Суддїв 1
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic script
1Як умер Йозуа, поспитали Ізрайлитяне в Господа: Хто з нас мусить перше виступити проти Канаанїїв і воювати з ними?
1Дупэ моартя луй Иосуа, копиий луй Исраел ау ынтребат пе Домнул ши ау зис: „Чине динтре ной сэ се суе ынтый ымпотрива канааницилор, ка сэ порняскэ лупта ку ей?”
2І рече Господь: Юда нехай виступає. Я подам ту землю йому на поталу.
2Домнул а рэспунс: „Иуда сэ се суе; ятэ кэ ам дат цара ын мыниле луй.”
3Юда ж каже свойму братові Симеонові: Виступай ізо мною в моє займище, щоб нам укупі Канаанїїв воювати; тодї й я виступлю з тобою у твоє займище. От і виступив із ним Симеон.
3Ши Иуда а зис фрателуй сэу Симеон: „Суе-те ымпреунэ ку мине ын цара каре мь-а кэзут ла сорць ши сэ луптэм ымпотрива канааницилор ши вой мерӂе ши еу ку тине ын цара каре ць-а кэзут ла сорць.” Ши Симеон с-а дус ку ел.
4І виступив Юда, і подав Господь Канаанїїв та Ферезіїв на поталу йому, так що вони побили їх під Безеком, десять тисяч чоловіка.
4Иуда с-а суит ши Домнул а дат пе канааниць ши пе ферезиць ын мыниле лор; ау учис зече мий де оамень ла Безек.
5І зіткнулись вони з Адонибезеком під Безеком, бились із ним та й побили Канаанїїв і Ферезіїв.
5Ау гэсит пе Адони-Безек ла Безек; ау порнит лупта ымпотрива луй ши ау бэтут пе канааниць ши ферезиць.
6Адонибезек же втїк, і вганяли вони за ним і зловили його та й утяли йому великі палцї на руках і на ногах.
6Адони-Безек а луат фуга, дар ей л-ау урмэрит ши л-ау принс ши й-ау тэят деӂетеле челе марь де ла мынь ши де ла пичоаре.
7Каже тодї Адонибезек: Семеро царів з утятими пальцями великими збірали крішки під столом у мене. Як робив я, так і менї воздав Господь. Повели його тодї в Ерусалим, там він і вмер.
7Адони-Безек а зис: „Шаптезечь де ымпэраць, ку деӂетеле челе марь де ла мынь ши де ла пичоаре тэяте, стрынӂяу мынкаре суб маса мя; Думнезеу ымь рэсплэтеште ши мие кум ам фэкут.” Л-ау дус ла Иерусалим ши а мурит аколо.
8І вдарили сини Юдині на Ерусалим, опанували його та й звоювали його в крівавому бою та й пустили город на пожежу.
8Фиий луй Иуда ау порнит лупта ымпотрива Иерусалимулуй ши л-ау луат; л-ау трекут прин аскуцишул сабией ши ау дат фок четэций.
9Потім двинули сини Юдині воювати Канаанїїв, що жили в горах.
9Фиий луй Иуда с-ау коборыт апой ка сэ батэ пе канааниць, каре локуяу мунтеле, цинутул де мязэзи ши кымпия.
10І виступив Юда проти Канаанїїв, що жили в Гебронї. Геброн же прозивався перше Киріят-Арба. І звоювали Сесая, Ахимава й Талмая, пагонцї Енакові.
10Иуда а порнит ымпотрива канааницилор каре локуяу ла Хеброн, нумит май ынаинте Кириат-Арба, ши а бэтут пе Шешай, пе Ахиман ши пе Талмай.
11Звідти двинув проти осадників Дабирських — Дабир же прозивавсь перш Киріят-Сефер.
11Де аколо а порнит ымпотрива локуиторилор Дебирулуй: Дебирул се нумя май ынаинте Кириат-Сефер.
12І обіцяв Калеб: Хто Киріят-Сефер підневолить та й опанує, за того віддам дочку мою Ахсу.
12Калеб а зис: „Вой да пе фийкэ-мя Акса де невастэ куй ва бате Кириат-Сеферул ши-л ва луа.”
