Суддїв 16
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic script
1Прийшов відтак Самсон у Газу, і побачив там блудницю та й пригорнувсь до неї.
1Самсон а плекат ла Газа; аколо а вэзут о курвэ ши а интрат ла еа.
2Як переказано ж Гадїям: Прийшов Самсон сюди! обсїли вони його та й поставили на всю ніч сторожу в міських воротїх тайкома, кажучи: Покіль задниться днина, вбємо його.
2С-а спус оаменилор дин Газа: „Самсон а венит аич.” Ши л-ау ынконжурат ши ау пындит тоатэ ноаптя ла поарта четэций. Ау стат лиништиць тоатэ ноаптя ши ау зис: „Кынд се ва лумина де зиуэ, ыл вом оморы.”
3Самсон же лежав до півночі а опівночі встав, ухопив обоє крила міських воріт разом з засовом, положив їх собі на плечі та й понїс аж на вершину гори, що стоїть навпроти Геброну.
3Самсон а рэмас кулкат пынэ ла мезул нопций. Пе ла мезул нопций, с-а скулат ши а апукат порциле четэций ку амындой стылпий, ле-а скос ымпреунэ ку зэворул, ле-а пус пе умерь ши ле-а дус пе вырфул мунтелуй дин фаца Хебронулуй.
4Сталося ж навпослї, що полюбив він на долинї Сорек вродливу женщину на імя Далила.
4Дупэ ачея, а юбит пе о фемее ын валя Сорек. Еа се нумя Далила.
5І прийшли до неї князї Филистійські і промовляли до неї: Удобрухай його та вивідай, у чому його велика сила, і чим би нам підойти його, щоб звязати його та впокорити, а ми дамо тобі чоловік за чоловіком по тисячу й сто срібних секлів.
5Домниторий филистенилор с-ау суит ла еа ши й-ау зис: „Ындуплекэ-л ши афлэ де унде-й вине путеря луй чя маре ши кум ам путя сэ-л бируим, ка сэ-л легэм ши сэ-л слэбим, ши-ць вом да фиекаре кыте о мие о сутэ де сикли де арӂинт.”
6І каже Далила Самсонові: Признайся бо, в чому твоя сила, що ти дужий такий, і чим тебе можна б звязати, щоб підневолити?
6Далила а зис луй Самсон: „Спуне-мь, те рог, де унде-ць вине путеря та чя маре ши ку че ар требуи сэ фий легат ка сэ фий бируит.”
7І рече їй Самсон: Як би звязано мене сїмма сирими, не висушеними буйволовими жилами, був би я малосилок як і йнші люде.
7Самсон й-а зис: „Дакэ аш фи легат ку шапте фуний ной, каре сэ ну фие ускате ынкэ, аш слэби ши аш фи ка орьче алт ом.”
8І принесли їй князї Филистійські сїм сьвіжих тятив, ще не засушених, і звязала вона його ними;
8Домниторий филистенилор ау адус Далилей шапте фуний ной, неускате ынкэ. Ши еа л-а легат ку фунииле ачестя.
9Як же кликнула до него: Самсоне! Филистії напали на тебе! він порвав тятиви наче нитку валовини приближену до вогню, і тайни сили його не вивідано.
9Яр ниште оамень стэтяу ла пындэ ла еа, ынтр-о одае. Еа й-а зис: „Филистений сунт асупра та, Самсон!” Ши ел а рупт фунииле кум се рупе о ацэ де кылць кынд се атинӂе де фок. Ши, астфел, н-ау штиут де унде-й веня путеря.
10Присїпалась тодї Далила до його: Так се ти насьміявсь із мене неправдою! Скажи ж менї тепер, чим тебе можна би звязати?
10Далила а зис луй Самсон: „Везь, ць-ай бэтут жок де мине, мь-ай спус минчунь. Акум, те рог, аратэ-мь ку че требуе сэ фий легат.”
11І відказав їй: Як би звязано мене новою верівкою, що не була ще нї в якій роботї, був би я тодї малосилок, як инші люде.
11Ел й-а зис: „Дакэ аш фи легат ку фуний ной, каре сэ ну фи фост ынтребуинцате ничодатэ, аш слэби ши аш фи ка орьче алт ом.”
12От і взяла Далила нову верівку та й звязала нею його; тодї кликнула до його: Самсоне! Филистії на тебе чигають в боковій сьвітлицї. Він же порвав те все на руках у себе, наче нитку.
