Луки 24
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Testamenta Marra (Dieri New Testament)
1Первого ж дня тижня, вельми рано, прийшли вони на гріб, несучи, що наготовили, пахощі, і другі з ними.
1Godaia ditji nguramaranani tana nariwonpani wokarana wonti, ja kuli ngumu, nina tanali matja ngankingana, padakana wonti, ja palpa tanangunto.
2Знайшли ж камінь відкочений від гробу.
2Tanali marda nari kutundru matja tiringana mankamankana wonti.
3І ввійшовши не знайшли тїла Господа Ісуса.
3Ja tana matja wirina, tanali Jesu Kaparaia palku wata mankamankana wonti.
4І сталось, як здумілись вони від сього, ось два чоловіки стояли перед ними в шатах ясних.
4Ja jendranguta tana jendrangundruja mangapunkujeli nganana wonti, ja mai, materi mandru tanangu wokarana wonti mintjini katieli.
5Як же полякались вони й нахилили лице до землї, рекли до них: Чого шукаєте живого між мертвими?
5Tana japali pantjinani ja mudla tanani mitani buruna ngarinani, pudla tanangu jatana wonti: „Minandru jura Tepita narini wontiai?
6Нема Його тут, а встав. Згадайте, як Він промовляв до вас, ще бувши в Галилеї,
6Nau wata ninkida nganai, a‐ai, Nau jiritjina warai. Ngundranau worderu Nulu jurangu kaukaubana paraia, Nau Galilaiani matja nganana,
7глаголючи: Що мусить Син чоловічий бути виданим у руки чоловіків грішників, і бути розпятим, і третього дня воскреснути.
7Ja jatana paraia: Tanali Kanaia Ngatamura kana madlentjia marani jinkinanto ja kunarkuni katibananto, ja ditjini parkulani Nau jiritjinanto.“
8І згадали слова Його,
8Ja tanali jaura nunkani ngundrana wonti.
9і, вернувшись од гробу, сповістили про се все одинайцятьох і всїх инших.
9Ja tana narikutundru karitjina tikana wonti ja jenia pratjana marapratjana ja kulnuni ja tanangu pratjanani kaukaubana wonti.
10Була ж Мария Магдалина, та Йоанна, та Мария Яковова, й инші з ними, що оповідали перед апостолами се.
10Maria Magdalala ja Johanna ja Maria Jokobuni, ja tana widla palpa, tanangunto nganana wonti, tana jenia Apostelani jatana wonti.
11І явились перед ними яко видумка слова їх, і не поняли віри їм.
11Ja tanani kaukaubani jaura tanangu jaura baku jeribaka nganana wonti, ja tanali tanangu wata morlalu ngundrana wonti.
12Петр же, вставши, побіг до гробу; й нахилившись побачив тільки полотно, що лежало, й пійшов, сам у собі дивуючись тим, що сталось.
12Petrus terkakana wonti ja nari kutuja mindrina wonti; ja nulu matja buruna ngulukana, nulu windri kati paranani najina wonti; ja nau pungani tikana wonti ja pirna ngaruparana wonti jendrangundruja, mina pantjina warai. (Ngantjani‐jaura Jesu tepi terkakani ditji mandrulani.)
13І ось двоє з них ійшло того ж дня на село, зване Емаус, гоней з шістьдесять од Єрусалиму.
13Ja mai, mandru tanangundru nunkangupini ditjini ngura kulno wakaia wapana wonti, tala nunkani Emaus, nau Jerusalemingundru 60 Statia worita nganana wonti.
14І розмовляли вони між собою про все те, що стало ся.
14Ja pudla ngankamalina wonti jenia pratjanandru, mina pantjina warai.
15І сталось, як розмовляли вони та перепитувались, і сам Ісус наближившись, ійшов з ними.
15Ja jendranguta pudla ngankamalinani ja jakalkijiribamalinani, bakana Jesus munta karakara wokarana wonti, ja pudlangunto wapana wonti.
16Очі ж їх були вдержані, щоб не пізнали Його.
16Pudlani milki njurlunjurlurina wonti nina wata ngujamala.
17Рече ж до них: Що се за речі, про котрі розмовляєте між собою йдучи, та сумуєте?
17Nau pudlangu jatana wonti: „Mina jaura judla ngankamaliai paltuni, ja minandru judla ngaurongauro nganai?“
18Озвав ся ж один, на ймя Клеопа й каже до Него: Хиба Ти один захожий у Єрусалимі, і не знаєш, що стало ся в йому сими днями?
