou ma ko lakou umauma iho, a hoi aku la.
49Стояли ж усї знакомі Його оддалеки й жінки, що поприходили слїдом за Ним із Галилеї, дивлячись на се.
49Ku mamao aku la hoi kona poe hoalauna a pau, a me na wahine i hahai ia ia mai Galilaia mai, e makaikai ana lakou ia mau mea.
50І ось чоловік, на ймя Йосиф, що був радник, чоловік добрий і праведний,
50Aia hoi, he kanaka, o Iosepa kona inoa, he kakaolelo, he kanaka maikai, he hoopono;
51(сей не пристав до ради й дїла їх,) з Ариматеї, города Жидівського, що також сподївавсь царства Божого;
51(Aole oia i ae pu aku ma ko lakou manao, a me ka lakou huna;) no Arimataia, no ke kulanakauhale o ka poe Iudaio ia, e kali ana no oia i ke aupuni o ke Akua.
52сей, прийшовши до Пилата, просив тїла Ісусового.
52Hele aku la ia io Pilato la, a noi aku la i ke kino o Iesu.
53І, знявши Його, обгорнув Його плащеницею, і положив Його у гробі висїченому, де нїколи нїхто не лежав.
53Kuu iho la no hoi oia ia ia ilalo, wahi iho la ia ia i ka lole olona, a waiho ae la ia ia iloko o ka luakupapau i kalaiia iloko o ka pohaku, aole i waiho e ia ke kanaka malaila.
54І був день пятниця, а субота сьвітала.
54O ka la ia e hoomakaukau ai, a e kokoke mai ana ka la Sabati.
55Поприходивши ж слїдом жінки, що прийшли з Галилеї, дивились на гріб, і як положене було тїло Його.
55A o ka poe wahine i hele pu me ia mai Galilaia mai, bahai aku la lakou a ike i ka luakupapau, a me ka waiho ana o kona kino.
56І вернувшись наготовили пахощів та мира, а в суботу відпочивали по заповідї.
56Hoi mai la lakou, a hoomakaukau i na mea ala, a me ka hinu; a hoomaha iho la i ka la Sabati, mamuli o ke kauoha.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.