Екклезіаста 3
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Berean Standard Bible
1Усьому під небом свій час і всякому дїлу своя пора:
1To everything there is a season, and a time for every purpose under heaven:
2Час родитись і час умірати, час насаджувати й час виривати насаджене;
2a time to be born and a time to die, a time to plant and a time to uproot,
3Час убивати й час гоїти, час валити й час будовати;
3a time to kill and a time to heal, a time to break down and a time to build,
4Час плакати й час сьміятись; час сумовати й час танцювати,
4a time to weep and a time to laugh, a time to mourn and a time to dance,
5Час розкидати каміннє й час збірати каміннє; час обіймати й час від обнимань відхилятись;
5a time to cast away stones and a time to gather stones together, a time to embrace and a time to refrain from embracing,
6Час шукати й час губити; час збірати й час розкидати!
6a time to search and a time to count as lost, a time to keep and a time to discard,
7Час роздирати й час сшивати; час мовчати й час говорити;
7a time to tear and a time to mend, a time to be silent and a time to speak,
8Час любити й час ненавидїти; час воюватись і час миритись.
8a time to love and a time to hate, a time for war and a time for peace.
9Яка користь буде трудящому з усієї роботи його?
9What does the worker gain from his toil?
10Міркував я про ту журбу, яку дав Бог людям, щоб у нїй вправлялись.
10I have seen the burden that God has laid upon the sons of men to occupy them.
11Усе він сотворив свого часу гарно, й сьвіт вложив їм у душу; тільки що чоловікові не зрозуміти всього твору Божого з почину та й до кінця.
11He has made everything beautiful in its time. He has also set eternity in the hearts of men, yet they cannot fathom the work that God has done from beginning to end.
12Зрозумів я, що їм нема нїчого лучшого, як веселитись і чинити добре, поки й життя їх.
12I know that there is nothing better for them than to rejoice and do good while they live,
13І коли хто їсть і пє, й бачить добро в кожній працї своїй, то й се дар Божий.
13and also that every man should eat and drink and find satisfaction in all his labor—this is the gift of God.
14Зрозумів я, що все, що творить Бог, тріває навіки: нїчого до того придати й нїчого з того уймити; Бог чинить усе так, щоб перед ним почесть почувати.
14I know that everything God does endures forever; nothing can be added to it or taken from it. God does it so that they should fear Him.
15Що було, те є й тепер; що буде, те вже було, — і Бог викликає знов те, що минуло.
15What exists has already been, and what will be has already been, for God will call to account what has passed.
16Ще ж бачив я під сонцем: де б мала правда бути, там кривда; де б бути правосуддю, там кривосуддє.
16Furthermore, I saw under the sun that in the place of judgment there is wickedness, and in the place of righteousness there is wickedness.
17І сказав я в серцї мойму: Праведного й безбожного судити ме Бог, бо прийде час про все, а тодї й суд на всякі вчинки.
17I said in my heart, “God will judge the righteous and the wicked, since there is a time for every activity and every deed.”
18І сказав я в серцї мойму про дїтей людських, що Бог витрібовує їх, нехай знають, що й вони зьвіррє.
18I said to myself, “As for the sons of men, God tests them so that they may see for themselves that they are but beasts.”
19Доля бо людська й доля зьвіряча однака; як сї вмірають, так і ті вмірають, і одно диханнє у всїх, а людина не переважує зьвіря, бо все марнота.
19For the fates of both men and beasts are the same: As one dies, so dies the other—they all have the same breath. Man has no advantage over the animals, since everything is futile.
20Все йде в одно місце: взялось із перстї й усе вернесь у порох.
20All go to one place; all come from dust, and all return to dust.
21Хто бо знає, чи дух людський іде в гору, й чи зьвірячий дух ійде вниз, у землю?
21Who knows if the spirit of man rises upward and the spirit of the animal descends into the earth?
22Оце ж я побачив, що нема нїчого лучшого, як уживати чоловікові своєї працї; бо се доля його; бо хто приведе його поглянути на те, що послї него буде?
22I have seen that there is nothing better for a man than to enjoy his work, because that is his lot. For who can bring him to see what will come after him?
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.