Луки 12
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Douay-Rheims Bible, American Edition (1899)
1Тим часом, як зібралась тьма народу, так що топтало одно одного, почав глаголати ученикам своїм: Перш усього остерегайтесь квасу Фарисейського, чи то лицемірства.
1And when great multitudes stood about him, so that they trod one upon another, he began to say to his disciples: Beware ye of the leaven of the Pharisees, which is hypocrisy.
2Нїчого бо нема закритого, що не відкриєть ся, анї захованого, що не виявить ся.
2For there is nothing covered, that shall not be revealed: nor hidden, that shall not be known.
3Тим, що ви потемки промовили, повидну чути муть; і що на ухо казали ви в коморах, проповідувати меть ся на домах.
3For whatsoever things you have spoken in darkness, shall be published in the light: and that which you have spoken in the ear in the chambers, shall be preached on the housetops.
4Глаголю ж вам, другам моїм: Не лякайтесь тих, що вбивають тїло, а потім не можуть більш нїчого заподїяти.
4And I say to you, my friends: Be not afraid of them who kill the body, and after that have no more that they can do.
5Я ж покажу вам, кого лякатись: Лякайтесь того, хто, вбивши, власть має вкинути в пекло. Так, глаголю вам, того лякайтесь.
5But I will shew you whom you shall fear: fear ye him, who after he hath killed, hath power to cast into hell. Yea, I say to you, fear him.
6Хиба пятеро горобцїв не продають за два шаги? й один же з них не забутий перед Богом.
6Are not five sparrows sold for two farthings, and not one of them is forgotten before God?
7Тільки ж і волоссє на голові вашій усе полїчене. Не лякайте ся ж оце: ви многих горобцїв дорожчі.
7Yea, the very hairs of your head are all numbered. Fear not therefore: you are of more value than many sparrows.
8Глаголю ж вам: Всякий, хто визнавати ме мене перед людьми, й Син чоловічий визнавати ме його перед ангелами Божими.
8And I say to you, Whosoever shall confess me before men, him shall the Son of man also confess before the angels of God.
9Хто ж відречеть ся мене перед людьми, того відречусь перед ангелами Божими.
9But he that shall deny me before men, shall be denied before the angels of God.
10І всякий, хто скаже слово на Сина чоловічого, простить ся йому; хто ж на сьвятого Духа хулив, не простить ся.
10And whosoever speaketh a word against the Son of man, it shall be forgiven him: but to him that shall blaspheme against the Holy Ghost, it shall not be forgiven.
11Коли ж приведуть вас у школи, та до урядів, та до властей, не дбайте про те, як або чим боронити метесь, або що казати мете:
11And when they shall bring you into the synagogues, and to magistrates and powers, be not solicitous how or what you shall answer, or what you shall say;
12бо сьвятий Дух учити ме вас тієї години, що треба говорити.
12For the Holy Ghost shall teach you in the same hour what you must say.
13Каже ж Йому один з народу: Учителю, скажи братові моєму, щоб подїлив ся зо мною наслїддєм.
13And one of the multitude said to him: Master, speak to my brother that he divide the inheritance with me.
14Він же рече йому: Чоловіче, хто настановив мене суддею або дїлителем над вами?
14But he said to him: Man, who hath appointed me judge, or divider, over you?
15Рече ж до них: Остерегайтесь і бережітесь зажерливостї; бо не в тім комусь життє його, щоб надто мати з достатків своїх.
15And he said to them: Take heed and beware of all covetousness; for a man’s life doth not consist in the abundance of things which he possesseth.
16Сказав же приповість до них, глаголючи: В одного багатого чоловіка вродила добре земля;
16And he spoke a similitude to them, saying: The land of a certain rich man brought forth plenty of fruits.
17і думає він сам собі, говорячи: Що менї робити, що не маю куди звезти овощі мої?
17And he thought within himself, saying: What shall I do, because I have no room where to bestow my fruits?
18І каже: От що зроблю: Розберу клунї мої та більші побудую, і звезу туди всї плоди мої і добро моє.
18And he said: This will I do: I will pull down my barns, and will build greater; and into them will I gather all things that are grown to me, and my goods.
19І скажу душі моїй: Душе, маєш багацько добра, зложеного на лїта многі; спочивай, їж, пий, весели ся.
19And I will say to my soul: Soul, thou hast much goods laid up for many years take thy rest; eat, drink, make good cheer.
