Луки 1
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Reina-Valera 1909
1Яко ж бо многі заходились споряджувати повість про добре знані нам речі,
1HABIENDO muchos tentado á poner en orden la historia de las cosas que entre nosotros han sido ciertísimas,
2як передали нам ті, що з почину були самовидцями й слугами слова;
2Como nos lo enseñaron los que desde el principio lo vieron por sus ojos, y fueron ministros de la palabra;
3то здалось і менї гаразд, довідавшись од почину про все пильно, поряду тобі написати, високоповажний Теофиле,
3Me ha parecido también á mí , después de haber entendido todas las cosas desde el principio con diligencia, escribírtelas por orden, oh muy buen Teófilo,
4щоб знав певноту того, чого тебе навчено.
4Para que conozcas la verdad de las cosas en las cuales has sido enseñado.
5Був за Ірода, царя Юдейського, один сьвященик, на ймя Захарія, з черги Авиїної, а жінка його з дочок Ааронових, а ймя її Єлисавета.
5HUBO en los días de Herodes, rey de Judea, un sacerdote llamado Zacarías, de la suerte de Abías; y su mujer, de las hijas de Aarón, llamada Elisabet.
6Були ж праведні обоє перед Богом, ходячи у всїх заповідях та наказах Господнїх безпорочні.
6Y eran ambos justos delante de Dios, andando sin reprensión en todos los mandamientos y estatutos del Señor.
7І не було в них дитини: бо Єлисавета була неплідна, й обоє постарілись у днях своїх.
7Y no tenían hijo, porque Elisabet era estéril, y ambos eran avanzados en días.
8Стало ся ж, як служив він порядком черги своєї перед Богом,
8Y aconteció que ejerciendo Zacarías el sacerdocio delante de Dios por el orden de su vez,
9то, звичаєм сьвященства, довелось йому кадити, увійшовши в церкву Господню.
9Conforme á la costumbre del sacerdocio, salió en suerte á poner el incienso, entrando en el templo del Señor.
10А все множество народу молилось ізнадвору під час кадження.
10Y toda la multitud del pueblo estaba fuera orando á la hora del incienso.
11Явив ся ж йому ангел Господень, стоячи правобіч жертівнї кадильної.
11Y se le apareció el ángel del Señor puesto en pie á la derecha del altar del incienso.
12І вжахнув ся Захарія побачивши, і страх обняв його.
12Y se turbó Zacarías viéndo le , y cayó temor sobre él.
13Рече ж до него ангел: Не лякай ся, Захаріє: бо вислухана молитва твоя, і жінка твоя Єлисавета вродить сина тобі, й даси ймя йому Йоан.
13Mas el ángel le dijo: Zacarías, no temas; porque tu oración ha sido oída, y tu mujer Elisabet te parirá un hijo, y llamarás su nombre Juan.
14І буде радість тобі й веселість; і многі різдвом його радувати муть ся.
14Y tendrás gozo y alegría, y muchos se gozarán de su nacimiento.
15Буде бо великий перед Господем, і вина нї міцного напитку не пити ме; й Духом сьвятим сповнить ся ще з утроби матери своєї.
15Porque será grande delante de Dios, y no beberá vino ni sidra; y será lleno del Espíritu Santo, aun desde el seno de su madre.
16І многих синів Ізраїлевих наверне до Господа Бога їх.
16Y á muchos de los hijos de Israel convertirá al Señor Dios de ellos.
17І йти ме він перед Ним духом і силою Ілиї, щоб навернути серця батьків до дїтей, і неслухняних до мудрости праведних, приготовити Господеві людей готових.
17Porque él irá delante de él con el espíritu y virtud de Elías, para convertir los corazones de los padres á los hijos, y los rebeldes á la prudencia de los justos, para aparejar al Señor un pueblo apercibido.
18І рече Захарія до ангела: По чім же знати му се? я бо старий, і жінка моя ізстарілась у днях своїх.
18Y dijo Zacarías al ángel: ¿En qué conoceré esto? porque yo soy viejo, y mi mujer avanzada en días.
