Йоіла 1
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic script
1Слово Господнє до Йоіла Ватуіленка.
1Кувынтул Домнулуй каре а фост спус луй Иоел, фиул луй Петуел:
2Чуйте се, люде старезні, та й ви осадники сієї землї. Чи бувало коли таке за вас або за днїв батьків ваших?
2Аскултаць лукрул ачеста, бэтрынь! Ши луаць сяма, тоць локуиторий цэрий! С-а ынтымплат аша чева пе время воастрэ сау пе время пэринцилор воштри?
3Перекажіте се дїтям вашим; а дїти ваші нехай перекажуть своїм дїтям, а сих дїти — дальшому родові:
3Повестиць копиилор воштри деспре лукрул ачеста ши копиий воштри сэ повестяскэ копиилор лор, яр копиий лор сэ повестяскэ нямулуй де оамень каре ва урма!
4Що полишила гусїниця, їла сарана; що полишила сарана, точили черви, що ж од червів зоставалось, жуки те доїли.
4Че а лэсат немынкат лэкуста газам а мынкат лэкуста арбех, че а лэсат лэкуста арбех а мынкат лэкуста елек, че а лэсат лэкуста елек а мынкат лэкуста хасил.
5Прокиньтесь, пяницї, й плачте-голосїте, ви всї, що любите вино попивати, затужіть по виноградньому сокові, бо його однято од уст у вас!
5Трезици-вэ, бецивилор, ши плынӂець! Вэйтаци-вэ, тоць чей че бець вин, кэч ви с-а луат мустул де ла гурэ!
6Бо наступив на мою землю народ дужий, що його й не злїчиш. Зуби в його — левині, челюстї в його, як у левицї.
6Кэч ын цара мя а нэвэлит ун попор путерник ши фэрэ нумэр, ку динць де леу ши мэселе де леоайкэ.
7Мій виноградник він спустошив, фиґовину обломив, облупив її з кори й відкинув, — тільки галузки її білїють.
7Мь-а пустиит вия; мь-а фэкут букэць смокинул, л-а жупуит де коажэ ши л-а трынтит жос; млэдицеле де вицэ ау ажунс албе.
8О! голоси, як молодиця, приперезана веретищем, по мужові молодощів своїх!
8Бочеште-те ка фечоара ынчинсэ ку ун сак дупэ бэрбатул тинереций ей!
9Перестали приноси хлїбні та ливні жертви в дому Господньому; плачуть сьвященники, служителї Господнї.
9Ау ынчетат даруриле де мынкаре ши жертфеле де бэутурэ дин Каса Домнулуй; преоций, служиторий Домнулуй, желеск.
10Поле облогом лежить, землиця сумує; витоптано збіжжє, сок виноградний висох та й оливина повяла.
10Кымпия есте пустиитэ, пэмынтул, ынтристат, кэч грыул есте нимичит, мустул а секат, унтделемнул ну май есте.
11Румянїтесь із заводу, ви, хлїбороби; ридайте, виноградарі; плачте по пшеницї й ячменї — пропали жнива в полї.
11Ынмэрмуриць, плугарь, вэйтаци-вэ, виерь, дин причина грыулуй ши а орзулуй, кэч букателе де пе кымп сунт пердуте!
12Зсохла лоза виноградня, фиґовина повяла; гранатнє дерево, пальма та яблонь — всї дерева в полї повсихали; тим то й в синів людських всї радощі зникли.
12Вия есте прэпэдитэ, смокинул есте вештежит, родиул, финикул, мэрул, тоць помий де пе кымп с-ау ускат… Ши с-а дус букурия де ла копиий оаменилор!
13Попідперізуйтеся веретищами й плачте, сьвященники! ридайте, слуги олтаря! ійдїть, в волосяницях ночуйте, слуги Бога мого! не стало нї хлїба, нї ливних жертов в дому Бога вашого.
13Ынчинӂеци-вэ, преоць, ши плынӂець! Бочици-вэ, служиторь ай алтарулуй; вениць ши петречець ноаптя ымбрэкаць ку сачь, служиторь ай Думнезеулуй меу! Кэч ау ынчетат даруриле де мынкаре ши жертфеле де бэутурэ дин Каса Думнезеулуй востру.
14Визначіте піст, оповістїть сходини громадські, скличте старшину й усїх осадників землї в дом Господа, Бога вашого, й благайте Господа.
14Вестиць ун пост, кемаць о адунаре де сэрбэтоаре; стрынӂець пе бэтрынь, пе тоць локуиторий цэрий, ын Каса Домнулуй Думнезеулуй востру ши стригаць кэтре Домнул!
15О, що за день! а близько він, сей день Господень; мов хуртовина, прийде він од Всемогучого, й усе спустошить.
15„Вай! че зи!” Да, зиуа Домнулуй есте апроапе, вине ка о пустиире де ла Чел Атотпутерник.
16Чи ж не зникає вже перед нашими очима пожива з дому Бога нашого, а з нею радощі й веселощі?
16Ну с-а прэпэдит храна суб окий ноштри? Ши н-ау перит букурия ши веселия дин Каса Думнезеулуй ностру?
17Зерно зітлїло під скибами своїми, спорожнїли засїки, повалено стодоли, бо не стало збіжжя.
17С-ау ускат семинцеле суб булгэрь; грынареле стау гоале, хамбареле сунт стрикате, кэч с-а стрикат семэнэтура!
18О, як реве скотина, сумує стадо худоби, що нема їм паші, та й отари валяться з ніг.
18Кум ӂем вителе! Чирезиле де бой умблэ буймаче, кэч ну май ау пэшуне; кяр ши турмеле де ой суферэ!
19До тебе, Господи, кличу: ось огонь попалив травні пасовища по степу, поломє посмалило всї дерева в полї.
19Кэтре Тине, Доамне, стриг, кэч а мынкат фокул ислазуриле пустиулуй ши пара фокулуй а пырлит тоць копачий де пе кымп!
20Ба вже й зьвіррє полеве покликає до тебе, бо повисихали води в потоках, а огонь випалив у степу всю зелень.
20Кяр ши фяреле кымпулуй се ындряптэ доритоаре кэтре Тине, кэч ау секат пыраеле ши а мынкат фокул ислазуриле пустиулуй.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.