Луки 18
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Bíblia Portuguesa Mundial (Brazilian Portuguese)
1Сказав же й приповість їм про те, що треба по всяк час молитись, а не внивати,
1Ele também lhes contou uma parábola para mostrar que deviam orar sempre e não desanimar,
2глаголючи: Один суддя був у якомусь городї, й Бога не бояв ся, і чоловіка не соромив ся.
2dizendo: “Havia em certa cidade um juiz que não temia a Deus, nem respeitava os homens.
3Вдовиця ж була одна у городї тім, і прийшла до него, кажучи: Помстись за мене над противником моїм.
3Havia naquela cidade uma viúva, e ela frequentemente vinha a ele, dizendo: ‘Defende-me do meu adversário!’
4І не хотїв довго, потім же каже в собі: Хоч і Бога не боюсь, і чоловіка не соромлюсь,
4Por algum tempo ele não quis atendê-la; mas depois disse a si mesmo: ‘Embora eu não tema a Deus, nem respeite os homens,
5то, що докучає менї вдова ся, помщусь за неї, щоб, без перестану ходячи, не докучала менї.
5todavia, como esta viúva me incomoda, eu a defenderei, para que ela não me esgote com suas vindas contínuas.’”
6Рече ж Господь: Слухайте, що суддя неправедний каже!
6O Senhor disse: “Ouçam o que diz o juiz injusto.
7Бог же чи не помстив ся б за вибраних своїх, що голосять до Него день і ніч, хоч довго терпить про них?
7Acaso Deus não fará justiça aos seus escolhidos, que clamam a ele de dia e de noite, embora seja paciente com eles?
8Глаголю вам, що помстить ся за них незабаром. Тільки ж Син чоловічий прийшовши, чи знайде віру на землї?
8Eu lhes digo que ele lhes fará justiça rapidamente. Contudo, quando o Filho do Homem vier, encontrará fé na terra?”
9Сказав же й до инших, що вповали на себе, що вони праведні, та гордували другими, приповість сю:
9Ele também contou esta parábola a alguns que confiavam em sua própria justiça e desprezavam todos os outros:
10Два чоловіки ввійшли в церкву помолитись: один Фарисей, а другий митник.
10“Dois homens subiram ao templo para orar; um era fariseu, e o outro, cobrador de impostos.
11Фарисей, ставши, так у собі молив ся: Боже, дякую Тобі, що я не такий, як инші люде, здирщики, неправедні, перелюбні, або як оцей митник.
11O fariseu, em pé, orava assim: ‘Deus, eu te agradeço porque não sou como os demais homens: extorsionários, injustos, adúlteros, ou mesmo como este cobrador de impostos.
12Я пощу два рази на тиждень, даю десятину з усього, що придбаю.
12Jejuo duas vezes por semana. Dou o dízimo de tudo o que ganho.’
13А митник, оддалеки ставши, не хотїв і очей до неба звести, а бив у груди себе, кажучи: Боже, милостивий будь менї грішному.
13Mas o cobrador de impostos, estando de longe, nem mesmo ousava levantar os olhos ao céu, mas batia no peito, dizendo: ‘Deus, sê misericordioso para comigo, um pecador!’
14Глаголю вам: пійшов сей до дому свого оправданий більш, нїж той; бо кожен, хто несеть ся вгору, принизить ся; хто ж принижуєть ся, пійде вгору.
14Eu lhes digo que este homem desceu para sua casa justificado, e não o outro; pois todo o que se exalta será humilhado, mas o que se humilha será exaltado.”
15Приносили ж Йому й дїтей, щоб до них приторкнувсь; бачивши ж ученики, заказували їм.
15Traziam-lhe também os seus bebês, para que ele os tocasse. Mas, quando os discípulos viram isso, os repreenderam.
16Ісус же, покликавши їх, рече: Пустїть дїток приходити до мене й не боронїть їм; таких бо царство Боже.
16Jesus os chamou, dizendo: “Deixem as criancinhas vir a mim, e não as impeçam, pois o Reino de Deus pertence aos que são semelhantes a elas.
17Істино глаголю вам: Хто не прийме царства Божого, як дитина, не ввійде в него.
17Em verdade lhes digo: quem não receber o Reino de Deus como uma criancinha de modo algum entrará nele.”
18І питав Його один старшина, кажучи: Учителю благий, що робивши життє вічнє наслїджу.
18Certo líder lhe perguntou, dizendo: “Bom Mestre, o que farei para herdar a vida eterna?”
19Рече ж йому Ісус: Чого мене звеш благим? нїхто не благий, тільки один, Бог.
19Jesus lhe perguntou: “Por que você me chama de bom? Ninguém é bom, exceto um: Deus.
20Заповідї знаєш: Не чини перелюбу, Не вбивай, Не кради, Не сьвідкуй криво, Поважай батька твого й матїр твою.
20Você conhece os mandamentos: ‘Não cometa adultério’, ‘Não mate’, ‘Não roube’, ‘Não dê falso testemunho’, ‘Honre seu pai e sua mãe’.”
