1 Царів 3
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Asang Khongca Bible (Eastern Khumi Chin, 2019)
1Як же окріпло царство в руцї в Соломона, посвоячився Соломон із Фараоном, Египецьким царем, і взяв за себе дочку Фараонову й привів її в Давидів город, покіль не скінчить будови палати своєї й храму Господнього й муру навкруги Ерусалиму.
1Solomon loe Izip siangpahrang Faro hoi angdaehhaih sak moe, Faro canu to zu ah lak; angmah ih im, Angraeng ih im hoi Jerusalem ih sipae pacoeng ai karoek to, a zu to David vangpui ah ohsak.
2Тодї приносив люд жертви ще на висотах, до того бо часу не був ще збудований дім імени Господньому.
2To nathuem ah Angraeng ih ahmin oh hanah sak ih tempul maeto doeh om ai vop pongah, kaminawk loe hmuensang ah angbawnhaih sak o.
3Соломон любив Господа і ходив в установах отця свого Давида, але й він приносив жертви й палив кадило на висотах.
3Solomon loe Angraeng to palung moe, ampa David caehhaih loklam to pazui; toe hmuensang ah angbawnhaih to sak moe, hmuihoih to a thlaek.
4І подався царь у Габаон, щоб там жертвувати, бо се була найповажнїща жертівна висота. Тисячу всепалень принїс Соломон на тому самому жертівнику.
4Siangpahrang loe amgbawnhaih sak hanah Gibeon ah caeh; to ahmuen loe kalen parai kasang ahmuen maeto ah oh; to hmaicam ah Solomon mah hmai angbawnhaih sangto a sak.
5У Габаонї ж обявивсь Господь Соломонові вночі вві снї, й рече Бог: Проси, що дав би я тобі.
5Gibeon ah oh naah qum amang ah Solomon khaeah Angraeng angphong pae. Sithaw mah hmuen kang paek hanah na hni ah, tiah a naa.
6І відказав Соломон: Ти виявив мойму отцеві Давидові велику милость, і за те, що він ходив перед лицем твоїм у щиростї, побожностї й в чистотї серця, ти додержав йому цю велику милость і дарував йому сина, що седїв би на його престолї, як і є воно тепер.
6Solomon mah na tamna kampa David khaeah, kalen parai na tahmenhaih to nam tuengsak boeh; anih loe na hmaa ah loktang ah caeh moe, toenghaih, poektoenghaih palung hoiah caeh; anih khaeah kalen parai tahmenhaih na tawnh poe, vaihni roe ah, anih ih angraeng tangkhang nuiah anghnut hanah a capa maeto na paek boeh.
7Оце ж, Господи, Боже мій, вчинив єси раба твого намість отця мого Давида царем; але я ще молодик і не знаю нї виходу, нї ввіходу;
7Vaihiah, Aw ka Angraeng Sithaw, kampa David zuengah na tamna to siangpahrang ah na ohsak boeh; toe kai loe nawkta ah ka oh vop pongah, kawbangmaw tacawt moe, ka kun han, tito ka panoek ai.
8І раб твій обертається серед народу твого, що вибрав ти собі, такого великого народу, що за множеством його неможна його нї злїчити, нї переглянути;
8Na tamna kai loe na qoih ih, kapop parai kaminawk, kroek laek ai kaminawk salakah ka oh.
9То ж дай слузї твойму розумне серце, щоб йому правити народом твоїм і вміти розбірати між добрим і лихим; бо хто зможе правити сим величезним народом?
9To pongah na tamna hanah, nangmah ih kaminawk uk thaihaih hoi kasae kahoih pathlaeng kophaih palungthin to na paek ah; mi mah maw hae tiah kapop nangmah ih kaminawk hae uk thai tih? tiah a naa.
10І вподобав Господь, що Соломон просив сього.
10Solomon mah hae hmuen to hnik pongah, Angraeng loe poeknawm.
11І рече йому Бог: За те, що ти просив сього, а не випрошував довгого віку, або багацтва, або смертї ворогів твоїх, а прохав розуму, щоб уміти судити,
11Sithaw mah anih khaeah, Nang loe nangmah hanah hinglung sawkhaih, angraenghaih hoi misanawk hum thaihaih to hni ai ah, panoek thaihaih hoi lok takroek thaihaih to nang hnik pongah,
12То я вволю твою волю: даю тобі мудре й розумне серце, так що рівнї тобі нї перше тебе не було, нї послї тебе не зявиться.
12khenah, nang hnik ih lok baktih toengah ka sak boeh; palunghahaih hoi panoek thaihaih palung to kang paek boeh; canghnii ah nang baktih kami mi doeh om ai, hmabang tue ah doeh om mak ai.
13Ба й тим, чого не прохав єси, надїляю тебе: і багацтвом, і славою, так що рівнї тобі не буде між царями, покіль віку твого;
13To pacoengah nang hni ai ih hmuen, angraenghaih hoi pakoehhaih doeh kang paek bae vop; na hing thung nang hoi kanghmong siangpahrang mi doeh om mak ai.
14І коли ходити меш путьми моїми, пильнуючи установ моїх і заповідей моїх, як отець твій Давид ходив, так дам тобі й вік довгий.
14Nampa David mah pazui ih loklam baktiah, ka loklam to na pazui moe, ka lok takroekhaih hoi ka paek ih loknawk to na pazui nahaeloe, na hinglung kang sawksak han, tiah a naa.
