Йоіла 1
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Berean Standard Bible
1Слово Господнє до Йоіла Ватуіленка.
1This is the word of the LORD that came to Joel son of Pethuel:
2Чуйте се, люде старезні, та й ви осадники сієї землї. Чи бувало коли таке за вас або за днїв батьків ваших?
2Hear this, O elders; and give ear, all who dwell in the land. Has anything like this ever happened in your days or in the days of your fathers?
3Перекажіте се дїтям вашим; а дїти ваші нехай перекажуть своїм дїтям, а сих дїти — дальшому родові:
3Tell it to your children; let your children tell it to their children, and their children to the next generation.
4Що полишила гусїниця, їла сарана; що полишила сарана, точили черви, що ж од червів зоставалось, жуки те доїли.
4What the devouring locust has left, the swarming locust has eaten; what the swarming locust has left, the young locust has eaten; and what the young locust has left, the destroying locust has eaten.
5Прокиньтесь, пяницї, й плачте-голосїте, ви всї, що любите вино попивати, затужіть по виноградньому сокові, бо його однято од уст у вас!
5Wake up, you drunkards, and weep; wail, all you drinkers of wine, because of the sweet wine, for it has been cut off from your mouth.
6Бо наступив на мою землю народ дужий, що його й не злїчиш. Зуби в його — левині, челюстї в його, як у левицї.
6For a nation has invaded My land, powerful and without number; its teeth are the teeth of a lion, and its fangs are the fangs of a lioness.
7Мій виноградник він спустошив, фиґовину обломив, облупив її з кори й відкинув, — тільки галузки її білїють.
7It has laid waste My grapevine and splintered My fig tree. It has stripped off the bark and thrown it away; the branches have turned white.
8О! голоси, як молодиця, приперезана веретищем, по мужові молодощів своїх!
8Wail like a virgin dressed in sackcloth, grieving for the husband of her youth.
9Перестали приноси хлїбні та ливні жертви в дому Господньому; плачуть сьвященники, служителї Господнї.
9Grain and drink offerings have been cut off from the house of the LORD; the priests are in mourning, those who minister before the LORD.
10Поле облогом лежить, землиця сумує; витоптано збіжжє, сок виноградний висох та й оливина повяла.
10The field is ruined; the land mourns. For the grain is destroyed, the new wine is dried up, and the oil fails.
11Румянїтесь із заводу, ви, хлїбороби; ридайте, виноградарі; плачте по пшеницї й ячменї — пропали жнива в полї.
11Be dismayed, O farmers, wail, O vinedressers, over the wheat and barley, because the harvest of the field has perished.
12Зсохла лоза виноградня, фиґовина повяла; гранатнє дерево, пальма та яблонь — всї дерева в полї повсихали; тим то й в синів людських всї радощі зникли.
12The grapevine is dried up, and the fig tree is withered; the pomegranate, palm, and apple— all the trees of the orchard—are withered. Surely the joy of mankind has dried up.
13Попідперізуйтеся веретищами й плачте, сьвященники! ридайте, слуги олтаря! ійдїть, в волосяницях ночуйте, слуги Бога мого! не стало нї хлїба, нї ливних жертов в дому Бога вашого.
13Put on sackcloth and lament, O priests; wail, O ministers of the altar. Come, spend the night in sackcloth, O ministers of my God, because the grain and drink offerings are withheld from the house of your God.
14Визначіте піст, оповістїть сходини громадські, скличте старшину й усїх осадників землї в дом Господа, Бога вашого, й благайте Господа.
14Consecrate a fast; proclaim a solemn assembly! Gather the elders and all the residents of the land to the house of the LORD your God, and cry out to the LORD.
15О, що за день! а близько він, сей день Господень; мов хуртовина, прийде він од Всемогучого, й усе спустошить.
15Alas for the day! For the Day of the LORD is near, and it will come as destruction from the Almighty.
16Чи ж не зникає вже перед нашими очима пожива з дому Бога нашого, а з нею радощі й веселощі?
16Has not the food been cut off before our very eyes— joy and gladness from the house of our God?
17Зерно зітлїло під скибами своїми, спорожнїли засїки, повалено стодоли, бо не стало збіжжя.
17The seeds lie shriveled beneath the clods; the storehouses are in ruins; the granaries are broken down, for the grain has withered away.
18О, як реве скотина, сумує стадо худоби, що нема їм паші, та й отари валяться з ніг.
18How the cattle groan! The herds wander in confusion because they have no pasture. Even the flocks of sheep are suffering.
19До тебе, Господи, кличу: ось огонь попалив травні пасовища по степу, поломє посмалило всї дерева в полї.
19To You, O LORD, I call, for fire has consumed the open pastures and flames have scorched all the trees of the field.
20Ба вже й зьвіррє полеве покликає до тебе, бо повисихали води в потоках, а огонь випалив у степу всю зелень.
20Even the beasts of the field pant for You, for the streams of water have dried up, and fire has consumed the open pastures.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.