Луки 10
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Meriam Mir Gospels
1Після ж сього настановив Господь і других сїмдесять, та й післав їх по двоє перед лицем своїм у кожний город і місце, куди мав сам ійти.
1Keubu, Opole depegeli uader sefenti, E uiabi namarida neisi a neisi le kekiam abara opem, gaire uteb uridili, E keubu.
2Рече ж до них: Жниво велике, робітника ж мало: просїть же Господа жнива, щоб випровадив робітників на жниво своє.
2Ege E uiabi daratagerare, kega, Abele saito itraker au kase, neisi a neisi le uiaba dorge ikeli: debele uaba damosi Opole abara saito itraker, iaueakai gaire le namarida ikeli abara dorge.
3Ійдїть; ось я посилаю вас, як ягнят між вовки.
3Ua obakeauare: dasmer, kaka uiabi namarida mokakalam kebi mamoe giz eipu luko.
4Не носїть калитки, нї торбини, нї обувя, і нїкого в дорозї не витайте.
4Uaba bakeauare, nolea ais mani epei, a pako epei, a teter gab: uaba nolea damareda omare le uabi obapit gab ge.
5У котру ж господу ввійдете, перше кажіть: Впокій домові сьому;
5Ese uaba barot nerute meta ge, uaba kekiam meta kemle abi detager, kega, Uerkab uabim.
6і коли там буде син упокою, спочине на йому впокій ваш; коли ж нї, до вас вернеть ся.
6Ese le debele uabim, a uaba abim debele; ese nolea uabim debele, uaba ko takomeda.
7У тім же дому зоставайтесь, ївши й пивши, що є в них: достоєн бо робітник нагороди своєї. Не ходїть од хати до хати.
7A uaba emeri abele meta, eroli a ereli abele gaire lu uiaba uabim uadaisuerare: abelelam abkoreb bodomalam le dorge ikeli. Uaba nolea bakeauare nerute meta a nerute meta.
8І в которий город увійдете, й приймуть вас, їжте що поставлять перед вами,
8Ese uaba nerute uteb ge barot, a uiaba omare uabim, a ua eroare gaire leuer uiaba uabim derseri:
9і сцїляйте в ньому недужих, і кажіть їм: Наближилось до вас царство Боже.
9Uaba nadgirare uader gim le, a ua daratagerare, kega, Ade ra baselaia maike uabi dog.
10У которий же город прийдете й не приймуть вас, вийшовши на улицї його, скажіть:
10Ese uaba nerute uteb ge barot, a uiaba nole uabi omare, debele ua bakeauare giz akos uteb, kega,
11І порох, що поприлипав до нас із города вашого, обтрушуємо вам; тільки ж се знайте, що наближилось до вас царство Боже.
11Abele sep uaba uteb, ege sep batagerda keribi dog, a keriba ditkeda uabim: debele uaba umele abele lu, ege Ade ra baselaia maike uabi dog.
12Глаголю ж вам, що Содомлянам дня того одраднїщ буде, нїж городові тому.
12Kaka uabi detager, kega, Abele gerger kebi bodomalam Sodomaem abele uteb ge.
13Горе тобі, Хоразине! горе тобі, Витсаїдо! бо коли б у Тирі та Сидонї стались чудеса, що стали ся в вас, давно б, у веретищі та в попелї сидячи, покаялись.
13Korasina ae; kaka au nasenase marim! Bethesaida ae; kaka au nasenas marim! abelelam ese ikeli Turo a Sidonaim atamelam emetu ikeli uabim, nako, emeretelam uiaba emetu obazgeda, emeri mokakalam zegerzeger uali pako tibitibi uali.
14Тільки ж Тирові й Сидонові одраднїщ буде на судї, нїж вам.
14Kebi bodomalam Turo a Sidona abele gerger ia uabi itimer.
15І ти, Капернауме, що аж до неба підняв ся, аж у пекло провалиш ся.
15Marim Kaperenauma, uige mari uanageserare armem, a keubu ma ekesmeri muige abele Hedisge.