13І опанував його Отниіл, син Кеназа, меншого брата Калебового, і оддав він за нього дочку свою Ахсу.
13Отниел, фиул луй Кеназ, фрателе чел май мик ал луй Калеб, а пус мына пе четате; ши Калеб й-а дат де невастэ пе фийкэ-са Акса.
14Як же ведено її до нього, підучив він її, щоб випрохала в батька якесь поле. І скочила вона з осла, так що Калеб у неї спитав: Що тобі?
14Кынд а интрат еа ла Отниел, л-а ындемнат сэ чарэ ун огор де ла татэл ей. Еа с-а коборыт де пе мэгар; ши Калеб й-а зис: „Че врей?”
15І відказала вона: Дай менї благословеннє; ти бо дав менї землю полуденню, то дай менї й водяні колодязї. І дав їй Калеб колодязї в горі й колодязї на низинї.
15Еа й-а рэспунс: „Дэ-мь ун дар, кэч мь-ай дат ун пэмынт сечетос; дэ-мь ши извоаре де апэ.” Ши Калеб й-а дат извоареле де сус ши извоареле де жос.
16І сини (Етра) Кенеянина, тестя Мойсейового, повиходили із Пальмового міста (Ерихону) на Юдину пустиню, на підгіррє Арадське, й прийшовши туди, поосїдали осадами коло Амалекіїв.
16Фиий Кенитулуй, сокрул луй Мойсе, с-ау суит дин Четатя Финичилор, ымпреунэ ку фиий луй Иуда, ын пустиул луй Иуда ла мязэзи де Арад ши с-ау дус де с-ау ашезат ынтре попор.
17Юда ж двинув із братом Симеоном, і звоювали вони Канаанїїв, що жили в Сефат-городї, та й роспростерли на нього проклін. Через те проложено йому прізвіще Горма-город.
17Иуда а порнит ку фрателе сэу Симеон ши ау бэтут пе канааниций каре локуяу ла Цефат; ау нимичит четатя ку десэвыршире ши ау нумит-о Хорма.
18І звоював Юда Газу і займище її, Аскалон і Екрон із їх гряницями.
18Иуда а май пус мына пе Газа ши пе цинутул ей, пе Аскалон ши пе цинутул луй ши пе Екрон ши пе цинутул луй.
19І був Господь з Юдою, так що він звоював нагірню землю. Подолян же не здолїв прогнати, бо в них були залїзні колесницї.
19Домнул а фост ку Иуда; ши Иуда а пус стэпынире пе мунте, дар н-а путут сэ изгоняскэ пе локуиторий дин кымпие, пентру кэ авяу каре де фер.
20І надїлили вони Калебові Геброн, як заповідав Мойсей, і повиганяв Калеб звідти трех синів Енакових.
20Ау дат Хебронул луй Калеб, кум спусесе Мойсе, ши ел а изгонит де аколо пе чей трей фий ай луй Анак.
21Евузіїв же, осадників Ерусалимських, не повиганяли сини Беняминові, от і зістались Евузії при синах Беняминових жити в Ерусалимі по сей день.
21Фиий луй Бениамин н-ау изгонит пе иебусиций каре локуяу ла Иерусалим, ши иебусиций ау локуит ын Иерусалим ку фиий луй Бениамин пынэ ын зиуа де азь.
22Сини ж Йосифові виступили й собі проти Бетеля, і Господь був із ними.
22Каса луй Иосиф с-а суит ши еа ымпотрива Бетелулуй, ши Домнул а фост ку ей.
23І розглядали сини Йосифові Бетель — сей город прозивався перше Лузом —
23Чей дин каса луй Иосиф ау искодит Бетелул, каре май ынаинте се кема Луз.
24І зуздріли розглядники чоловіка, що йшов у город, і сказали йому: Ось покажи нам, де можна вломитись у город, так ми тобі подякуємо.
24Стрэжерий ау вэзут пе ун ом ешинд дин четате ши й-ау зис: „Аратэ-не пе унде путем интра ын четате ши вом авя милэ де тине.”
