1 Царів 20
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Bíblia Portuguesa Mundial (Brazilian Portuguese)
1Бенадад, царь Сирийський, зібрав усю військову силу свою; й з ним було трийцять і два князї з кіньми й колесницями; й пійшов, облїг Самарию й добував її.
1Ben-Hadade, rei da Síria, reuniu todo o seu exército; e havia trinta e dois reis com ele, com cavalos e carros de guerra. Ele subiu, cercou Samaria e lutou contra ela.
2І послав посли в город до Ахаба, царя Ізраїлського,
2Ele enviou mensageiros à cidade, a Acabe, rei de Israel, e lhe disse: “Assim diz Ben-Hadade:
3І повелїв сказати йому: Так говорить Бенадад: срібло твоє й золото твоє — воно моє, й твої молодицї й найлучші сини — мої.
3‘A sua prata e o seu ouro são meus. As suas mulheres e os seus filhos, os melhores, também são meus.’”
4І відповів царь Ізраїлський і сказав: Як кажеш, мій пане царю, я твій з усїм, що маю.
4O rei de Israel respondeu: “Que seja conforme a sua palavra, meu senhor, ó rei. Eu sou seu, e tudo o que tenho.”
5Посли прийшли однакже знов й казали: Так мовляє Бенадад: Я посилав сказати тобі, що срібло твоє й золото твоє, й молодицї твої й синів твоїх мусиш оддати менї;
5Os mensageiros voltaram e disseram: “Assim diz Ben-Hadade: ‘De fato, mandei dizer a você: “Você me entregará a sua prata, o seu ouro, as suas mulheres e os seus filhos;
6Тим то завтра о сїй добі пришлю до тебе людей моїх, щоб вони обшарили твою господу й господи підданих твоїх, і все, що вподобають, позабірали як власне своє.
6mas amanhã, por volta desta hora, enviarei os meus servos a você, e eles revistarão a sua casa e as casas dos seus servos. Tudo o que for agradável aos seus olhos, eles colocarão nas mãos deles e levarão embora.”’”
7І скликав царь Ізраїлський всї громадські мужі в своїй землї та й каже їм: Бачите ясно, яке зло він задумав; він присилав до мене й зажадав моїх молодиць і дїтей, мого срібла й золота, та я не відказав йому.
7Então o rei de Israel chamou todos os anciãos da terra e disse: “Por favor, notem como este homem busca o mal; pois ele mandou pedir as minhas mulheres, os meus filhos, a minha prata e o meu ouro; e eu não lhe neguei.”
8І відповіли йому всї громадські мужі й увесь люд: Не слухай й не згоджуйся.
8Todos os anciãos e todo o povo lhe disseram: “Não o escute, nem concorde com isso.”
9І каже він послам Бенададовим: Скажіте мойму панові, цареві: Все, про що ти присилав первим разом до слуги твого, вчиню; сього ж не можу вчинити. І пійшли посли й віднесли йому відповідь.
9Portanto, ele disse aos mensageiros de Ben-Hadade: “Digam ao meu senhor, o rei: ‘Tudo o que você exigiu do seu servo na primeira vez eu farei, mas esta coisa eu não posso fazer.’” Os mensageiros partiram e levaram a resposta a ele.
10І прислав до його Бенадад, сказати: Нехай боги заподїють менї те й те, й ще більш причинять, коли пороху Самарийського стане на те, щоб узяти по жменї всїм людям, що я їх веду.
10Ben-Hadade mandou dizer a ele: “Que os deuses me castiguem, e ainda mais, se o pó de Samaria for suficiente para encher as mãos de todo o povo que me segue.”
11Царь же Ізраїлський відповів: Скажіть йому: хто підперізується (зброєю), нехай не хвалиться так, як той, хто розперізується.
11O rei de Israel respondeu: “Digam a ele: ‘Não se gabe quem veste a sua armadura como aquele que a tira.’”
12Почувши сю відповідь саме тодї, як попивав із князями в своїх холодних шатрах, повелїв людям своїм: Облягайте місто! І вони облягли місто.
