Луки 15
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Baibal Olcim (Matupi Chin)
1Приближували ся ж до Него всї митники й грішники, слухати Його.
1A om uh vaengah mangmucoi rhoek neh hlangtholh rhoek loh anih taengah hnatun ham boeih a paan uh.
2І нарекали Фарисеї та письменники, кажучи: Що сей грішників приймає і їсть із ними.
2Te vaengah Pharisee rhoek neh cadaek rhoek te cai uh tih, “Anih loh hlangtholh rhoek a doe tih amih taengah a caak,” a ti uh.
3Сказав же до них приповість сю, глаголючи:
3Te dongah hekah nuettahnah he amih ham a thui pa tih,
4Которий чоловік з вас, мавши сотню овечок, та загубивши одну з них, не зоставить девятьдесять і девять у степу, та не пійде за загубленою, доки знайде її?
4“ Nangmih khuikah mebang hlang khaw tu yakhat a khueh vetih te khui lamkah loh pakhat te poci koinih, sawmko pako te khosoek ah a hnoo tih a hmuh duela aka poci te a hnuk ah a hlak moenih a?
5А знайшовши, положить на плечі собі, радїючи.
5A hmuh vaengah khaw a laengpang dongah a tloeng tih omngaih ta .
6І, прийшовши до дому, скликає другів та сусїд, кажучи їм: Радуйтесь зо мною, бо я знайшов овечку мою загублену.
6Im la a pawk vaengah khaw a paya rhoek neh imben rhoek te a hueh tih , Kamah taengah omngaih uh, ka tu aka poci te ka hmuh coeng,’ a tii .
7Глаголю вам, що оттак радість буде на небі над одним грішником каючим ся, більше нїж над девятьдесять і девятьма праведниками, котрим не треба покаяння.
7Te vanbangla nangmih taengah ka thui ' yutnah aka ngoe pawh hlang dueng sawmko pako so lakah aka yut hlangtholh pakhat soah ni vaan ah omngaihnah a om eh .
8Або котора жінка, мавши десять драхім, коли згубить драхму одну, не сьвітить сьвітла, та не вимітає хати, та не шукає пильно, доки знайде?
8“ Huta loh tangkanuei lung rha te a khueh. Tangkanuei pakhat te a hlong atah, hmaiim te a tok phoeiah im te a nawt, a hmuh pawt atah khaelh khaelh a tlap .
9А знайшовши кличе подруг та сусїдок, кажучи: Радуйтесь зо мною, бо я знайшла драхму, що була згубила.
9A hmuh daengah, a paya rhoek neh imben rhoek te a hueh tih , “ Tangkanuei ka poci sak te ka hmuh dongah kamah taengah omngaih uh ,’ a ti pueng .
10Так, глаголю вам, радість буде перед ангелами Божими над одним грішником каючим ся.
10Te vanbangla nangmih taengah kan thui , “ hlangtholh pakhat a yut soah ni Pathen kah puencawn rhoek hmaiah omngaihnah a om,” a ti nah.
11Рече ж: Один чоловік мав два сини,
11Te phoeiah, “ Hlang pakhat loh capa panit a khueh .
12і сказав молодший з них батькові: Отче, дай менї частину маєтку, що впадає менї. І роздїлив їм прожиток.
12Amih rhoi khuiah a noe loh a napa te , ' A pa, koe a kaekvang na hmoel te kamah m'pae laeh ,’ a ti nah. Te dongah a napa loh amih rhoi ham khosaknah te a tael pah .
13І не по многих днях, зібравши все молодший син, відʼїхав у землю далеку, та й протратив там маєток свій, живучи блудно.
13Tedae khohnin muep a koe kolla boeih aka kool a capa a noe tah kho hla la yiin. Te phoeiah a koe te pahoi a poek tih cungpoeh cungdam la hing .
14Як же проїв усе, настала голоднеча велика в землї тій; і почав він терпіти недостаток.
14Boeih a hnonah phoeiah tah te rhoek pingpang ah khokha loh muep a pai thil tih, anih khaw vawt tangkhuet .
15І пійшовши пристав до одного з міщан землї тієї; і післав той його на поля свої пасти свинї.
15Te dongah te pingpang kah pilnam pakhat taengah cet tih kap. Te vaengah anih te ok vuelh ham lohma la a tueih .
16І бажав він сповнити живіт свій лушпиннєм, що їли свинї, та й нїхто не давав йому.
16Te vaengah ok loh a caak canghlam koi te caak ham a hue dae anih te pae uh pawh .
