1 Царів 1
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Bíblia Portuguesa Mundial (Brazilian Portuguese)
1Як же Давид зостарівся, й вбивсь у високі лїта, так, було, нїяк не загріється, хоч його й у ковдри загортають.
1Ora, o rei Davi estava velho e de idade avançada; cobriam-no com roupas, mas ele não conseguia se aquecer.
2І кажуть йому слуги його: Нехай би пошукали добродїєві нашому цареві молоду дївчину; нехай би вона царя доглядала й услуговувала йому, й лежала на його лонї, й буде тепло нашому добродїєві, цареві.
2Portanto, seus servos lhe disseram: “Que se busque uma jovem virgem para o meu senhor, o rei. Que ela fique diante do rei e cuide dele; e que ela se deite em seus braços, para que o meu senhor, o rei, possa se aquecer.”
3І шукали вони по всьому займищу Ізрайлевому що найкрасчої дївчини, та й знайшли Абисагу з Сунаму, та й привели її до царя.
3Então, buscaram uma jovem bonita por todos os territórios de Israel, encontraram Abisague, a sunamita, e a trouxeram ao rei.
4І була вона гарна-прегарна дївчина, й ходила за царем і вслуговувала йому, але царь не пригортавсь до неї.
4A jovem era muito bonita; ela cuidava do rei e o servia, mas o rei não a conheceu intimamente.
5Аж ось Адонїя, син Аггитин, розгордївшись, почав говорити: Я буду царем! От і завів собі колесницї й конї й пятьдесять чоловіка, що поперед ним бігали.
5Então Adonias, filho de Hagite, exaltou a si mesmo, dizendo: “Eu serei rei.” E preparou para si carros e cavaleiros, e cinquenta homens para correrem adiante dele.
6Батько ж (Давид) нїколи, поки жив, не картав його, питаючи: Про що ти се чиниш? А був він дуже гарний, та ще й уродивсь йому послї Абессалома.
6Seu pai nunca o havia contrariado em momento algum, dizendo: “Por que você fez isso?” Ele também era um homem de muito boa aparência, e havia nascido depois de Absalão.
7І був він у змові з Йоабом Саруєнком та з сьвященником Абіятаром, і тягли вони за Адонїєю.
7Ele consultou Joabe, filho de Zeruia, e o sacerdote Abiatar; e eles seguiram Adonias e o ajudaram.
8Та сьвященник Садок і Банея Йодаєнко й пророк Натан, і Семей й Рисій, а також хоробрі Давидові не накладали з Адонїєю.
8Mas o sacerdote Zadoque, Benaia, filho de Joiada, o profeta Natã, Simei, Rei e os valentes que pertenciam a Davi não estavam com Adonias.
9Позаколював раз Адонїя вівцї, корови й бички коло Зохелет-Каменя, що над криницею Рогель, і закликав до себе всїх братів своїх, синів царських, і всїх мужів Юдиних, що служили в царя;
9Adonias sacrificou ovelhas, bois e bezerros cevados junto à pedra de Zoelete, que fica perto de En-Rogel; e convidou todos os seus irmãos, os filhos do rei, e todos os homens de Judá, os servos do rei;
10Пророка ж Натана, Банею й тих хоробрих, та свого брата Соломона не запросив до себе.
10mas não convidou o profeta Natã, nem Benaia, nem os valentes, nem o seu irmão Salomão.
11Тодї сказав Натан до Бетсаби, матері Соломонової: Чи ти чула, що Адонїя, Аггитин син, озвав себе царем, а Давид, наш пан, про те й не знає?
11Então Natã falou a Bate-Seba, mãe de Salomão, dizendo: “Você não ouviu que Adonias, filho de Hagite, reina, e Davi, nosso senhor, não sabe disso?
12Оце ж я раджу тобі: рятуй життє твоє й життє сина твого Соломона.
12Agora, portanto, venha, por favor, deixe-me dar-lhe um conselho, para que você possa salvar a sua própria vida e a vida do seu filho Salomão.
13Ійди до царя Давида та й скажи йому: Чи не сам же ти, мій добродїю й царю, заприсяг служебцї твоїй, кажучи: Син твій Соломон буде царем послї мене, й він засяде на мойму престолї? Про що ж оце Адонїя окликав себе царем?
