Луки 13
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Douay-Rheims Bible, American Edition (1899)
1Нагодили ся ж деякі того часу, оповідуючи Йому про Галилейцїв, котрих кров Пилат змішав з жертвами їх.
1And there were present, at that very time, some that told him of the Galileans, whose blood Pilate had mingled with their sacrifices.
2І озвавшись Ісус, рече їм: Чи думаєте, що Галилейцї сї грішнїщі від усїх Галилейцїв були, що так постраждали?
2And he answering, said to them: Think you that these Galileans were sinners above all the men of Galilee, because they suffered such things?
3Нї, глаголю вам; тільки ж, коли не покаєтесь, усї так само погинете.
3No, I say to you: but unless you shall do penance, you shall all likewise perish.
4Або ті вісїмнайцять, що впала на них башта в Силоамі та й побила їх, думаєте, що сї були більші довжники, над усїх людей що живуть в Єрусалимі?
4Or those eighteen upon whom the tower fell in Siloe, and slew them: think you, that they also were debtors above all the men that dwelt in Jerusalem?
5Нї, глаголю вам; тільки ж, коли не покаєтесь, то всї так само погинете.
5No, I say to you; but except you do penance, you shall all likewise perish.
6Сказав же сю приповість: Смоківницю мав хтось у винограднику своїм посаджену; й прийшов овощу шукати на нїй, та й не знайшов.
6He spoke also this parable: A certain man had a fig tree planted in his vineyard, and he came seeking fruit on it, and found none.
7Рече ж до винаря: Ось три роки приходжу, шукаючи овощу на смоківницї сїй, та й не знаходжу. Зрубай її: на що й землю займає?
7And he said to the dresser of the vineyard: Behold, for these three years I come seeking fruit on this fig tree, and I find none. Cut it done therefore: why cumbereth it the ground?
8Він же, озвавшись, каже йому: Господи, зостав її і на се лїто, поки прокопаю круг неї та обложу гноєм;
8But he answering, said to him: Lord, let it alone this year also, until I dig about it, and dung it.
9чей зродить овощ; коли ж нї, тодї зрубаєш її.
9And if happily it bear fruit: but if not, then after that thou shalt cut it down.
10Навчав же в одній школї по суботам.
10And he was teaching in their synagogue on their sabbath.
11І ось була жінка, маючи духа недуги вісїмнайцять років, і була згорблена, й не могла зовсїм випростатись.
11And behold there was a woman, who had a spirit of infirmity eighteen years: and she was bowed together, neither could she look upwards at all.
12Побачивши ж її Ісус, покликав, і рече їй: Жінко, одзволилась єси від недуги твоєї.
12Whom when Jesus saw, he called her unto him, and said to her: Woman, thou art delivered from thy infirmity.
13І положив на неї руки, й зараз стала права, й прославляла Бога.
13And he laid his hands upon her, and immediately she was made straight, and glorified God.
14Озвав ся ж шкільний старшина, досадуючи, що в суботу сцїлив Ісус, і каже народові: Є шість днїв, в котрі годить ся робити; оттодї ж приходьте, та й сцїляйтесь, а не субітнього дня.
14And the ruler of the synagogue (being angry that Jesus had healed on the sabbath) answering, said to the multitude: Six days there are wherein you ought to work. In them therefore come, and be healed; and not on the sabbath day.
15Відказав тодї йому Господь, і рече: Лицеміри, хиба не кожен з вас у суботу одвязує вола свого або осла від ясел, та веде поїти?
15And the Lord answering him, said: Ye hypocrites, doth not every one of you, on the sabbath day, loose his ox or his ass from the manger, and lead them to water?
16Сю ж дочку Авраамову, що вязав сатана, бач, вісїмнайцять років, чи не годилось одзволити од вязила сього в день субітнїй?
16And ought not this daughter of Abraham, whom Satan hath bound, lo, these eighteen years, be loosed from this bond on the sabbath day?
17І, як се промовив, засоромились усї противники Його, а всї люде радувались усїм славним, що сталось від Него?
17And when he said these things, all his adversaries were ashamed: and all the people rejoiced for all the things that were gloriously done by him.
18Рече ж: Кому подобне царство Боже? й кому уподоблю його?
18He said therefore: To what is the kingdom of God like, and whereunto shall I resemble it?
