Суддїв 7
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic script
1У ранцї встав Еробаах, се є Гедеон, з усїма людьми, що були при йому, та й отаборились вони коло криницї Гарод. Табір же Мадиянський стояв на північ від його, коло горба Море на поділлї.
1Иерубаал, сау Гедеон, ши тот попорул каре ера ку ел с-ау скулат дис-де-диминяцэ ши ау тэбэрыт ла изворул Харод. Табэра луй Мадиан ера ла мязэноапте де Гедеон, спре дялул Море, ын вале.
2І сказав Господь Гедеонові: Людей в тебе надто багацько, так що я не можу подати Мадиянїїв у руки їх, а то б Ізраїль пишався передо мною та казав би: Моя рука вирятувала мене.
2Домнул а зис луй Гедеон: „Попорул пе каре-л ай ку тине есте пря мулт пентру ка сэ дау пе Мадиан ын мыниле луй; ел ар путя сэ се лауде ымпотрива Мя ши сэ зикэ: ‘Мына мя м-а избэвит.’
3Оце покликни покликом, щоб люде чули: Хто почувається боязьким і трусливим, нехай собі вертається від гори Галаада. І вернулось людей двайцять і дві тисячі, так що зісталось тільки десять тисячей.
3Вестеште дар лукрул ачеста ын аузул попорулуй: ‘Чине есте фрикос ши се теме, сэ се ынтоаркэ ши сэ се депэртезе де Мунтеле Галаадулуй.’” Доуэзечь ши доуэ де мий де оамень дин попор с-ау ынторс ши ау май рэмас зече мий.
4І рече Господь Гедеонові: Ще побагацко людей. Веди їх до водопійла, щоб менї там їх випробувати. Про которого скажу тобі: Сей нехай іде з тобою, той і йти ме, а про которого скажу: Сей нехай не йде, той і не буде йти.
4Домнул а зис луй Гедеон: „Попорул есте ынкэ пря мулт. Кобоарэ-й ла апэ ши аколо ци-й вой алеӂе; ачела деспре каре ыць вой спуне: ‘Ачеста сэ мяргэ ку тине’ ва мерӂе ку тине, ши ачела деспре каре ыць вой спуне: ‘Ачеста сэ ну мяргэ ку тине’ ну ва мерӂе ку тине.”
5Тодї повів людей до водопійла. І рече Господь Гедеонові: Хто хлептати ме воду язиком, як хлепчуть собаки, того станови окроме, так само й того, хто стане навколїшки, щоб пити.
5Гедеон а коборыт попорул ла апэ, ши Домнул а зис луй Гедеон: „Пе тоць чей че вор липэи апэ ку лимба, кум липэе кынеле, сэ-й деспарць де тоць чей че вор бя апэ дин ӂенункь.”
6Налїчено ж тих, що хлептали з руки, триста чоловіка, всї ж инші люде становились навколїшки, щоб напитись води.
6Чей че ау липэит апа, дукынд-о ла гурэ ку мына, ау фост ын нумэр де трей суте де оамень; ши тот попорул челэлалт а ынӂенункят ка сэ бя.
7І сказав Господь Гедеонові: Трома сотнями чоловіка, що воду хлептали, вирятую вас і подам Мадиянїїв в руки ваші, усї ж инші люде нехай вертають кожний у домівку свою.
7Ши Домнул а зис луй Гедеон: „Ку чей трей суте де оамень каре ау липэит, вэ вой мынтуи ши вой да пе Мадиан ын мыниле тале. Тоць чейлалць дин попор сэ се дукэ фиекаре акасэ.”
8Тодї взяли вони харчі в людей і труби їх до себе; усїх же Ізрайлитян роспустив він по домівках, і вдержав тільки триста чоловіка. А табір Мадиянїйський стояв під ними на долинї.
