Луки 5
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Testamenta Marra (Dieri New Testament)
1І сталось, як народ товпивсь до Него слухати слово Боже, Він стояв коло озера Генисарецького.
1Jendranguta kana wolarali nina jenijenina wonti Godaia jaura ngarala, ja Nau Genezaret pantuni terkana wonti.
2І побачив два човни, що стояли край озера, рибалки ж, одійшовши від них, полоскали неводи.
2Ja Nulu bota mandru panto dirkalani paranani najina wonti; ja parumaninietja dunkana kurana wonti jama kulirkala.
3Ввійшовши ж ув один з човнів, що був Симонів, просив його від землї відчалити трохи. І сївши, навчав народ із човна.
3Nau botani kulnuni wirina wonti, Simonanani nunkanani, ja nunkangu ngatjina wonti, nulu ninaia ngalje ngapani tirimalkana ngarinanto; ja Nau ngamana ngarina wonti ja kana wolarani ngujangujara jinkina wonti botandru.
4Як же перестав глаголати, рече до Симона: Поступи на глибінь, та закиньте неводи ваші на ловитву.
4Nulu matja mudana jaura jatana, Nau Simoningu jatana wonti: „Ngapa mandraia bota ngarilkamai, ja jama jurani woranau paru patala!“
5І озвавшись Симон, каже Йому: Наставниче, всю ніч трудившись, нїчого не піймали ми; тільки ж, по слову Твоєму, закину невода.
5Ja Simonali kalabana wonti ja jatana wonti nunkangu: „Kaparajai, ngaiani tinkawirdi jiglerali ngankana warai ja panila patana warai; ja jinkani jaurani ngato jama worala nganai.“
6І, се зробивши, вловили пребагато риби; роздер ся ж невід їх,
6Ja tanali jenia ngankana, tanali paru marapu patana wonti, ja jama tanani puraterina wonti.
7і махнули вони на товаришів своїх, що були в другому човнї, щоб прийшли помогти їм. І прийшли вони, й сповнили обидва човни, так що потопали вони.
7Ja tanali kamaneli tanani bota nguruni marali karkana wonti tana wokarananto marangokala; ja tana wokarana wonti ja bota wulana manamiri ngankana wonti ngampu kunakutinanto.
8Бачивши ж Симон Петр, припав до колїн Ісусових, кажучи: Йди від мене: бо я чоловік грішний, Господи.
8Simon Petrulu jenia najina, nau Jesungu pantjani woraterina wonti ja jatana wonti: „Kaparajai, ngakangundru dunkau, ngangau ngani kana madlentji nganai!“
9Страх бо обняв його і всїх із ним од улову риби, що вловили.
9Ngangau nau japali ngaruparana wonti, ja pratjana nunkangunto, jenia paru marapundru, tanali jelali patana warai.
10Так само й Якова і Йоана, синів Зеведеєвих, що були спільниками Симоновими. І рече до Симона Ісус: Не лякай ся, від нинї людей ловити меш.
10Jeruja bakana Jakobus ja Johannes Zebedäuni ngatamura wulu Simonani kamaneli. Ja Jesus Simoningu jatana wonti: „Wata japali nganau; ngangau kararindru jidni kana maninietja nganala nganai!“
11І пригнавши вони човни свої до берега, та покинувши все, пійшли слїдом за Ним.
11Ja tanali bota wulana dirkalani tirimalkana wonti ja pratjana worarana wonti ja nunkangu karipaterina wonti.
12І сталось, як був Він ув однім городї, аж ось чоловік увесь у проказї. І, побачивши Ісуса, упавши на лице, благав Його, кажучи: Господи, коли хочеш, можеш мене очистити.
12Ja jendranguta Nau ngura kulnuni nganana wonti, ja mai, kana kulno gambanto, nulu Jesus najina, nau mudlani woraterina wonti ja nunkangu ngatjina wonti ja jatana wonti: „Kaparajai, jidni jertapaterinani, jidni ngurunguru nganai ngana kulikiri ngankala.“
13І простягши Він руку, приторкнувсь до него, глаголючи: Хочу, очистись. І зараз проказа покинула його.