12Quando Ben-Hadade ouviu esta mensagem, enquanto bebia com os reis nas tendas, disse aos seus servos: “Preparem-se para atacar!” Então eles se prepararam para atacar a cidade.
13І ось приступив один пророк до Ахаба, царя Ізраїлського, й рече: Тако глаголе Господь: Чи бачиш оцю велику купу? Я сьогоднї подам її тобі в руки, щоб ти зрозумів, що я Господь.
13Eis que um profeta se aproximou de Acabe, rei de Israel, e disse: “Assim diz o SENHOR: ‘Você viu toda esta grande multidão? Eis que hoje a entregarei nas suas mãos. Então você saberá que eu sou o SENHOR.’”
14І спитав Ахаб: Через кого? І відказав він: Так говорить Господь: Через людей, що під земськими начальниками. І спитав далїй: Хто розпічне битву? Відказав той: Ти.
14Acabe perguntou: “Por meio de quem?” Ele disse: “Assim diz o SENHOR: ‘Pelos jovens dos príncipes das províncias.’” Então ele perguntou: “Quem começará a batalha?” Ele respondeu: “Você.”
15І перелїчив він людей під земськими войтами, й найшлось їх двістї трийцять і два. Після їх же перелїчив увесь люд, усїх Ізрайлитян, сїм тисяч.
15Então ele reuniu os jovens dos príncipes das províncias, e eram duzentos e trinta e dois. Depois deles, reuniu todo o povo, todos os filhos de Israel, sendo sete mil.
16І вирушили вони о півднї, тим часом як Бенадад напивавсь до пяна в холоднику з трийцятьма й двома князями, що прийшли йому на підмогу.
16Eles saíram ao meio-dia. Mas Ben-Hadade estava se embriagando nas tendas, ele e os reis, os trinta e dois reis que o ajudavam.
17Люде земських начальників вирушили перші. І вислав Бенадад, і сказали йому: Вирушили мужі з Самариї.
17Os jovens dos príncipes das províncias saíram primeiro; e Ben-Hadade enviou espias, e eles lhe informaram, dizendo: “Homens estão saindo de Samaria.”
18І повелїв він: Чи вийшли вони з мирним задумом, чи з боєвим, хапайте їх живцем.
18Ele disse: “Se saíram para a paz, peguem-nos vivos; ou se saíram para a guerra, peguem-nos vivos.”
19Скоро ж вирушили з городу люде земських начальників і військо за ним, —
19Assim, estes saíram da cidade, os jovens dos príncipes das províncias, e o exército que os seguia.
20Ударив кожен з них на свого противника. І повтїкали Сирийцї, Ізрайлитяне ж погнались за ними. А Бенадад, царь Сирийський, втїк на конї з кіннотою своєю.
20Cada um matou o seu homem. Os sírios fugiram, e Israel os perseguiu. Ben-Hadade, rei da Síria, escapou a cavalo com alguns cavaleiros.
21Царь же Ізраїлський вирушив та й забрав конї й колесницї, й завдав Сирийцям великий побій.
21O rei de Israel saiu e atacou os cavalos e os carros de guerra, e matou os sírios com grande matança.
22І приступив пророк до царя Ізраїлського й рече йому: Держися мужно, міркуй й розваж, що тобі чинити, бо на той рік наступить знов на тебе царь Сирийський.
22O profeta se aproximou do rei de Israel e lhe disse: “Vá, fortaleça-se e planeje o que você deve fazer, pois na virada do ano, o rei da Síria subirá contra você.”
23Слуги ж царя Сирийського говорили йому: Бог їх — се бог гір, тим вони взяли над нами гору; коли б ми бились із ними на поділлї, так певно б ми їх переважили;
23Os servos do rei da Síria lhe disseram: “O deus deles é um deus dos montes; por isso eles foram mais fortes do que nós. Mas vamos lutar contra eles na planície, e certamente seremos mais fortes do que eles.