19І озвавшись ангел, рече йому: Я Гавриїл, що стою перед Господем; і послано мене промовити до тебе та сповістити тебе про се.
19Y respondiendo el ángel le dijo: Yo soy Gabriel, que estoy delante de Dios; y soy enviado á hablarte, y á darte estas buenas nuevas.
20І ось замовкнеш і не зможеш говорити, аж по день, коли станеть ся се, за те що не поняв віри словам моїм, котрі справдять ся пори своєї.
20Y he aquí estarás mudo y no podrás hablar, hasta el día que esto sea hecho, por cuanto no creíste á mis palabras, las cuales se cumplirán á su tiempo.
21І ждав народ Захарії, і дивував ся, що барить ся він у церкві.
21Y el pueblo estaba esperando á Zacarías, y se maravillaban de que él se detuviese en el templo.
22Вийшовши ж він, не зміг промовити до них; і постерегли вони, що видїннє бачив у церкві; бо він кивав до них, і зоставсь нїмий.
22Y saliendo, no les podía hablar: y entendieron que había visto visión en el templo: y él les hablaba por señas, y quedó mudo.
23І сталось, як сповнились днї служення його, пійшов до господи своєї.
23Y fué, que cumplidos los días de su oficio, se vino á su casa.
24Після ж тих днїв зачала Єлисавета, жінка його, й таїлась пять місяцїв, говорячи:
24Y después de aquellos días concibió su mujer Elisabet, y se encubrió por cinco meses, diciendo:
25Що так менї дав Господь у ті днї, як зглянув ся, зняти з мене докір між людьми.
25Porque el Señor me ha hecho así en los días en que miró para quitar mi afrenta entre los hombres.
26Місяця ж шестого післав Бог ангела Гавриїла в город Галилейський, званий Назарет,
26Y al sexto mes, el ángel Gabriel fué enviado de Dios á una ciudad de Galilea, llamada Nazaret,
27до дїви, зарученої чоловікові, на ймя Йосифові, з дому Давидового; а ймя дїви Мария.
27A una virgen desposada con un varón que se llamaba José, de la casa de David: y el nombre de la virgen era María.
28І прийшовши ангел до неї, рече: Радуй ся, благодатная, Господь з тобою; благословенна єси між женами.
28Y entrando el ángel á donde estaba, dijo, ¡Salve, muy favorecida! el Señor es contigo: bendita tú entre las mujeres.
29Вона ж, побачивши його, вжахнулась словами його, та й подумала, що б се було за витаннє таке.
29Mas ella, cuando le vió, se turbó de sus palabras, y pensaba qué salutación fuese ésta.
30І рече ангел їй: Не лякай ся, Мариє: знайшла бо єси ласку в Бога.
30Entonces el ángel le dijo: María, no temas, porque has hallado gracia cerca de Dios.
31І ось зачнеш ти в утробі твоїй, і вродиш Сина, й наречеш імя Йому Ісус.
31Y he aquí, concebirás en tu seno, y parirás un hijo, y llamarás su nombre JESUS.
32Сей буде великий, і Сином Вишнього звати меть ся, і дасть Йому Господь Бог престол Давида, отця Його:
32Este será grande, y será llamado Hijo del Altísimo: y le dará el Señor Dios el trono de David su padre:
33і царювати ме Він над домом Якововим по віки, й царству Його не буде кінця.
33Y reinará en la casa de Jacob por siempre; y de su reino no habrá fin.
34Рече ж Мария до ангела: Як буде се, коли чоловіка не знаю?
34Entonces María dijo al ángel: ¿Cómo será esto? porque no conozco varón.
35І озвавшись ангел, рече їй: Дух сьвятий найде на тебе, й сила Вишнього отїнить тебе; тим і, що вродить ся сьвяте, звати меть ся Сином Божим.
35Y respondiendo el ángel le dijo: El Espíritu Santo vendrá sobre ti, y la virtud del Altísimo te hará sombra; por lo cual también lo Santo que nacerá, será llamado Hijo de Dios.
36І ось Єлисавета, родичка твоя, вона також зачала сина в старостї своїй, і се шестий місяць їй, званій неплідною.