13Ja Nau mara warpina wonti ja nina karakarana wonti ja jatana wonti: „Ngani jertapateriai, kulikiri nganamai!“ ja nurujeli gamba nunkangundru kutingana wonti.
14І наказав Він йому нїкому не говорити, а, пійшовши, покажи себе священикові та принеси за очищеннє твоє, як звелїв Мойсей, на сьвідкуваннє їм.
14Ja Nulu nunkangu jirijiribana wonti wata kulnuni jenia kaukaubala, a‐ai, wapau, ja Priestani wondrateriau, ja jinkani kulirkanandru jenia poto jinkiau, worderu Mosili jirijiribana wonti, tanangu malka nganananto.
15Та слово про Него розійшлось тим більш, і насходилось народу пребагато слухати й сцїлятись у Него від недуг своїх.
15Ja jaura nunkangundru kanani marurina wonti, ja kana wolara nunkangu jurborina wonti nina ngarala, ja tanani muntjandru nunkangundru tepi manila.
16Він же виходив у пустиню та молив ся.
16Nau kurukurumalkaterina wonti pitarani ja ngatjina wonti.
17І сталось одного дня, що Він учив, і сидїли Фарисеї та учителї закону, що поприходили з усїх сїл Галилейських та Юдейських і з Єрусалиму, й сила Господня була на сцїленнє їх.
17Ja jendranguta ditji kulnuni Nulu ngujangujara jinkina wonti; ja jerra Pharisaia ja jirijiribani jaura jinkinietja ngamana wonti, tana Galilaia ja Judaia ngura pratjanandru ja Jerusalemingundru wokarana wonti; ja Kaparaia ngurula nganana wonti tanana tepi ngankala.
18І ось мужі принесли на постелї чоловіка, що був розслаблений, і шукали, як би внести його та положити перед Ним.
18Ja mai, materali kana kulno wokaralkana wonti turarani pirini paranani, nau tjunduru nganana wonti; ja tanali wontina wonti nina wirilkala ja nunkangu terkibala.
19І, не знайшовши, як би внести його кріз натовп, вилїзли на хату, й кріз черепяну стелю спустили його з постїллю в середину перед Ісуса.
19Ja tanali kana wolarandru wata mankamankana wonti, worderu tanali nina wirilkananto, tana punga mangatandrani tarana wonti, ja nina turarani pirieli punga mangatandrandru ngarilkana wonti, tanangu terti Jesungu.
20І, бачивши віру їх, рече йому: Чоловіче, оставляють ся тобі гріхи твої.
20Ja Nulu tanani morlalu ngundrana matja najina, Nau nunkangu jatana wonti: „Kanajai, madlentji jinkani matja worana warai!“
21І почали міркувати письменники та Фарисеї, кажучи: Хто сей, що говорить хулу? Хто може оставляти гріхи, як тільки один Бог?
21Ja jaura jinkinietjali ja Pharisaiali wonina wonti ngundrala ja jatana wonti: „Worana Naupini nganai, Nulu ngirkibani jaura jatai Godani? Worana ngurunguru nganai madlentji kalingala, kalitakali Goda kulnulu?“
22Постерігши ж Ісус думки їх і озвавшись, рече до них: Що ви говорите в серцях ваших?
22Jesulu tanani ngundrana matja talku ngujamana, Nulu kalabana wonti ja tanangu jatana wonti: „Mina jura ngarali juranali ngundrai?
23Що легше? сказати: Оставляють ся тобі гріхи твої; або сказати: Встань та й ходи?
23Mina morla ngaua nganai jatala kara: Madlentji jinkani matja worana, jatala kara: Terkakamai ja wirariau?“
24От же, щоб знали ви, що власть має Син чоловічий на землї оставляти гріхи, (рече розслабленому:) Тобі глаголю: Устань, і, взявши постїль твою, йди до дому твого.
24Ngangau jura ngujamananto Kanaia Ngatamurajeli ngurula ngamalkai mitani madlentji worala, Nau tjundurani jatana wonti: „Ngani jinkangu jatai: Terkakamai, turarani piri jinkani patau, ja pungaia jinkanaia tikau!“
25І зараз уставши перед ними й узявши на чому лежав, пійшов до дому свого, прославляючи Бога.