13Vá ao rei Davi e diga-lhe: ‘O senhor, meu rei, não jurou à sua serva, dizendo: “Certamente o seu filho Salomão reinará depois de mim, e ele se assentará no meu trono”? Por que, então, Adonias reina?’
14І оце, як ти ще розмовляти меш із царем, я ввійду за тобою та й доповню твої слова.
14Eis que, enquanto você ainda estiver lá falando com o rei, eu também entrarei depois de você e confirmarei as suas palavras.”
15І ввійшла Бетсаба до царя у спальню. Царь же був старезний, а Абисага з Сунаму вслуговувала цареві.
15Bate-Seba foi até o rei em seu quarto. O rei estava muito velho; e Abisague, a sunamita, estava servindo ao rei.
16І нахилилась Бетсаба й поклонилась цареві; а царь запитав: Що тобі треба?
16Bate-Seba inclinou-se e prestou reverência ao rei. O rei perguntou: “O que você deseja?”
17І відказала йому: Добродїю мій, царю! ти заприсяг служебцї твоїй перед Господом, Богом твоїм: Син твій Соломон буде царем після мене, й засяде на мойму престолї!
17Ela lhe respondeu: “Meu senhor, você jurou pelo SENHOR seu Deus à sua serva: ‘Certamente o seu filho Salomão reinará depois de mim, e ele se assentará no meu trono.’
18А ось Адонїя окликнув себе царем, а ти, добродїю мій й царю, про се й не знаєш.
18Agora, eis que Adonias reina; e você, meu senhor, o rei, não sabe disso.
19Він позаколював багацько волів, товстих биків й овець, та запросив усїх синів царських, і сьвященника Абіятаря та Йоаба, гетьмана, до себе; кметя ж твого Соломона не закликав.
19Ele sacrificou bois, bezerros cevados e ovelhas em abundância, e convidou todos os filhos do rei, o sacerdote Abiatar e Joabe, o comandante do exército; mas não convidou o seu servo Salomão.
20А на тебе, мій добродїю й царю, обернув тепер очі ввесь Ізраїль, щоб ти обявив їм, хто засяде після тебе, мій добродїю й царю, на твойму престолї?
20Quanto a você, meu senhor, o rei, os olhos de todo o Israel estão sobre você, para que lhes diga quem se assentará no trono do meu senhor, o rei, depois dele.
21Ато скоро спочине мій добродїй й царь коло батьків своїх, я й син мій Соломон стояти мем зрадниками тут.
21Caso contrário, acontecerá que, quando o meu senhor, o rei, descansar com os seus pais, eu e o meu filho Salomão seremos considerados criminosos.”
22Ще ж вона говорила до царя, як увійшов пророк Натан.
22Eis que, enquanto ela ainda falava com o rei, o profeta Natã entrou.
23І сказано цареві: Ось пророк Натан! І прийшов він перед царя і поклонився цареві лицем до землї.
23Anunciaram ao rei, dizendo: “Eis o profeta Natã!” Quando ele entrou na presença do rei, prostrou-se diante do rei com o rosto em terra.
24І промовив Натан: Мій добродїю й царю! чи се ти розпорядив: Адонїя має бути царем, і йому на мойму престолї седїти?
24Natã disse: “Meu senhor, ó rei, por acaso você disse: ‘Adonias reinará depois de mim, e ele se assentará no meu trono’?
25Бо він сьогоднї спустивсь і заколов множество волів, годованих бичків і овечок та й закликав царевичів, а до того військову старшину й сьвященника Абіятара; й вони оце трапезують і пють перед ним, викликуючи: Нехай живе царь Адонїя!
25Pois ele desceu hoje, e sacrificou bois, bezerros cevados e ovelhas em abundância, e convidou todos os filhos do rei, os comandantes do exército e o sacerdote Abiatar. Eis que eles estão comendo e bebendo diante dele, e dizendo: ‘Viva o rei Adonias!’
26Мене ж, твого слугу, да сьвященника Садока, Банею Йодаєнка, й раба твого Соломона не кликав.
26Mas ele não convidou a mim, o seu servo, nem ao sacerdote Zadoque, nem a Benaia, filho de Joiada, nem ao seu servo Salomão.
27Невже ж це сталось по наказу мого царя добродїя, й чому ти не сповістив кметя твого, хто після тебе, мій добродїю й царю, седїти ме на твойму престолї:
27Foi esta coisa feita pelo meu senhor, o rei, sem que você tenha revelado aos seus servos quem deveria se assentar no trono do meu senhor, o rei, depois dele?”