36Y he aquí, Elisabet tu parienta, también ella ha concebido hijo en su vejez; y este es el sexto mes á ella que es llamada la estéril:
37Бо не буде неможливе у Бога всяке слово.
37Porque ninguna cosa es imposible para Dios.
38Рече ж Мария: Се рабиня Господня: нехай станеть ся менї по слову твоєму. І пійшов від неї ангел.
38Entonces María dijo: He aquí la sierva del Señor; hágase á mí conforme á tu palabra. Y el ángel partió de ella.
39Уставши ж Мария тими днями, пійшла швидко в підгіррє, у город Юдин;
39En aquellos días levantándose María, fué á la montaña con priesa, á una ciudad de Judá;
40і ввійшла в господу Захаріїну, і виталась із Єлисаветою.
40Y entró en casa de Zacarías, y saludó á Elisabet.
41І сталось, як почула Єлисавета витаннє Мариїне, кинулась дитина в утробі її; і сповнилась Єлисавета Духом сьвятим,
41Y aconteció, que como oyó Elisabet la salutación de María, la criatura saltó en su vientre; y Elisabet fué llena del Espíritu Santo,
42і промовила голосом великим, і рече: Благословенна єси між женами, й благословенний плід утроби твоєї.
42Y exclamó á gran voz, y dijo: Bendita tú entre las mujeres, y bendito el fruto de tu vientre.
43І звідкіля менї се, що прийшла мати Господа мого до мене?
43¿Y de dónde esto á mí, que la madre de mi Señor venga á mí?
44Ось бо, як дійшов голос витання твого до ушей моїх, кинулась з радости дитина в утробі моїй.
44Porque he aquí, como llegó la voz de tu salutación á mis oídos, la criatura saltó de alegría en mi vientre.
45І благословенна, що увірувала, бо сповнить ся, що сказано їй від Господа.
45Y bienaventurada la que creyó, porque se cumplirán las cosas que le fueron dichas de parte del Señor.
46І рече Мария: Величає душа моя Господа,
46Entonces María dijo: engrandece mi alma al Señor;
47і зрадував ся дух мій у Бозї Спасї моїм,
47Y mi espíritu se alegró en Dios mi Salvador.
48що споглянув на смиреннє слуги своєї: ось бо від нинї блаженною звати муть мене всї роди:
48Porque ha mirado á la bajeza de su criada; porque he aquí, desde ahora me dirán bienaventurada todas las generaciones.
49бо зробив менї велике Сильний; і сьвяте імя Його.
49Porque me ha hecho grandes cosas el Poderoso; y santo es su nombre.
50І милость Його від роду до роду на боячих ся Його.
50Y su misericordia de generación á generación á los que le temen.
51Зробив силу рукою своєю; розсипав гордих у думках сердець їх;
51Hizo valentía con su brazo: esparció los soberbios del pensamiento de su corazón.
52поскидав потужних з престолів, і підняв угору смиренних;
52Quitó los poderosos de los tronos, y levantó á los humildes.
53голодних сповнив добром, а багатих одіслав упорожнї;
53A los hambrientos hinchió de bienes; y á los ricos envió vacíos.
54прийняв Ізраїля, слугу свого, на спомин милости,
54Recibió á Israel su siervo, acordándose de la misericordia,
55(як промовив до батьків наших) Авраамові й насїнню його по віки.
55Como habló á nuestros padres á Abraham y á su simiente para siempre.
56Пробувала ж Мария з нею місяцїв зо три, та й вернулась до домівки своєї.
56Y se quedó María con ella como tres meses: después se volvió á su casa.
57Єлисаветї ж сповнив ся час родити, й вродила вона сина.
57Y á Elisabet se le cumplió el tiempo de parir, y parió un hijo.
58І чули сусїде її і родина її, що Господь показав велику милость свою до неї, і радувались із нею.
58Y oyeron los vecinos y los parientes que Dios había hecho con ella grande misericordia, y se alegraron con ella.
59І сталось, восьмого дня прийшли обрізати хлопятко, і хотїли назвати його ймям батька його, Захарією.
