Луки 19
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Baibala Hemolele (Hawaiian Bible, 1868 revision)
1І вийшовши проходив через Єрихон.
1A KOMO ae la ia iloko o Ieriko, a mawaena ia i hele aku ai.
2І ось чоловік, на ймя званий Закхей, а був він старший між митниками, й був заможний.
2Aia ke kanaka i kapaia ka inoa o Zakaio, he lunaauhau nui, he nui no hoi kona waiwai.
3І бажав бачити Ісуса, хто Він, та не зміг за народом, бо малого був зросту.
3A imi ae la ia e ike ia Iesu i kona ano; aole hoi e hiki no ka paapu o kanaka, no ka mea, he poupou kona kino.
4І, побігши наперед, вилїз на шовковицю, щоб подивитись на Него; бо туди мав проходити.
4Holo ae la hoi ia mamua, pii ae la iluna ma ka laau sukomorea e ike ia ia, i kona hele ana'e malaila.
5І, як прийшов на те місце, споглянувши Ісус, побачив його, й рече до него: Закхею, злїзь боржій додолу; сьогоднї бо в дому твоїм треба менї бути.
5A hiki aku la o Iesu ma ia wahi, nana ae la ia iluna, a ike ia ia, olelo ae la ia ia, E Zakaio, e iho koke mai oe ilalo; no ka mea, ua pono ia'u ke noho ma kou hale i keia la.
6І злїз він боржій, і прийняв Його радїючи.
6A iho koke mai la oia ilalo, a hookipa ao la ia ia me ka olioli.
7І бачивши всї, нарікали, кажучи: Що до грішника чоловіка пійшов у гостину.
7A o ka poe i ike ia mea, ohumu iho la lakou a pau, i ae la, Ua hele ia e hookipaia'e e ke kanaka hewa.
8Ставши ж Закхей, каже до Господа: Ось половину достатку мого, Господи, даю вбогим; і коли кого чим обидив, віддаю вчетверо.
8A ku ae la o Zakaio, i aku la ia i ka Haku. Ein, alikealike o kuu waiwai, e ka Haku, o ka'u ia e haawi aku ai no ka poe ilihune; a ina i lawe au me ka hewa i ka kekahi, e paha ka'u mea e uku aku ai ia.
9Рече ж до него Ісус: Що сьогоднї спасеннє домові сьому сталось, бо й він син Авраамів:
9Alaila olelo mai la Iesu noua. I neia la ua hiki mai ke ola ma keia hale, no ka mea, he mamo no hoi oia nei na Aberahama.
10прийшов бо Син чоловічий, щоб шукати й спасати погибше.
10No ka mea, ua hele mai nei ke Keiki a ke kanaka e imi a e hoola i ka mea i nalowale.
11Як же слухали вони се, додавши сказав приповість: бо був Він близько Єрусалиму, й думали вони, що зараз має царство Боже явитись.
11A i ko lakou hoolohe ana ia mea, olelo hou mai la oia i neia olelonane; no ka mea, ua kokoke oia i Ierusalema, a ua manao lakou e ike koke ia ke aupuni o ke Akua.
12Рече ж оце: Один чоловік значного роду йшов у землю далеку прийняти собі царство, та й вернутись.
12Nolaila i olelo mai ai oia, O kekahi alii e hele ana i ka aina loihi aku e loaa ia ia ke aupuni, a e hoi mai;
13Покликавши ж десять слуг своїх, дав їм десять мин срібла, та й сказав до них: Орудуйте, поки прийду.
13Hea aku la ia i na kauwa ana he umi haawi aku la ia lakou i ua pouna he umi, a i aku la ia lakou, E kuai oukou a hoi mai au.
14Міщане ж його ненавидїли його, й післали посли слїдом за ним, кажучи: Не хочемо сього, щоб царював над нами.
14A ua hoowahawaha kona poe kanaka ia ia, a hoouna aku la i ka luna mahope ona, i aku la, Aole o makou makemake i alii ia maluna o makou.
15І сталось, як вернув ся він, прийнявши царство, сказав прикликати собі слуг тих, що дав їм срібло, щоб знати, хто що зʼорудував.
15Eia kekahi, a loaa mai ia ia ke aupuni, a hoi mai la, kauoha ae la e kiiia na poe kanwa la ana i waiho ai i ke kala, i ike oia i ka mea i loaa hou mai i kela mea i keia mea i ke kuai ana.
16Прийшов же первий, кажучи: Пане, мина твоя приробила десять мин.