28І відказав царь Давид і рече: Кликнути Бетсабу! Як же ввійшла вона й стала перед царем,
28Então o rei Davi respondeu: “Chamem Bate-Seba para mim.” Ela entrou na presença do rei e ficou de pé diante dele.
29Поклявся царь і рече: Так певно, як живе Господь, що вирятовував мене з усякої біди,
29O rei fez um juramento e disse: “Tão certo como vive o SENHOR, que resgatou a minha alma de toda a adversidade,
30Як заприсяг я тобі перед Господом, Богом Ізрайлевим: син твій Соломон мусить після мене бути царем і йому седїти на престолї мойму намість мене. Се я й справджу сьогоднї.
30com toda a certeza, assim como eu jurei a você pelo SENHOR, o Deus de Israel, dizendo: ‘Certamente o seu filho Salomão reinará depois de mim, e ele se assentará no meu trono em meu lugar’; eu com toda a certeza farei isso hoje.”
31І вклонилась Бетсаба лицем до землї, упала перед царем та й промовила: Нехай добродїй мій, царь Давид, живе по всї віки!
31Então Bate-Seba inclinou-se com o rosto em terra, prestou reverência ao rei e disse: “Que o meu senhor, o rei Davi, viva para sempre!”
32І повелїв царь Давид: Кликнути до мене сьвященника Садока, пророка Натана й Банею Йодаєнка! Як же ввійшли вони перед царя,
32O rei Davi disse: “Chamem-me o sacerdote Zadoque, o profeta Natã e Benaia, filho de Joiada.” Eles vieram à presença do rei.
33Сказав їм царь: Возьміть слуг вашого пана з собою; потім посадїть сина мого Соломона на мого мула й везїть його в Гіон.
33O rei lhes disse: “Levem com vocês os servos do seu senhor, façam o meu filho Salomão montar na minha própria mula, e levem-no para baixo, a Giom.
34Нехай там помаже його сьвященник Садок і пророк Натан царем над Ізраїлем; тодї трубіть у трубу й викликуйте: Нехай живе царь Соломон!
34Que o sacerdote Zadoque e o profeta Natã o unjam ali como rei sobre Israel. Toquem a trombeta e digam: ‘Viva o rei Salomão!’
35Потім проведїть його сюди, нехай увійде й сяде на мойму престолї й нехай він буде царем намість мене: бо я призначив його, щоб він був князем над Ізраїлем і Юдою!
35Depois subam atrás dele, e ele virá e se assentará no meu trono; pois ele será rei em meu lugar. Eu o designei para ser governante sobre Israel e sobre Judá.”
36І відказав Банея Йодаєнко цареві й промовив: Аминь — так нехай скаже Господь, Бог пана мого, царя!
36Benaia, filho de Joiada, respondeu ao rei e disse: “Amém. Que o SENHOR, o Deus do meu senhor, o rei, assim o confirme.
37Як був Господь з моїм паном царем, нехай так буде й з Соломоном, і вчинить престол його ще висшим над престол мого пана, царя Давида.
37Assim como o SENHOR esteve com o meu senhor, o rei, que ele também esteja com Salomão, e torne o seu trono maior do que o trono do meu senhor, o rei Davi.”
38І пішли сьвященник Садок і пророк Натан і Банея Йодаєнко вкупі з хелетеями й фелетеями та й посадили Соломона на мула царевого Давидового й повели його в Гіон.
38Então o sacerdote Zadoque, o profeta Natã, Benaia, filho de Joiada, os quereteus e os peleteus desceram, fizeram Salomão montar na mula do rei Davi, e o levaram a Giom.
39І взяв сьвященник Садок олїйного рога з намету та й помазав Соломона. Тодї затрублено в трубу, й ввесь люд викликував: Нехай живе царь Соломон!
39O sacerdote Zadoque pegou o chifre de óleo da Tenda e ungiu Salomão. Eles tocaram a trombeta, e todo o povo gritou: “Viva o rei Salomão!”
40І йшов увесь народ позад його, й грали люде в сопілки й радувались, так що аж земля розсїдалась од їх крику.
40Todo o povo subiu atrás dele, tocando flautas e alegrando-se com grande alegria, de modo que a terra estremeceu com o som deles.
