1 Царів 20
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Asang Khongca Bible (Eastern Khumi Chin, 2019)
1Бенадад, царь Сирийський, зібрав усю військову силу свою; й з ним було трийцять і два князї з кіньми й колесницями; й пійшов, облїг Самарию й добував її.
1Syria siangpahrang Ben-Hadad mah angmah ih misatuh kaminawk to pakhueng boih; siangpahrang quithum hnetto, hrangnawk, hrang lakoknawk hoiah misatuk hanah caeh tahang moe, Samaria to takui khoep, to pacoengah a tuk.
2І послав посли в город до Ахаба, царя Ізраїлського,
2Anih mah laicaehnawk to vangpui thungah, Israel siangpahrang Ahab khaeah patoeh moe, anih khaeah, Ben-Hadad mah,
3І повелїв сказати йому: Так говорить Бенадад: срібло твоє й золото твоє — воно моє, й твої молодицї й найлучші сини — мої.
3nang ih sui hoi phoisanawk loe kai ih ni; ka hoih koek na zunawk hoi na caanawk doeh kai ih boeh ni, tiah a thuih, tiah a naa.
4І відповів царь Ізраїлський і сказав: Як кажеш, мій пане царю, я твій з усїм, що маю.
4Israel siangpahrang mah, Aw siangpahrang, ka angraeng, na thuih ih lok baktih toengah, kaimah hoi ka tawnh ih hmuennawk boih loe nang ih ni, tiah a naa.
5Посли прийшли однакже знов й казали: Так мовляє Бенадад: Я посилав сказати тобі, що срібло твоє й золото твоє, й молодицї твої й синів твоїх мусиш оддати менї;
5Laicaehnawk angzoh o let moe, Ben-Hadad mah, Nang ih sui hoi phoisanawk, na zu hoi na caanawk to nang paek hanah kami kang patoeh,
6Тим то завтра о сїй добі пришлю до тебе людей моїх, щоб вони обшарили твою господу й господи підданих твоїх, і все, що вподобають, позабірали як власне своє.
6toe khawnbang vaihi tue thuem ah, ka tamnanawk kang patoeh han, nihcae mah na im hoi na tamnanawk ohhaih im to pakrong o tih, nihcae mah koeh ih atho kana hmuennawk to la o boih ueloe, phaw o tih, tiah a thuih, tiah a naa o.
7І скликав царь Ізраїлський всї громадські мужі в своїй землї та й каже їм: Бачите ясно, яке зло він задумав; він присилав до мене й зажадав моїх молодиць і дїтей, мого срібла й золота, та я не відказав йому.
7To naah Israel siangpahrang mah a prae thung ih kacoehtanawk boih to kawk moe, nihcae khaeah, Khen oh, hae kami loe kawkrukmaw raihaih pakrong; ka zu hoi ka caanawk, ka sui hoi phoisanawk to lak hanah kami patoeh naah, ka kaang pae ai, tiah a naa.
8І відповіли йому всї громадські мужі й увесь люд: Не слухай й не згоджуйся.
8Kacoehtanawk hoi kaminawk boih mah, a lok tahngai pae hmah loe, a hnik ih hmuen doeh poek hmah, tiah a naa o.
9І каже він послам Бенададовим: Скажіте мойму панові, цареві: Все, про що ти присилав первим разом до слуги твого, вчиню; сього ж не можу вчинити. І пійшли посли й віднесли йому відповідь.
9To pongah anih mah Ben-Hadad ih laicaehnawk khaeah, Ka angraeng siangpahrang khaeah hae tiah thui pae oh; na tamna patoeh moe, hnik hmaloe ih hmuen to ka sak han, toe hae hmuen loe ka sah mak ai, tiah a thuih, tiah thui paeh, tiah a naa. Laicaehnawk loe amlaem o moe, Ben-Hadad khaeah lok to sin pae o.