24От же що зроби: відправ усїх царів із їх місць, а намість їх постав гетьманів;
24Faça o seguinte: tire os reis, cada um do seu lugar, e coloque capitães no lugar deles.
25І назатягай собі стілько війська, скільки погибло в тебе, й коней й колесниць, скільки було коней й колесниць, та й битись мемо з ними на поділлї, так певно подужаємо їх. І послухав він їх ради й вчинив так.
25Reúna um exército como o exército que você perdeu, cavalo por cavalo e carro por carro. Nós lutaremos contra eles na planície, e certamente seremos mais fortes do que eles.” Ele deu ouvidos à voz deles e assim o fez.
26На другий год зібрав Бенадад Сирийцїв та й двинув під Афек на війну проти Ізраїля.
26Na virada do ano, Ben-Hadade reuniu os sírios e subiu a Afeca para lutar contra Israel.
27Зібрались і Ізрайлитяне, й набравши живностї, вирушили їм на зустріч. І отаборились Ізрайлитяне навпроти них, як дві невеличкі козині купки, тим часом як Сирийцї вкрили землю.
27Os filhos de Israel foram reunidos, receberam provisões e foram contra eles. Os filhos de Israel acamparam diante deles como dois pequenos rebanhos de cabritos, mas os sírios enchiam a terra.
28І прийшов Божий чоловік та й промовив до царя Ізраїлського: Тако глаголе Господь: За те, що Сирийцї мовляли: Господь є Богом нагірнїм, а не Богом подолянським, подам я тобі на поталу сю величезну купу, щоб ви зрозуміли, що я Господь.
28Um homem de Deus se aproximou e falou ao rei de Israel, e disse: “Assim diz o SENHOR: ‘Porque os sírios disseram: “O SENHOR é um deus dos montes, mas ele não é um deus dos vales”, portanto, entregarei toda esta grande multidão nas suas mãos, e vocês saberão que eu sou o SENHOR.’”
29І таборували вони один проти одного сїм день; на сьомий же день прийшло до бою, й вклали Ізрайлитяне одного дня Сирийцїв сто тисячей чоловіка піхоти.
29Eles acamparam uns de frente para os outros por sete dias. Então, no sétimo dia, a batalha começou; e os filhos de Israel mataram cem mil soldados de infantaria dos sírios em um dia.
30Що ж позоставалось, повтїкали в город Афеку. Там же обваливсь мур на остальнїх двайцять і сїм тисячей чоловіка. Утїк же й Бенадад у місто та й бігав із однієї сьвітлицї в другу.
30Mas o restante fugiu para Afeca, para dentro da cidade; e a muralha caiu sobre vinte e sete mil homens que haviam sobrado. Ben-Hadade fugiu e entrou na cidade, escondendo-se em um quarto interior.
31І кажуть йому слуги його: Ми зачували, що царі Ізраїлські милосердні; позволь же нам одягти чересла наші в вереттє, а на голови (шиї) взяти повороззя, та й пійти перед царя Ізраїлського; може, він зоставить тебе живим.
31Os seus servos lhe disseram: “Veja bem, nós ouvimos que os reis da casa de Israel são reis misericordiosos. Por favor, deixe-nos colocar pano de saco sobre os nossos corpos e cordas em nossas cabeças, e sair ao rei de Israel. Talvez ele poupe a sua vida.”
32От і попідперізувались вереттєм, а на голови взяли повороззя, й подались до царя Ізраїлського та й промовили: Твій слуга Бенадад звелїв тобі сказати: Зостав мене з душею! Відказує той: А він ще жив? Він мій брат.
32Então eles colocaram pano de saco sobre os seus corpos e cordas em suas cabeças, e foram ao rei de Israel, e disseram: “O seu servo Ben-Hadade diz: ‘Por favor, deixe-me viver.’” Ele disse: “Ele ainda está vivo? Ele é meu irmão.”