41І почув се Адонїя вкупі з запрошеними, саме коли скінчили трапезу. Почув також і Йоаб гук трубний та й каже: Що се за шум, що за гук у містї?
41Adonias e todos os convidados que estavam com ele ouviram isso quando terminavam de comer. Quando Joabe ouviu o som da trombeta, perguntou: “Por que há esse barulho de alvoroço na cidade?”
42Ще він говорив, як увійшов Йонатан, син сьвященника Абіятара. І сказав Адонїя: Увійди сюди, ти чоловік чесний й приносиш добру звістку.
42Enquanto ele ainda falava, eis que chegou Jônatas, filho do sacerdote Abiatar; e Adonias disse: “Entre, pois você é um homem de valor e traz boas notícias.”
43І відказав Йонатан Адонїї: Правда! наш добродїй, царь Давид, зробив Соломона царем.
43Jônatas respondeu a Adonias: “Com toda a certeza, o nosso senhor, o rei Davi, constituiu Salomão como rei.
44Царь післав з ним сьвященника Садока, пророка Натана, й Банею Йодаєнка з хелетеями й фелетеями, й посадили вони його на царського мула;
44O rei enviou com ele o sacerdote Zadoque, o profeta Natã, Benaia, filho de Joiada, os quereteus e os peleteus; e eles o fizeram montar na mula do rei.
45І помазали його сьвященник Садок і пророк Натан в Гіонї на царя; і пійшли звідти з веселими сьпівами, і зворушився ввесь город. Ось звідки галас, що ви чули.
45O sacerdote Zadoque e o profeta Natã o ungiram rei em Giom. De lá eles subiram se alegrando, de modo que a cidade está em alvoroço. Esse é o barulho que vocês ouviram.
46І Соломон засїв уже на царському престолї.
46Além disso, Salomão já está assentado no trono do reino.
47І царські слуги приходили поздоровляти нашого добродїя, царя Давида й промовляли: Нехай твій Бог зробить імя Соломонове ще поважнїйшим як імя твоє, й престол його висчим над престол твій! І вклонився царь на свойму ложі,
47E mais, os servos do rei vieram abençoar o nosso senhor, o rei Davi, dizendo: ‘Que o seu Deus torne o nome de Salomão melhor do que o seu nome, e torne o trono dele maior do que o seu trono’; e o rei se inclinou em sua cama.
48І сказав царь так: Благословен Господь, Бог Ізрайлїв, що сьогоднї так учинив, що один з моїх засїв на мойму престолї й мої очі се бачять!
48O rei também disse o seguinte: ‘Bendito seja o SENHOR, o Deus de Israel, que hoje concedeu que alguém se assentasse no meu trono, permitindo que os meus próprios olhos o vissem.’”
49І вжахнулись усї, що їх закликав був Адонїя, повставали та й порозходились, кожний в свій бік.
49Todos os convidados de Adonias ficaram com medo, levantaram-se e cada um seguiu o seu caminho.
50Адонїю ж обняв страх перед Соломоном; він встав та й ухопився за роги в жертівника.
50Adonias teve medo de Salomão; ele se levantou, foi e agarrou-se às pontas do altar.
51І переказано Соломонові: Адонїя з великого страху перед царем Соломоном ухопив за роги жертівника та й каже: Царь Соломон мусить попереду заприсягти, що не велить раба свого стратити.
51Informaram a Salomão: “Eis que Adonias teme o rei Salomão; pois, eis que ele está agarrado às pontas do altar, dizendo: ‘Que o rei Salomão me jure primeiro que não matará o seu servo à espada.’”
52І вирік Соломон присуд: Коли буде він себе показувати чоловіком чесним, то й волосина з його не впаде на землю; коли ж виявиться, що він чинить зло, мусить умерти.
52Salomão disse: “Se ele se mostrar um homem de valor, nem um só fio de seu cabelo cairá por terra; mas, se for achada maldade nele, ele morrerá.”
53От і взяли його посланцї царя Соломона від жертівника, а він, прийшовши, упав перед царем Соломоном ниць. І сказав йому Соломон: Ійди собі додому.
53Então o rei Salomão mandou mensageiros, e o desceram do altar. Ele veio e prostrou-se diante do rei Salomão; e Salomão lhe disse: “Vá para a sua casa.”
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.