20Рече ж йому Бог: Безумний, сієї ночі душу твою візьмуть у тебе; що ж надбав єси, кому буде?
20But God said to him: Thou fool, this night do they require thy soul of thee: and whose shall those things be which thou hast provided?
21Оттак, хто скарбує для себе, а не в Бога багатїє.
21So is he that layeth up treasure for himself, and is not rich towards God.
22Рече ж до учеників своїх: Тим глаголю вам: Не журіть ся душею вашою, що їсти мете, анї тїлом, чим зʼодягнетесь.
22And he said to his disciples: Therefore I say to you, be not solicitous for your life, what you shall eat; nor for your body, what you shall put on.
23Душа більша їжі, а тїло одежі.
23The life is more than the meat, and the body is more than the raiment.
24Погляньте на круки: що не сїють і не жнуть; у них нї комори, нї клунї, а Бог годує їх; як же більше луччі ви птаства?
24Consider the ravens, for they sow not, neither do they reap, neither have they storehouse nor barn, and God feedeth them. How much are you more valuable than they?
25Хто ж з вас, журившись, може прибавити до зросту свого один локіть?
25And which of you, by taking thought, can add to his stature one cubit?
26Коли ж ви й найменьшого не можете, то чого про инше журитесь?
26If then ye be not able to do so much as the least thing, why are you solicitous for the rest?
27Погляньте на лилії, як вони ростуть: не працюють і не прядуть; глаголю ж вам, що й Соломон у всїй славі своїй не зʼодягав ся, як одна з сих.
27Consider the lilies, how they grow: they labour not, neither do they spin. But I say to you, not even Solomon in all his glory was clothed like one of these.
28Коли ж траву, що сьогоднї на полї, а завтра буде в піч укинута, Бог так зʼодягає; то як більше вас, маловіри?
28Now if God clothe in this manner the grass that is today in the field, and tomorrow is cast into the oven; how much more you, O ye of little faith?
29І ви не шукайте що вам їсти, або що пити, й не несїтесь (високо);
29And seek not you what you shall eat, or what you shall drink: and be not lifted up on high.
30того бо всього народи сьвіту шукають; Отець же ваш знає, що треба вам сього.
30For all these things do the nations of the world seek. But your Father knoweth that you have need of these things.
31Лучче шукайте царства Божого, а се все додасть ся вам.
31But seek ye first the kingdom of God and his justice, and all these things shall be added unto you.
32Не лякай ся, мале стадо: бо вподобалось Отцеві вашому дати вам царство.
32Fear not, little flock, for it hath pleased your Father to give you a kingdom.
33Продавайте достатки ваші, і подавайте милостиню; робіть собі сакви, що не ветшають, скарб, що не вбавляєть ся на небесах, де злодїй не приступає, анї міль не їсть.
33Sell what you possess and give alms. Make to yourselves bags which grow not old, a treasure in heaven which faileth not: where no thief approacheth, nor moth corrupteth.
34Де бо скарб ваш, там і серце ваше буде.
34For where your treasure is, there will your heart be also.
35Нехай будуть поясницї ваші підперезані, і сьвітильники позасьвічувані,
35Let your loins be girt, and lamps burning in your hands.
36і ви подобні людям, що дожидають пана свого, коли вертати меть ся з весїлля, щоб, як прийде та постукає, зараз одчинити йому.
36And you yourselves like to men who wait for their lord, when he shall return from the wedding; that when he cometh and knocketh, they may open to him immediately.
37Блаженні слуги ті, котрих, прийшовши пан, знайде їх пильнуючих: істино глаголю вам, що підпережеть ся та й посадовить їх за стіл, і, приступивши, послугувати ме їм.
37Blessed are those servants, whom the Lord when he cometh, shall find watching. Amen I say to you, that he will gird himself, and make them sit down to meat, and passing will minister unto them.
38І коли прийде о другій сторожі, або о третій сторожі прийде, і знайде так, блаженні слуги ті.
38And if he shall come in the second watch, or come in the third watch, and find them so, blessed are those servants.
39Се ж знайте, що, коли б знав господар, о которій годинї злодїй прийде, пильнував би, й не дав би підкопати господи своєї.
39But this know ye, that if the householder did know at what hour the thief would come, he would surely watch, and would not suffer his house to be broken open.
40Тим і ви будьте готові; бо, котрої години не думаєте, Син чоловічий прийде.
