Луки 20
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Bíblia Portuguesa Mundial (Brazilian Portuguese)
1І сталось одного з тих днїв, як навчав Він народ у церкві та благовіствував, поприходили архиєреї та письменники з старшими,
1Num daqueles dias, enquanto ele ensinava o povo no templo e anunciava o evangelho, os sacerdotes e os escribas chegaram a ele com os anciãos.
2і промовили до Него, кажучи: Скажи нам, якою властю се робиш? або хто дав Тобі власть сю?
2Eles lhe perguntaram: “Dize-nos: com que autoridade fazes estas coisas? Ou quem é que te deu esta autoridade?”
3Відказуючи ж рече до них: Спитаю вас і я про одну річ, і скажіть менї:
3Ele lhes respondeu: “Eu também lhes farei uma pergunta. Digam-me:
4Хрещеннє Йоанове з неба було, чи від людей?
4o batismo de João era do céu ou dos homens?”
5Вони ж міркували в собі говорячи: Коли скажемо: З неба, казати ме: Чом же не поняли ви віри йому?
5Eles ponderaram entre si, dizendo: “Se dissermos: 'Do céu', ele dirá: 'Por que não creram nele?'
6Коли ж скажемо: Від людей, то ввесь народ покаменує нас; певен бо він, що Йоан пророк.
6Mas, se dissermos: 'Dos homens', todo o povo nos apedrejará, pois estão persuadidos de que João era um profeta.”
7І відказали, що не знають, звідкіля.
7Então responderam que não sabiam de onde era.
8А Ісус їм рече: То й я не скажу вам, якою властю я се роблю.
8Jesus lhes disse: “Tampouco eu lhes digo com que autoridade faço estas coisas.”
9Почав же до народу глаголати приповість сю: Один чоловік насадив виноградник, та й дав його виноградарям, та й відїхав на довгий час.
9Ele começou a contar ao povo esta parábola: “Um homem plantou uma vinha, arrendou-a a alguns lavradores, e foi para outro país por muito tempo.
10І післав у пору до виноградарів слугу, щоб з овощу винограднього дали йому; виноградарі ж, побивши його, відослали впорожнї.
10No tempo certo, ele enviou um servo aos lavradores para receber a sua parte do fruto da vinha. Mas os lavradores o espancaram e o mandaram embora de mãos vazias.
11І післав ще другого слугу; вони ж і того, побивши та обезчестивши, відослали впорожнї.
11Ele enviou ainda outro servo, e eles também o espancaram, o trataram vergonhosamente, e o mandaram embora de mãos vazias.
12І післав ще третього; вони ж і сього, поранивши, прогнали.
12Ele enviou ainda um terceiro, e eles também o feriram e o expulsaram.
13Рече ж пан виноградника: Що робити? пішлю сина мого любого: може, того побачивши, посоромлять ся.
13O senhor da vinha disse: 'O que farei? Enviarei meu filho amado. Pode ser que, ao vê-lo, eles o respeitem.'
14Побачивши ж його виноградарі, казали між собою, говорячи: Се наслїдник; ходїмо вбємо його, щоб наше було наслїддє.
14“Mas, quando os lavradores o viram, ponderaram entre si, dizendo: 'Este é o herdeiro. Venham, vamos matá-lo, para que a herança seja nossa.'
15І, викинувши його за виноградник, убили. Що ж робити ме пан виноградника?
15Então o lançaram fora da vinha e o mataram. O que, portanto, o senhor da vinha fará a eles?
16Прийде та й вигубить виноградарів сих, і дасть виноградник иншим. Почувши ж, сказали: Борони Боже!
16Ele virá e destruirá esses lavradores, e dará a vinha a outros.” Quando ouviram isso, disseram: “Que isso nunca aconteça!”
17Він же, поглянувши на них, рече: Що ж се написано? Камінь, що відкинули будівничі, сей став ся головою угла?
17Mas ele olhou para eles e disse: “Então, o que é isto que está escrito: 'A pedra que os construtores rejeitaram tornou-se a pedra angular'?
18Всякий, хто впаде на той камінь, розібєть ся, на кого ж він упаде, розітре його.
18Todo aquele que cair sobre essa pedra será despedaçado, mas ela reduzirá a pó aquele sobre quem cair.”
19І шукали архиєреї та письменники наложити на Него руки тієї години, та боялись народу; зрозуміли бо, що до них приповість сю сказав.
19Os principais sacerdotes e os escribas procuraram deitar as mãos nele naquela mesma hora, mas temeram o povo — pois sabiam que ele havia contado esta parábola contra eles.
20І, назираючи Його, післали підглядників, що видавали себе за праведних, щоб схопити Його на слові та віддати старшинї та властї ігемоновій.
20Eles o observavam e enviaram espiões, que fingiam ser justos, para tentar apanhá-lo em algo que dissesse, a fim de entregá-lo ao poder e à autoridade do governador.
21І питали вони Його, кажучи: Учителю, знаємо, що право говориш, і навчаєш, і не дивиш ся на лице, а по правдї на путь Божий наставляєш.
21Eles lhe perguntaram: “Mestre, sabemos que falas e ensinas o que é certo, e não mostras parcialidade para com ninguém, mas ensinas verdadeiramente o caminho de Deus.
