Луки 15
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Testamenta Marra (Dieri New Testament)
1Приближували ся ж до Него всї митники й грішники, слухати Його.
1Mardatandra kampanietja ja kana madlentji marapu nunkangu karakarana wonti nina ngarala.
2І нарекали Фарисеї та письменники, кажучи: Що сей грішників приймає і їсть із ними.
2Ja Pharisaiali ja jaura jinkinietjali kuterilkana wonti ja jatana wonti: „Nulupini kana madlentji patai, ja tanali jelali tajiai.“
3Сказав же до них приповість сю, глаголючи:
3Nulu tanangu ninapini jeribaka jaura kaukaubana wonti ja jatana wonti:
4Которий чоловік з вас, мавши сотню овечок, та загубивши одну з них, не зоставить девятьдесять і девять у степу, та не пійде за загубленою, доки знайде її?
4„Warlenulu kanali jurangundru, nulu 100 tjipi ngamalkanani, ja kulno tanangundru tintanani, wata nulu 99 wolja woraranani pitarani ja wapantinani nunkangu, nau matja tintaterina, nulu nina mankamankalalu?
5А знайшовши, положить на плечі собі, радїючи.
5Ja nulu nina matja mankamankana, nulu mankina nina pilperani kurana tarai.
6І, прийшовши до дому, скликає другів та сусїд, кажучи їм: Радуйтесь зо мною, бо я знайшов овечку мою загублену.
6Ja nau pungani matja tikana, nulu kamaneli ja jenimalinietja karkai ja tanangu jatai: «Ngakangunto mankianimai, ngangu tintani tjipi ngakani ngato mankamankana warai.»
7Глаголю вам, що оттак радість буде на небі над одним грішником каючим ся, більше нїж над девятьдесять і девятьма праведниками, котрим не треба покаяння.
7Ngani jurangu jatai: Jeruja bakana pariwilpani mankina nganala nganai kana madlentji kulnundru, nau madlentjandrn karitjinani, morla 99 talkuni, tana wata madlentjandru karitjinanto.
8Або котора жінка, мавши десять драхім, коли згубить драхму одну, не сьвітить сьвітла, та не вимітає хати, та не шукає пильно, доки знайде?
8Widla kulnujeli kara mardatandra marapratjana ngamalkanani, ja nandru mardatandra kulno tintanani, wata praitji miribai, ja punga darbai, ja jiglerali wontiai, nina mankamankalalu?
9А знайшовши кличе подруг та сусїдок, кажучи: Радуйтесь зо мною, бо я знайшла драхму, що була згубила.
9Ja nandru nina matja mankamankana, nandru kamaneli ja jenimalinietja karkai ja jatai: «Ngakangunto mankianimai, ngangau nina mardatandra ngato mankamankana warai, nina ngato tintana warai.»
10Так, глаголю вам, радість буде перед ангелами Божими над одним грішником каючим ся.
10Jeruja bakana ngani jurangu jatai: Godaia angela mankila nganai kana madlentji kulnundru, nau madlentjandru karitjinani.“
11Рече ж: Один чоловік мав два сини,
11Nau jatana wonti: „Kana kulnujeli ngatamura mandru ngamalkana wonti.
12і сказав молодший з них батькові: Отче, дай менї частину маєтку, що впадає менї. І роздїлив їм прожиток.
12Ja wakaia kupali ngaperani jatana wonti: «Ngaperiai, jinkiau ngakangu jenia poto ngakani pilki nganai.» Ja nulu pudlangu poto puntibana wonti.
13І не по многих днях, зібравши все молодший син, відʼїхав у землю далеку, та й протратив там маєток свій, живучи блудно.
13Ja ditji palpani ngadani wakaia kupali pratjana ngokana wonti ja mita woritaia palkana wonti; ja jelaua nulu poto nunkani tintana wonti tepi madlentjali.
14Як же проїв усе, настала голоднеча велика в землї тій; і почав він терпіти недостаток.
14Nulu pratjana matja tintana, nunkangupini mitani maua pirna pantjina wonti; ja nulu wonina wonti maua ngamala.
15І пійшовши пристав до одного з міщан землї тієї; і післав той його на поля свої пасти свинї.
15Ja nau wapana wonti ja nunkangupini mitani kana kulnuja mili pantjina wonti; ja nulu nina mitani nunkanani jinpana wonti nganti ngamalkananto.
16І бажав він сповнити живіт свій лушпиннєм, що їли свинї, та й нїхто не давав йому.
16Ja nau ngalkujeli nganana wonti mandra nunkani tandra talali jerturila, tanana ngantieli tajina wonti, ja wata kulnujeli nunkangu jinkina wonti.
17Опамятавшись же, сказав: Скільки наймитів у батька мого надто мають хлїба! я ж голодом погибаю.