17Опамятавшись же, сказав: Скільки наймитів у батька мого надто мають хлїба! я ж голодом погибаю.
17Te daengah amah te a cueih koep om tih , ' A pa kah kutcoep rhoek te yet pataeng buh a coih sak uh dae kai tah khokha neh ka poci pahoi coeng .
18Уставши, пійду до батька мого, й скажу йому: Отче, згрішив я на небо й перед тобою,
18Ka thoo vetih a pa taengla ka cet pawn ni. Amah taengah , ' A pa, vaan neh nang hmaiah ka tholh coeng .
19і вже недостоєн зватись сином твоїм; прийми мене як одного з наймитів твоїх.
19Na ca la khue ham khaw a koihvaih la ka om moenih, kai he na kutcoep pakhat la ng'khueh , ' ka ti nah ni ,’ a ti .
20І вставши пійшов до батька свого. Ще ж він далеко був, побачив його батько його, й змилосердивсь, і побігши упав на шию йому, й поцїлував його.
20Te dongah thoo tih a napa te a paan. Tedae a hla la a om vaengah a napa loh a hmuh tih a thinphat. Te dongah yong tih a rhawn ah a kop tih a mok .
21Каже ж йому син: Отче, згрішив я на небо й перед тобою, і вже не достоєн зватись сином твоїм.
21Te vaengah a capa loh , ' A pa, vaan neh namah hmaiah ka tholh coeng, na ca la khue ham khaw a koihvaih la ka om moenih ,’ a ti nah .
22Каже ж батько до слуг своїх: принесїть шату найпершу та й одягнїть його; й дайте перстень на руку йому, й чоботи на ноги;
22Tedae a napa loh a sal rhoek te , ' Hnikul tanglue te a loe ham khaw a khuen uh lamtah anih he bai sak uh. A kut dongah kutbuen, a kho dongah khokhom buen sak uh .
23і, привівши теля годоване, заколїть і ївши веселїмось:
23Vaito puetsuet te han khuen uh, te te ngawn uh. Te phoeiah uum uh sih lamtah ca uh sih .
24бо сей син мій мертвий був, та й ожив; згинув був, та й знайшов ся. І почали веселитись.
24Ka ca a duek la aka om he koep hing, aka poci la om dae koep a phoe coeng dongah pahoi uum sih,” a ti nah .
25Був же син його старший на полї, і, як ідучи зближавсь до господи, почув сьпіви да танцї.
25Te vaengah lohma ah aka om a capa a ham te, im vat ham pha tih toembael neh a laam uh te a yaak .
26І покликавши одного з слуг, питав, що б се було таке.
26Te dongah camoe pakhat a khue tih tekah hno akam om te a dawt .
27Той же каже йому: Що брат твій прийшов, і заколов батько твій теля годоване, що здорового його прийняв.
27Te long te anih taengah , ' Na mana te ha pawk coeng. Te dongah na pa loh vaito puetsuet te a ngawn tih anih te sading la a doe ,’ a ti nah .
28Розсердив ся ж і не схотїв увійти. Оце ж батько його вийшовши просив його.
28Te dongah kosi a hong tih kun ham ngaih pawh. Tedae a napa tah cet tih anih te a hloep .
29Він же, озвавшись, рече батькові: Ось стільки лїт служу тобі, й нїколи заповідї твоєї не переступив, та й нїколи менї не дав єси козеняти, щоб з приятелями моїми повеселитись;
29Tedae a napa te a doo tih , ' Kum, heyet na taengah sal ka bi tih na olpaek ka poe moenih he. Tedae kai ham tah ka paya neh uum hamla maae pataeng nan paek moenih .
30як же син твій сей, проївши свій прожиток з блудницями, прийшов, заколов єси йому теля годоване.
30Tedae hlanghalh rhoek neh na khosaknah aka yoop na capa tah ha pawk vaengah, vaito puetsuet te anih ham na ngawn pah ,’ a ti nah .
31Він же рече йому: Дитино, ти все зо мною єси, і все, що моє, твоє;
31Tedae a napa loh amah te , “ Camoe aw, nang tah kai taengah rhawp na om tih, kai koe boeih he nang hut coeng ni .
32веселити ж ся і радувати ся треба було, що брат твій сей мертвий був, та й ожив, і згинув був, та й знайшов ся.
32Tedae uum vaengah khaw omngaih ham a kuek ta. Na mana tah aka duek la om coeng dae ha hing koep, poci coeng dae koep ha phoe ,’ a ti,” a ti nah.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.