8Ау луат меринделе попорулуй ши трымбицеле луй. Апой Гедеон а тримис пе тоць бэрбаций луй Исраел, пе фиекаре ын кортул луй, ши а цинут пе чей трей суте де оамень. Табэра луй Мадиан ера жос, ын вале.
9Повелїв же йому тієї ночі Господь: Устань, іди в табір униз: бо я подаю його тобі на поталу.
9Домнул а зис луй Гедеон ын тимпул нопций: „Скоалэ-те ши кобоарэ-те ын табэрэ, кэч ам дат-о ын мыниле тале.
10Коли ж боїшся туди вибратись, так ійди з твоїм слугою Фурою в табір;
10Дакэ ць-е фрикэ сэ те коборь, кобоарэ-те ку Пура, служиторул тэу.
11І підслухай, що там говорять. Тодї наберешся духу пробратись туди. Він і пійшов із своїм слугою Фурою, та й пробравсь близенько до військових людей у таборі.
11Сэ аскулць че вор зиче ши дупэ ачея ци се вор ынтэри мыниле: кобоарэ-те дар ын табэрэ.” Ел с-а коборыт ку Пура, служиторул луй, пынэ ла ынтыя стражэ а таберей.
12Було ж там як сарани Мадиянїя, Амалика і тих що з востоку таборян, а верблюдів їх безлїч, як піску на морському березї.
12Мадиан, Амалек ши тоць фиий Рэсэритулуй ерау рэспындиць ын вале, ка о мулциме де лэкусте, ши кэмилеле лор ерау фэрэ нумэр, ка нисипул де пе марӂиня мэрий.
13Як підобрався ж Гедеон, от і росказує один одному свій сон словами: Снивсь менї сон, що котивсь ячмінний книш по Мадиянїйському таборові; докотивсь до гетьманського намету і ударив в нього так, що намет упав і перевернувсь до гори та й розпався.
13Гедеон а сосит ши ятэ кэ ун ом историся товарэшулуй сэу ун вис. Ел зичя: „Ам висат ун вис ши се фэчя кэ о туртэ де орз се ростоголя ын табэра луй Мадиан; а венит де с-а ловит пынэ ла корт, ши кортул а кэзут; л-а рэстурнат ку сусул ын жос ши кортул а фост дэрымат.”
14А другий каже: Се не що инше, як меч Гедеонів Йоасенка Ізрайлитянина; Бог подав йому в руки Мидиянїїв і ввесь табір.
14Товарэшул луй а рэспунс ши а зис: „Ачаста ну есте алтчева декыт сабия луй Гедеон, фиул луй Иоас, бэрбатул луй Исраел; Думнезеу а дат ын мыниле луй пе Мадиан ши тоатэ табэра.”
15Як же почув Гедеон оповіданнє сну і його віщуваннє, припав він богобоязливо до землї, вернувся зараз до Ізраїлського коша та й гукне: Вставайте! бо Господь подав табір Мадиянїйський нам на поталу.
15Кынд а аузит Гедеон историсиря висулуй ши тылкуиря луй, с-а арункат ку фаца ла пэмынт, с-а ынторс ын табэра луй Исраел ши а зис: „Скулаци-вэ, кэч Домнул а дат ын мыниле воастре табэра луй Мадиан!”
16Тодї подїлив триста чоловіка на три військові купи і дав їм усїм труби та порожні глеки в руки; у горшках же були каганцї.
16А ымпэрцит ын трей чете пе чей трей суте де оамень ши ле-а дат тутурор трымбице ши урчоаре гоале ку ниште фэклий ын урчоаре.
17І звелїв їм: Позирайте на мене та й робіте так само, як я:
17Ел ле-а зис: „Сэ вэ уйтаць ла мине ши сэ фачець ка мине. Кум вой ажунӂе ын табэрэ, сэ фачець че вой фаче еу
18Як затрублю я в труби вкупі з усїма, що будуть при менї, затрубіте й ви так само в труби з усїх боків навкруги коша та й кричіте: Меч Господень і Гедеонів!