10І прислав до його Бенадад, сказати: Нехай боги заподїють менї те й те, й ще більш причинять, коли пороху Самарийського стане на те, щоб узяти по жменї всїм людям, що я їх веду.
10Ben-Hadad mah Ahab khaeah laicaeh kalah maeto patoeh let, Samaria to ka phraek han, to ih maiphu to ka hnukbang kaminawk boih mah, ban tamsum to sin o han ih mataeng doeh khawt mak ai, to tiah ka sah ai nahaeloe sithawnawk mah to pongah kanung aep ah ka nuiah sah nasoe, tiah a naa.
11Царь же Ізраїлський відповів: Скажіть йому: хто підперізується (зброєю), нехай не хвалиться так, як той, хто розперізується.
11Israel siangpahrang mah, Maiphaw maica hoi amthoep kami loe, maiphaw maica angkringh kami baktiah amoek han om ai, tiah thuih paeh, tiah a naa.
12Почувши сю відповідь саме тодї, як попивав із князями в своїх холодних шатрах, повелїв людям своїм: Облягайте місто! І вони облягли місто.
12To lok to imthung ah Ben-Hadad hoi nawnto mu kanae, angmah ih angraengnawk mah thaih o naah, a tamnanawk khaeah, Misatuk hanah amsak oh, tiah a naa. To pongah nihcae mah vangpui to tuk hanah amsak o.
13І ось приступив один пророк до Ахаба, царя Ізраїлського, й рече: Тако глаголе Господь: Чи бачиш оцю велику купу? Я сьогоднї подам її тобі в руки, щоб ти зрозумів, що я Господь.
13Khenah, Israel siangpahrang Ahab khaeah tahmaa maeto angzoh moe, Angraeng mah, Pop parai hae misatuh kaminawk hae na hnuk maw? Khenah, vaihniah hae kaminawk hae na ban ah kang paek han, to tiah ni kai loe Angraeng ni, tiah nang panoek o tih, tiah a thuih, tiah a naa.
14І спитав Ахаб: Через кого? І відказав він: Так говорить Господь: Через людей, що під земськими начальниками. І спитав далїй: Хто розпічне битву? Відказав той: Ти.
14Ahab mah, Mi khaeah maw paek tih? tiah a naa. Anih mah, prae ahap ukkungnawk hoi thendoengnawk khaeah paek tih, tiah Angraeng mah thuih, tiah a naa. Mi mah maw misatuk han lokpaek tih? tiah a dueng let bae. Tahmaa mah, Nang mah na paek tih, tiah a naa.
15І перелїчив він людей під земськими войтами, й найшлось їх двістї трийцять і два. Після їх же перелїчив увесь люд, усїх Ізрайлитян, сїм тисяч.
15To pongah prae ukkung angraengnawk hoi thendoengnawk to Ahab mah kawk, kami cumvai hnet, quithumto pacoeng, hnetto angzoh o; nihcae pacoengah Israel kaminawk boih to pakoep o naah, kami sang sarihto phak.
16І вирушили вони о півднї, тим часом як Бенадад напивавсь до пяна в холоднику з трийцятьма й двома князями, що прийшли йому на підмогу.
16Nihcae loe athun ah caeh o; Ben-Hadad hoi angmah bomkung siangpahrang quithumto pacoeng, hnettonawk loe angmacae iihhaih im ah mu paquih o.
17Люде земських начальників вирушили перші. І вислав Бенадад, і сказали йому: Вирушили мужі з Самариї.
17Prae ukkung angraengnawk hoi thendoengnawk to hmaloe ah caeh o. Ben-Hadad mah patoeh ih kaminawk mah anih khaeah, Samaria vangpui hoiah kaminawk angzoh o, tiah a naa o.
18І повелїв він: Чи вийшли вони з мирним задумом, чи з боєвим, хапайте їх живцем.
18Anih mah, Angdaehhaih sak hanah angzo o cadoeh, kahing ah angzo o haih loe, misatuk han angzo o cadoeh, kahing ah angzo o haih ah, tiah a naa.
