Луки 11
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Meriam Mir Gospels
1І сталось, як Він молив ся на одному місцї, і як перестав, сказав один з учеників до Него: Господи, навчи нас молитись, як і Йоан навчив учеників своїх.
1Iesu emri nerute uteb ge, ege E esorerapare, eseemuda, ege nerute abara kaimeg giz, E abi detager, kega, Opole, debele ma keribi dereuerare abele esorerapare, mokakalam Ioane de tabara kaimeg giz nereuerare.
2Рече ж їм: Коли молитесь, кажіть: Отче наш, що на небесах! Нехай святить ся імя Твоє, нехай прийде царство Твоє, нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землї.
2Ege E uiabi detager, kega, Ua esorerapauem mokakalam, kega, Keriba Aba kotor ge, zogoem mara nei. Mamoro mara baselaia sepem uatabu. Ikeroa mabara lag abele geseb ge, mokakalam kotor ge.
3Хлїб наш щоденний дай нам сьогоднї.
3Keribi ikuar leuer, nerute gerger a nerute gerger, keribi abkoreb.
4І прости нам довги наші, як і ми прощаємо кожному довжникові нашому; й не введи нас у спокусу, а ізбави нас од лукавого.
4Adem dikri keriba uit; abelelam keribibu dikri ui uridili keribi dedkoeda. Nole keriba tegeredare abele mirem, epe keribi ditkedarare uitelam.
5І рече до них: Хто з вас мати ме приятеля, і прийде до него о півночі, і скаже йому: Друже, позич менї три хлїби,
5E ge uiabi nautumerare, kega, Nete uaba tebud, E bakeamulu eipu ki ge, E abi detager, kega, A ma tais neisi netat areto, keubu iako bodomalam;
6бо приятель мій прийшов до мене з дороги, й не маю що поставити перед ним;
6Abelelam, kara tebud emetu tabakeam, a kaka nole leuer kak abi ikuar;
7а той із середини, озвавшись, скаже: Не турбуй мене; вже двері зачинені, і дїти мої зо мною в постелї; не можу, вставши, дати тобі:
7E ge abi detager, muige taba meta ge, Nalu ma kari naogatili: emetu peike meta dimiredare, emetu ki eididare omaskerkem; kaka umer kak nakiamlu mari nakuare?
8глаголю вам: Хоч і не дасть йому, вставши, що він йому друг, та задля докучання його, вставши, дасть йому, скільки йому треба.
8Kaka uabi detager, kega, Ese E nole ekue abi ikuar, abelelam abara tebud, epe E ikuar gaire lu uridili E laglag, abelelam E elele damosi.
9І я вам глаголю: Просїть, то й дасть ся вам; шукайте, то й знайдете; стукайте, то й одчинить ся вам.
9Kaka uabi detager, kega, Debele uaba damos, ueakai uaba nagri; uaba deraimer, ueakai nagri; uaba mudmud, E uabi diski.
10Кожен бо, хто просить, одержує; і хто шукає, знаходить; і хто стукає, тому відчиняють.
10Abelelam, ese le abi damos, E nagri; le deraimer, a erdali; le mudmud, E abi diski.
11У которого ж з вас, батьків, просити ме син хлїба, чи каменя подасть йому? а як риби, чи замість риби гадюку подасть йому?
11Ese uerem areto damos tabara abalam, nako E abi baker ikuar? Ese abi damos nerute lar, nako E ikuar tabo, a nolea lar kar ikuar?
12Або коли просити ме яйця, чи подасть йому скорпиона?
12Ese abi damos kalkal ra uer, nako E ikuar bokani, a nolea ikuar kalkal uer?
13Коли ж ви, лихими бувши, знаєте добрі дари давати дїтям вашим, як же більш Отець із неба, не дасть Духа сьвятого тим, що просять у Него?
13Uaba adud tonar, ese uaba umele gaire debe lu naisuerare uaba omasker, mokakalam uaba Aba, emeri Kotor ge, E uabi uadekuarare Lamar Zogo uaba damos?
14І вигнав біса, а той був нїмий. Стало ся ж, як диявол вийшов, промовив нїмий; і дивувавсь народ.
14E imud nerute demoni, ege E te dabimdabim. Ege demoni baos abielam, ege E mer etkalu, abele le te dabimdabim; ui ge gaire le giz abi damerare.
15Деякі ж з них казали: Вельзевулом, князем бісовським, виганяє біси.
15Uader le batagelare, kega, Belezebul, demoni giz opole, abelelam E umeli demoni imud.
16Другі ж, спокушуючи Його, ознаки від Него шукали з неба.
16Uader le giz abi mirem, ege uiaba abi deraimerare atamelam kotorlam.
17Він же, знаючи думки їх, рече їм: Кожне царство, проти себе роздїлившись, пустїє; і господа — проти господи, падає.
17Ege E opasereret uiaba dikiaporare, E uiabi daratagerare, kega, Gaire baselaia uridili epuli eseamuda; pako boai epuli nolea niaiem ekue.
18Коли ж і сатана проти себе роздїлить ся, як устоїть царство його? Бо кажете, що Вельзевулом виганяю біси.
