Жидів 1
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic script
1Почасту і всяково промовляючи здавна Бог до батьків через пророків,
1Дупэ че а ворбит ын векиме пэринцилор ноштри прин пророчь, ын мулте рындурь ши ын мулте кипурь, Думнезеу,
2в останнї сї днї глаголав до нас через Сина, котрого настановив наслїдником усього, котрим і віки створив.
2ла сфыршитул ачестор зиле, не-а ворбит прин Фиул, пе каре Л-а пус моштенитор ал тутурор лукрурилор ши прин каре а фэкут ши вякуриле.
3Сей, будучи сяєвом слави і образом особи Його, і двигаючи все словом сили своєї, зробивши собою очищеннє гріхів наших, осївсь по правицї величчя на вишинах,
3Ел, каре есте оглиндиря славей Луй ши ынтипэриря Фиинцей Луй ши каре цине тоате лукруриле ку Кувынтул путерий Луй, а фэкут курэциря пэкателор ши а шезут ла дряпта Мэририй, ын локуриле пряыналте,
4Стільки луччий будучи від ангелів, скільки славнїще над їх наслїдував імя.
4ажунгынд ку атыт май пресус де ынӂерь, ку кыт а моштенит ун Нуме мулт май минунат декыт ал лор.
5Кому бо рече коли з ангелів: Син мій єси Ти, я сьогоднї родив Тебе? і знов: Я буду Йому Отцем, а Він буде менї Сином?
5Кэч кэруя динтре ынӂерь а зис Ел вреодатэ: „Ту ешть Фиул Меу, астэзь Те-ам нэскут”? Ши ярэшь: „Еу Ый вой фи Татэ, ши Ел Ымь ва фи Фиу”?
6Коли ж знов уводить Перворідня у вселенну, глаголе: І нехай поклонять ся Йому всї ангели Божі.
6Ши, кынд дуче ярэшь ын луме пе Чел Ынтый Нэскут, зиче: „Тоць ынӂерий луй Думнезеу сэ И се ынкине!”
7І до ангелів же глаголе: Що творить духи ангелами своїми, а поломє огня слугами своїми.
7Ши деспре ынӂерь зиче: „Дин вынтурь фаче ынӂерь ай Луй, ши динтр-о флакэрэ де фок, служиторь ай Луй”;
8Про Сина ж: Престол Твій, Боже, по вік вічний, палиця правоти — палиця царювання Твого.
8пе кынд Фиулуй Й-а зис: „Скаунул Тэу де домние, Думнезеуле, есте ын вечь де вечь; тоягул домнией Тале есте ун тояг де дрептате.
9Полюбив єси правду, і зненавидїв беззаконнє; за се помазав тебе, Боже, Бог твій єлеєм радости більш спільників Твоїх.
9Ту ай юбит неприхэниря ши ай урыт нелеӂюиря, де ачея, Думнезеуле, Думнезеул Тэу Те-а унс ку ун унтделемн де букурие май пресус декыт пе товарэший Тэй.”
10І (знов): У починї Ти, Господи, землю оснував єси, і небеса — дїло рук Твоїх.
10Ши ярэшь: „Ла ынчепут, Ту, Доамне, ай ынтемеят пэмынтул ши черуриле сунт лукраря мынилор Тале.
11Вони зникнуть, Ти ж пробуваєш, і всї, як шати зветшають,
11Еле вор пери, дар Ту рэмый; тоате се вор ынвеки ка о хайнэ;
12і як одежину згорнеш їх, і перемінять ся; Ти ж той же самий єси, і лїта Твої не скінчать ся.
12ле вей фаче сул ка пе о манта ши вор фи скимбате, дар Ту ешть ачелашь ши аний Тэй ну се вор сфырши.”
13Кому ж із ангелів сказав коли: Сиди по правицї в мене, доки положу ворогів Твоїх підніжком ніг Твоїх?
13Ши кэруя дин ынӂерь й-а зис Ел вреодатэ: „Шезь ла дряпта Мя пынэ вой пуне пе врэжмаший Тэй аштернут ал пичоарелор Тале”?
14Чи не всї ж вони служебні духи, посилаємі на служеннє про тих, що хочуть наслїдувати спасеннє?
14Ну сунт оаре тоць духурь служитоаре тримисе сэ ындеплиняскэ о службэ пентру чей че вор моштени мынтуиря?
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.