19Скоро ж вирушили з городу люде земських начальників і військо за ним, —
19Prae ukkung angraengnawk hoi thendoengnawk loe vangpui thung hoiah tacawt o, misatuh kaminawk loe nihcae hnukah bang o.
20Ударив кожен з них на свого противника. І повтїкали Сирийцї, Ізрайлитяне ж погнались за ними. А Бенадад, царь Сирийський, втїк на конї з кіннотою своєю.
20Nihcae mah angmacae ih misanawk to hum o boih pongah, Syria kaminawk loe cawnh o; Israel kaminawk mah nihcae to patom o. Toe Syria siangpahrang Ben-Hadad loe hrang angthueng misatuh kaminawk hoi nawnto cawnh pongah, a loih.
21Царь же Ізраїлський вирушив та й забрав конї й колесницї, й завдав Сирийцям великий побій.
21Israel siangpahrang loe hmabangah tacawt moe, hrangnawk hoi hrang lakoknawk to paro pae pacoengah, paroeai Syria kaminawk to hum.
22І приступив пророк до царя Ізраїлського й рече йому: Держися мужно, міркуй й розваж, що тобі чинити, бо на той рік наступить знов на тебе царь Сирийський.
22Tahmaa loe Israel siangpahrang khaeah angzoh moe, anih khaeah, Na thacaksak loe, kawbangmaw ka sak han, tiah poek het ah; Syria siangpahrang loe nang tuk hanah hmabang saning ah angzo let tih, tiah a naa.
23Слуги ж царя Сирийського говорили йому: Бог їх — се бог гір, тим вони взяли над нами гору; коли б ми бились із ними на поділлї, так певно б ми їх переважили;
23Syria siangpahrang ih tamnanawk mah anih hanah, nihcae ih sithawnawk loe mae ukkung sithaw ah oh o; to pong ni aicae pongah thacak o; toe nihcae to azawn ah tuh o si, to tiah nahaeloe nihcae pongah tha a cak o kue tih, tiah poekhaih kahoih to paek o.
24От же що зроби: відправ усїх царів із їх місць, а намість їх постав гетьманів;
24Hae hmuen hae sah ah; siangpahrangnawk boih to takhoe ah loe, nihcae zuengah misatuh angraengnawk to suem ah.
25І назатягай собі стілько війська, скільки погибло в тебе, й коней й колесниць, скільки було коней й колесниць, та й битись мемо з ними на поділлї, так певно подужаємо їх. І послухав він їх ради й вчинив так.
25Canghniah misa sung kami hoi hrang lakok angthueng misatuh kaminawk to kroek ah; to tiah ni Israel kaminawk to azawn ah a tuh o thaih ueloe, nihcae pongah tha a cak o kue tih, tiah a naa o. Nihcae mah thuih ih lok to anih mah tahngaih pae.
26На другий год зібрав Бенадад Сирийцїв та й двинув під Афек на війну проти Ізраїля.
26Hmabang saning phak let naah loe, Ben-Hadad mah Syria kaminawk to kok moe, Israel caanawk tuk hanah Aphek vangpui ah caeh o tahang.
27Зібрались і Ізрайлитяне, й набравши живностї, вирушили їм на зустріч. І отаборились Ізрайлитяне навпроти них, як дві невеличкі козині купки, тим часом як Сирийцї вкрили землю.
27Israel kaminawk mah doeh kami to kok o moe, caaknaek paroep o pacoengah, misatuk hanah caeh o toeng; Syria kaminawk loe prae boih ah koi o; Israel kaminawk loe nihcae hmaa ah tetta maeh caa hnetto baktiah ni oh o.
28І прийшов Божий чоловік та й промовив до царя Ізраїлського: Тако глаголе Господь: За те, що Сирийцї мовляли: Господь є Богом нагірнїм, а не Богом подолянським, подам я тобі на поталу сю величезну купу, щоб ви зрозуміли, що я Господь.
