Луки 18
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Asang Khongca Bible (Eastern Khumi Chin, 2019)
1Сказав же й приповість їм про те, що треба по всяк час молитись, а не внивати,
1Kaminawk loe thazok ai ah lawkthuih han angaih, tiah nihcae khaeah patahhaih lok maeto a thuih pae;
2глаголючи: Один суддя був у якомусь городї, й Бога не бояв ся, і чоловіка не соромив ся.
2avang maeto ah Sithaw zii ai, kami mikhmai doeh khen ai lokcaekkung maeto oh:
3Вдовиця ж була одна у городї тім, і прийшла до него, кажучи: Помстись за мене над противником моїм.
3to avang thungah lamhmai maeto oh; lamhmai loe lokcaekkung khaeah caeh moe, Ka misa nuiah lu lak hanah lok na caek paeh, tiah tahmenhaih a hnik.
4І не хотїв довго, потім же каже в собі: Хоч і Бога не боюсь, і чоловіка не соромлюсь,
4Atue nasetto thungah maw loe anih mah lokcaek ai ah oh pae: toe hnukkhuem ah loe, Sithaw to ka zii ai, kami mikhmai doeh ka khen ai;
5то, що докучає менї вдова ся, помщусь за неї, щоб, без перестану ходячи, не докучала менї.
5toe hae lamhmai mah raihaih ang paek khing boeh pongah, lok takroek pae halat ue, to tih ai nahaeloe anih angzo khing ueloe, raihaih na paek moeng tih, tiah a poek, tiah a naa.
6Рече ж Господь: Слухайте, що суддя неправедний каже!
6Angraeng mah, Katoeng ai lokcaek kami ih lok to poek oh.
7Бог же чи не помстив ся б за вибраних своїх, що голосять до Него день і ніч, хоч довго терпить про них?
7Sithaw mah angmah khaeah qum thun lawkthui kami, a qoih ih kaminawk hanah lokcaek pae mak ai maw, nihcae to atue kasawkah angam taak duem tih maw?
8Глаголю вам, що помстить ся за них незабаром. Тільки ж Син чоловічий прийшовши, чи знайде віру на землї?
8Kang thuih o, anih loe nihcae han karangah lokcaek pae tih. Toe Kami Capa angzoh naah Anih mah long nuiah tanghaih hnu tang tih maw? tiah a naa.
9Сказав же й до инших, що вповали на себе, що вони праведні, та гордували другими, приповість сю:
9Anih mah angmacae toenghaih angoep, minawk khet patoek kaminawk khaeah hae patahhaih lok hae a thuih pae:
10Два чоловіки ввійшли в церкву помолитись: один Фарисей, а другий митник.
10kami hnik loe lawkthuih hanah tempul ah caeh hoi; maeto loe Farasi kami ah oh moe, kalah maeto loe tamut cong kami ah oh.
11Фарисей, ставши, так у собі молив ся: Боже, дякую Тобі, що я не такий, як инші люде, здирщики, неправедні, перелюбні, або як оцей митник.
11Farasi kami loe angdoet moe, Sithaw, kai loe minawk ih hmuen kalomh, kazae kaminawk, zu sava laep ah zaehaih sah kaminawk maw, to tih ai boeh loe hae ih tamut cong kami baktiah ka om ai pongah, anghoehaih lawk kang thuih.
12Я пощу два рази на тиждень, даю десятину з усього, що придбаю.
12Ni sarihto thungah buh vai hnetto ka zah, ka tawnh ih hmuen thung boih hoiah hato thungah maeto ka paek, tiah lawk a thuih.
13А митник, оддалеки ставши, не хотїв і очей до неба звести, а бив у груди себе, кажучи: Боже, милостивий будь менї грішному.
13Toe tamut cong kami loe kangthla ah angdoet moe, van bangah doeh khen ngam ai, angmah ih saoek to atumh moe, Angraeng, kami zae kai nuiah palungnathaih tawn raeh, tiah lawk a thuih.
14Глаголю вам: пійшов сей до дому свого оправданий більш, нїж той; бо кожен, хто несеть ся вгору, принизить ся; хто ж принижуєть ся, пійде вгору.
