Луки 23
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Baibal Olcim (Matupi Chin)
1І вставши все множество їх, повели Його до Пилата.
1Amih te rhaengpuei la huek pai uh tih Jesuh te Pilat taengla a khuen uh.
2І стали винувати Його, кажучи: Сього знайшли ми, що розвертає народ і забороняє кесареві данину давати, та й каже, що Він Христос-цар.
2Te vaengah Jesuh te pahoi a paelnaeh uh tih, “Anih loh mah namtu he a pamdah sak, Kaisar taengah mangmu paek ham te a a paa sak tih amah te, 'Khrih manghai ni,’ a ti khaw ka hmuh,” a ti uh.
3Пилат же спитав Його, кажучи: Чи Ти цар Жидівський? Він же, озвавшись до него, рече: Ти кажеш.
3Te phoeiah Pilat loh a dawt tih, “Nang he Judah manghaila na om a? ” a ti nah. Tedae Jesuh loh anih te a doo tih, “ Nang long ni na ti,” a ti nah.
4Пилат же сказав до архиєреїв і до народу: Нїякої не знаходжу вини в чоловікові сьому.
4Te dongah Pilat loh khosoihham rhoek neh hlangping rhoek te, “Hekah hlang soah a lolh ka hmuh moenih,” a ti nah.
5Вони ж намагали, говорячи: Що бунтує народ, навчаючи по всїй Юдеї, почавши від Галилеї аж посї.
5Tedae amih loh a mangkhak la, “Pilnam a hueh tih, Galilee lamloh he hil, Judah tom ah pahoi a thuituen,” a ti uh.
6Пилат же, почувши про Галилею, спитав, чи чоловік не Галилеєць,
6Pilat loh a yaak vaengah, “Hekah hlang tah Galilee hoel la om maco, “a ti.
7і, довідавшись, що Він присуду Іродового, післав Його до Ірода, що також був у Єрусалимі тими днями.
7Te daengah Herod kah saithainah dongah aka om la a ming tih Herod taengla a tueih. Te vaeng tue ah Herod khaw Jerusalem ah om.
8Ірод же, побачивши Ісуса, зрадїв вельми; бажав бо здавна бачити Його; бо чув багато про Него; й сподївав ся яку ознаку бачити, що від Него станеть ся.
8Herod loh Jesuh te a hmuh vaengah bahoeng omngaih. Hlamat kum lamkah a kawng a yaak coeng dongah amah hmuh ham te ngaihlih ana om coeng . Te dongah anih loh a saii miknoek khat khat te hmuh hamla a ngaiuep.
9Питав же Його словами многими; Він же нїчого не відказав йому.
9Te dongah Jesuh te ol muep a dawt. Tedae Jesuh loh anih te a doo moenih.
10Стояли ж архиєреї та письменники, завзято винуючи Його.
10Te vaengah khosoihham rhoek neh cadaek rhoek loh pai uh tih Jesuh te rhaprhap a paelnaeh uh.
11Зневаживши ж Його Ірод з воїнами своїми та насьміявшись, одягнувши Його в шату ясну, післав Його Пилатові.
11Herod neh a rhalkap rhoek long khaw Jesuh te a hnaelcoe uh tih a tamdaeng uh. Te phoeiah himbai a cim thik a bai sak tih Pilat taengla a tueih uh.
12Стали ж собі другами Пилат та Ірод того дня: жили бо перше, ворогуючи між собою.
12Te khohnin kuelhuelh ah Herod neh Pilat loh khatneh khat paya la coeng rhoi. A noek ah amih rhoi te thunkha la om rhoi dae ta.
13Пилат же, скликавши архиєреїв та князїв і народ,
13Te dongah Pilat loh khosoihham rhoek, boei rhoek neh pilnam te a hueh tih,
14каже до них: Привели ви менї чоловіка сього, яко розвертаючого народ; і ось я, перед вами питаючи, нїякої не знайшов в чоловікові сьому вини, якими винуєте Його;
14“Hekah hlang he kai taengah pilnam aka palet bangla nang khuen uh. Kai loh nangmih hmaiah ka boelh het coeng dae a lolh la anih na paelnaeh uh thil te hekah hlang soah ka hmuh moenih he.
15та й нї Ірод; посилав бо Його до него, й ось нїчого достойного смерти не знайдено в Ньому.
15Herod long khaw a hmuh pawt dongah ni anih he mamih taengla han tueih. A saii te dueknah neh aka tiing a om moenih he.
16То, покаравши, відпущу Його.
16Te dongah anih he ueih sak lamtah ka hlah eh?,” a ti nah.
17(Треба ж йому було відпускати їм що-сьвята одного.)
17Khotue ah amih ham hlang pakhat tah a loeih sak ham mangkhak la a kuek.
18Закричали ж вони всї разом, кажучи: Візьми сього, відпусти ж нам Вараву,
18Tedae huek pang uh tih, “Anih he khuen laeh, Barabbas mah kaimih ham han hlah,” a ti uh.