28To naah Sithaw ih kami to angzoh moe, Israel siangpahrang khaeah, Angraeng mah, Syria kaminawk mah, Angraeng loe mae ukkung Sithaw ah poek o; azawn ukkung Sithaw ah poek o ai pongah, pop parai hae misatuh kaminawk hae na ban ah kang paek han, to naah kai loe Angraeng ni, tiah nang panoek o tih, tiah a thuih, tiah a naa.
29І таборували вони один проти одного сїм день; на сьомий же день прийшло до бою, й вклали Ізрайлитяне одного дня Сирийцїв сто тисячей чоловіка піхоти.
29Nihcae loe ni sarihto thung mikhmai kangtongh ah hae bang ahmuen hoi ho bang ahmuen ah atai o; ni sarihto naah misatuk amtong o; Israel kaminawk mah nito thungah, khok hoi misatuh Syria kami sang cumvaito hum o.
30Що ж позоставалось, повтїкали в город Афеку. Там же обваливсь мур на остальнїх двайцять і сїм тисячей чоловіка. Утїк же й Бенадад у місто та й бігав із однієї сьвітлицї в другу.
30Kaom kanghmatnawk loe, Aphek vangpui ah cawnh o; to naah vangpui sipae to tanimh moe, kami sang pumphae sarihto taeh moe, duek o; Ben-Hadad loe vangpui thungah cawnh moe, imthung ah anghawk.
31І кажуть йому слуги його: Ми зачували, що царі Ізраїлські милосердні; позволь же нам одягти чересла наші в вереттє, а на голови (шиї) взяти повороззя, та й пійти перед царя Ізраїлського; може, він зоставить тебе живим.
31Angmah ih tamnanawk mah anih khaeah, Khenah, Israel imthung takoh siangpahrangnawk loe kami tahmenhaih palungthin tawnh o, tiah ka thaih o; to pongah kazii angzaeng si loe, lu to qui hoiah zaeng pacoengah, Israel siangpahrang khaeah caeh o si; to tiah nahaeloe na hinghaih pahlong khoe doeh om tih, tiah a naa o.
32От і попідперізувались вереттєм, а на голови взяли повороззя, й подались до царя Ізраїлського та й промовили: Твій слуга Бенадад звелїв тобі сказати: Зостав мене з душею! Відказує той: А він ще жив? Він мій брат.
32To pongah nihcae mah kazii to angzaeng o moe, lu to qui hoiah zaeng o pacoengah, Israel siangpahrang khaeah caeh o moe, Na tamna Ben-Hadad mah, Ka hinghaih pahlung raeh nasoe, tiah a thuih, tiah a naa o. Siangpahrang mah, Anih loe hing vop maw? Anih loe kai ih amnawk ni, tiah a naa.
33Люде сї взяли те за добрий знак і чимскорше підхопили слово з уст його та й промовили: Брат твій Бенадад. Він же каже: Йдїте й приведїть його. І вийшов до його Бенадад, і він посадив його на колесницю.
33To kaminawk loe siangpahrang Ahab mah thuih ih lok to kahoih ah poek o moe, a thuikoehhaih lok to karangah naeh pae o; ue, namnawk Ben-Hadad loe hing vop, tiah a naa o. Siangpahrang mah, Caeh oh loe, anih to hoi oh, tiah a naa. Ben-Hadad anih khaeah angzoh naah, Ahab mah angmah ih hrang lakok pongah lak tahang.
34І сказав йому той: Городи, що позабірав отець мій у твого батька, я верну, й можна тобі мати в Дамаску базарі (про торги), як мій отець мав у Самариї; й я, вчинивши вмову, відїду собі. І вчинивши з ним умову, (Ахаб) відпустив його.
34Ben-Hadad mah anih khaeah, Kampa mah nampa khae hoiah lak ih vangpuinawk to kang paek let han; kampa mah Samaria vangpui ah sak ih baktih toengah, Damaska vangpui ah nangmah hanah hmuenmae zawhhaih to sah ah, tiah a naa. Ahab mah, Angdaehhaih lok na thuih pongah kang loisak han, tiah a naa. To pongah anih hoi lokkamhaih sak pacoengah, anih to caehsak.
