Луки 11
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Douay-Rheims Bible, American Edition (1899)
1І сталось, як Він молив ся на одному місцї, і як перестав, сказав один з учеників до Него: Господи, навчи нас молитись, як і Йоан навчив учеників своїх.
1And it came to pass, that as he was in a certain place praying, when he ceased, one of his disciples said to him: Lord, teach us to pray, as John also taught his disciples.
2Рече ж їм: Коли молитесь, кажіть: Отче наш, що на небесах! Нехай святить ся імя Твоє, нехай прийде царство Твоє, нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землї.
2And he said to them: When you pray, say: Father, hallowed be thy name. Thy kingdom come.
3Хлїб наш щоденний дай нам сьогоднї.
3Give us this day our daily bread.
4І прости нам довги наші, як і ми прощаємо кожному довжникові нашому; й не введи нас у спокусу, а ізбави нас од лукавого.
4And forgive us our sins, for we also forgive every one that is indebted to us. And lead us not into temptation.
5І рече до них: Хто з вас мати ме приятеля, і прийде до него о півночі, і скаже йому: Друже, позич менї три хлїби,
5And he said to them: Which of you shall have a friend, and shall go to him at midnight, and shall say to him: Friend, lend me three loaves,
6бо приятель мій прийшов до мене з дороги, й не маю що поставити перед ним;
6Because a friend of mine is come off his journey to me, and I have not what to set before him.
7а той із середини, озвавшись, скаже: Не турбуй мене; вже двері зачинені, і дїти мої зо мною в постелї; не можу, вставши, дати тобі:
7And he from within should answer, and say: Trouble me not, the door is now shut, and my children are with me in bed; I cannot rise and give thee.
8глаголю вам: Хоч і не дасть йому, вставши, що він йому друг, та задля докучання його, вставши, дасть йому, скільки йому треба.
8Yet if he shall continue knocking, I say to you, although he will not rise and give him, because he is his friend; yet, because of his importunity, he will rise, and give him as many as he needeth.
9І я вам глаголю: Просїть, то й дасть ся вам; шукайте, то й знайдете; стукайте, то й одчинить ся вам.
9And I say to you, Ask, and it shall be given you: seek, and you shall find: knock, and it shall be opened to you.
10Кожен бо, хто просить, одержує; і хто шукає, знаходить; і хто стукає, тому відчиняють.
10For every one that asketh, receiveth; and he that seeketh, findeth; and to him that knocketh, it shall be opened.
11У которого ж з вас, батьків, просити ме син хлїба, чи каменя подасть йому? а як риби, чи замість риби гадюку подасть йому?
11And which of you, if he ask his father bread, will he give him a stone? or a fish, will he for a fish give him a serpent?
12Або коли просити ме яйця, чи подасть йому скорпиона?
12Or if he shall ask an egg, will he reach him a scorpion?
13Коли ж ви, лихими бувши, знаєте добрі дари давати дїтям вашим, як же більш Отець із неба, не дасть Духа сьвятого тим, що просять у Него?
13If you then, being evil, know how to give good gifts to your children, how much more will your Father from heaven give the good Spirit to them that ask him?
14І вигнав біса, а той був нїмий. Стало ся ж, як диявол вийшов, промовив нїмий; і дивувавсь народ.
14And he was casting out a devil, and the same was dumb: and when he had cast out the devil, the dumb spoke: and the multitudes were in admiration at it:
15Деякі ж з них казали: Вельзевулом, князем бісовським, виганяє біси.
15But some of them said: He casteth out devils by Beelzebub, the prince of devils.
16Другі ж, спокушуючи Його, ознаки від Него шукали з неба.
16And others tempting, asked of him a sign from heaven.
17Він же, знаючи думки їх, рече їм: Кожне царство, проти себе роздїлившись, пустїє; і господа — проти господи, падає.
17But he seeing their thoughts, said to them: Every kingdom divided against itself, shall be brought to desolation, and house upon house shall fall.
18Коли ж і сатана проти себе роздїлить ся, як устоїть царство його? Бо кажете, що Вельзевулом виганяю біси.
18And if Satan also be divided against himself, how shall his kingdom stand? because you say, that through Beelzebub I cast out devils.