18Kulnujeli, tala nunkani Kleophas, kalabana wonti ja nunkangu jatana wonti: „Jidni kulnulu tidnapalara Jerusalemingu nganai, nulupini wata ngarana warai, mina naka tanangupini ditjini matja pantjina?“
19І рече їм: Що ж таке? Вони ж сказали Йому: Про Ісуса Назарянина, що був муж пророк, сильний дїлом і словом перед Богом і всїм народом,
19Ja Nau pudlangu jatana wonti: „Mina?“ Pudla nunkangu jatana wonti: „Jenia Jesus Nazarenalandru, Naupini Propheta talku nganana wonti, ngankanali ja jaurali ngurunguru Godani ja kana wolarani.
20як видали Його архиєреї та князї наші на суд смертний і розпяли Його.
20Ja worderu Priesta pirnali ja kana kaparali ngaianinali nina naria ngulkujeli jinkila wiri, ja nina kunarkuni katibala wiri.
21Ми ж уповали, що се Він, що має збавити Ізраїля; а до всього того третїй се день іде сьогоднї, як се стало ся;
21Ngaiani kalkanala, Nulu Israel kulkananto. Ja karari ditji parkulu nganai, jenia pratjana pantjila wiri.
22тільки ж і жінки деякі з наших налякали нас, бувши рано при гробі,
22Ja bakana widla palpali ngaianingundru ngaianina ngaruparibana warai, tana nguramarani nariwonpani wokarana warai.
23і, не знайшовши тїла Його, прийшли оповідуючи, що явленнє ангелів бачили, котрі глаголють, що Він живий.
23Ja tanali palku nunkani wata mankamankana warai ja tikana warai ja jatana warai, tanali angela mudla matja najina, tana jatai, Nau tepi nganai.
24І пійшли деякі з наших до гробу, й знайшли так, як і жінки казали; Його ж не бачили.
24Ja palpa ngaianingundru narikutuni wokarana warai, ja jeruja mankamankana warai, worderu widla likaukaubana warai; windri nina tanali wata najina warai.“
25І рече Він до них: о безумні і лїниві серцем вірувати всьому, що промовили пророки!
25Ja Nau pudlangu jatana wonti: „Judla kana patipati ja ngara ngurunguru jenia pratjana morlalu ngundrala, mina Prophetali kaukaubana wonti.
26Чи не мусїв се терпіти Христос і ввійти в славу свою?
26Wata jenia Christulu ketjaketjananto ja pirnalani nunkanani wirinanto?“
27І, почавши від Мойсея і від усїх пророків, виясняв їм у всїх писаннях про Него.
27Ja Nulu wonina wonti pudlangu Mosingundru ja Propheta pratjanandru jenia mildiri ngankala, mina tanali jaurani tananani pratjanani jatana wonti.
28І наближились до села, куди йшли, й Він зробив, нїби хоче йти далїй.
28Ja tana nunkangupini nguraia karakara wokarana wonti wodajeri pudla wapananto; ja Nulu malka wondrana wonti, Nau wiringananto.
29Вони ж удержували Його, кажучи: Зостань ся з нами; бо вже надвечір, і нахилив ся день. І ввійшов, щоб зостатись із ними.
29Ja pudlali nina parparali ngankana wonti ja jatana wonti: „Ngalingu ngamamai, ngangau matja kalkaurariai ja ditji panila.“ Ja Nau wirina wonti pudlangu jela ngamala.
30І сталось, як сидїв Він за столом з ними, взявши хлїб, благословив, і переломивши, подав їм.
30Ja jendranguta Nau pudlangunto matja ngamana ngarina, Nulu buka patana wonti ja nina ngurungutana wonti ja wokaribana wonti ja pudlangu jinkina wonti.
31Їм же відкрились очі, й пізнали вони Його; й став ся Він невидимий їм.
31Pudla milki piririna wonti, ja pudlali nina ngujamana wonti; ja Nau pudlangundru kutingana wonti.
32І казали вони один до одного: Хиба ж серце наше не горіло в нас, як промовляв до нас у дорозї, і як розкривав нам писання?
32Ja pudla ngankamalina wonti: „Wata ngaldra ngara jerkina warai, worderu Nulu paltuni ngaldrangu kaukaubana warai, ja worderu Nulu ngaldrangu jaura worana mildiri ngankana warai?“
33І, вставши тієї ж години, вернулись у Єрусалим і знайшли згромаджених одинайцять, і тих, що були з ними,
33Ja pudla nunkangupini ditjini jiritjina wonti ja Jerusalemia tikana karitjina wonti; ja pudlali marapratjana ja kulno ja tanana tanangunto matja jurborina, mankamankana wonti.
34як говорили: Що встав Господь справдї і явив ся Симонові.
34Ja tana jatana wonti: „Kapara morlalu jiritjina warai ja Simoningu wondraterina warai!“
35І розповіли вони, що сталось у дорозї, і як пізнали Його в ламанню хлїба.