25Ja nurujeli nau tanangu milkini terkakana wonti, ja nulu turarani piri, nunkangu nau parana, patana wonti, ja pungaia nunkanaia tikana wonti ja Goda jurakokana wonti.
26І острах обняв усїх, і прославляли Бога, й сповнили ся страхом, кажучи: Що бачили предивне сьогоднї.
26Ja pratjana pirna ngaruparana wonti, ja tanali Goda jurakokana wonti ja japali pirna pantjina wonti ja jatana wonti: „Ngaiani nguja tula karari najina warai.“
27А після сього вийшов, і побачив митника на ймя Левію, сидячого на митницї, і рече йому: Йди слїдом за мною.
27Ja ngadani Nau wapana wonti, ja Nulu mardatandrakampanietja najina wonti, tala nunkani Levi, kampani pungani ngamanani, ja Nau nunkangu jatana wonti: „Ngakangu karipateriau!“
28І, зоставивши все, уставши пійшов слїдом за Ним.
28Ja nulu pratjana worarana wonti, ja nau terkakana wonti ja nunkangu karipaterina wonti.
29І справив гостину велику Левій Йому у господї своїй, і було там багато митників і инших, що сидїли з ними.
29Ja Levili nunkangu buka pirna ngankingana wonti pungani nunkanani, ja naka mardatandrakampanietja marapu ja kana nguru nganana wonti, tana tanangunto kurlini ngamana wonti.
30І нарікали письменники їх та Фарисеї на учеників Його, кажучи: На що з митниками та грішниками їсте й пєте?
30Ja jaura jinkinietja ja Pharisaia milini nunkanani kuterina wonti ja jatana wonti: „Minandru jura mardatandrakampanietjani ja kana madlentjani jela tajiai ja tapai?“
31І озвавшись Ісус, рече до них: Не треба здоровому лїкаря, а недужому.
31Ja Jesujeli kalabana wonti ja tanangu jatana wonti: „Tepieli wata kunki ngundrai, a‐ai, windri muntjali.
32Не прийшов я кликати праведників, а грішників до покаяння.
32Ngani wata wokarana warai kana talku karkala, a‐ai, windri kana madlentji madlentjandru karitjinanto.“
33Вони ж казали до Него: Чого ж ученики Йоанові постять часто й молять ся, так само й Фарисейські, Твої ж їдять і пють?
33Tana nunkangu jatana wonti: „Minandru Johannini milieli jiglerali milja ngamai ja ngatjiai, jeruja bakana Pharisaiani mili, ja milieli jinkanali tajiai ja tapai?“
34Він же рече до них: Чи зможете синів весїльних, поки жених з ними, заставити постити?
34Nau tanangu jatana wonti: „Jura ngandandariai noangantjanipirnaia kamaneli milja ngankala, noangantjanipirna tanangu jela ngananani?
35Прийдуть же днї, що візьмуть жениха від них, тодї постити муть у ті днї.
35Ditji wokarala nganai, tanali noangantjanipirna tanangundru manila nganai, ngadani tanaia milja ngamala nganai tanangupini ditjini.“
36Сказав же й приповість до них: Що нїхто латки з одежини нової не пришиває до одежини старої; коли ж нї, то й нову розідре, й старій не личить латка з нового.
36Nau tanangu bakana jeribaka jaura jatana wonti: „Wata kulnujeli kati buru tjela kati marrandru kati womalani karpai, a‐ai, jenia wata windri kati marra purateriai, nau kati tjela marra bakana kati womalani wata talku nganai.
37І нїхто не наливає вина нового в бурдюки старі; коли ж нї, порве нове вино бурдюки, й вино витече, й бурдюки пропадуть.
37Ja bakana wata kulnujeli waina marra junga womalani kurarai, a‐ai, waina marrali junga wakaribaiati, ja wata windri waina baku ngakala nganai, bakana junga tintaterila nganai;
38А вино нове в бурдюки нові наливають, то й буде все цїле.
38A‐ai, tanali waina marra junga marrani kurarananto, ja pudlana jela kulkananto.
39Нїхто, пивши старе, не бажає зараз нового; каже бо: Старе лучче.
39Ja wata kulnujeli, nulu waina warula matja tapana, marra ngantjai; ngangau nau jatai: Nauja warula morla ngumu nganai.“
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.