19Коли ж я Вельзевулом виганяю біси, то сини ваші ким виганяють їх? Тим суддями вашими вони будуть.
19Now if I cast out devils by Beelzebub; by whom do your children cast them out? Therefore they shall be your judges.
20Коли ж пальцем Божим виганяю біси, то конче пристигло до вас царство Боже.
20But if I by the finger of God cast out devils; doubtless the kingdom of God is come upon you.
21Коли ж сильний, вʼоружившись, стереже свого двору, то в спокою добро його.
21When a strong man armed keepeth his court, those things are in peace which he possesseth.
22Коли ж сильнїщий над него, прийшовши, подужає його, то всю зброю його бере, що на неї вповав, та й роздає здобич його.
22But if a stronger than he come upon him, and overcome him; he will take away all his armour wherein he trusted, and will distribute his spoils.
23Хто не зо мною, той проти мене; і хто не збирає зо мною, розсипає.
23He that is not with me, is against me; and he that gathereth not with me, scattereth.
24Як же нечистий дух вийде з чоловіка, то блукає по безвіддях, шукаючи впокою, і, не знайшовши, каже: Вернусь до домівки моєї, звідкіля вийшов.
24When the unclean spirit is gone out of a man, he walketh through places without water, seeking rest; and not finding, he saith: I will return into my house whence I came out.
25І прийшовши знайде її виметену й прибрану.
25And when he is come, he findeth it swept and garnished.
26Тодї йде та бере сїм инших духів, злїщих над себе; і, ввійшовши, домують там; і буде останнє чоловіка того гірше першого.
26Then he goeth and taketh with him seven other spirits more wicked than himself, and entering in they dwell there. And the last state of that man becomes worse than the first.
27Стало ся ж, як промовляв Він се, піднявши одна жінка зміж народу голос, каже Йому: Блаженна утроба, що носила Тебе, й соски, що ссав єси.
27And it came to pass, as he spoke these things, a certain woman from the crowd, lifting up her voice, said to him: Blessed is the womb that bore thee, and the paps that gave thee suck.
28Він же рече: Блаженні ж і ті, що слухають слово Боже, та й хоронять його.
28But he said: Yea rather, blessed are they who hear the word of God, and keep it.
29Як же народ громадив ся, почав глаголати: Кодло се лукаве; воно ознаки шукає, і не дасть ся ознака йому, тільки ознака Йони пророка.
29And the multitudes running together, he began to say: This generation is a wicked generation: it asketh a sign, and a sign shall not be given it, but the sign of Jonas the prophet.
30Бо, як Йона був ознакою Ниневянам, так буде й Син чоловічий кодлу сьому:
30For as Jonas was a sign to the Ninivites; so shall the Son of man also be to this generation.
31Цариця полуденна встане на суд із чоловіками кодла сього, та й осудить їх: бо прийшла вона з краю землї послухати премудростї Соломонової; а ось більший Соломона тут.
31The queen of the south shall rise in the judgment with the men of this generation, and shall condemn them: because she came from the ends of the earth to hear the wisdom of Solomon; and behold more than Solomon here.
32Ниневяне встануть на суд із кодлом сим, та й осудять його; бо покаялись по проповідї Йониній; а ось більший Йони тут.
32The men of Ninive shall rise in the judgment with this generation, and shall condemn it; because they did penance at the preaching of Jonas; and behold more than Jonas here.
33Нїхто ж, засьвітивши сьвічку, на потайному не ставить, нї під посудину, а на сьвічнику, щоб хто входить, сьвітло бачив.
33No man lighteth a candle, and putteth it in a hidden place, nor under a bushel; but upon a candlestick, that they that come in, may see the light.
34Сьвітло тїлу око; коли ж оце око твоє ясне буде, то й все тїло твоє сьвітле: коли ж лихе буде, то й тїло твоє темне.
34The light of thy body is thy eye. If thy eye be single, thy whole body will be lightsome: but if it be evil, thy body also will be darksome.
35Гледи ж оце, щоб сьвітло, що в тобі, не була темрява.
35Take heed therefore, that the light which is in thee, be not darkness.
36Коли ж тїло твоє все сьвітле, не маючи нїякої частини темної, то буде сьвітле все, як би сьвічка сяєвом просьвічувала тебе.