35Ja pudlali kaukaubana wonti mina paltuni matja pantjina, ja worderu pudlali nina ngujamana warai buka wokaribanani. (Ngantjani‐jaura Jesu tepi terkakani ditji parkulani.)
36Як же се вони говорили, сам Ісус став посеред них, і рече їм: Упокій вам.
36Tana jenia kaukaubijiribamalinani Jesus munta tanangu terti terkana wonti ja tanangu jatana wonti: „Murla jurangunto nganaiatimai!“
37Вони ж, полякавшись і перестрашившись, думали, що духа бачять.
37Tana ngarrana wonti ja japali pirna pantjina wonti, ja tanali ngundrana wonti, tanali jaola najiai.
38І рече їм: Чого стрівожились? і чого думки встають у серцях ваших?
38Ja Nau tanangu jatana wonti: „Minandru jura japali pirna nganai; ja minandru ngarali juranali mangangankana jiritjiai?
39Дивіть ся на руки мої і ноги мої, що се сам я. Дотикайтесь мене й вбачайте; бо дух тїла й костей не має, як бачите, що я маю.
39Ngana mara ja ngana tidna najianau, ngani munta Nauja nganai; ngana karakaranau ja najianau, ngangau jaolali wata palku ja moku ngamalkai, worderu jura najiai ngato ngamalkanani.“
40І, се глаголючи, показав їм руки й ноги.
40Ja Nau jenia matja jatana, Nau mara ja tidna tanangu wondraterina wonti.
41Ще ж як не поняли вони віри з радощів та дивувались, рече їм: Маєте що їсти тут?
41Ngangau tanali mankinandru wata morlalu ngundrana wonti ja ngaruparana wonti, Nau tanangu jatana wonti: „Jura ninkida palpa ngamalkai tajinanto?“
42Вони ж Йому подали риби печеної частину та медового стільника (крижку).
42Tanali nunkangu paru buru kulno, matja wajina, ja pitjambu jinkina wonti.
43І взявши, їв перед ними.
43Ja Nulu nina patana wonti ja tanangu milkini tajina wonti.
44Рече ж їм: Оце ж слова, що глаголав я до вас, ще бувши з вами, що мусить справдити ся все, писане в законї Мойсейовому, й пророках, і псальмах про мене.
44Nau tanangu jatana wonti: „Tanapini jaura ngakani nganai, tananaia ngato jurangu kaukaubanala ngani jurangunto nganana, ngangau pratjana morlalu pantjinanto mina Mosini jirijiribani jaurani ja Prophetani ja wima jaurani ngakangundru dakanala parai.“
45Тодї розкрив їм розум розуміти писання,
45Ngadani Nulu tjuru tanani piri ngankana wonti jaura worana ngujamananto.
46і рече їм: Що так написано й так треба було терпіти Христу й воскреснути з мертвих третього дня;
46Ja Nau tanangu jatana wonti: „Jeruja dakanala parai, ja jeruja Christus ketjaketjananto, ja ditjini parkulani jiritjinanto.
47і проповідуватись в імя Його покаянню і відпущенню гріхів між усїма народами, почавши від Єрусалиму.
47Ngangau tanali talani nunkanani madlentjandru karitjina ja madlentji kalingana kanani warupotuni kaukaubananto ja Jerusalemingu woninanto.
48Ви ж сьвідки сього.
48Jura jenia pratjanandru morlalu kuranietja nganai.
49І ось я посилаю обітуваннє Отця мого на вас; ви ж сидїть у городї Єрусалимі, поки одягнетесь силою звиш.
49Ja mai, ngato jurangu Ngaperaia ngakanaia talpada‐kanila jinpala nganai; Jerusalem ngurani ngamanau, jura ngurula mirindru widmaterilalu.“
50І вивів їх геть аж до Витаниї, і, знявши руки свої, благословив їх.
50Ngadani Nulu tanana Bethaniaia dunkalkana wonti, ja Nau mara ngutaterina wonti, ja Nulu tanana ngurungutana wonti.
51І сталось, як благословляв їх, одступив од них і вознїс ся на небо.
51Ja jendranguta Nulu tanana matja ngurungutana, Nau tanangundru danina wonti ja pariwilpaia tarana wonti.
52Вони ж, поклонившись Йому, вернулись у Єрусалим, з радощами великими;
52Ja tanali nunkangu matja pantjaterkana ngatjina, tana Jerusalemia tikana kurana wonti mankinali.
53і пробували раз у раз у церкві, хвалячи й благословлячи Бога. Амінь.
53Ja tana milingeru Godaia pungani ngamana wonti, ja Goda jurakokana wonti ja ngatjina wonti.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.