35Під той час один з пророчих мужів сказав, по наказу Господньому, свойму товаришові: Попобий мене! Той же затявсь бити його.
35Angraeng mah paek ih lok hoiah tahmaa capa maeto mah angmah ih imtaeng kami maeto khaeah, Kai hae na takroek ah, tiah a naa. Toe to kami mah angmak pae.
36І сказав він до його: За те, що не послухав єси слова Господнього, скоро пійдеш від мене, убє тебе лев. І як пійшов той від його, наскочив на його лев, та й убив його.
36To pacoengah tahmaa mah to kami khaeah, Angraeng ih lok na tahngai ai pongah, ka hmaa hoi na tacawt pacoengah, kaipui mah na kaek tih, tiah a naa. To kami tacawt pacoeng, akra ai ah kaipui mah anih to hnuk naah, anih to kaek maat.
37І зустрів він другого чоловіка та й каже: Попобий же мене! І попобив його другий до рани.
37Tahmaa mah kalah kami maeto hnuk let naah anih khaeah, Kai hae na hum ah tiah a naa let bae; to pongah to kami mah anih to takroek moe, ahma caak.
38Тодї пророк пійшов, зупинивсь на дорозї, де мусїв їхати царь, і зробив себе незнаним, повязавши повязю очі собі.
38To pacoengah tahmaa loe caeh moe, siangpahrang to loklam ah zing; a mikhmai to pala hoiah khuk khoep moe, minawk kalah baktiah angsak.
39Коли ж царь переїздив мимо, покликнув він до царя й сказав: Раб твій ходив на війну, аж ось хтось відійшов на бік і привів до мене чоловіка та й каже: Постережи сього чоловіка; коли ж не встережеш, так оддаси за його свою душу, або мусиш одважити талант срібла.
39Siangpahrang anih taengah phak naah tahmaa mah, Na tamna loe misa angtukhaih ahmuen ah caeh; misa angtukhaih ahmuen hoiah angzo kami maeto mah, a naeh ih kami maeto kai khaeah ang hoih; Hae kami hae kahoih ah toep ah; anih hae nang hmatsak ving nahaeloe, anih hinghaih zuengah na hinghaih to anghma tih, to tih ai boeh loe phoisa talent maeto paek han angaih, tiah ang naa.
40Тим часом же, як твій раб робив то се, то те, той якось ізник. — Царь же Ізраїлський каже йому: Так говорить і твій вирок. Ти сам присудив його собі.
40Toe na tamna loe hae bangah ho bangah tok ka sak moe, kong ai pongah, naeh ih kami to anghmat ving, tiah a naa. To naah Israel siangpahrang mah, anih khaeah, Na thuih ih lok baktiah, na nuiah lokcaekhaih om tih, tiah a naa.
41Він зняв хутенько повязь із очей, і царь впізнав його, що він із пророків.
41Tahmaa mah mik zaenghaih pala to karangah khok naah, Israel siangpahrang mah anih loe tahmaa maeto ni, tiah panoek.
42Той же сказав йому: Тако глаголе Господь: Ти випустив із твоїх рук чоловіка, що підпав під мій проклін; за те буде душа твоя за його душу й твій нарід за його нарід.
42To naah tahmaa mah siangpahrang khaeah, Angraeng mah, Kai mah paduek han ka suek ih kami to na loisak; to pongah anih hinghaih zuengah na hinghaih mah zok ueloe, anih ih kaminawk mah tongh zuengah, nang ih kaminawk mah tongh o tih, tiah a thuih, tiah a naa.
43І подавсь царь Ізраїлський додому сумний й сердитий та й прибув у Самарию.
43To naah Israel siangpaharng loe mawnhaih hoi palungboenghaih hoiah Samaria vangpui ih siangpahrang im ah caeh.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.