19Подобне воно зерну горчицї, що взявши чоловік, кинув у город свій, і виросло воно, й стало дерево велике; й птаство небесне кублилось між гіллєм його.
19It is like to a grain of mustard seed, which a man took and cast into his garden, and it grew and became a great tree, and the birds of the air lodged in the branches thereof.
20І знов рече: Кому уподоблю царство Боже?
20And again he said: Whereunto shall I esteem the kingdom of God to be like?
21Подобне воно квасу, що взявши жінка, розчинила у трох мірках борошна, поки вкисне все.
21It is like to leaven, which a woman took and hid in three measures of meal, till the whole was leavened.
22І проходив через городи й села, навчаючи й верстаючи дорогу до Єрусалиму.
22And he went through the cities and towns teaching, and making his journey to Jerusalem.
23Каже ж один Йому: Господи, чи тих мало, що спасають ся? Він же рече до них:
23And a certain man said to him: Lord, are they few that are saved? But he said to them:
24Силкуйтесь увійти тїсними ворітьми; бо многі, глаголю вам, шукати муть увійти, та й не здолїють.
24Strive to enter by the narrow gate; for many, I say to you, shall seek to enter, and shall not be able.
25І, як устане господар та зачинить двері, а ви зачнете, стоячи знадвору, стукати в двері, говорячи: Господи, Господи, відчини нам, то озвавшись, скаже вам: Не знаю вас, звідкіля ви;
25But when the master of the house shall be gone in, and shall shut the door, you shall begin to stand without, and knock at the door, saying: Lord, open to us. And he answering, shall say to you: I know you not, whence you are.
26тодї станете казати: Ми їли перед Тобою й пили, й по улицях наших навчав єси.
26Then you shall begin to say: We have eaten and drunk in thy presence, and thou hast taught in our streets.
27І скаже: Глаголю вам, що не знаю вас, звідкіля ви: уступіть ся від мене, всї, що робите неправду.
27And he shall say to you: I know you not, whence you are: depart from me, all ye workers of iniquity.
28Там буде плач і скреготаннє зубів, як побачите Авраама, та Ісаака, та Якова і всїх пророків у царстві Божому, себе ж вигнаних геть.
28There shall be weeping and gnashing of teeth, when you shall see Abraham and Isaac and Jacob, and all the prophets, in the kingdom of God, and you yourselves thrust out.
29І прийдуть од сходу й заходу, і від півночі й полудня, та й сядуть у царстві Божому:
29And there shall come from the east and the west, and the north and the south; and shall sit down in the kingdom of God.
30І ось є останнї, що будуть перві, й перві, що будуть останнї.
30And behold, they are last that shall be first; and they are first that shall be last.
31Того дня приступили деякі Фарисеї, кажучи Йому: Зійди звідсїля, бо Ірод хоче Тебе вбити.
31The same day, there came some of the Pharisees, saying to him: Depart, and get thee hence, for Herod hath a mind to kill thee.
32І рече їм: Ідїть та скажіть лисицї тій: Ось виганяю біси, й сцїлення роблю сьогоднї й завтра, а третього дня скінчаю ся.
32And he said to them: Go and tell that fox, Behold, I cast out devils, and do cures today and tomorrow, and the third day I am consummated.
33Тільки ж мушу сьогоднї і завтра й дальшого дня ходити, бо не можна пророкові загинути осторонь Єрусалиму.
33Nevertheless I must walk today and tomorrow, and the day following, because it cannot be that a prophet perish, out of Jerusalem.
34Єрусалиме, Єрусалиме, що вбиваєш пророків і каменуєш посланих до тебе! скільки раз хотїв я зібрати дїти твої, як курка своє гнїздо під крила, й не схотїли.
34Jerusalem, Jerusalem, that killest the prophets, and stonest them that are sent to thee, how often would I have gathered thy children as the bird doth her brood under her wings, and thou wouldest not?
35Оце ж оставляєть ся вам господа ваша пуста; істино ж глаголю вам: Що не побачите мене, доки прийде час, що скажете: Благословен грядущий в імя Господнє.
35Behold your house shall be left to you desolate. And I say to you, that you shall not see me till the time come, when you shall say: Blessed is he that cometh in the name of the Lord.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.