Суддїв 17
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic script
1Був один чоловік на горі Ефраїм, на імя Миха.
1Ера ун ом дин мунтеле луй Ефраим, нумит Мика.
2Сей промовив до матері своєї: Одинайцять сот срібних сиклів, що вкрадено в тебе, і ти при менї вирекла проклін, сї гроші в мене в схованцї: я взяв їх; тепер же верну їх. І відказала мати йому: Нехай тебе благословить господь, сину мій!
2Ел а зис мамей сале: „Чей о мие о сутэ де сикли де арӂинт каре ци с-ау луат ши пентру каре ай блестемат кяр ын аузул урекилор меле, арӂинтул ачеста есте ын мыниле меле, еу ыл луасем.” Ши мама са а зис: „Бинекувынтат сэ фие фиул меу де Домнул!”
3От і вернув він матері одинайцять сот. Мати ж його каже: Я хочу їх присьвятити господеві й на благо синові мойму обернути, на те, щоб із них зробити вирізуваного і виливаного ідола.
3Ел а дат ынапой мамей сале чей о мие о сутэ де сикли де арӂинт; ши мама са а зис: „Ынкин ку мына мя арӂинтул ачеста Домнулуй, ка сэ фак ку ел фиулуй меу ун кип чоплит ши ун кип турнат; ши, астфел, ци-л вой да ынапой.”
4Але він вернув таки срібло матері своїй, а мати взяла двістї срібних секлів та й оддала золотареві, а той зробив з них вирізуваного і виливаного божка, і находивсь він у дому Михи.
4Ел а дат арӂинтул ынапой мамей сале. Мама са а луат доуэ суте де сикли де арӂинт ши а дат арӂинтул ла арӂинтар, каре а фэкут дин ел ун кип чоплит ши ун кип турнат. Кипуриле ау фост адусе ын каса луй Мика.
5А був у Михи (окремо) дім для божища. І зробив Миха ефод і терафим і посьвятив одного сина свого, щоб служив йому за сьвященника.
5Мика ачеста авя о касэ а луй Думнезеу; а фэкут ун ефод ши терафимь ши а сфинцит пе унул дин фиий луй ка преот.
6Того часу не було князя в Ізраїлї, і кожен чинив, що здавалось йому доладнїм.
6Ын время ачея, ну ера ымпэрат ын Исраел. Фиекаре фэчя че-й плэчя.
7Був же тодї один молодик із Бетлеєму Юдейського з поколїння Юдиного; він був Левит, і пробував там заволокою.
7Ера ун тынэр ын Бетлеемул луй Иуда, дин фамилия луй Иуда; ера левит ши локуя пентру о време аколо.
8Сей покинув город Бетлеєм Юдейський, щоб, де доведеться, пробувати заволокою, та й зайшов у Ефраїм-гори, в господу до Михи.
8Омул ачеста а плекат дин четатя Бетлеемул луй Иуда сэ-шь кауте о локуинцэ потривитэ. Урмынду-шь друмул, а ажунс ын мунтеле луй Ефраим, ла каса луй Мика.
9Питає в його Миха: Куди ти йдеш? Відказав той: Я Левит із Бетлеєма в Юдеї, а йду, щоб осїстись, де доветься.
9Мика й-а зис: „Де унде вий?” Ел й-а рэспунс: „Еу сунт левит дин Бетлеемул луй Иуда ши мерг сэ-мь каут о локуинцэ потривитэ.”
10І каже йому Миха: Зістаньсь у мене та й будь менї за батька й за сьвященника; я давати му тобі що року десять срібних секлів і потрібну одежу та харч.
10Мика й-а зис: „Рэмый ла мине; ту сэ-мь фий татэ ши преот, ши еу ыць вой да зече сикли де арӂинт пе ан, хайнеле де каре вей авя невое ши мижлоаче де трай.”
11Левит пристав на се, щоб зістатись у того чоловіка, і був у нього молодик як один із його синів.
11Ши левитул а интрат ла ел. С-а хотэрыт астфел сэ рэмынэ ла омул ачеста, каре а привит пе тынэр ка пе унул дин фиий луй.
12От і посьвятив Миха Левита, і був у його молодик за сьвященника, і жив у господї в Михи.
12Мика а сфинцит пе левит, ши тынэрул ачеста й-а служит ка преот ши а локуит ын каса луй.
13Тодї каже Миха: Тепер знаю, що господь буде благодатен до мене, бо маю Левіта за жерця.
13Ши Мика а зис: „Акум штиу кэ Домнул ымь ва фаче бине, фииндкэ ам ка преот пе левитул ачеста.”
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.