Екклезіаста 7
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Baibal Olcim (Matupi Chin)
1Добра слава лучша над пахущі мастї, а день смертї лучше родин.
1A ming te tah situi then lakah ah then tih dueknah hnin he a cun khohnin lakah then.
2Лучше йти в дім, де плачуть, нїж у такий, де бенкетують; усї бо люде так закінчують, а живущий прийме се до серця.
2Nguekcoinah im la caeh te buhkoknah im la caeh lakah then. He tah hlang boeih kah a bawtnah coeng tih aka hing loh a lungbuei ah dueh saeh.
3Сумуваннє лучше сьміху; бо в смутку стає серце лїпшим.
3Konoinah he nueihbu lakah then. Maelhmai thaenah long ni lungbuei a voelphoeng sak.
4Серце мудрих — у сумному дому, а серце дурних — у веселому.
4Aka cueih kah lungbuei tah nguekcoinah im ah dae aka ang kah lungbuei tah kohoenah im ah om.
5Лучше слухати докір од мудрого, нїж піснї дурних;
5Aka cueih kah tluungnah hnatun he tah aka ang laa aka hnatun hlang lakah then.
6Бо реготаннє дурневе — се тріск тернини під казаном. Се теж марнота.
6Am lae kah hling ol bangla aka ang kah nueihbu khaw om. Te dongah he khaw a honghi ni.
7Коли мудрий тїснить других, — стається дурним, та й подарунки псують серце.
7Hnaemtaeknah loh hlangcueih a yan sak tih kutdoe loh lungbuei a poo sak.
8Кінець справи лучше початку, а покірний лучше такого, що високо несеться.
8Ol bawtnah he a tongnah lakah then. Aka ueh kah mueihla he aka oek kah mueihla lakah then.
9Не давай духу хутко в гнїв попадати, гнїв бо в серцї в дурних гнїздиться.
9Huesak hamla na mueihla neh let sak boeh. Konoinah he aka ang kah rhang dongah ni a kol.
10Не кажи: Чому то давні часи були лучші теперешніх? бо не мудрість надихає тебе сим питаннєм.
10“Balae tih hnukbuet kah a tue aka om te tahae kah lakah a then la a om?” ti boeh. Te bang te cueihnah neh na dawt moenih.
11Мудрість із достатком — річ добра, іменно же про тих, що бачать сонце;
11Cueihnah tah rho la then tih khomik aka hmu ham khaw hoeikhang.
12Бо під її захистом так, як під захистом гроша; та знаннє переважує ще тим, що мудрість дає життє тому, в кого вона є.
12Cueihnah hlipkhup ah om he tangka hlipkhup kah om banghui ni. Tedae mingnah he tah rhoeikhangnah la om tih cueihnah long tah a kungmah te a hing sak.
13Приглядайсь управі Божій; бо хто б те випростав, що він скривив?
13Pathen kah bibi te hmu lah. Amah loh a khun sak te dueng hamla aka noeng te unim?
14У днї щасливі заживай добра, а в днї нещасливі — розумуй: Бог так само сотворив сей, як і той, щоб чоловік нїчого не міг проти його сказати.
14A then tue vaengah tah a then la om. Tedae a yoethae tue vaengkah khaw hmu. He khaw dumlai dongah Pathen loh voeivang ah a khueh. Te daengah ni hlang loh a hnukah te pakhat khaw ahmu pawt eh.
15На все надививсь я за днїв марного життя мого, й на се, що праведний гине в своїй праведностї, а безбожний живе довго в безбожностї своїй;
15Kamah kah a honghi tue vaengah a cungkuem te ka hmuh. Amah kah duengnah dongah aka paltham hlang dueng om tih a boethae neh aka nguel halang khaw om.
16Та ти не будь надто строгим і не показуй себе мудрим над міру: чому тобі себе губити?
16Aka dueng koek la om boel lamtah hoeikhangnah aih ham khaw cueih boeh. Balae tih namah na phae uh?
17Не бувай надто грішним і безумним; чому бо тобі вмірати не свого часу?
17Muep poehlip boel lamtah lunghmang la om boeh. Balae tih namah tue pawt vaengah na duek eh?
18Добре чинити меш, придержуючись одного й не занедбуючи другого: хто боїться Бога, той уйде всього того.
18He he na tuuk vaengah na kut te ke lamloh na hlah pawt ham then. Pathen aka rhih ham tah a cungkuem te a noeng.
19Мудрість дає мудрому більше сили, нїж у десятьох старшин у городї.
19Cueihnah long tah aka cueih te khopuei kah aka om boei parha lakah khaw a tanglue sak.
20Нема на сьвітї такого праведного чоловіка, щоб чинив добро, нїколи не грішивши;
20Diklai hman ah hnothen a saii tih aka tholh pawh hlang dueng a om moenih.
21Тим то не на кожне слово зважай, що говорять, щоб не почути тобі часом, як твій власний слуга тобі лихословить;
21Ol a thui uh boeih te khaw na lungbuei pae boeh. Te pawt koinih na sal loh namah n'tap te na ya ve.
22Твоя бо совість мусить сказати тобі, що й ти нераз лихословив другим.
22Namah loh hlang tloe na tap te na lungbuei loh a voei a yet khaw a ming.
23Усе це розбірав я по мудрому; я бо сказав собі: Хочу бути мудрий; та мудрість далеко від мене.
23He boeih he cueihnah neh ka noemcai tih, “Ka cueih eh?,” ka ti dae kai lamloh lakhla laklo.
24Далеко все, і глибоко, так глибоко! хто дослїдить?
24Te tla a om te khaw hla coeng tih a dung lakah dung coeng. Te te aka hmu te unim?
25Я звернув серце моє на се, щоб розізнати, вислїдити та розиськати мудрість і розум, і пізнати погань дурноти, незнання та безумностї, —
25Kamah neh ka lungbuei khaw, uepnah koikah halangnah neh anglatnah, lunghmangnah te ming ham neh yaam hamla, cueihnah neh poeknah tlap hamla ka maelh.
26І дознався, що гірше, нїж смерть — се женщина, бо вона — сїть; серце в неї капкани, а руки — ланцюги. Хто добрий перед Богом, — урятуєсь від неї, а грішник спіймається нею.
26A lungbuei te tluum neh soh la a tung tih a kut dongah pinyennah aka khueh huta he dueknah lakah khahing la ka hmuh. Pathen mikhmuh ah aka then tah anih aeng lamloh loeih suidae aka tholh tah anih loh a tuuk ni.
27От що я знайшов, каже проповідник, розвідуючи одно за одним!
27So lah he, thuituenkung loh a thui bangla poeknah hmuh hamla pakhat soah pakhat ka phoel.
28А ще чого шукала душа моя, а я не знайшов? Знайшов я одного мужчину між тисячею, женщини ж нї однієї.
28Te te ka hinglu loh a tlap pueng dae ka hmuh moenih. Thawngkhat khuiah tongpa pakhat ka hmuh dae te boeih lakli ah huta ka hmuh moenih.
29Тільки се я знайшов, що Бог сотворив чоловіка правим, та люде пустились на всякі вигади.
29He bueng mah so lah. Pathen loh hlang he a thuem la a saii coeng dae amih loh phuengnah muep a tlap uh te ka hmuh.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.