18Ese Satana tababu barili a epuli, nako E umele niaiem ekue, pako abara baselaia? abelelam, pe ua detager, kega, Belezebul, abelelam ka demoni imuda.
19Коли ж я Вельзевулом виганяю біси, то сини ваші ким виганяють їх? Тим суддями вашими вони будуть.
19Ese kaka namuare demoni Belezebuloelam, netide uanamuare demoni giz a uaba omasker giz? abelelam keubu gerger ge, uabi uaditimerare.
20Коли ж пальцем Божим виганяю біси, то конче пристигло до вас царство Боже.
20Ese Ade ra tag kaka imud demoni giz, ege Ade ra baselaia emetu tabaruka.
21Коли ж сильний, вʼоружившись, стереже свого двору, то в спокою добро його.
21Ese saserim le nagri ares lu taba meta uanaseseredauem, ia atko kak lu uadaragiri:
22Коли ж сильнїщий над него, прийшовши, подужає його, то всю зброю його бере, що на неї вповав, та й роздає здобич його.
22Ese au saserim le uatabakeamu abi uaekesmer, abara ares lu uadais, E au oituli tabara ares lu.
23Хто не зо мною, той проти мене; і хто не збирає зо мною, розсипає.
23Ese nerute le nolea kari la kak, E nolea kari kemem; ese nerute le nole etami kari dog okakis, E tabara lu derapei.
24Як же нечистий дух вийде з чоловіка, то блукає по безвіддях, шукаючи впокою, і, не знайшовши, каже: Вернусь до домівки моєї, звідкіля вийшов.
24Ese lamar uit obaos lelam, E degemli uatuet uteb, ege E deraimer nerezi uteb; nolea uteb kak, ege E detager, kega, Kai ko tarakomelu karba meta, emeret kaka emeri.
25І прийшовши знайде її виметену й прибрану.
25E bakeamulu taba utebem ge, erdar emetu dirup esemulu.
26Тодї йде та бере сїм инших духів, злїщих над себе; і, ввійшовши, домують там; і буде останнє чоловіка того гірше першого.
26Ege E bakeamulu, taraisare uader sefen lamar, ui au adud abi tumge; a bakeuare barot muige, a bamer: ege E au adud abele le la mop, abele gerger ge ditimedelu.
27Стало ся ж, як промовляв Він се, піднявши одна жінка зміж народу голос, каже Йому: Блаженна утроба, що носила Тебе, й соски, що ссав єси.
27E detager abele lu, ege nerute kosker ge, E ereretikri, eipu le lakub, a abi detager, kega, Uerkab ma E osmeda abele kemlam, pako abele nano ma ereli.
28Він же рече: Блаженні ж і ті, що слухають слово Боже, та й хоронять його.
28E abi detager, kega, Ageakar, E uerkab abele le asoli Ade ra mer, E asesereda.
29Як же народ громадив ся, почав глаголати: Кодло се лукаве; воно ознаки шукає, і не дасть ся ознака йому, тільки ознака Йони пророка.
29Ege gaire le lakub abim tabakeuare, ege E uiabi daratagerare, kega, Abele nosik au adud; uiaba deraimerare atamelam; a nolea atamelam kak, no abele atamelam Iona perofeta tepteb.
30Бо, як Йона був ознакою Ниневянам, так буде й Син чоловічий кодлу сьому:
30Abelelam, mokakalam Iona abele atamelam Nineua ge, abkoreb Ade ra Uerem abele nosik.
31Цариця полуденна встане на суд із чоловіками кодла сього, та й осудить їх: бо прийшла вона з краю землї послухати премудростї Соломонової; а ось більший Соломона тут.
31Abele kosker, opole ziai apek, E ekue okakis nosik le ge, abuar ge E uiabi nautumerare, a uiabi bodomalam: abelelam E tabakeam bazmirare ge, E lagelage ueasiri Solomona ra pardale; dasmer, ike abele nerute le, E au kale tumem Solomona.
32Ниневяне встануть на суд із кодлом сим, та й осудять його; бо покаялись по проповідї Йониній; а ось більший Йони тут.
32Ui ge bako Nineua ge, abele gerger ge uanautumerare abele nosik, E uiabi bodomalam: abelelam uiaba obazgeda Iona ra marau; dasmer, ike abele nerute le au kale tumem Iona.
33Нїхто ж, засьвітивши сьвічку, на потайному не ставить, нї під посудину, а на сьвічнику, щоб хто входить, сьвітло бачив.
33Nolea le emetu disirik lamepa, E ikedilu lokod ge, pako agud saito ge, E ikedi tumge, iaueakai uadatki gaire le emeri be ge.
34Сьвітло тїлу око; коли ж оце око твоє ясне буде, то й все тїло твоє сьвітле: коли ж лихе буде, то й тїло твоє темне.
34Pone lamepa ra gem: ese mara pone debele, mara gem uridili nagri datki; ese mara pone adud, a mara gem nolea datki kak.
35Гледи ж оце, щоб сьвітло, що в тобі, не була темрява.