12Далила а луат ниште фуний ной ши л-а легат ку еле. Апой й-а зис: „Филистений сунт асупра та, Самсон!” Яр ниште оамень стэтяу ла пындэ ынтр-о одае. Ши ел а рупт фунииле де ла браце ка пе о ацэ.
13Присїлась ізнов Далила до него: Ти й досї насьміхаєшся з мене, і говориш лож; признайся ж бо таки, чим би тебе можна звязати? І відказав їй: Як би ти віткала семеро кучерів з мойої голови ув основу,
13Далила а зис луй Самсон: „Пынэ акум ць-ай бэтут жок де мине ши мь-ай спус минчунь. Спуне-мь ку че требуе сэ фий легат.” Ел й-а зис: „Н-ай декыт сэ ымплетешть челе шапте шувице де пэр дин капул меу ын урзяла цесэтурий.”
14Та прибила цьвяхом на ткацькому валу, тодї був би я малосилен як инші люде. Як же він заснув, узяла Далила сїм кучерів з голови в нього, ввіткала в основу та й закріпила гвоздем на ткацькому валу, і гукне тодї: Самсоне, Филистії на тебе! Схопиться ж він зо сну, та й вирвав ткацького вала вкупі з основою.
14Ши еа ле-а пиронит ку ун куй де лемн ын пэмынт. Апой й-а зис: „Филистений сунт асупра та, Самсон!” Ши ел с-а трезит дин сомн ши а смулс куюл де лемн дин пэмынт ку урзялэ ку тот.
15Привязалась ізнов Далила до його: Як же ти кажеш: Люблю тебе, коли серце твоє чуже до мене? Оце вже в третє насьміявсь єси з мене і не признавсь менї, у чому твоя сила, що такий ти дужий.
15Еа й-а зис: „Кум поць спуне: ‘Те юбеск!’, кынд инима та ну есте ку мине? Ятэ кэ де трей орь ць-ай бэтут жок де мине ши ну мь-ай спус де унде-ць вине путеря та чя маре.”
16І як почала вона докучати йому без перестану своїми речами та мучити його, так що й життє омерзїло йому,
16Фииндкэ еа ыл некэжя ши-л кинуя ын фиекаре зи ку стэруинцеле ей, суфлетул и с-а умплут де о нелиниште де моарте,
17Тодї він виявив їй усю правду, та й каже їй: До моєї голови бритва не торкалась, бо я посьвячений Господеві від матїрнього тїла. Коли б мене та острижено, тодї б зникла від мене сила моя; я був би малосилен, як инші люде.
17шь-а дескис тоатэ инима фацэ де еа ши й-а зис: „Бричул н-а трекут песте капул меу, пентру кэ сунт ынкинат Домнулуй дин пынтечеле майчий меле. Дакэ аш фи рас, путеря м-ар пэрэси, аш слэби ши аш фи ка орьче алт ом.”
18Як же зрозуміла Далила, що він їй виявив усе серце, послала вона кликати Филистіїв та й звелїла сказати їм: Тепер вже можете прибути, бо відкрив він менї цїле серце. Прийшли тодї Филистії та й принесли їй обіцяні гроші.
18Далила, вэзынд кэ ышь дескисесе тоатэ инима фацэ де еа, а тримис сэ кеме пе домниторий филистенилор ши а пус сэ ле спунэ: „Суици-вэ де дата ачаста, кэч мь-а дескис тоатэ инима луй.” Ши домниторий филистенилор с-ау суит ла еа ши ау адус арӂинтул ын мынь.
19Вона ж приспала його на колїнах у себе, та й кликнула одного чоловіка; той виголив семеро кучерів на голові в його. Тодї став він слабшати, і сила його покинула його.
19Еа л-а адормит пе ӂенункий ей. Ши, кемынд ун ом, а рас челе шапте шувице де пе капул луй Самсон ши а ынчепут астфел сэ-л слэбяскэ. Ел шь-а пердут путеря.
20Як же крикнула вона: Самсоне, Филистії на тебе! прокинувсь він од свого сну, та й подумав: Отрясусь із сього, як і завсїди та й визволюсь. А того й не знав, що Господь відступив від його.
20Атунч, еа а зис: „Филистений сунт асупра та, Самсон!” Ши ел с-а трезит дин сомн ши а зис: „Вой фаче ка ши май ынаинте ши мэ вой скутура.” Ну штия кэ Домнул Се депэртасе де ел.
21Узяли ж його Филистії та й повиколювали йому очі; повели в Газу та й закували в мідяні кайдани, і мусїв він у темницї молоти на жорнах.