22Годить ся нам кесареві данину давати, чи нї?
22É lícito para nós pagarmos impostos a César, ou não?”
23Постерігши ж їх підступ, рече до них: Що мене спокушуєте?
23Mas ele, percebendo a astúcia deles, disse-lhes: “Por que me põem à prova?
24Покажіть менї денария. Чиє має обличчє і надпись? Озвавши ся ж сказали: Кесареве.
24Mostrem-me um denário. De quem é a imagem e a inscrição que estão nele?” Eles responderam: “De César.”
25Він же рече їм: Оддайте ж оце кесареве кесареві, а Боже Богові.
25Ele lhes disse: “Então deem a César o que é de César, e a Deus o que é de Deus.”
26І не могли вони схопити Його на слові перед народом; і, дивуючись одповіддю Його, мовчали.
26Eles não conseguiram apanhá-lo em suas palavras diante do povo. Maravilhados com a sua resposta, ficaram em silêncio.
27Приступивши ж тодї деякі з Садукеїв, котрі перечять, що є воскресеннє, питали Його,
27Alguns dos saduceus, aqueles que negam que haja ressurreição, aproximaram-se dele.
28говорячи: Учителю, Мойсей написав нам: Коли чий брат умре, мавши жінку, й сей бездїтний умре, щоб узяв брат його жінку й воскресив насїннє братові своєму.
28Eles lhe perguntaram: “Mestre, Moisés nos escreveu que, se o irmão de um homem morrer tendo esposa, e não tiver filhos, seu irmão deve casar-se com a esposa e suscitar descendência para seu irmão.
29Сїм оце братів було; й первий, взявши жінку, умер бездїтний.
29Havia, portanto, sete irmãos. O primeiro casou-se e morreu sem filhos.
30І взяв другий жінку, та й сей умер бездїтний.
30O segundo casou-se com ela, e morreu sem filhos.
31І третій узяв її, та й не зоставили дїтей, і повмирали.
31O terceiro casou-se com ela, e da mesma forma todos os sete não deixaram filhos, e morreram.
32Опісля ж усїх умерла й жінка.
32Depois, a mulher também morreu.
33Оце ж у воскресенню кому з них буде жінкою? сїм бо мали її за жінку.
33Portanto, na ressurreição, de qual deles ela será esposa? Pois os sete a tiveram como esposa.”
34І відказуючи рече їм Ісус: Сини сьвіту сього женять ся й видають заміж:
34Jesus lhes disse: “Os filhos desta era casam-se e são dados em casamento.
35которі ж удостоють ся дождати віку того й воскресення з мертвих, ті нї женять ся анї віддають заміж:
35Mas aqueles que são considerados dignos de alcançar aquela era e a ressurreição dentre os mortos não se casam nem são dados em casamento.
36бо анї вмерти не можуть, рівні бо ангелам і сини вони Божі, воскресення синами бувши.
36Pois eles não podem mais morrer, porque são como os anjos e são filhos de Deus, sendo filhos da ressurreição.
37А що встають мертві, то й Мойсей показав коло купини, як зве Господа Богом Авраама, й Богом Ісаака, й Богом Якова.
37Mas que os mortos ressuscitam, até Moisés mostrou no episódio da sarça, quando chamou ao Senhor 'O Deus de Abraão, o Deus de Isaque e o Deus de Jacó.'
38Бог же не мертвих, а живих, всї бо Йому живуть.
38Ora, ele não é Deus de mortos, mas de vivos, pois para ele todos vivem.”
39Озвавши ся ж деякі з письменників, казали: Учителю, добре глаголав єси.
39Alguns dos escribas responderam: “Mestre, o senhor falou bem.”
40І більш не сьміли питати Його нї про що.
40Eles não ousaram fazer-lhe mais nenhuma pergunta.
41Рече ж до них: Як се кажуть, що Христос син Давидів?
41Ele lhes disse: “Por que dizem que o Cristo é filho de Davi?
42А сам Давид говорить у книзї псальм: Рече Господь Господеві моєму: Сиди по правицї в мене,
42O próprio Davi diz no livro de Salmos: 'O Senhor disse ao meu Senhor: “Assenta-te à minha direita,
43доки положу ворогів Твоїх підніжком ніг твоїх.
43até que eu ponha os teus inimigos por estrado dos teus pés.”'
44Давид оце Господом Його зве: як же Він син Його?
44“Portanto, Davi o chama de Senhor; então, como ele é seu filho?”
45Як же слухав увесь народ, рече ученикам своїм:
45Ouvindo-o todo o povo, ele disse aos seus discípulos:
46Остерегайтесь письменників, що бажають ходити в шатах, та люблять витання на торгах, та перві сїдалища по школах, та перві місця на бенкетах;
46“Cuidado com os escribas, que gostam de andar com vestes longas, e amam as saudações nas praças, os melhores assentos nas sinagogas e os lugares de honra nos banquetes;
47що жеруть доми вдовиць, і для виду довго молять ся. Сї приймуть ще тяжчий осуд.
47que devoram as casas das viúvas e fazem longas orações só por aparência. Estes receberão maior condenação.”
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.