19котрого, за якусь бучу, що сталась у городї, і за убийство, вкинуто в темницю.
19Barabbas tah khopuei ah olpungnah bet a om vaengah ngawnnah a saii dongah thongim khuila a hlak uh.
20Знов же Пилат покликнув, хотївши відпустити Ісуса.
20Jesuh te hlah a ngaih dongah Pilat loh amih te koep a khue.
21Вони ж кричали: Розпни, розпни Його!
21Tedae amih loh a o uh tih, “Anih te tai laeh, tai laeh,” a ti uh.
22Він же втретє каже до них: Яке ж бо зло зробив сей? Нїякої вини смерти не знайшов я в Йому. То покаравши, випущу Його.
22Tedae Pilat loh amih te, “He loh boethae balae a saii tih, dueknah ham koila anih soah a lolh ka hmuh moenih. Anih he ueih sak lamtah ka hlah tangloeng eh?, “voeithum a ti nah.
23Вони ж намагали голосом великим, просячи, Його розпяти. І перемогли голоси їх та архиєрейські.
23Tedae a lalh uh coeng dongah Jesuh tai ham te ol ue la a hoe uh tih amih ol loh boeih a khumla uh.
24Пилат же присудив, щоб сталось по просьбі їх.
24Pilat long khaw amih kah bihhoenah te rhoirhi ham ko a tam.
25Відпустив же їм за бунт і убийство вкинутого в темницю, котрого просили; Ісуса ж видав на їх волю.
25Te dongah a hoe uh vanbangla olpungnah neh ngawnnah dongah thongim khuila a det tangtae te a hlah. Tedae Jesuh te amih kongaih bangla a voeih pah.
26І як повели Його, то, взявши одного Симона Киринея, ідучого з поля, положили на него хрест нести за Ісусом.
26Anih te a khuen uh vaengah Kurena Simon te lohma lamkah ha pawk hatah a tuuk uh tih Jesuh hnukah koh pah ham thinglam te a tloeng pa uh.
27Ійшло ж слїдом за Ним велике множество народу й жінок, що голосили й ридали по Йому.
27Te vaengah anih te pilnam rheangpuei neh anih aka rhaengsae tih aka hlai huta rhoek loh muep a vai uh.
28І обернувшись до них Ісус, рече: Дочки Єрусалимські, не плачте по менї, а по собі плачте і по дїтях ваших.
28Amih te Jesuh loh a mael thil tih, “ Jerulalem nu rhoek, kai hamla rhap uh boeh. Namamih ham neh na ca rhoek ham mah rhap uh .
29Бо ось прийдуть днї, коли скажуть: Блаженні неплідні, й утроби, що не родили, й соски, що не годували.
29“ Cayaa, camoe aka cun pawh bung, aka khut pawh rhang suk loh a yoethen,” a ti uh tue tah ha pawk coeng he .
30Тодї стануть говорити горам: Упадїть на нас, і узгіррям: Покрийте нас.
30Te vaengah tlang taengah kaimih n'tim thil laeh, mol taengah khaw kaimih m'vuei laeh , “ pahoi a ti uh ni .
31Бо коли зеленому дереву се роблять, то з сухим що станеть ся?
31Thing te a thingsup pataeng te tlam te a saii uh atah a koh vaengah metlam a om eh? ” a ti nah.
32Ведено ж і инших двох лиходїїв з Ним на смерть.
32A tloe laihmuh panit te khaw anih taengah ngawn ham a khuen uh.
33І, як прийшли на врочище Черепове, там розпяли Його й лиходїїв, одного по правицї, а одного по лївицї.
33Lurhuh a ti uh hmuen te a pha uh vaengah Jesuh neh laihmuh rhoi te pahoi a tai uh. Laihmu rhoi khuiah pakhat te bantang ben ah pakhat banvoei ben ah a tai uh.
34Ісус же рече: Отче, відпусти їм; не знають бо, що роблять.
34Te vaengah Jesuh loh, “ A pa, amih he tholh hlah mai, a saii uh he khaw a ming uh moenih,” a ti. Te phoeiah a himbai te a phen uh tih hmulung a naan thil uh.
35І стояв народ дивлячись. Насьміхали ся ж і старші з ними, кажучи: Инших спасав; нехай спасе й себе, коли се Христос, вибраний Божий.
35Te vaengah pilnam loh pai tih a sawt. Boei rhoek long khaw a nueih thil tih, “ Hlang tloe aka khang te amah khaw khang uh saeh. Anih he Pathen kah a coelh Khrih la a om atah,” a ti uh.
36Насьміхали ся ж з Него й воїни, приступаючи й оцет подаючи Йому,
36Anih te rhalkap rhoek long khaw a tamdaeng uh tih a paan uh.
37і кажучи: Коли Ти єси цар Жидівський, спаси себе.
37Anih te yuthui a paek uh tih, “Nang he Judah rhoek kah manghai la na om atah namah khang uh saw,” a ti nah.