21Він же каже: Се все хоронив я з малку мого.
21Ele disse: “Tenho guardado todas essas coisas desde a minha juventude.”
22Почувши ж се Ісус, рече йому: Ще одного тобі недостає: усе, що маєш, продай та й роздай убогим, і мати меш скарб на небі; та й приходь, ійди слїдом за мною.
22Quando Jesus ouviu essas coisas, disse-lhe: “Ainda lhe falta uma coisa. Venda tudo o que você tem e distribua aos pobres. Então você terá um tesouro no céu; depois venha e siga-me.”
23Він же, почувши се, став вельми сумний, був бо дуже багатий.
23Mas, quando ele ouviu essas coisas, ficou muito triste, pois era muito rico.
24Побачивши ж його Ісус, що вельми сумний став, рече: Як тяжко багацтва маючи увійти в царство Боже!
24Jesus, vendo que ele ficou muito triste, disse: “Como é difícil para os que têm riquezas entrar no Reino de Deus!
25Легше бо верблюдові кріз ушко голки пройти, нїж багатому в царство Боже ввійти.
25Pois é mais fácil um camelo passar pelo olho de uma agulha do que um rico entrar no Reino de Deus.”
26Казали ж ті, що чули: То хто ж може спастись?
26Os que ouviram isso disseram: “Então, quem pode ser salvo?”
27Він же рече: Неможливе у людей — можливе у Бога.
27Mas ele disse: “As coisas que são impossíveis para os homens são possíveis para Deus.”
28Каже ж Петр: Ось ми покинули все, та й пійшли слїдом за Тобою.
28Pedro disse: “Veja, nós deixamos tudo e te seguimos.”
29Він же рече їм: Істино, істино глаголю вам: Що нема нїкого, хто покинув господу, або родителїв, або братів, або жінку, або дїти задля царства Божого,
29Ele lhes disse: “Em verdade lhes digo: não há ninguém que tenha deixado casa, esposa, irmãos, pais ou filhos por causa do Reino de Deus,
30та й не приняв багато більше часу сього, а в віку будучому життє вічнє.
30que não receba muitas vezes mais neste tempo, e no mundo vindouro, a vida eterna.”
31Узявши ж дванайцятьох, рече до них: Оце йдемо в Єрусалим, і станеть ся все, що написано через пророків, Синові чоловічому.
31Ele chamou os doze à parte e lhes disse: “Eis que estamos subindo para Jerusalém, e todas as coisas que estão escritas pelos profetas a respeito do Filho do Homem se cumprirão.
32Буде бо виданий поганам, і насьміхати муть ся з Него, й зневажати муть Його, й плювати муть на Него,
32Pois ele será entregue aos gentios, será zombado, tratado vergonhosamente e cuspido.
33і бивши убють Його; а третього дня воскресне.
33Eles o açoitarão e o matarão. No terceiro dia, ele ressuscitará.”
34А вони нїчого того не зрозуміли; й було слово се закрите від них, і не розуміли глаголаного.
34Eles não entenderam nada dessas coisas. Isso lhes estava oculto, e eles não compreendiam o que era dito.
35Стало ся ж, як наближав ся до Єрихона, один слїпий сидїв при дорозї просячи;
35Ao aproximar-se ele de Jericó, um certo cego estava sentado à beira do caminho, mendigando.
36чувши ж, що народ йде мимо, спитав, що б се було.
36Ouvindo uma multidão passar, ele perguntou o que significava aquilo.
37Сказали ж йому, що Ісус Назарянин іде мимо.
37Disseram-lhe que Jesus de Nazaré estava passando.
38І покликнув, кажучи: Ісусе, сину Давидів, помилуй мене.
38Ele clamou: “Jesus, Filho de Davi, tem misericórdia de mim!”
39А ті, що йшли попереду, сварили на него, щоб мовчав; він же ще більш кричав: Сину Давидів, помилуй мене.
39Os que iam à frente o repreenderam, para que ficasse quieto; mas ele clamava ainda mais: “Filho de Davi, tem misericórdia de mim!”
40Ставши ж Ісус, звелїв його привести до себе; як же наближив ся він, спитав його,
40Parando, Jesus ordenou que o trouxessem a ele. Quando ele chegou perto, perguntou-lhe:
41глаголючи: Що хочеш, щоб зробив тобі? Він же каже: Господи, щоб прозрів.
41“O que você quer que eu lhe faça?” Ele disse: “Senhor, que eu possa ver novamente.”
42А Ісус рече йому: Прозри: віра твоя спасла тебе.
42Jesus lhe disse: “Volte a enxergar. A sua fé o curou.”
43І зараз прозрів, та й пійшов слїдом за Ним, прославляючи Бога; і ввесь народ, побачивши се, оддав хвалу Богові.
43Imediatamente ele recuperou a visão e o seguiu, glorificando a Deus. Todo o povo, quando viu isso, louvou a Deus.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.