Якова 1
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Reina-Valera 1909
1Яков, слуга Божий і Господа Ісуса Христа, дванайцяти родам, що розсїяні: Витайте.
1JACOBO, siervo de Dios y del Señor Jesucristo, á las doce tribus que están esparcidas, salud.
2Усяку радість майте, браттє моє, коли впадаєте в різні спокуси,
2Hermanos míos, tened por sumo gozo cuando cayereis en diversas tentaciones;
3знаючи, що доказ вашої віри робить терпіннє;
3Sabiendo que la prueba de vuestra fe obra paciencia.
4терпіннє ж нехай має звершене дїло, щоб ви були звершені і повні, нї в чому не маючи недостатку.
4Mas tenga la paciencia perfecta su obra, para que seáis perfectos y cabales, sin faltar en alguna cosa.
5Коли ж у кого з вас недостає премудрости, нехай просить у Бога, котрий дає всїм щедро та й не осоромлює, то й дасть ся йому.
5Y si alguno de vosotros tiene falta de sabiduría, demándela á Dios, el cual da á todos abundantemente, y no zahiere; y le será dada.
6Нехай же просить вірою, нїчого не сумнячись; хто бо сумнить ся, той подобен филї морській, котру вітер жене та й розбиває.
6Pero pida en fe, no dudando nada: porque el que duda es semejante á la onda de la mar, que es movida del viento, y echada de una parte á otra.
7Нехай бо не думає такий чоловік, що прийме що від Бога.
7No piense pues el tal hombre que recibirá ninguna cosa del Señor.
8Чоловік двоєдушний не статечний у всїх дорогах своїх.
8El hombre de doblado ánimo es inconstante en todos sus caminos.
9Нехай же хвалить ся брат смиренний висотою своєю,
9El hermano que es de baja suerte, gloríese en su alteza:
10а багатий смиреннєм своїм; бо він, як травяний цьвіт, перейде.
10Mas el que es rico, en su bajeza; porque él se pasará como la flor de la hierba.
11Зійшло бо сонце із спекою, і висушило траву, і цьвіт її опав, і краса лиця її зникла; так і багатий в дорогах своїх зівяне.
11Porque salido el sol con ardor, la hierba se secó, y su flor se cayó, y pereció su hermosa apariencia: así también se marchitará el rico en todos sus caminos.
12Блажен чоловік, що витерпить спокусу; тим що, будучи вірний, прийме вінець життя, що обіцяв Бог тим, що люблять Його.
12Bienaventurado el varón que sufre la tentación; porque cuando fuere probado, recibirá la corona de vida, que Dios ha prometido á los que le aman.
13Нїхто ж у спокусї нехай не каже: Що Бог мене спокушує; Бог бо не спокушуєть ся лихим, і не спокушує сам нїкого.
13Cuando alguno es tentado, no diga que es tentado de Dios: porque Dios no puede ser tentado de los malos, ni él tienta á alguno:
14Кожен же спокушуєть ся, надившись і лестившись похоттю своєю.
14Sino que cada uno es tentado, cuando de su propia concupiscencia es atraído, y cebado.
15Потім похоть, зачавши, роджає гріх, гріх же зроблений роджає смерть.
15Y la concupiscencia, después que ha concebido, pare el pecado: y el pecado, siendo cumplido, engendra muerte.
16Не заблуджуйтесь, браттє моє любе.
16Amados hermanos míos, no erréis.
17Усяке добре даяннє і всякий звершений дар з висоти сходить, од Отця сьвітла, в котрого нема переміни анї тїни зміни.
17Toda buena dádiva y todo don perfecto es de lo alto, que desciende del Padre de las luces, en el cual no hay mudanza, ni sombra de variación.
18Схотїв бо, то й породив нас словом правди, щоб бути нам якимсь почином творива Його.
18El, de su voluntad nos ha engendrado por la palabra de verdad, para que seamos primicias de sus criaturas.
19Тим же, браттє моє любе, нехай буде всякий чоловік скорий на слуханнє, і нескорий на слова, нескорий на гнїв.
19Por esto, mis amados hermanos, todo hombre sea pronto para oir, tardío para hablar, tardío para airarse:
20Гнїв бо чоловіка правди Божої не чинить.
20Porque la ira del hombre no obra la justicia de Dios.
21Задля того відкинувши всяку погань і останок зла, прийміть у лагідности посаджене слово, що може спасти душі ваші.
21Por lo cual, dejando toda inmundicia y superfluidad de malicia, recibid con mansedumbre la palabra ingerida, la cual puede hacer salvas vuestras almas.
22Будьте ж чинителями слова, а не тілько слухателями, обманюючи себе самих.
22Mas sed hacedores de la palabra, y no tan solamente oidores, engañándoos á vosotros mismos.
23Бо, коли хто слухатель слова, а не чинитель, той подобен чоловікові, що дивить ся на природне лице своє в зеркалї.
23Porque si alguno oye la palabra, y no la pone por obra, este tal es semejante al hombre que considera en un espejo su rostro natural.
24Подививсь бо на себе, та й одійшов, та зараз і забув, який він був.
24Porque él se consideró á sí mismo, y se fué, y luego se olvidó qué tal era.
25Хто ж дивить ся в звершений закон свободи, та й пробуває в ньому, той не слухатель забуваючий, а чинитель дїла; такий буде щасливий у дїланню своїм.
25Mas el que hubiere mirado atentamente en la perfecta ley, que es la de la libertad, y perseverado en ella , no siendo oidor olvidadizo, sino hacedor de la obra, este tal será bienaventurado en su hecho.
26Коли хто думає, що він вірен між вами, не уздаючи язика свого, а обманюючи серце своє, у того марна віра.
26Si alguno piensa ser religioso entre vosotros, y no refrena su lengua, sino engañando su corazón, la religión del tal es vana.
27Ото бо віра чиста і неопоганена перед Богом і Отцем, щоб одвідувати сиріт і вдовиць у горю їх, і держати себе неопоганеним од сьвіта.
27La religión pura y sin mácula delante de Dios y Padre es esta: Visitar los huérfanos y las viudas en sus tribulaciones, y guardarse sin mancha de este mundo.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.