25Він і показав їм, де можна вломитись у город, і завоювали вони город у крівавому бою, чоловіка ж того і всю родину його випустили.
25Ел ле-а арэтат пе унде ар путя сэ интре ын четате. Ши ау трекут четатя прин аскуцишул сабией, дар пе омул ачела л-ау лэсат сэ плече ку тоатэ фамилия луй.
26Той чоловік подавсь у Гетійську землю, збудував город і проложив йому прізвище Луз. Так зветься він і по сей день.
26Омул ачела с-а дус ын цара хетицилор; а зидит о четате ши й-а пус нумеле Луз, нуме пе каре л-а пуртат пынэ ын зиуа де азь.
27І Манассій не прогнав осадників із Бет-Сана і присїлків його, осадників Дора з урочищами його, осадників Іблеаму з урочищами його, та осадників Мегидди з урочищами його. Так і вдалось Канаанїям зістатись на житлї в цїй країнї.
27Манасе н-а изгонит нич ел пе локуиторий дин Бет-Шеан ши дин сателе димпрежурул луй, дин Таанак ши сателе луй, дин Дор ши сателе димпрежурул луй, дин Иблеам ши сателе димпрежурул луй, дин Мегидо ши сателе димпрежурул луй, аша ынкыт канааниций ау избутит сэ рэмынэ ын цара ачаста.
28Як же вбивсь Ізраїль у потугу, зробив він Канаанїїв свойми крепаками, а повиганяти не повиганяв,
28Кынд Исраел а фост дестул де таре, а супус пе канааниць ла ун бир, дар ну й-а изгонит.
29І Ефраїм не повиганяв Канаанїїв, що жили в Газері; так і зістались Канаанїї на житлї в Газері.
29Ефраим н-а изгонит пе канааниций каре локуяу ла Гезер ши канааниций ау локуит ын мижлокул луй Ефраим ла Гезер.
30І Зебулон не повиганяв осадників Китронських і осадників Наглолських; так і зостались Канаанїї проміж ними на житлї, та й платили їм дань.
30Забулон н-а изгонит нич ел пе локуиторий дин Китрон, нич пе локуиторий дин Нахалол, ши канааниций ау локуит ын мижлокул луй Забулон, дар ау фост супушь ла ун бир.
31І Ассер не повиганяв осадників Акковських і осадників Сидонських і Ахлавських, Ахзивських, Гелвийських, Афеківських та Реховських.
31Нич Ашер н-а изгонит пе локуиторий дин Ако, нич пе локуиторий дин Сидон, нич пе чей дин Ахлаб, дин Акзиб, дин Хелба, дин Афик ши дин Рехоб,
32От і жили Ассерії серед Канаанїїв, осадників тої землї, бо не повиганяли їх.
32ши ашериций ау локуит ын мижлокул канааницилор, локуиторий цэрий, кэч ну й-ау изгонит.
33І Нафталїй не повиганяв осадників Бет-Самиських й осадників Бет-Анама, і жив серед Канаанїїв, що державили землею; осадники ж Бет-Самиські зробились крепаками їх.
33Нефтали н-а изгонит пе локуиторий дин Бет-Шемеш, нич пе локуиторий дин Бет-Анат ши а локуит ын мижлокул канааницилор, локуиторий цэрий, дар локуиторий дин Бет-Шемеш ши дин Бет-Анат ау фост супушь ла ун бир.
34Аморії ж стїснили Данїїв у горах і не давали їм спускатись на поділлє.
34Амориций ау дат ынапой ын мунте пе фиий луй Дан ши ну й-ау лэсат сэ се кобоаре ын кымпие.
35І остались Аморії на горі Херес, в Аялонї й у Саалбимі. Як почав же брати над ними гору дом Йосифів, поробились вони крепаками.
35Амориций ау избутит сэ рэмынэ ла Хар-Херес, ла Аиалон ши ла Шаалбим, дар мына касей луй Иосиф а апэсат асупра лор ши ау фост супушь ла ун бир.
36І роспростерлось займище Аморіїв від Скорпийонового проходу далеко в гори.
36Цинутул аморицилор се ынтиндя де ла суишул Акрабим, де ла Села, ши ын сус.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.