15І прокинувся Соломон, і зрозумів, що се сновидїннє. Вернувшися ж у Ерусалим, приступив перед скриню закону Господнього, й принїс жертви всепалення та жертви мирні, й зладив велику гостину про всї слуги свої.
15Solomon angthawk naah, khenah, amang ni, tiah panoek. Jerusalem ah a caeh moe, Angraeng ih lokkamhaih thingkhong hmaa ah angdoet pacoengah, hmai angbawnhaih hoi angdaeh angbawnhaih to a sak. Angmah ih tamnanawk boih hanah poih to a sak pae.
16Тодї прийшли дві молодицї-блудницї до царя.
16Tangyat zaw nongpata hnetto loe siangpahrang khaeah angzoh hoi moe, a hmaa ah angdoet hoi.
17І каже одна молодиця: Прошу, пане мій! я й оця молодиця живемо в одній хатї, й я породила при нїй в тій хатї;
17Nongpata maeto mah, Aw ka angraeng, kai loe hae nongpata hoi nawnto im maeto ah ka oh; anih hoi nawnto im ah ka oh naah caa ka sak.
18На третий же день, як я породила, злягла й ся молодиця. І були ми вдвох; нїкого чужого з нами в хатї не було;
18Nawkta ka tapenhaih ni thumto naah, hae nongpata doeh caa a sak toeng; kaihnik khue ai ah loe, kaihnik hoi kaom kami kalah mi doeh hae im ah om ai.
19І вмер синок сієї молодицї вночі, бо вона приспала його;
19Khoving naah anih loe a caa to angsong thuih maat pongah, a caa to duek ving.
20Вона ж устала серед ночі, узяла мою дитину зпід мого боку, тим часом, як служебка твоя спала, та положила її до свого лоня, свою ж мертву дитину положила до моєї грудї;
20To pongah anih mah qum taning ah angthawk moe, na tamna kai ka iih li naah, ka taengah angsong ka capa to a lak ving moe, angmah taengah a pasongh, a capa kadueh to kai taengah a suek.
21Як же встала я вранцї годувати дитинку мою, коли ж воно мертве. Та як я придивилась до його вранцї пильно, бачу, що се не моя дитинка, що я вродила.
21Khawnbang khawnthaw ah ka caa tahnu panaek hanah, kang thawk naah loe, khenah, anih loe duek ving boeh; khawnbang khodai ah ka khet het naah, anih loe ka tapen ih ka caa ah om ai, tiah a naa.
22Друга ж молодиця каже: Нї! моя дитина жива, а твоя дитина мертва. А та править: Нї! твоя дитина мертва, а моя живенька. І змагались так перед царем.
22Kalah nongpata maeto mah, To tiah na ai ni; ka hing loe kai ih capa ni, kadueh hae ni nang ih capa, tiah thuih. Hmaloe ih nongpata mah, To tiah na ai ni; kadueh loe nang ih capa ni, kahing hae ni kai ih capa, tiah thuih: nihnik loe siangpahrang hmaa ah to tiah lok angaek hoi.
23І рече царь: Ся править: ось моя дитина живенька, а твоя мертва, а та править: нї! твоя дитина мертва, а моя живенька.
23Siangpahrang mah, Hae nongpata mah, Ka capa loe hing moe, na capa loe duek, tiah thuih; kalah nongpata maeto mah doeh, To tiah na ai ni; kadueh loe na capa ni, kahing hae ni ka capa, tiah thuih.
24І повелїв царь: Подайте менї меча! Як же принесено меча перед царя,
24Siangpahrang mah, Sumsen maeto na sin oh, tiah a naa. To pongah siangpahrang hmaa ah sumsen to sin pae o.
25Повелїв царь: Розітнїть живе хлопятко надвоє, та й дайти сїй половину, а тій половину.
25To naah siangpahrang mah, Hae ih kahing nawkta hae hnetto ah takroek ah, ahap to nongpata maeto han paek ah loe, ahap to kalah nongpata maeto hanah paek ah, tiah a naa.
26І каже тодї молодиця, та, що дитина в її була жива, цареві — бо серце її заворушилось з жалю за синком своїм: Благаю тебе, добродїю мій, оддай їй живеньку дитинку, не вбивай! А друга промовила: Нехай не буде нї менї, нї тобі, розтинайте!
26To naah a capa kahing nongpata loe a capa to paroeai tahmen pongah, siangpahrang khaeah, Aw ka angraeng, tahmenhaih hoiah kahing nawkta to anih han paek halat ah, hum hmah, tiah a naa. Toe kalah nongpata mah loe, Kai han na paek hmah loe, anih han doeh paek hmah, hnetto ah takroek ah, tiah a naa.
27І розсудив царь: Оддайте тій першій живу дитину, не вбивайте! та її мати.
27To pacoengah siangpahrang mah, Kahing nawkta to hum o hmah; hmaloe ih nongpata hanah kahing nawkta to paek oh; nawkta ih amno loe anih ni, tiah a naa.
28Як же почув увесь Ізраїль про царський присуд, сповнились усї шаною й страхом перед царем; зрозуміли бо, що в йому був Божий розум, щоб судити.
28Siangpahrang lok takroekhaih to Israel kaminawk boih mah thaih o; katoengah lok takroek thaih hanah, Sithaw palunghahaih a nuiah oh, tiah a hnuk o naah, nihcae mah siangpahrang to zit o.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.