16Хто слухає вас, мене слухає; а хто гордує вами, мною гордує; хто ж мною гордує, гордує Пославшим мене.
16Ese le asoli uabim, mokakalam kari asoli; ese nerute le uabi dituaki, mokakalam kari natuaki; ese nerute le kari natuaki, epe E natuaki abele le kari namarida.
17І вернулись сїмдесять назад з радощами, кажучи: Господи, й біси корять ся нам в імя Твоє.
17Ui ge ko tabakomeret, abele sefenti gaire le, uiaba sererege, kega, Opole, ege demoni giz uiaba asoli keribi, mara nei ge.
18Рече ж їм: Видїв я сатану, як блискавку з неба падаючого.
18Ege E uiabim daratagerare, kega, Kaka erdali Satana, E ekesmeri kotorlam, mokakalam perper ise.
19Ось даю вам силу наступати на гадюки й на скорпиони, й на всю силу ворожу, й нїщо вам не шкодити ме.
19Dasmer, kaka uabi ikuar abele sirdam ko tabo E sapiri pako bokani, pako saserim uridili le tekelar: nole nerute lu adud uabim.
20Тільки ж бо сим не втїшайтесь, що духи вам корять ся; втїшайте ся ж більш, що імена ваші написані на небесах.
20Uaba nole sererege abele lu, ege demoni giz uabi asoli; debele uaba sererege abele lu, iaueakai uaba nei emetu uadetar kotor ge.
21Того часу зрадїв духом Ісус, і рече: Дякую Тобі, Отче, Господи неба й землї, що втаїв се від премудрих і розумних, а відкрив недолїткам. Так, Отче: бо так воно вподобалось перед Тобою.
21Peike abele haua ge, Iesu ra lag au sererege, Lamar Zogolam, kega, Kaka mari esoao, kara Aba, kotor Opole pako geseb ge, abelelam ma ispilu abele lu uader umele pako pardar, a natomertare abele lu kebi uerem ge: uao, kara Aba, abele mara lag peike.
22Усе передане менї від Отця; і нїхто не знає, хто Син, тільки Отець, і хто Отець, тільки Син та кому схоче Син одкрити.
22Ege kara Aba gaire lu E kari naisuer: nole le ardar kak abele Uerem, epe abara Aba; nole le erdali abele Aba epe abara Uerem, pako nerute le abara Uerem E lagelage abi etomeret.
23І, обернувшись до учеників на самотї, рече: Блаженні очі, котрі бачять, що ви бачите:
23Ege E basker taba kaimegem, a kebi mer uiabim, Uerkab abele pone emetu erdali uader lu uaba erdada:
24глаголю бо вам: Що многі пророки й царі хотїли бачити, що ви бачите, та й не бачили, й чути, що ви чуєте, та й не чули.
24Abelelam kaka uabim detager, kega, Gaire perofeta pako opole giz, ui lagelage uaerdarare abele lu ua erdada, a uiaba nole ardar kak; a uiaba lagelage asoli abele lu uaba emetu asoli, a uiaba nole asor kak.
25І ось, законник один устав, спокушуючи Його й кажучи: Учителю, що робивши, життє вічнє наслїджу?
25Dasmer, ege nerute le ekuei, ereuerem gelar giz, E abi mirem, kega, Ereuer le, nalu lu kaka ikeli ueakai kaka nagri eded niaiem niai karem?
26Він же рече до него: В законї що написано? як читаєш?
26Ege E abi detager, kega, Nalu detali muige abele gelar? nalu mer ma etag?
27Він же, озвавшись, каже: Люби Господа Бога твого всїм серцем твоїм, і всією душею твоєю, і всією силою твоєю, і всією думкою твоєю, та ближнього твого, як себе самого.
27Ege E etkalu, kega, Ma omare Opole mara Ade, mara nerkep kemerkemer, mara mar kemerkemer, mara saserim kemerkemer, mara akiapor kemerkemer; ma omare le mai kes mari dog, mokakalam mari omare.
28Рече ж йому: Право відказав єси. Се чини, то й жити меш.