16Alaila hele mai la ka mua, i mai la, E ka Haku, ua loaa mai i kau pouna na pouna hou he umi.
17І рече йому: Гаразд, добрий слуго; що у найменшому вірен був єси, то май власть над десятьма городами.
17I aku la oia ia ia, Ua pono, e ke kauwa maikai; ua malama pono oe i ka mea uuku, e noho oe maluna o na kulanakauhale he umi.
18І приступив другий, кажучи: Пане, мина твоя зробила пять мин.
18Alaila hele mai la ka lua, i mai la, E ka haku, ua loaa mai i kau pouna na pouna hou elima.
19Рече ж і сьому: І ти будь над пятьма городами.
19A i aku la oia ia ia, E noho hoi oe maluna o na kulanakauhale elima.
20Приступив і инший, кажучи: Пане, ось мина твоя, котру я мав сховану в хустцї:
20A hele mai la kekahi, i mai la, E ka haku, eia kau pouna a'u i malama ai e wniho ana maloko o ke kahei;
21боявсь бо тебе, що ти чоловік жорстокий: береш, чого не клав єси, і жнеш, чого не сїяв.
21No ka mea, ua makau wau ia oe, no ka mea, he kanaka awaawa oe, ua lawe oe i ka mea aole nau i waiho iho ilalo, a ua ohi oe i ka mea nolo nau i lulu.
22Рече ж йому: З уст твоїх судити му тебе, лукавий слуго. Знав єси, що я чоловік жорстокий: беру, чого не клав, і жну, чого не сїяв;
22Olelo aku la oia ia ia, No kou waha ponoi mai e hoahewa aku ai au ia oe, e ke kauwa lokoino: un ike oe he kanaku awaawa au e lane ana i ka mea aole na'u e waiho iho ilalo, a e ohi ana i ka mea aole na'u i lulu:
23а чом же не дав єси срібла мого у міняльню? і я, прийшовши, з лихвою виміг би його.
23No ke aha la i haawi ole aku ai oe i ka'u kala i kahi kuai kala, a hoi mai au e ohi hou au ia me ka uku hoopanee?
24І рече стоячим коло него: Візьміть від него мину, а дайте маючому десять мин.
24Alaila olelo aku la ia i ka poe e ku mai ana, E lawe ae i ka pouna mai ona no, a e haawi aku na ka mea ia ia na pouna he umi.
25(І казали йому: Пане, має десять мин.)
25(Olelo mai la lakou ia in, E ka haku he umi no ana pouna.)
26Глаголю бо вам: Що всякому маючому дасть ся, від немаючого ж і, що має, візьметь ся від него.
26No ka mea, ke olelo aku nei au ia oukou, O ka mea ua loaa, e haawi hou ia no ia ia, a o ka mea ua loaa ole, e kailiia no kana.
27А ворогів моїх тих, що не хочуть, щоб царював над ними, приведїть сюда, та й повбивайте передо мною.
27A o kela mau enemi o'u, ka poe i makemake ole i alii au maluna o lakou, e halihali mai, a e luku iho imua o ko'u alo.
28І, промовивши се, пійшов далїй, ідучи в Єрусалим.
28A pau kana olelo ana ia mea, hele mua ia o pii ana i Ierusalema.
29І сталось, як наближавсь до Витфагиї та Витаниї, до гори, званої Оливної, післав двох з учеників своїх,
29Eia kekahi, a kokoke ia ia Betepage a me Betania, ma ka mauna i kapaia o Oliveta, hoouna aku la oia i na haumana ana elua,
30глаголючи: Ідїть у село, що перед вами, у котре ввійшовши, знайдете осля привязане, що на него нїхто з людей нїколи не сїдав. Одвязавши його, приведїть.
30I mai la, E hele aku olua i kela kulanahale o ku pono mai ana; a i ko olua komo ana iloko, e ike aku no olua i ke keiki hoki i hikiiia, aole i nohoia e ke kanaka, e wehe ao a e kai mai ia ia.
31І коли хто вас поспитає: На що одвязуєте? так скажіть йому: Що Господеві треба його.
31A ina e ninau mai kekahi ia olua, No ke aha la olua e wehe ai ia ia? e olelo aku olua ia ia, Ua nele ka Haku ia mea e pono ai.
32Пійшовши ж послані, знайшли, як Він сказав їм.
32Hele aku la ua mau mea la i hoounaia, a ike aku la e like me kana olelo ana ia laua.