17Nau burkali pantjina wonti ja jatana wonti: «Worderuntja mili ngaperali ngakanali ngamalkai, tanali buka marapu ngamalkai, ja ngani mauali paliai.
18Уставши, пійду до батька мого, й скажу йому: Отче, згрішив я на небо й перед тобою,
18Ngani jiritjila nganai, ja ngapinangu tikala nganai, ja nunkangu jatala nganai: ‚Ngaperiai, ngato madlentji ngankanala pariwilpani ja jinkangu,
19і вже недостоєн зватись сином твоїм; прийми мене як одного з наймитів твоїх.
19Ngani wata morla talku nganai jundru ngana ngatamura jinkani dikananto; ngana mili jinkani ngankamai.‘ »
20І вставши пійшов до батька свого. Ще ж він далеко був, побачив його батько його, й змилосердивсь, і побігши упав на шию йому, й поцїлував його.
20Ja nau jiritjina wonti, ja ngaperani nunkanani wokarana wonti. Nau matja worita nganana, ngaperali nunkanali nina najina wonti, ja nau nunkangu kalumiltjamiltjarina wonti ja mindrina wonti, ja nina munkana wonti ja manatapana wonti.
21Каже ж йому син: Отче, згрішив я на небо й перед тобою, і вже не достоєн зватись сином твоїм.
21Ngatamura nunkangu jatana wonti: «Ngaperiai, ngato madlentji ngankanala pariwilpani ja jinkangu; ngani wata morla talku nganai, jundru ngana ngatamura jinkani dikananto.»
22Каже ж батько до слуг своїх: принесїть шату найпершу та й одягнїть його; й дайте перстень на руку йому, й чоботи на ноги;
22Ngaperi milini nunkanani jatana wonti: «Nurujeli kati ngumu pirna dukaranau ja nunkangu widmanau, ja marani nunkanani marapirapira kuranau, ja tidnaputa tidnani nunkanani,
23і, привівши теля годоване, заколїть і ївши веселїмось:
23Ja nina nganti kuparu manipirna manianau ja nandranau; ja ngaiana tajinanto ja mankinanto;
24бо сей син мій мертвий був, та й ожив; згинув був, та й знайшов ся. І почали веселитись.
24Ngangau naupini ngatamura ngakani nari nganana warai, ja nakaldra tepirina warai, nau tintaterina warai, ja nina matja mankamankana.» Ja tanali wonina wonti mankila.
25Був же син його старший на полї, і, як ідучи зближавсь до господи, почув сьпіви да танцї.
25Neji nunkani maruni nganana wonti: ja nau tikanani ja pungani matja karakara, nulu wima ja dultrinani ngarana wonti.
26І покликавши одного з слуг, питав, що б се було таке.
26Ja nulu mili kulno karkana wonti, ja nina jakalkana wonti mina jenia wondrai.
27Той же каже йому: Що брат твій прийшов, і заколов батько твій теля годоване, що здорового його прийняв.
27Nau nunkangu jatana wonti: «Ngatata jinkani matja tikana, ja ngaperali jinkanali nina nganti kuparu manipirna nandrana warai, ngangau nulu nina nakaldra tepi ngamalkai.»
28Розсердив ся ж і не схотїв увійти. Оце ж батько його вийшовши просив його.
28Nau tiri pantjina wonti, ja wata ngantjana wonti wirila. Ngaperi nunkani dunkana wonti, ja nina kurukurubana wonti.
29Він же, озвавшись, рече батькові: Ось стільки лїт служу тобі, й нїколи заповідї твоєї не переступив, та й нїколи менї не дав єси козеняти, щоб з приятелями моїми повеселитись;
29Nulu kalabana wonti ja ngaperani nunkanani jatana wonti: «Mai, jeruntjaia kilpawoldra ngani jinkangu pankiai, ja wata pota kulno ngato jirijiribani jaura jinkani dankarana warai; ja ngakangu jundru wata pota kulno kuparu waka jinkina warai, ngani ngakani kamanelinto mankinanto.
30як же син твій сей, проївши свій прожиток з блудницями, прийшов, заколов єси йому теля годоване.
30Naupini ngatamura jinkani matja tikana warai, nulu poto nunkani pirangurujeli julkana warai, jundru nunkangu nina nganti kuparu manipirna nandrana warai.»
31Він же рече йому: Дитино, ти все зо мною єси, і все, що моє, твоє;
31Nau nunkangu jatana wonti: Kupajai, jidni milingeru ngakangu jela nganai, ja pratjana mina ngakani, jinkani nganai.
32веселити ж ся і радувати ся треба було, що брат твій сей мертвий був, та й ожив, і згинув був, та й знайшов ся.
32Jidni murlali nganananto ja mankinanto, ngangau naupini ngatata jinkani nari nganana warai ja tepirina warai, ja nau tintaterina warai ja nina matja mankamankana.“
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.