59Y aconteció, que al octavo día vinieron para circuncidar al niño; y le llamaban del nombre de su padre, Zacarías.
60І озвавшись мати його, каже: Нї, а нехай назветь ся Йоаном.
60Y respondiendo su madre, dijo: No; sino Juan será llamado.
61І казали до неї: Що нїкого нема в родинї твоїй, щоб звав ся імям сим.
61Y le dijeron: ¿Por qué? nadie hay en tu parentela que se llame de este nombre.
62Кивали ж батькові його, як схотїв би назвати його.
62Y hablaron por señas á su padre, cómo le quería llamar.
63І, попросивши таблицї, написав слова: Йоан буде ймя йому. І дивувались усї.
63Y demandando la tablilla, escribió, diciendo: Juan es su nombre. Y todos se maravillaron.
64Відкрили ся ж уста його зараз, і язик його, й заговорив, прославляючи Бога.
64Y luego fué abierta su boca y su lengua, y habló bendiciendo á Dios.
65І був на всїх страх, що жили кругом них; і по всьому підгіррю Юдейському пронеслись усї слова ті.
65Y fué un temor sobre todos los vecinos de ellos; y en todas las montañas de Judea fueron divulgadas todas estas cosas.
66І положили всї, хто чув, у серцї своїм, кажучи: Що ж то за дитина се буде! І рука Господня була з ним.
66Y todos los que las oían, las conservaban en su corazón, diciendo: ¿Quién será este niño? Y la mano del Señor estaba con él.
67І Захарія, батько його, сповнив ся Духом сьвятим, і прорік, глаголючи:
67Y Zacarías su padre fué lleno de Espíritu Santo, y profetizó, diciendo:
68Благословен Господь Бог Ізраїлїв, що одвідав і зробив ізбавленнє народові своєму,
68Bendito el Señor Dios de Israel, que ha visitado y hecho redención á su pueblo,
69і підняв ріг спасення нам у дому Давида, слуги свого,
69Y nos alzó un cuerno de salvación en la casa de David su siervo,
70(як промовляв устами сьвятих од віку пророків своїх,)
70Como habló por boca de sus santos profetas que fueron desde el principio:
71спасеннє од ворогів наших і з руки всїх ненавидників наших,
71Salvación de nuestros enemigos, y de mano de todos los que nos aborrecieron;
72щоб зробити милость отцям нашим, і спогадати завіт свій сьвятий,
72Para hacer misericordia con nuestros padres, y acordándose de su santo pacto;
73клятьбу, що кляв ся перед Авраамом, отцем нашим,
73Del juramento que juró á Abraham nuestro padre, que nos había de dar,
74та що дасть нам без страху, з рук ворогів наших визволившись,
74Que sin temor librados de nuestros enemigos, le serviríamos
75служити Йому в сьвятостї та праведностї перед Ним, по всї днї життя нашого.
75En santidad y en justicia delante de él, todos los días nuestros.
76А ти, дитино, пророком Вишнього звати меш ся: ходити меш бо перед лицем Господнїм, готовити дороги Його;
76Y tú, niño, profeta del Altísimo serás llamado; porque irás ante la faz del Señor, para aparejar sus caminos;
77щоб давати знаннє спасення народові Його в оставленню гріхів їх,
77Dando conocimiento de salud á su pueblo, para remisión de sus pecados,
78по благій милостї Бога нашого, в котрій одвідав нас Схід з висоти,
78Por las entrañas de misericordia de nuestro Dios, con que nos visitó de lo alto el Oriente,
79щоб засияв сидячим у темряві і тїнї смертнїй, щоб направити ноги наші на дорогу впокою.
79Para dar luz á los que habitan en tinieblas y en sombra de muerte; para encaminar nuestros pies por camino de paz.
80Хлопятко ж росло та міцнїло духом, і пробувало в пустинї аж до дня явлення свого перед Ізраїлем.
80Y el niño crecía, y se fortalecía en espíritu: y estuvo en los desiertos hasta el día que se mostró á Israel.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.