18ши кынд вом суна дин трымбицэ еу ши тоць чей че вор фи ку мине, сэ сунаць ши вой дин трымбицэ де жур ымпрежурул таберей ши сэ зичець: ‘Сабия Домнулуй ши а луй Гедеон!’”
19От і пробравсь Гедеон із стома чоловіками, що були при йому, в початку середньої ночньої сторожі до краю табору, а там саме перемінено сторожу. Тодї затрубили в труби та й порозбивали глеки в руках.
19Гедеон ши чей о сутэ де оамень каре ерау ку ел ау ажунс ла капэтул таберей ла ынчепутул стрэжий де ла мижлокул нопций, ындатэ дупэ че пусесерэ пе пэзиторь. Ау сунат дин трымбицэ ши ау спарт урчоареле пе каре ле авяу ын мынэ.
20Тодї затрубили разом усї три військові купи, порозбивали глеки, взяли каганцї лїворуч, а праворуч труби, та й закричали: Меч Господень та Гедеонів!
20Челе трей чете ау сунат дин трымбицэ ши ау спарт урчоареле; ау апукат фэклииле ку мына стынгэ ши трымбицеле ку мына дряптэ, ка сэ суне, ши ау стригат: „Сабия Домнулуй ши а луй Гедеон!”
21Кожен при тому стояв на свойму місцї навкруги табору; у коші ж все бігало кругом та й кинулись навтеки кричучи не своїм голосом.
21А рэмас фиекаре ла локул луй, ын журул таберей, ши тоатэ табэра а ынчепут сэ алерӂе, сэ ципе ши сэ фугэ.
22Як затрубили ж у триста труб, обернув Господь мечі їх у таборі проти своїх людей, і все, що було в таборі, побігло до Бетситта на Цереру, до берега Абелмеголи під Табатом.
22Чей трей суте де оамень ау сунат ярэшь дин трымбицэ ши, ын тоатэ табэра, Домнул й-а фэкут сэ ынтоаркэ сабия уний ымпотрива алтора. Табэра а фуӂит пынэ ла Бет-Шита, спре Церера, пынэ ла хотарул де ла Абел-Мехола, лынгэ Табат.
23Тодї покликано Ізрайлитян із Нафталїя, із Ассера і з усього поколїння Манассіїного, і вганяли вони за Мидиянїями.
23Бэрбаций луй Исраел с-ау стрынс, чей дин Нефтали, дин Ашер ши дин тот Манасе, ши ау урмэрит пе Мадиан.
24І розіслав Гедеон посли по всїх горах Ефраїмових з наказом: Виступайте проти Мадиянїїв і відріжте їм переправу через воду до Бет-Бара і на Йорданї. І скликано всї Ефраїмії і обсїли вони воду до Бет-Бара і на Йорданї.
24Гедеон а тримис соль ын тот мунтеле луй Ефраим ка сэ спунэ: „Коборыци-вэ ынаинтя луй Мадиан ши тэяци-ле тречеря апелор пынэ ла Бет-Бара ши Йордан.” Тоць бэрбаций луй Ефраим с-ау стрынс ши ау пус стэпынире пе тречеря апелор пынэ ла Бет-Бара ши Йордан.
25І зайняли в полонь два Мадиянські князї Орива (Ворона) та Зива (Вовка) й стяли Орива під Борон-скелею, а Зива коло Вовчої печери. Тодї вганяли за Мидиянїями; голови ж Оривову та Зивову принесли до Гедеона за Йордань.
25Ау пус мына пе доуэ кэпетений але луй Мадиан: Ореб ши Зееб; ау учис пе Ореб ла стынка луй Ореб ши ау учис пе Зееб ла тяскул луй Зееб. Ау урмэрит пе Мадиан ши ау адус капетеле луй Ореб ши Зееб ла Гедеон, де чялалтэ парте а Йорданулуй.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.