21Филистений л-ау апукат ши й-ау скос окий; л-ау коборыт ла Газа ши л-ау легат ку ниште ланцурь де арамэ. Ел ынвыртя ла рышницэ ын темницэ.
22Волоссє ж на голові в його тимчасом одростало, там де було виголене.
22Дар пэрул капулуй луй а ынчепут ярэшь сэ кряскэ дупэ че фусесе рас.
23Зібралися ж якось князї Филистійські, принести свойму богові Дагонові велику жертву і повеселитись, бо казали: Бог наш подав нам нашого ворога Самсона в руки.
23Ши домниторий филистенилор с-ау стрынс ка сэ адукэ о маре жертфэ думнезеулуй лор Дагон ши ка сэ се веселяскэ. Ей зичяу: „Думнезеул ностру а дат ын мыниле ноастре пе Самсон, врэжмашул ностру.”
24Видячи його, й люд хвалив бога свого та говорив: Бог наш ворога нашого, що нашу землю пустошив, того що побив стільких, подав нам на поталу.
24Ши, кынд л-а вэзут попорул, ау лэудат пе думнезеул лор, зикынд: „Думнезеул ностру а дат ын мыниле ноастре пе врэжмашул ностру, пе ачела каре не пустия цара ши не ынмулця морций.”
25А розвеселившись трапезуючи, сказали: Кликнїть Самсона, нехай нас розсьмішить. Тодї взято Самсона з темницї, і він мусїв їх забавляти, і поставлено його між стовпами.
25Ын букурия инимий лор, ау зис: „Кемаць пе Самсон, ка сэ не десфэтезе!” Ау скос пе Самсон дин темницэ ши ел а жукат ынаинтя лор. Л-ау ашезат ынтре стылпь.
26Тодї попросив Самсон поводиря свого, що держав його за руку: Ось пусти мене, обмацяти стовпи, що на них стоїть будинок, обіпрусь я об них та відпічну.
26Ши Самсон а зис тынэрулуй каре-л циня де мынэ: „Ласэ-мэ ка сэ мэ пот атинӂе де стылпий пе каре се ряземэ каса ши сэ мэ рязем де ей.”
27У будинку ж було повно чоловіків і жінок. Були там і всї князї Филистійські, а на даху зібралось до трох тисяч чоловіків і жінок, що дивились, як забавляв їх Самсон.
27Каса ера плинэ де бэрбаць ши де фемей; тоць домниторий филистенилор ерау аколо ши пе акопериш ерау апроапе трей мий де иншь, бэрбаць ши фемей, каре привяу ла Самсон кум жука.
28І озвався тодї Самсон до Господа і рече: Господи Боже! зглянься на мене і дай менї, Боже мій, ще тільки раз таку силу, щоб я за обі очі мої помстився заразом над Филистіями!
28Атунч Самсон а стригат кэтре Домнул ши а зис: „Доамне Думнезеуле, аду-Ць аминте де мине, Те рог; Думнезеуле, дэ-мь путере нумай де дата ачаста ши, ку о сингурэ ловитурэ, сэ мэ рэзбун пе филистень пентру чей дой окь ай мей!”
29Тут він обняв оба середні стовпи, що на їх стояв будинок, одного правицею, другого лївицею.
29Ши Самсон а ымбрэцишат амындой стылпий де ла мижлок пе каре се сприжиня каса ши с-а реземат де ей; унул ера ла дряпта луй ши алтул, ла стынга.
30І промовив Самсон: Умирай, душе моя, з Филистіями! і потряс ними так потужно, що будинок ринув на князїв і на ввесь люд, що там був. І мертвих, що він погубив їх умираючи, було більш, анїж тих, що за життя свого поперебивав.
30Самсон а зис: „Сэ мор ымпреунэ ку филистений!” С-а плекат ку тоатэ путеря, ши каса а кэзут песте домниторь ши песте тот попорул каре ера аколо. Чей пе каре й-а прэпэдит ла моартя луй ау фост май мулць декыт чей пе каре-й оморысе ын тимпул веций.
31Прийшли тодї брати його й уся родина його, і взяли його та й поховали між Зореагою й Естаолом в батьківському гробовищі його батька Маноя. Двайцять лїт судив Самсон Ізраїля.
31Фраций луй ши тоатэ каса татэлуй сэу с-ау коборыт ши л-ау луат. Кынд с-ау суит ынапой, л-ау ынгропат ынтре Цорея ши Ештаол, ын мормынтул татэлуй сэу Маноах. Ел фусесе жудекэтор ын Исраел доуэзечь де ань.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.