33Як же одвязували вони осля, казали господарі його до них: На що одвязуєте осля?
33A i ko laua wehe ana'e i ke keiki hoki, ninau mai la na mea nona ia ia laua, No ke aha la olua e wehe ai i ke keiki hoki?
34Вони ж сказали: Господеві його треба.
34I aku la laua, Ua nele ka Haku ia mea e pono ai.
35І привели його до Ісуса; й, накинувши свою одежу на осля, посадили Ісуса.
35A kai mai la laua ia ia io Iesu la; a kau aku la lakou i ko lakou mau aahu maluna o ke keiki hoki, hoonoho ae la lakou ia Iesu maluna iho.
36Як же Він їхав, простилали одежу свою по дорозї.
36A i kona holo ana'ku, hohola iho la lakou i ko lakou mau kapa ma ke alanui.
37Коли ж вже наближив ся Він до збочу гори Оливної, почало все множество учеників радуючись хвалити Бога голосом великим за всї чудеса, що бачили,
37A kokoke aku la oia ma ke kaolo o ka mauna o Oliveta, hauoli ae la ka ahahaumana a pau, e hoolea ana i ke Akua me ka leo nui no na hana mana a pau a lakou i ike ai;
38говорячи: Благословен грядущий цар в імя Господнє; впокій на небі, і слава на вишинах!
38I aku la, E hoomaikaiia ke Alii i hele mai nei ma ka inoa o ka Haku; he malu maloko o ka lani, a ho hoonani iluna lilo loa.
39А деякі з Фарисеїв між народом казали до Него: Учителю, закажи ученикам Твоїм.
39A olelo aku la ia ia kekahi poe Parisaio mawaena o ka ahakanaka, E ke Kumu, e papa oe i kau poe haumana.
40І озвавшись рече їм: Глаголю вам, що коли сї замовкнуть, каміннє кричати ме.
40Olelo mai la hoi oia, i mai la ia lakou, Ke olelo aku nei au ia oukou, Ina e olelo ole lakou nei, e hooho koke mai no na pohaku.
41І, як наближивсь, то, побачивши город, заплакав над ним,
41A kokoke aku la ia, nana ae la i ke kulanakauhale, uwe iho la oia ia ia;
42глаголючи: О, коли б зрозумів і ти хоч у день сей твій, що для впокою твого! тепер же воно закрито перед очима твоїми.
42I iho la, Ina oe i hoomanao, o oe, i keia la ou, i kau mau mea e malu ai! aka ano, ua hunaia no ia i keu mau maka.
43Бо прийдуть днї на тебе, й обкинуть вороги твої валами тебе, та й обляжуть тебе, й стиснуть тебе звідусюди.
43No ka mea, e hiki mai ana no na la ia oe, e hana mai ai kou poe enemi, i ka pakaua a poai ia oe, a e hoopuni no hoi lakou ia oe, a e hoopaa ia oe ma kela aoao, a ma keia aoao a puni;
44І з землею зрівняють тебе й дїти твої у тобі; і не зоставлять у тобі каменя на каменї; бо не розумів єси часу одвідин твоїх.
44A e hoohiolo lakou ia oe a me kau poe keiki iloko ou, aole hoi lakou e waiho i kekahi pohaku iloko ou, maluna iho o kekahi pohaku; no ka mea, aole oe i hoomanao i kou manawa i kipaia ai.
45І ввійшовши у церкву, почав виганяти продаючих і купуючих,
45A komo ae la oia iloko o ka luakini, kipaku aka la oia i ka poe kuai lilo aku maloko, a me ka poe kuai lilo mai.
46глаголючи їм: Писано: Дом мій — дом молитви; ви ж його зробили вертепом розбійників.
46I mai la oia ia lakou, Ua palapalaia, He hale pule ko'u hale; aka, ua hooliloia'e nei ia e oukou i ana no ka poe powa.
47І навчав що-дня в церкві. Архиєреї ж та письменники й значні людські шукали Його вбити.
47A ao mai la oia iloko o ka luakini i kela la i keia la; a o na kahuna nui a me ka poe kakauolelo, a me na luna o kanaka, imi ae la lakou e pepehi ia ia.
48І не знайшли, що б зробити Йому; народ бо ввесь горнувсь до Него, слухаючи.
48Aole nae i loaa ia lakou ka mea e hiki ai; no ka mea, ua hooikaika ka poe kanaka e hoolohe ia ia.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.