28Ege E abi detager, kega, Mara mer barkak: ma ikeli abkoreb mokakalam, ueakai ma eded nagri.
29Він же, хотївши оправдити себе, каже до Ісуса: Хто ж мій ближнїй?
29Epe E lagelage tababu barkakem, E Iesui detager, kega, Kaka umele, na le mai kes kari dog?
30Підхопивши ж Ісус, рече: Чоловік один ійшов з Єрусалиму в Єрихон, і попав ся розбійникам, котрі, обдерши його й рани завдавши, пійшли, зоставивши півмертвого.
30Ege Iesu de detaut, kega, Nerute le tabakeamu Ierusalemlam Ieriko ge; ege uader lu gatkamer le giz abi erpeirare, abara ame uali digirare, a ipitare, a ui ga bakeuare, ege imereder maike eud.
31Случаєм ійшов якийся священик дорогою тією, і, побачивши його, пройшов мимо.
31Ege nerute zogo le, E bakeamulu abele gab ge: E abi erdar, a abielam degab etaruklu.
32Так само ж і левит, лучившись на те місце, приступивши й подивившись, пройшов мимо.
32A mokakalam, nerute Leui le, E osmelu abele uteb gab ge, E bakeamulu E erdali, abielam degab etaruklu.
33Самарянин же один, ідучи дорогою, прийшов до него й, побачивши його, милосердував ся,
33A nerute Samaria le, E bakeamulu abele uteb gab ge: E erdar abele le emeri, E au omare abi,
34і, приступивши, обвязав рани його, ллючи оливу та вино, й, посадивши його на свою скотину, привів його в гостинницю, і пильнував його;
34Ege E bakeamu, erep abara ziz, a lukup epaitered pako uaina; ege E agisilu ebur sor ge igimulu, E ais nerute meta, E abi asesered.
35а назавтра, одходячи, вийняв два денариї, дав гостинникові, та й каже йому: Доглядай його, і що над се видаси, я, вернувшись, оддам тобі.
35Nerute idim ge, E meme demareredlu, ege E ikuar neisi denari meta kemleim, a abi detager, kega, Ma abi asesered; ese nerute lu E lagelage, ma terapei abi ikuar, ka iako tarakomelu, mari bodomalam.
36Хто ж оце з тих трох здаєть ся тобі ближнїм тому, що попавсь між розбійники?
36Uiabielam neis netate le, nete le mai kes darali abim nerute le lu gatkamer le giz erepeidarda?
37Він же каже: Хто зробив милость йому. Рече тодї йому Ісус: Іди й ти чини так.
37Ege abim detaut, kega, Le abi omare. Ege Iesu de abi detager, kega, Ma ko bakeam mokakalam ikeroa.
38Стало ся ж, як ійшли вони, увійшов Він ув одно село; жінка ж одна, на ймя Марта, прийняла Його в господу свою.
38Ui ge bakeuare, ege bakeamulu nerute uteb: nerute kosker, abara nei Maretha, E tegaredlu Iesu tabara meta.
39А була в неї сестра, звана Мария, котра, сївши в ногах у Ісуса, слухала слово Його.
39Tabara berbet, nei atker Maria, ege emereder maike Iesui teter ge, E lagelage uaeasor Iesu ra mer.
40Марта ж зайнялась великою послугою; ставши ж каже: Господи, чи байдуже Тобі, що сестра моя одну мене зоставила послугувати? Скажи ж їй, щоб менї помагала.
40Ege Maretha de sagim deger taba boaiem; ege E ekueilu, a abi detager, kega, Opole, nalu, ma nole kari dikiapore, epe kari le lut nakuar peike tepteb derser gaire lu? ma ge abi detager, kari upinati.
41Озвавши ся ж рече їй Ісус: Марто, Марто, журиш ся та побиваєш ся про многе,
41Ege Iesu de abi detager, kega, Maretha, Maretha, ma lu lag gesebge, no pama geseb lu dikiapoare:
42одного ж треба. Мария добру частину вибрала, що не відніметь ся від неї.
42Nerute lu pe debele; ege Maria de dikiapore debe lu, nole nerute le abielam ais.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.