40Be you then also ready: for at what hour you think not, the Son of man will come.
41Каже ж Йому Петр: Господи, чи до нас приповість сю глаголеш, чи до всїх?
41And Peter said to him: Lord, dost thou speak this parable to us, or likewise to all?
42Рече ж Господь: Хто єсть вірний і розумний дворецький, що поставить його пан над челяддю своєю, видавати у пору визначену харч?
42And the Lord said: Who (thinkest thou) is the faithful and wise steward, whom his lord setteth over his family, to give them their measure of wheat in due season?
43Блажен слуга той, котрого, пан прийшовши, знайде, що робить так.
43Blessed is that servant, whom when his lord shall come, he shall find so doing.
44По правдї глаголю вам, що над усїм достатком своїм поставить його.
44Verily I say to you, he will set him over all that he possesseth.
45Коли ж слуга той скаже в серцї своїм: Барить ся пан мій прийти, та й зачне бити рабів і рабинь, їсти, та пити, та впиватись,
45But if that servant shall say in his heart: My lord is long a coming; and shall begin to strike the menservants and maidservants, and to eat and to drink and be drunk:
46прийде пан того слуги дня, котрого не сподїваєть ся, і години, котрої не знає, та й відлучить його, й долю його з невірними положить.
46The lord of that servant will come in the day that he hopeth not, and at the hour that he knoweth not, and shall separate him, and shall appoint him his portion with unbelievers.
47Той же слуга, що знав волю пана свого, та й не приготовив ся, анї зробив по волї його, буде битий много.
47And that servant who knew the will of his lord, and prepared not himself, and did not according to his will, shall be beaten with many stripes.
48Хто ж, не знавши, зробив достойне биття, буде битий мало. Від усякого бо, кому дано багато, багато вимагати меть ся від него; а кому прибавлено багато, більш спитаєть ся від него.
48But he that knew not, and did things worthy of stripes, shall be beaten with few stripes. And unto whomsoever much is given, of him much shall be required: and to whom they have committed much, of him they will demand the more.
49Огонь прийшов я кинути на землю; і чого хочу? — тільки щоб запалав уже.
49I am come to cast fire on the earth; and what will I, but that it be kindled?
50Хрещеннєм же маю хреститись, і як менї важко, доки се скінчить ся!
50And I have a baptism wherewith I am to be baptized: and how am I straitened until it be accomplished?
51Чи думаєте, що впокій прийшов я дати на землї? Нї, глаголю вам, а роздїленнє:
51Think ye, that I am come to give peace on earth? I tell you, no; but separation.
52буде бо від нинї пятеро в одній хатї роздїлених, троє проти двох, і двоє проти трох.
52For there shall be from henceforth five in one house divided: three against two, and two against three.
53Стане батько різно проти сина, а син проти батька; мати проти дочки, а дочка проти матери; свекруха проти невістки своєї, і невістка проти свекрухи своєї.
53The father shall be divided against the son, and the son against his father, the mother against the daughter, and the daughter against the mother, the mother in law against her daughter in law, and the daughter in law against her mother in law.
54Рече ж і до народу: Як побачите хмару, що виступає від заходу, зараз кажете: Ливень буде, й буває так.
54And he said also to the multitudes: When you see a cloud rising from the west, presently you say: A shower is coming: and so it happeneth:
55А як вітер полуденний віє, кажете, що спека буде, й буває.
55And when ye see the south wind blow, you say: There will be heat: and it cometh to pass.
56Лицеміри, лице землї і неба вмієте пізнавати, часу ж сього як не розпізнаєте?
56You hypocrites, you know how to discern the face of the heaven and of the earth: but how is it that you do not discern this time?
57Чом же й про себе не судите право?
57And why even of yourselves, do you not judge that which is just?
58Як бо йдеш із противником твоїм перед князя, то вдорозї дбай, щоб збутись його; щоб не потяг тебе до суддї, а суддя не передав тебе слузї, а слуга не вкинув тебе в темницю.
58And when thou goest with thy adversary to the prince, whilst thou art in the way, endeavour to be delivered from him: lest perhaps he draw thee to the judge, and the judge deliver thee to the exacter, and the exacter cast thee into prison.
59Глаголю тобі, не вийдеш звідтіля, доки й останнього мідяка не віддаси.
59I say to thee, thou shalt not go out thence, until thou pay the very last mite.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.