35Marim, nole kupkupi datki muige mari dog.
36Коли ж тїло твоє все сьвітле, не маючи нїякої частини темної, то буде сьвітле все, як би сьвічка сяєвом просьвічувала тебе.
36Ese mara gem uridili nagri datki, nole kupkupi kak, E datki uridili, mokakalam lamepa datki mari dog, au bebe.
37Як же Він промовляв, просив Його Фарисей один, щоб обідав у него; ввійшовши ж, сїв за столом.
37Ege E detaut, nerute Faresaio de abi detager, kega, Kari okakis ereueda: Ege E balu, E emerilu ero.
38Фарисей же, побачивши, здивував ся, що перше не обмив ся перед обідом.
38Ege Faresaio de abi erdar, ege E damerar, abelelam E no eroli, nole tag ogarup kak.
39Рече ж Господь до него: Тепер ви, Фарисеї, верх чаші і блюда очищаєте; середина ж ваша повна здирства та лукавства.
39Ege Opole abi detager, kega, Uaba Faresaio uaba dirup abele tanelu ge pako abele kumeti; epe muige pe mitkar poipi a adud tonar.
40Безумні! хиба, хто зробив верх, і середини не зробив.
40Uaba paim paim! Le ikeli sor ge, pako muige?
41Тільки давайте милостиню з того, що є, і ось усе чисте вам буде.
41Debele ua aisare uaba lu omare; dasmer, gaire lu uridili uaba ogdirup.
42Та горе вам, Фарисеї! бо даєте десятину з мяти, рути і всякого зїлля, а минаєте суд і любов Божу. Се повинні були чинити, да й того не залишати.
42Uaiai uaba Faresaio giz! abelelam ua aiseda ten mili, pako pekano, pako gaire lu uridili nagri nur ge, a ua dekaerta Ade ra itimer, pako abara omare: abkoreb ikeli abele lu, a nole dikaer abele lu.
43Горе вам, Фарисеї! бо любите перві сїдалища по школах і витання на торгах.
43Uaiai uaba Faresaio giz! abelelam ua au lagelag bao aule sunago ge, pako omare gizakos uteb.
44Горе вам, письменники та Фарисеї, лицеміри! бо ви мов гроби, що їх невидко, й люде, ходячи поверх них, не знають.
44Uaiai uaba aotale pako Faresaio, ua bes le giz! abelelam uaba mokakalam ao giz espi, ese le tumem uadegemeli, umer kak.
45Озвав ся ж один з законників, і каже Йому: Учителю, так говорячи, ти й нас обижаєш.
45Epe nerute gelar giz, ereuer le, E abi detager, kega, Ereuer le, mama keribi dedkoeda, mara mer peike keribim.
46Він же рече: І вам, законникам, горе! що накладуєте людям тягарі, котрі важко носити, а самі одним пальцем вашим не приторкнетесь до тягарів.
46Ege E daratagerare, kega, Uaiai uaba gelar giz ko! abelelam uaba nole dekmerik uaba lu uaba no ikuar nerute le, uaba tag pem nole.
47Горе вам! що будуєте гроби пророкам, батьки ж ваші повбивали їх.
47Uaiai uaba! abelelam uaba ao emorare perofeta, a uaba kaied giz a uiabi ipit.
48Правдиво ви сьвідкуєте, і любі вам учинки батьків ваших; бо се вони повбивали їх, ви ж будуєте їм гроби.
48Epe uaba etomeret tonar uaba kaied giz, pako sererege: abelelam uiaba ipit, a uaba emorare uiaba ao.
49Тим і премудрість Божа глаголе: Пішлю до них пророків та апостолів, і инших з них вони вбивати муть та гонити муть,
49Ege Ade ra pardali detaut, Kaka uiabi namarida perofeta pako aposetola giz; uiaba uader ipit a uader damrik;
50щоб відомстити за кров усїх пророків, пролиту від основання сьвіта, кодлу сьому,
50Iaueakai abele nosik deraimer gaire perofeta ra mam, babused abele kerker ge ditimedelu geseb ge;
51від крові Авеля аж до крові Захарії, що полїг між жертївнею й храмом. Так, глаголю вам, відомстить ся кодлу сьому.
51A ditimed Abela ra mam bakedida Sakaria ra mam, uiaba ipit eipu neres ge, maike Zogo meta: ageakar, kaka uabi detagereda, kega, E deraimerare abele nosik.
52Горе вам, законники! що ви взяли ключ розуміння: самі не ввійшли, й тим, що входять, заборонили.
52Uaiai uaba gelar giz, ereuer le! abelelam ua aisare ki pardar: ua nole barot, a ua daisumda uader lagelag barot.
53Як же промовляв Він се до них, стали письменники та Фарисеї вельми наступати на Него, й допитуватись у Него про многі речі,
53Ege abele mer E uiabi detager, uiaba aotale a Faresaio giz au ueku; uige abi mirem itimerare gaire lu gem;
54чигаючи на Него й шукаючи вхопити що з уст Його, щоб обвинувати Його.
54A ui ge deraimerare abara merem E ua detaut, a ui ge natomertare.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.