36If then thy whole body be lightsome, having no part of darkness; the whole shall be lightsome; and as a bright lamp, shall enlighten thee.
37Як же Він промовляв, просив Його Фарисей один, щоб обідав у него; ввійшовши ж, сїв за столом.
37And as he was speaking, a certain Pharisee prayed him, that he would dine with him. And he going in, sat down to eat.
38Фарисей же, побачивши, здивував ся, що перше не обмив ся перед обідом.
38And the Pharisee began to say, thinking within himself, why he was not washed before dinner.
39Рече ж Господь до него: Тепер ви, Фарисеї, верх чаші і блюда очищаєте; середина ж ваша повна здирства та лукавства.
39And the Lord said to him: Now you Pharisees make clean the outside of the cup and of the platter; but your inside is full of rapine and iniquity.
40Безумні! хиба, хто зробив верх, і середини не зробив.
40Ye fools, did not he that made that which is without, make also that which is within?
41Тільки давайте милостиню з того, що є, і ось усе чисте вам буде.
41But yet that which remaineth, give alms; and behold, all things are clean unto you.
42Та горе вам, Фарисеї! бо даєте десятину з мяти, рути і всякого зїлля, а минаєте суд і любов Божу. Се повинні були чинити, да й того не залишати.
42But woe to you, Pharisees, because you tithe mint and rue and every herb; and pass over judgment, and the charity of God. Now these things you ought to have done, and not to leave the other undone.
43Горе вам, Фарисеї! бо любите перві сїдалища по школах і витання на торгах.
43Woe to you, Pharisees, because you love the uppermost seats in the synagogues, and salutations in the marketplace.
44Горе вам, письменники та Фарисеї, лицеміри! бо ви мов гроби, що їх невидко, й люде, ходячи поверх них, не знають.
44Woe to you, because you are as sepulchres that appear not, and men that walk over are not aware.
45Озвав ся ж один з законників, і каже Йому: Учителю, так говорячи, ти й нас обижаєш.
45And one of the lawyers answering, saith to him: Master, in saying these things, thou reproachest us also.
46Він же рече: І вам, законникам, горе! що накладуєте людям тягарі, котрі важко носити, а самі одним пальцем вашим не приторкнетесь до тягарів.
46But he said: Woe to you lawyers also, because you load men with burdens which they cannot bear, and you yourselves touch not the packs with one of your fingers.
47Горе вам! що будуєте гроби пророкам, батьки ж ваші повбивали їх.
47Woe to you who build the monuments of the prophets: and your fathers killed them.
48Правдиво ви сьвідкуєте, і любі вам учинки батьків ваших; бо се вони повбивали їх, ви ж будуєте їм гроби.
48Truly you bear witness that you consent to the doings of your fathers: for they indeed killed them, and you build their sepulchres.
49Тим і премудрість Божа глаголе: Пішлю до них пророків та апостолів, і инших з них вони вбивати муть та гонити муть,
49For this cause also the wisdom of God said: I will send to them prophets and apostles; and some of them they will kill and persecute.
50щоб відомстити за кров усїх пророків, пролиту від основання сьвіта, кодлу сьому,
50That the blood of all the prophets which was shed from the foundation of the world, may be required of this generation,
51від крові Авеля аж до крові Захарії, що полїг між жертївнею й храмом. Так, глаголю вам, відомстить ся кодлу сьому.
51From the blood of Abel unto the blood of Zacharias, who was slain between the alter and the temple: Yea I say to you, It shall be required of this generation.
52Горе вам, законники! що ви взяли ключ розуміння: самі не ввійшли, й тим, що входять, заборонили.
52Woe to you lawyers, for you have taken away the key of knowledge: you yourselves have not entered in, and those that were entering in, you have hindered.
53Як же промовляв Він се до них, стали письменники та Фарисеї вельми наступати на Него, й допитуватись у Него про многі речі,
53And as he was saying these things to them, the Pharisees and the lawyers began violently to urge him, and to oppress his mouth about many things,
54чигаючи на Него й шукаючи вхопити що з уст Його, щоб обвинувати Його.
54Lying in wait for him, and seeking to catch something from his mouth, that they might accuse him.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.