14Kang thuih o, Kalah kami pongah loe hae tamut cong kami mah ni toenghaih to hnuk, to pacoengah angmah im ah amlaem: mi kawbaktih doeh angmah hoi angmah amkoeh kami loe krah tathuk tih; toe mi tlim ah khosah kami loe pakoeh ah om tih, tiah a naa.
15Приносили ж Йому й дїтей, щоб до них приторкнувсь; бачивши ж ученики, заказували їм.
15Jesu suisak hanah nawktanawk anih khaeah angzoh o haih: toe a hnukbang kaminawk mah hnuk o naah, nihcae to zoeh o.
16Ісус же, покликавши їх, рече: Пустїть дїток приходити до мене й не боронїть їм; таких бо царство Боже.
16Toe Jesu mah nawktanawk to angmah khaeah kawk moe, Nawktanawk to kai khaeah angzo o sak ah, haek o hmah: Sithaw mah siangpahrang ah uk ih prae loe to baktih kami han ih ni oh.
17Істино глаголю вам: Хто не прийме царства Божого, як дитина, не ввійде в него.
17Loktang kang thuih o, Mi kawbaktih doeh Sithaw prae to nawkta ta baktiah talawk ai kami loe a thungah akun thai mak ai, tiah a naa.
18І питав Його один старшина, кажучи: Учителю благий, що робивши життє вічнє наслїджу.
18Ukkung maeto mah, Kahoih Patukkung, dungzan hinghaih qawktoep hanah timaw ka sak han? tiah dueng.
19Рече ж йому Ісус: Чого мене звеш благим? нїхто не благий, тільки один, Бог.
19Jesu mah anih khaeah, Tipongah Kahoih, tiah nang kawk loe? Sithaw, Maeto khue ai ah loe, mi doeh hoih ai.
20Заповідї знаєш: Не чини перелюбу, Не вбивай, Не кради, Не сьвідкуй криво, Поважай батька твого й матїр твою.
20Zu sava laep ah zaehaih sah hmah, Kami hum hmah, Paqu hmah, Hnukung amsawn ah om hmah, Nam no hoi nam pa saiqat ah, tiah kaom kaalok to na panoek to loe, tiah a naa.
21Він же каже: Се все хоронив я з малку мого.
21Anih mah, Hae hmuennawk loe nawkta nathuem hoiah ni ka pazui boih boeh, tiah a naa.
22Почувши ж се Ісус, рече йому: Ще одного тобі недостає: усе, що маєш, продай та й роздай убогим, і мати меш скарб на небі; та й приходь, ійди слїдом за мною.
22To lok to Jesu mah thaih naah, anih mah to kami khaeah, Maeto na ngai vop: na tawnh ih hmuennawk to zawh boih ah loe, kamtang kaminawk hanah paek ah, to tiah nahaeloe van prae ah tangqum na tawn tih: to pacoengah angzo ah loe, ka hnukah bangah, tiah a naa.
23Він же, почувши се, став вельми сумний, був бо дуже багатий.
23Anih loe angraeng parai pongah, to lok to a thaih naah, paroeai palungset.
24Побачивши ж його Ісус, що вельми сумний став, рече: Як тяжко багацтва маючи увійти в царство Боже!
24Anih palungset parai, tiah Jesu mah panoek naah, Angraeng kaminawk Sithaw mah siangpahrang ah uk ih prae thungah akun han kawkruk maw rai!
25Легше бо верблюдові кріз ушко голки пройти, нїж багатому в царство Боже ввійти.
25Angraeng kami van ah akun pongah loe, kaengkuu hrang phungvang khaw thungah akun han zoi kue, tiah a naa.
26Казали ж ті, що чули: То хто ж може спастись?
26To lok thaih kaminawk mah, To tih nahaeloe mi maw pahlong ah om thai tih? tiah thuih o.
27Він же рече: Неможливе у людей — можливе у Бога.
27Anih mah, Kami han angcoeng thai ai hmuen to Sithaw hoiah loe angcoeng thaih, tiah a naa.
28Каже ж Петр: Ось ми покинули все, та й пійшли слїдом за Тобою.
28Piter mah anih khaeah, Khenah, Kaicae loe hmuennawk ka caeh o taak boih moe, na hnukah ka bang o, tiah a naa.
