Суддїв 3
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic script
1Оце ж ті народи, що зоставив Господь, щоб випробовувати ними Ізраїля і всїх тих, що не знали війни за Канаан,
1Ятэ нямуриле пе каре ле-а лэсат Домнул ка сэ ынчерче пе Исраел прин еле, пе тоць чей че ну куноскусерэ тоате рэзбоаеле Канаанулуй.
2На те тілько, щоб навчались воюватись сини Ізрайлеві що першої війни не знали:
2Ел воя нумай ка вырстеле де оамень але копиилор луй Исраел сэ куноаскэ ши сэ ынвеце рэзбоюл, ши ануме чей че ну-л куноскусерэ май ынаинте.
3Пять князїв Филистимських, усї Канаанїї, Сидонїї й Гевії, що жили на Ливан-горах від гори Баал-Гермон до ввіходу в Емат.
3Нямуриле ачестя ерау чей чинч домниторь ай филистенилор, тоць канааниций, сидониций ши хевиций каре локуяу ын мунтеле Либан, де ла мунтеле Баал-Хермон пынэ ла интраря Хаматулуй.
4А оставив їх на те, щоб випробувати Ізраїля і довідатись, чи слухати муть вони заповідей Господнїх, що дано батькам їх через Мойсея.
4Нямуриле ачестя ау служит ка сэ пунэ пе Исраел ла ынчеркаре, пентру ка Домнул сэ вадэ дакэ вор аскулта де порунчиле пе каре ле дэдусе пэринцилор лор прин Мойсе.
5Оце ж і жили сини Ізраїля серед Канаанїїв, Гетїїв, Аморіїв, Ферезіїв, Гевіїв і Евузіїв,
5Ши копиий луй Исраел ау локуит ын мижлокул канааницилор, хетицилор, аморицилор, ферезицилор, хевицилор ши иебусицилор;
6Брали за себе їх дочки і віддавали свої дочки за їх синів, і служили їх богам.
6ау луат де невесте пе фетеле лор ши ау дат де невесте фиилор лор пе фетеле лор ши ау служит думнезеилор лор.
7І витворяли сини Ізрайлеві зло перед Господом, і забували Господа, Бога свого, і служили Баалам та Астартам.
7Копиий луй Исраел ау фэкут че ну плэчя Домнулуй, ау уйтат пе Домнул ши ау служит баалилор ши идолилор.
8І запалав гнїв Господень на Ізраїля, так що він оддав їх на поталу Хузанові Русатаїмові, цареві Мезопотамїї; і були сини Ізрайлеві підневоленими Хузанові Русатаїмові вісїм год.
8Домнул С-а апринс де мыние ымпотрива луй Исраел ши й-а вындут ын мыниле луй Кушан-Ришеатаим, ымпэратул Месопотамией. Ши копиий луй Исраел ау фост супушь опт ань луй Кушан-Ришеатаим.
9І взивали тодї сини Ізрайлеві до Господа, і Господь вознїс їм спасителя і той вирятував їх, — Отониїла Кеназенка, сина меншого брата Калебового.
9Копиий луй Исраел ау стригат кэтре Домнул, ши Домнул ле-а ридикат ун избэвитор, каре й-а избэвит: пе Отниел, фиул луй Кеназ, фрателе чел май мик ал луй Калеб.
10І зійшов на нього дух Господень і допоміг йому судити Ізраїля. І так виступив він у поход, і подав йому Господь на поталу Хузана Русатаїма, царя Мезопотамського, і взяв він гору над Хузаном Русатаїмом.
10Духул Домнулуй а фост песте ел. Ел а ажунс жудекэтор ын Исраел ши а порнит ла рэзбой. Домнул а дат ын мыниле луй пе Кушан-Ришеатаим, ымпэратул Месопотамией, ши мына луй а фост путерникэ ымпотрива луй Кушан-Ришеатаим.
11І втїшалась супокоєм земля сорок год. І вмер Отониїл Кеназенко.
11Цара а авут одихнэ патрузечь де ань. Ши Отниел, фиул луй Кеназ, а мурит.
12Та сини Ізраїля знов чинили те, що було не до вподоби Господеві. Тодї дав Господь Еглонові, цареві Моабійському, перевагу над Ізраїлем; бо чинили вони те, що було не до вподоби Господеві.
12Копиий луй Исраел ау фэкут ярэшь че ну плэчя Домнулуй, ши Домнул а ынтэрит пе Еглон, ымпэратул Моабулуй, ымпотрива луй Исраел, пентру кэ фэкусерэ че ну плэчя Домнулуй.
13Скупив він до себе Аморіїв та Амалекіїв, побив Ізраїля та й підневолив Пальмовий город.
13Еглон а стрынс ла ел пе фиий луй Амон ши пе амалечиць ши а порнит. А бэтут пе Исраел ши а луат четатя финичилор.
14І були Ізрайлитяне підневоленими Еглонові, цареві Моабійському, вісїмнайцять год.
14Ши копиий луй Исраел ау фост супушь оптспрезече ань луй Еглон, ымпэратул Моабулуй.
15Заквилили тодї сини Ізраїля до Господа, і Господь вознїс їм визвольника, Аода, сина Герового, сина Еминїєвого, лївака. Через нього то послали Ізрайлитяне данину Еглонові, цареві Моабійському.
15Копиий луй Исраел ау стригат кэтре Домнул, ши Домнул ле-а ридикат ун избэвитор, пе Ехуд, фиул луй Гера, Бениамитул, каре ну се служя де мына дряптэ. Копиий луй Исраел ау тримис прин ел ун дар луй Еглон, ымпэратул Моабулуй.