33Люде сї взяли те за добрий знак і чимскорше підхопили слово з уст його та й промовили: Брат твій Бенадад. Він же каже: Йдїте й приведїть його. І вийшов до його Бенадад, і він посадив його на колесницю.
33Ora, os homens observavam atentamente e se apressaram em tomar essa palavra; e disseram: “O seu irmão Ben-Hadade.” Então ele disse: “Vão, tragam-no.” Então Ben-Hadade saiu até ele; e ele o fez subir no carro de guerra.
34І сказав йому той: Городи, що позабірав отець мій у твого батька, я верну, й можна тобі мати в Дамаску базарі (про торги), як мій отець мав у Самариї; й я, вчинивши вмову, відїду собі. І вчинивши з ним умову, (Ахаб) відпустив його.
34Ben-Hadade lhe disse: “As cidades que o meu pai tomou do seu pai eu devolverei. Você poderá fazer ruas para si em Damasco, como o meu pai fez em Samaria.” “Eu”, disse Acabe, “o deixarei ir com esta aliança.” Então ele fez uma aliança com ele e o deixou ir.
35Під той час один з пророчих мужів сказав, по наказу Господньому, свойму товаришові: Попобий мене! Той же затявсь бити його.
35Certo homem dos filhos dos profetas disse ao seu companheiro pela palavra do SENHOR: “Por favor, me fira!” O homem se recusou a feri-lo.
36І сказав він до його: За те, що не послухав єси слова Господнього, скоро пійдеш від мене, убє тебе лев. І як пійшов той від його, наскочив на його лев, та й убив його.
36Então ele lhe disse: “Porque você não obedeceu à voz do SENHOR, eis que, assim que você se afastar de mim, um leão o matará.” Assim que ele se afastou dele, um leão o encontrou e o matou.
37І зустрів він другого чоловіка та й каже: Попобий же мене! І попобив його другий до рани.
37Então ele encontrou outro homem e disse: “Por favor, me fira.” O homem o feriu e o machucou.
38Тодї пророк пійшов, зупинивсь на дорозї, де мусїв їхати царь, і зробив себе незнаним, повязавши повязю очі собі.
38Então o profeta partiu e esperou pelo rei no caminho, e se disfarçou com a sua faixa sobre os olhos.
39Коли ж царь переїздив мимо, покликнув він до царя й сказав: Раб твій ходив на війну, аж ось хтось відійшов на бік і привів до мене чоловіка та й каже: Постережи сього чоловіка; коли ж не встережеш, так оддаси за його свою душу, або мусиш одважити талант срібла.
39Quando o rei passava, ele clamou ao rei e disse: “O seu servo saiu para o meio da batalha; e eis que um homem se aproximou e trouxe um homem a mim, e disse: ‘Guarde este homem! Se por algum motivo ele desaparecer, então a sua vida responderá pela vida dele, ou então você pagará um talento de prata.’
40Тим часом же, як твій раб робив то се, то те, той якось ізник. — Царь же Ізраїлський каже йому: Так говорить і твій вирок. Ти сам присудив його собі.
40Enquanto o seu servo estava ocupado aqui e ali, ele desapareceu.” O rei de Israel lhe disse: “Assim será o seu julgamento. Você mesmo o decidiu.”
41Він зняв хутенько повязь із очей, і царь впізнав його, що він із пророків.
41Ele se apressou e tirou a faixa dos seus olhos; e o rei de Israel reconheceu que ele era um dos profetas.
42Той же сказав йому: Тако глаголе Господь: Ти випустив із твоїх рук чоловіка, що підпав під мій проклін; за те буде душа твоя за його душу й твій нарід за його нарід.
42Ele lhe disse: “Assim diz o SENHOR: ‘Porque você deixou escapar da sua mão o homem que eu havia condenado à destruição, portanto, a sua vida tomará o lugar da vida dele, e o seu povo tomará o lugar do povo dele.’”
43І подавсь царь Ізраїлський додому сумний й сердитий та й прибув у Самарию.
43O rei de Israel foi para a sua casa aborrecido e indignado, e chegou a Samaria.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.