29Він же рече їм: Істино, істино глаголю вам: Що нема нїкого, хто покинув господу, або родителїв, або братів, або жінку, або дїти задля царства Божого,
29Jesu mah nihcae khaeah, Loktang kang thuih o, Mi kawbaktih doeh Sithaw mah siangpahrang ah uk ih prae hanah imlawk maw, to tih ai boeh loe amno ampa maw, to tih ai boeh loe nawkamya maw, to tih ai boeh loe a zu maw, to tih ai boeh loe a caanawk maw caehtaak kami loe,
30та й не приняв багато більше часу сього, а в віку будучому життє вічнє.
30vaihi dung roe ah paroeai hmuennawk to hnu ai ah om mak ai, angzo han koi adung ah doeh dungzan hinghaih to hnu tih, tiah a naa.
31Узявши ж дванайцятьох, рече до них: Оце йдемо в Єрусалим, і станеть ся все, що написано через пророків, Синові чоловічому.
31Anih loe kami hatlai hnettonawk to angma khaeah hoih moe, nihcae khaeah, Khenah, Tahmaanawk mah tarik ih kami Capa kawng to akoep boih thai han ih ni, Jerusalem ah a caeh o.
32Буде бо виданий поганам, і насьміхати муть ся з Него, й зневажати муть Його, й плювати муть на Него,
32Anih to Gentelnawk khaeah paek o tih, pahnui o thuih tih, pacaekthlaek o ueloe, tamtui hoiah pathoih o tih:
33і бивши убють Його; а третього дня воскресне.
33nihcae mah anih to bop o ueloe, hum o tih: toe anih loe ni thumto naah angthawk let tih, tiah a naa.
34А вони нїчого того не зрозуміли; й було слово се закрите від них, і не розуміли глаголаного.
34Nihcae mah hae loknawk hae thaih o kop ai: hae thuihaih lok loe nihcae han lok tamqu ah oh pongah, tih lok maw a thuih, tito nihcae mah panoek o ai.
35Стало ся ж, як наближав ся до Єрихона, один слїпий сидїв при дорозї просячи;
35Jeriko vangpui a phak tom naah, mikmaeng maeto loe lam taengah anghnut moe, ban patueng:
36чувши ж, що народ йде мимо, спитав, що б се було.
36paroeai kaminawk lamcaehhaih atuen to anih mah thaih naah, tih tuen maw tiah minawk khaeah a dueng.
37Сказали ж йому, що Ісус Назарянин іде мимо.
37Kaminawk mah anih khaeah, Nazareth Jesu angzoh, tiah thuih pae o.
38І покликнув, кажучи: Ісусе, сину Давидів, помилуй мене.
38Anih mah, nang David Capa, Jesu, ka nuiah palungnathaih tawn raeh, tiah a naa.
39А ті, що йшли попереду, сварили на него, щоб мовчав; він же ще більш кричав: Сину Давидів, помилуй мене.
39Jesu hmaa ah caeh kaminawk mah anih khaeah, Om duem ah, tiah a naa o: toe anih mah, nang David capa, ka nuiah palungnathaih tawn raeh, tiah a hang aep.
40Ставши ж Ісус, звелїв його привести до себе; як же наближив ся він, спитав його,
40Jesu loe angdoet moe, to kami to anih khaeah hoih hanah lok a paek: to kami Jesu khae phak naah loe, Jesu mah anih khaeah,
41глаголючи: Що хочеш, щоб зробив тобі? Він же каже: Господи, щоб прозрів.
41nang hanah timaw saksak na koeh? tiah a dueng. Anih mah, Angraeng, mik amtueng han ka koeh, tiah a naa.
42А Ісус рече йому: Прозри: віра твоя спасла тебе.
42Jesu mah anih khaeah, Na mik amtueng lai ah, na tanghaih mah ang hoihsak boeh, tiah a naa.
43І зараз прозрів, та й пійшов слїдом за Ним, прославляючи Бога; і ввесь народ, побачивши се, оддав хвалу Богові.
43To naah a mik to amtueng pae roep, to pacoengah Jesu hnukah bang moe, Sithaw to pakoeh: kaminawk boih mah, to hmuen to hnuk o naah, Sithaw to saphaw o.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.