38Була ж і надпись над Ним письмом Грецьким та Римським, та Єврейським: Се цар Жидівський.
38“A sokah a ming khaw, “Judah rhoek kah manghai tah anih ni, “tila a om pah.
39Один же з повішених лиходїїв хулив Його, кажучи: Коли Ти Христос, спаси себе й нас!
39Te vaengah laihmu rhoi a hoei uh khuikah pakhat loh anih te a soehsal tih, “Nang he Khrih la na om mahnim? Namah khaw kaimih rhoi khaw ng'khang lah,” a ti nah.
40Озвавши ся ж другий, докорив йому, кажучи: І не боїш ся Бога, коли в такому ж осудї єси?
40Tedae pakhat loh anih te a doo tih a ho. Te vaengah, “Nang tah Pathen ke na rhih moenih a? Laitloeknah khuiah na om boeiloeih dae.
41Та ми по правдї; по заслузї бо за те, що коїли, приймаємо; сей же нїчого недоброго не зробив.
41Mamih rhoi ngawn tah mah khoboe te n'yook tueng tih tiktam coeng . Tedae anih tah a halang la a saii moenih,” a ti nah.
42І сказав до Ісуса: Спогадай мене, Господи, як прийдеш у царство Твоє.
42Te phoeiah Jesuh te, “Na ram khuiah na pawk vaengah kai m'poek ne,” a ti nah.
43І рече йому Ісус: Істино глаголю тобі: Сьогоднї зо мною будеш у раю.
43Te dongah anih te, “ Namah taengah rhep kan thui, tihnin ah paradai ah kai taengah na om pawn ni,” a ti nah.
44Було ж се коло години шестої, і темрява сталась по всїй землї до години девятої.
44Khonoek parhuk tluk a pha vaengah diklai pum ah yinnah loh a thing tih khonoek pako hil Khomik khaw hmuep.
45І померкло сонце, й роздерлась завіса церковня посерединї.
45Te vaengah bawkim kah hniyan loh phak phin uh.
46І покликнувши голосом великим Ісус, рече: Отче, у Твої руки передаю духа мого! й, се промовивши, зітхнув духа.
46Jesuh tah ol ue la pang tih, “ A pa, na kut dongah ka mueihla kan paek,” a ti nah. Te a thui neh pahoi pat.
47Побачивши ж сотник, що сталось, прославив Бога, кажучи: Справдї, чоловік сей праведний був.
47Aka om hno te rhalboei loh a hmuh vaengah Pathen te a thangpom tih, “Hekah hlang tah hlang dueng la om taktak,” a ti.
48І ввесь народ, що зійшов ся на сю дивовижу, побачивши, що сталось, бючи себе в груди, вертав ся.
48A miklaw kah hlangping aka taai uh boeih loh aka om hno te a hmuh uh vaengah a lungkoe te a tum uh tih bal uh.
49Стояли ж усї знакомі Його оддалеки й жінки, що поприходили слїдом за Ним із Галилеї, дивлячись на се.
49Te vaengah khohla lamkah a huiko khaw boeih ha pai uh. Galilee lamloh a taengah aka bang huta rhoek long khaw a hmuh uh.
50І ось чоловік, на ймя Йосиф, що був радник, чоловік добрий і праведний,
50Te vaengah hlang pakhat, a ming ah Joseph tah khoboei la tapkhoeh om. Anih tah hlang then neh hlang dueng la om.
51(сей не пристав до ради й дїла їх,) з Ариматеї, города Жидівського, що також сподївавсь царства Божого;
51Anih tah Judah khopuei pakhat Arimathea lamkah tih amih kah mangtaengnah neh khoboe dongah tlangnaem tlangphai la om pawh. Anih long tah Pathen kah ram ni a lamtawn.
52сей, прийшовши до Пилата, просив тїла Ісусового.
52Te long te Pilat a paan tih Jesuh kah rhok te a bih.
53І, знявши Його, обгорнув Його плащеницею, і положив Його у гробі висїченому, де нїколи нїхто не лежав.
53Rhok te a hlak tih himbai neh a yen. Te phoeiah rhok te phuel lung khuiah a khueh. Tekah phuel ah aka yalh om hlan.
54І був день пятниця, а субота сьвітала.
54Tedae khohnin tah rhuengphong la om tih Sabbath tom coeng.
55Поприходивши ж слїдом жінки, що прийшли з Галилеї, дивились на гріб, і як положене було тїло Його.
55Te vaengah huta rhoek loh a hloem uh. Amih tah Galilee lamkah loh Jesuh aka puei la om uh tih phuel neh a rhok metla a khueh te a hmuh uh.
56І вернувшись наготовили пахощів та мира, а в суботу відпочивали по заповідї.
56A bal uh vaengah bo-ul neh botui te a hmoel uh. Tedae Sabbath vaengah tah olpaek vanbangla duem uh.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.