16Аод же наготовив собі меча з двома лезвами (вістрями) на лікоть завдовжки, і підперезав його собі під одежою на правому боцї.
16Ехуд шь-а фэкут о сабие ку доуэ тэишурь, лунгэ де ун кот, ши а ынчинс-о пе суб хайне, ын партя дряптэ.
17От і принїс він Еглонові, цареві Моабійському, данину. Еглон же та був собі вельми пузатий чоловік.
17А дат дарул луй Еглон, ымпэратул Моабулуй: Еглон ера ун ом фоарте грас.
18Віддавши данину, відослав Аод людей, що несли данину,
18Кынд а испрэвит де дат дарул, а дат друмул оаменилор каре-л адусесерэ.
19Сам же вернувсь до виструганих ідолів у Галгалї і звелїв сказати Еглонові: Є в мене таємне слово до тебе, царю. Той повелїв: Тихо! і вийшли геть усї, що стояли кругом.
19Ел ынсушь с-а ынторс де ла петрэрииле де лынгэ Гилгал ши а зис: „Ымпэрате, ам сэ-ць спун чева ын тайнэ.” Ымпэратул а зис: „Тэчере!” Ши тоць чей че ерау лынгэ ел ау ешит афарэ.
20Як увійшов до нього Аод, він седїв один у прохолоднїй хатї своїй, і каже Аод: Маю Боже слово до тебе, царю! Той піднявсь із свого сїдалища.
20Ехуд а ынчепут ворба ку ел пе кынд стэтя сингур ын одая луй де варэ ши а зис: „Ам ун кувынт дин партя луй Думнезеу пентру тине.” Еглон с-а скулат де пе скаун.
21Тодї вхопив Аод лївою рукою меча з правого боку свого, та й уткнув йому в тїло,
21Атунч, Ехуд а ынтинс мына стынгэ, а скос сабия дин партя дряптэ ши й-а ымплынтат-о ын пынтече.
22Так що за лезвами вгрязло й держально, і жир обняв вістрє, бо не витяг він меча назад із його тїла, і він досяг задньої части.
22Кяр ши мынерул а интрат дупэ фер, ши грэсимя с-а стрынс ын журул ферулуй, кэч н-а путут скоате сабия дин пынтече, чи а лэсат-о ын труп, аша кум о ынфипсесе.
23Вийшов тодї Аод, зачинив двері верхньої хати за собою і засунув засовом.
23Ехуд а ешит прин тиндэ, а ынкис ушиле де ла одая де сус дупэ ел ши а трас зэворул.
24Як вийшов він, прийшли дворяне і, бачивши, що двері верхньої хати засунено, подумали: Певно він у своїй прохолоднїй хатї робить потріб свою.
24Дупэ че а ешит ел, ау венит служиторий ымпэратулуй ши с-ау уйтат ши ятэ кэ ушиле одэий де сус ерау ынкисе ку зэворул. Ей ау зис: „Фэрэ ындоялэ, ышь акоперэ пичоареле ын одая де варэ.”
25Так ждали довго. Як же він не відчиняв усе ще дверій у верхній хатї, взяли ключа та й відомкнули, і от пан їх лежав на землї мертвий.
25Ау аштептат мултэ време ши, фииндкэ ел ну дескидя ушиле одэий де сус, ау луат кея ши ау дескуят ши ятэ кэ стэпынул лор ера морт, ынтинс пе пэмынт.
26Покіль же вони гаялись, Аод утїк, пройшов мимо виструганих ідолїв і уйшов у Сеїрат.
26Пынэ сэ се думиряскэ ей, Ехуд а луат-о ла фугэ, а трекут де петрэрий ши а скэпат ын Сеира.
27Вернувшися ж додому, ударив на Ефраїм горах у трубу, і спустились сини Ізраїля з ним із гір, а він поперед них.
27Кум а ажунс, а сунат дин трымбицэ ын мунтеле луй Ефраим. Копиий луй Исраел с-ау коборыт ку ел дин мунте ши ел с-а пус ын фрунтя лор.
28І повелїв їм: Сюди до мене! бо подав Господь наші вороги Моабії нам на поталу. Пустились тодї вони за ним, і пооблягали Йорданьські броди до Моабу і не пускали нїкого перейти.
28Ел ле-а зис: „Вениць дупэ мине, кэч Домнул а дат ын мыниле воастре пе врэжмаший воштри моабиць.” Ей с-ау коборыт дупэ ел, ау пус стэпынире пе вадуриле Йорданулуй, ын фаца Моабулуй, ши н-ау лэсат пе нимень сэ трякэ.
29І побили вони тодї Моабіїв до десяти тисяч душ вельми сильних і здорових людей, так що нїхто не втїк.
29Ау учис атунч апроапе зече мий де оамень дин Моаб, тоць войничь ши витежь, ши н-а скэпат унул.
30Тодї мусїли Моабії нагнутись під руку Ізраїлеві. І було мирно в землї вісїмдесять год. Аод же судив їх до смерти.
30Ын зиуа ачея, Моабул а фост смерит суб мына луй Исраел. Ши цара а авут одихнэ оптзечь де ань.
31Після нього виступив Самгар; сей побив шістьсот Филистимів плуговим лемішем, і він також спасав Ізраїля.
31Дупэ ел, а урмат Шамгар, фиул луй Анат. Ел а учис шасе суте де оамень динтре филистень ку ун отиг де плуг. Ши ел а фост ун избэвитор ал луй Исраел.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.