Екклезіаста 7
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Clementine Vulgate, 1598
1Добра слава лучша над пахущі мастї, а день смертї лучше родин.
1[Quid necesse est homini majora se quærere, cum ignoret quid conducat sibi in vita sua, numero dierum peregrinationis suæ, et tempore quod velut umbra præterit? aut quis ei poterit indicare quod post eum futurum sub sole sit?
2Лучше йти в дім, де плачуть, нїж у такий, де бенкетують; усї бо люде так закінчують, а живущий прийме се до серця.
2Melius est nomen bonum quam unguenta pretiosa, et dies mortis die nativitatis.
3Сумуваннє лучше сьміху; бо в смутку стає серце лїпшим.
3Melius est ire ad domum luctus quam ad domum convivii; in illa enim finis cunctorum admonetur hominum, et vivens cogitat quid futurum sit.
4Серце мудрих — у сумному дому, а серце дурних — у веселому.
4Melior est ira risu, quia per tristitiam vultus corrigitur animus delinquentis.
5Лучше слухати докір од мудрого, нїж піснї дурних;
5Cor sapientium ubi tristitia est, et cor stultorum ubi lætitia.
6Бо реготаннє дурневе — се тріск тернини під казаном. Се теж марнота.
6Melius est a sapiente corripi, quam stultorum adulatione decipi;
7Коли мудрий тїснить других, — стається дурним, та й подарунки псують серце.
7quia sicut sonitus spinarum ardentium sub olla, sic risus stulti. Sed et hoc vanitas.
8Кінець справи лучше початку, а покірний лучше такого, що високо несеться.
8Calumnia conturbat sapientem, et perdet robur cordis illius.
9Не давай духу хутко в гнїв попадати, гнїв бо в серцї в дурних гнїздиться.
9Melior est finis orationis quam principium. Melior est patiens arrogante.
10Не кажи: Чому то давні часи були лучші теперешніх? бо не мудрість надихає тебе сим питаннєм.
10Ne sis velox ad irascendum, quia ira in sinu stulti requiescit.
11Мудрість із достатком — річ добра, іменно же про тих, що бачать сонце;
11Ne dicas: Quid putas causæ est quod priora tempora meliora fuere quam nunc sunt? stulta enim est hujuscemodi interrogatio.
12Бо під її захистом так, як під захистом гроша; та знаннє переважує ще тим, що мудрість дає життє тому, в кого вона є.
12Utilior est sapientia cum divitiis, et magis prodest videntibus solem.
13Приглядайсь управі Божій; бо хто б те випростав, що він скривив?
13Sicut enim protegit sapientia, sic protegit pecunia; hoc autem plus habet eruditio et sapientia, quod vitam tribuunt possessori suo.
14У днї щасливі заживай добра, а в днї нещасливі — розумуй: Бог так само сотворив сей, як і той, щоб чоловік нїчого не міг проти його сказати.
14Considera opera Dei, quod nemo possit corrigere quem ille despexerit.
15На все надививсь я за днїв марного життя мого, й на се, що праведний гине в своїй праведностї, а безбожний живе довго в безбожностї своїй;
15In die bona fruere bonis, et malam diem præcave; sicut enim hanc, sic et illam fecit Deus, ut non inveniat homo contra eum justas querimonias.
16Та ти не будь надто строгим і не показуй себе мудрим над міру: чому тобі себе губити?
16Hæc quoque vidi in diebus vanitatis meæ: justus perit in justitia sua, et impius multo vivit tempore in malitia sua.
17Не бувай надто грішним і безумним; чому бо тобі вмірати не свого часу?
17Noli esse justus multum, neque plus sapias quam necesse est, ne obstupescas.
18Добре чинити меш, придержуючись одного й не занедбуючи другого: хто боїться Бога, той уйде всього того.
18Ne impie agas multum, et noli esse stultus, ne moriaris in tempore non tuo.
19Мудрість дає мудрому більше сили, нїж у десятьох старшин у городї.
19Bonum est te sustentare justum: sed et ab illo ne subtrahas manum tuam; quia qui timet Deum nihil negligit.
20Нема на сьвітї такого праведного чоловіка, щоб чинив добро, нїколи не грішивши;
20Sapientia confortavit sapientem super decem principes civitatis;
21Тим то не на кожне слово зважай, що говорять, щоб не почути тобі часом, як твій власний слуга тобі лихословить;
21non est enim homo justus in terra qui faciat bonum et non peccet.
22Твоя бо совість мусить сказати тобі, що й ти нераз лихословив другим.
22Sed et cunctis sermonibus qui dicuntur ne accomodes cor tuum, ne forte audias servum tuum maledicentem tibi;
23Усе це розбірав я по мудрому; я бо сказав собі: Хочу бути мудрий; та мудрість далеко від мене.
23scit enim conscientia tua quia et tu crebro maledixisti aliis.
24Далеко все, і глибоко, так глибоко! хто дослїдить?
24Cuncta tentavi in sapientia. Dixi: Sapiens efficiar: et ipsa longius recessit a me,
25Я звернув серце моє на се, щоб розізнати, вислїдити та розиськати мудрість і розум, і пізнати погань дурноти, незнання та безумностї, —
25multo magis quam erat. Et alta profunditas, quis inveniet eam?]
26І дознався, що гірше, нїж смерть — се женщина, бо вона — сїть; серце в неї капкани, а руки — ланцюги. Хто добрий перед Богом, — урятуєсь від неї, а грішник спіймається нею.
26[Lustravi universa animo meo, ut scirem et considerarem, et quærerem sapientiam, et rationem, et ut cognoscerem impietatem stulti, et errorem imprudentium:
27От що я знайшов, каже проповідник, розвідуючи одно за одним!
27et inveni amariorem morte mulierem, quæ laqueus venatorum est, et sagena cor ejus; vincula sunt manus illius. Qui placet Deo effugiet illam; qui autem peccator est capietur ab illa.
28А ще чого шукала душа моя, а я не знайшов? Знайшов я одного мужчину між тисячею, женщини ж нї однієї.
28Ecce hoc inveni, dixit Ecclesiastes, unum et alterum ut invenirem rationem,
29Тільки се я знайшов, що Бог сотворив чоловіка правим, та люде пустились на всякі вигади.
29quam adhuc quærit anima mea, et non inveni. Virum de mille unum reperi; mulierem ex omnibus non inveni.
no verse 30 in this text
30Solummodo hoc inveni, quod fecerit Deus hominem rectum, et ipse se infinitis miscuerit quæstionibus. Quis talis ut sapiens est? et quis cognovit solutionem verbi?]
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.